- авто кредитування;
- іпотека;
- споживче кредитування.
3.3 Знайдення оптимальних рішень за математичною моделлю
Для моделі з мінімальним рівнем ризику використовується система рівнянь. Для обраної задачі система буде виглядати так:
(3.3) – частка активів, розподілена на автокредитування; – частка активів, розподілена на іпотеку; – частка активів, розподілена на споживче кредитування;Для розв’язання задачі приймемо наступні початкові дані, занесені до таблиць 3.1., 3.2
Таблиця 3.1
Автокредит. | Іпотека | Споживче кредит. | ||
2005 | Прибуток | 2588 | 1622 | 4068 |
Неповернн. | 203,4 | 414,23 | 1305,21 | |
2006 | Прибуток | 3295 | 2065 | 5179 |
Неповернн. | 359,65 | 505,24 | 1598,72 | |
2007 | Прибуток | 19039 | 11935 | 29923 |
Неповернн. | 1126,94 | 2965,09 | 10069,65 |
Таблиця 3.2
Прибуток | Неповернення | ||||
2588 | 1622 | 4068 | 203,4 | 414,23 | 1305,21 |
3295 | 2065 | 5179 | 359,65 | 505,24 | 1598,72 |
19039 | 11935 | 29923 | 1126,94 | 2965,09 | 10069,65 |
8307,333333 | 5207,333333 | 13056,66667 | 494,31335 | 1447,182987 | 4977,586626 |
Рішення задачі шукаємо за допомогою табличного редактора Microsoft Excel та його додаткових функцій у “Пакеті аналізу” – “Пошук рішення” та “Аналіз даних”, що містить функції та інтерфейси для аналізу наукових та фінансових даних.
Першим етапом рішення робимо настройку Microsoft Excel для нашої задачі. Потрібно у меню “Сервіс” вибрати розділ “Надбудови”, а у цьому розділі помітити “Пакет аналізу”.
Наступним кроком буде знаходження коефіцієнтів кореляції
. Для цього заносимо дані таблиці 3.2 до таблиці Excel, вибираємо у меню “Сервіс” розділ “Аналіз даних”, а у ньому – розділ “Кореляція”. Підставивши дані таблиці у програму, отримаємо наступні коефіцієнти (табл. 3.3):Таблиця 3.3
Столбец 1 | Столбец 2 | Столбец 3 | |
Столбец 1 | 1 | ||
Столбец 2 | 0,996358315 | 1 | |
Столбец 3 | 0,987087283 | 0,997150641 | 1 |
Далі приступимо вже до розподілення портфелю. Для цього заносимо до таблиці Excel, де вже знаходяться дані таблиць 3.2 та 3.3, рівняння системи (3.3). У меню “Сервіс” вибираємо розділ “Пошук рішення”. Заповнюємо у розділі потрібні дані та отримуємо у виділених позиціях таблиці у потрібний розподіл активів (таблиця 3.3):
Таблиця 3.3
авто кредитування | іпотека | споживче кредитування |
13,16% | 84,14% | 2,70% |
Таким чином, щоб отримати прибуток, потрібно розподілити кошти наступним чином:
13,16 % – частка активів, розподілена на автокредитування;
84,14% – частка активів, розподілена на іпотеку;
2,70 % – частка активів, розподілена на споживче кредитування;
При цьому розподіленні ризик буде мінімальним, а саме:
%.Як видно з розподілу найбільш привабливими активами є іпотека. Видача споживчих кредитів дає банку більше доходу, але має дуже великий ризик неповернення кредитних коштів.
За останні роки спостерігається тенденція збільшення частки заборгованості у кредитному портфелі банку. У зв’язку з цим рівень сукупного кредитного ризику значно збільшився і спостерігається тенденція збільшення проблемних і безнадійних кредитів. Такі показники свідчать недостатній ефективності кредитної політики і може відтворитися на результатