Смекни!
smekni.com

Переклад термінів з галузі будівельної техніки (стр. 7 из 9)

Специфіка терміна, що відмежовує його від інших слів мови, полягає в особливому призначенні, функції терміна - по можливості чітко називати спеціальні поняття. Отже, термін - це насамперед функціональна одиниця фахової мови, яка характеризується низкою ознак, серед яких можна назвати визначеність (наявність чіткої дефініції), точність, однозначність, систематичність (приналежність до певної терміносистеми), незалежність від контексту, стилістична нейтральність та ін. При цьому термін має відповідати правилам та нормам конкретної мови.

Проаналізувавши терміносистему будівельної техніки можна зробити висновки щодо найпродуктивніших способів утворення її одиниць, щодо існування тематичних груп, а також щодо труднощів та способів перекладу термінів цієї галузі.

Отже, більшість термінів з галузі будівельної техніки виникло шляхом складання основ. Такі терміни складають приблизно 70% загальної кількості. Способом суфіксації утворено біля 15% термінів. Наступну групу створюють терміни, які виникли префіксально-суфіксальним шляхом, їх нараховується до 10%. А от способом префіксації виникло не більше 5% термінів. Отже, можна сказати, що найпродуктивнішим шляхом утворення термінів будівельної техніки постає спосіб складання основ.

Загальнонаукова та термінологічна лексика як засіб вираження, зберігання та передачі інформації про спеціальні наукові та технічні поняття формується в прямій залежності від рівня розвитку науки й техніки. Процеси проникнення методів досліджень одних наук в інші ведуть до паралельного використання термінів одних наук в термінології інших наук.

В утворенні терміносистеми будівельної техніки відіграють роль термінологічні одиниці таких галузей науки і техніки: першою за численністю виявилася механіка (близько 36%), достатньо численною є також терміносистема електротехніки (14%), терміносистема будівельних матеріалів складає вагому часину підмови будівельної техніки (12%), а також фізичні і математичні терміни входять до складу терміносистеми будівельної техніки (відповідно 9% та 3%), для позначення тих чи інших матеріалів у будівництві використовують терміни, які вже існують у хімічній терміносистемі (3%).

До того, як почати працювати над перекладом фахового тексту з галузі будівельної техніки, бажано ознайомитися з подібними текстами, які було перекладено раніше на рідну мову, щоб окреслити для себе, хоча б у загальних рисах, термінологію даної галузі. У цілому ж, при перекладі текстів вказаної тематики слід дотримуватись загальних правил перекладу науково-технічних текстів, найскладнішим у яких постає переклад термінів.

Можна виділити п’ять прийомів перекладу, які вживаються при перекладі вузькогалузевих термінів, а саме термінів з галузі будівельної техніки: калькування, транслітерація, транскрипція, конкретизація, генералізація та експлікація. Найпоширенішим прийомом після перекладу словниковим еквівалентом постає калькування, що пояснюється переважаючою кількістю складних слів серед досліджуваних нами термінів та встановленою закономірністю перекладу складних слів з німецької мови на українську саме цим способом. Дуже обережно слід застосовувати прийом транслітерації, внаслідок якої можуть утворитися "хибні друзі перекладача", які здатні призвести до викривлення змісту тексту.

Під час перекладу текстів, в яких вживаються одиниці терміносистеми з галузі будівельної техніки, перекладачеві доцільно дотримуватись деяких правил. Насамперед, використовувати терміни, які затверджено державними стандартами та зафіксовано в словниках. Треба враховувати, до якої області науки і техніки відноситься термін. Тобто, при перекладі багатоеквівалентних термінів слід спиратися на контекст, щоб обрати правильний варіант.

Якщо в тексті трапляється термін, не зафіксований у словниках, то перекладачеві треба самому підібрати, а іноді й утворити перекладний еквівалент, спираючись на встановлені правила перекладу термінології, використовуючи довідникову літературу та (або) за допомогою консультації зі спеціалістом з будівництва.

Не припустимим при перекладі фахових текстів з будівництва виявляється використання термінів-синонімів. Не рекомендується також на власний розсуд скорочувати терміни.

Слід також пам’ятати, що одиниці фізичних величин та спеціальні знаки (математичні, хімічні та ін) мають відповідати технічним стандартам.

Список використаних джерел

1. Аристов Н.Б. "Основы перевода" издательство литературы на иностр. яз., Москва: 1959. - 260 с.

2. Арнольд И.В." Лексикология современного английского языка" издательство литературы на иностранных языках - Москва: 1959. - 352 с.

3. Баранцев К.Т. "Курс лексикології сучасної англійської мови" Державне учбово-педагогічне видавництво " Радянська школа". - Київ: 1955. - 255 с.

4. Беженарь Г.И. Структурно-семантическая характеристика французских медицинских терминов: Автореф. дисс. … канд. філол. наук. - Кишинёв: 1983. - 123с.

5. Белодед И.К. Интернациональные элементы в лексике и терминологии. - Харьков: Вища школа, 1980. - 208 с.

6. "Вісник” Державного університету “Львівська політехніка": Матеріали 2. Виробничий термінологічний бюлетень. -К.: В-во ВУАН, 1935. - С.80

7. Волкова И.Н. Стандартизация научно-технической терминологии. - М.: Изд-во стандартов, 1984. -200 с.

8. Володина М.Н. Интернациональное и национальное в процессе терминологической номинации. - М.: Изд-во МГУ, 1993. - 312с.

9. Вопросы теории и практики перевода научно-технической литературы. - Пенза: Дом НТП, 1991. - 367с.

10. Головин Б.Н., Коробин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. - М.: Наука, 1987. - 104 с.

11. Даниленко В.П. Русская терминология. - М.: Наука, 1977. - 248 с.

12. Даниленко В.П., Скворцов Л.И. Нормативные основы унификации терминологии // Культура речи в технической документации. М.: 1982. - 459 с.

13. Д’яков А.С. Механізм термінологічного планування // Науковий вісник Чернігівського університету. Випуск 15. Германська філологія: Збірник наукових праць. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - С.157

14. Д’яков А. С та ін. Основи термінотворення: Семант. та соціолінгвіст. Аспекти / Д’яков А. С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. - К.: Вид. дім "КМ Academia", 2000. -218 с.

15. Зубков М. Сучасна українська ділова мова.2-ге видання, доповнене. Х.: Торгін. 2002. - 448 с.

16. Кияк Т.Р., Огуй О.Д., Науменко А.М. "Теорія та практика перекладу" (німецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - Вінниця: Нова книга, 2006. - 592с.

17. Коваленко А.Я. загальний курс науково-технічного перекладу. - К.: "Фірма "ІНКОС", 2002. - 238с.

18. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. - М.: ЭТС, 2002. - 424с.

19. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад). - Вінниця: Нова книга, 2003. - 214 с.

20. Крушельницкая К.Г., Попов М.Н. Советы переводчику: учебное пособие по немецкому языку, для вузов - 2е изд. доп. - М: Астрель: АСТ, 2006. - 316 с.

21. Крысин Л.П. Иноязычные слова в современном русском языке. М., 1968. - 275с.

22. Кур’янова М.О. Навчальний посібник з граматичних проблем перекладу науково-технічної літератури з німецької мови на українську. - К: Видавничо-поліграфічний центр “ Київський університет ”, 2005. - 63 с.

23. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии (вопросы теории и методики).М., 1993. - 176с.

24. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии. - М.: Издательство Академии Наук СССР, 1961. - 160 с.

25. Методика викладання іноземних мов у вищій школі. / За ред. Жлуктенко Ю.О. - К.: Вища школа. - 1971. - 132с.

26. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. - М.: МЛ, 1996. - 208с.

27. Митрополит Іларіон. Історія української літературної мови. - Вінніпег, 1980. - 198 с.

28. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія. - Л., 1999. - 240с.

29. Наукові записки. - Випуск 81 (4). - Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 4ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - 430с.

30. Новітня філологія: Журнал. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. - № 1 (21). - С.328

31. Ольшки Л. История научной литературы на новых языках. Т.З. М. - Л., 1933. - 232 с.

32. Пиотровский Р.Г. К вопросу об изучении термина // Учётные записки ЛГУ. - 1952. - № 161. - С. 19-29

33. Пыриков Е.Г. Коммуникативные аспекты перевода и терминологии. - Методическое пособие. - М.: ВГЩ - Всероссийский центр переводов, 1992. - 23 с.

34. Степанова М.Д., Чернышёва И.И." Лексикология современного нем. яз" Госуд. издательство "Высшая школа", 1962. - 294с.

35. Тимченко Є.П. Порівняльна стилістика німецької та української мов. Навчальний посібник. - Вінниця: Нова книга, 2006. - 240 с.

36. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. М., 1968. - 234с. Языковая номинация. (Общие вопросы).М., 1977. - 138с.

Словники:

37. Великий німецько-український словник - Близько 170 000 слів та словосполучень / Укладач В. Мюллер. - 2-е вид., випр. та доп. - К.:

38. Чумацький шлях, 2007. - 792 с.

39. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с.

40. Словник лінгвістичних термінів. / Галич Д. І, Олійник І.С. Київ головне видавництво видавничого об`єднання "Вища школа" 1985. - 360 с.

41. Економічний словник (німецько-український). - Укладач Гладич Г.Я. Тернопіль: “Економічна думка", 2004. - 120 с.

42. Короткий тлумачний словник української мови. / За редакцією

43. Д. Гринчишина. - К., 1999. - 278 с.

44. Літературний словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. - К.: ВУ "Академія", 1997. - 752 (Nota Bene)

45. Немецко-русский и русско-немецкий словарь "ложных друзей переводчика" / Сост.к Г.М. Готлиб. - М.: Изд-во "Советская энциклопедия", 1972. - 256 с.

46. Новый немецко-русский словар - Х.: ЧП "Див", 2004. - 720с.

47. Новітній російсько-український, українсько-російський / Зубков М. словник. - Х., 2003. - 450с.

48. Російсько-український словник наукової термінології: У 3 т. - К., 2000. - 340с.

49. Русско-немецкий и немецко-русский учебный словарь = Schulwörterbuch Russisch / Э. Даум, В. Шенк. - М.: ООО "Издательство Астрель": ООО " Издательство АСТ", 2003. - 1760с.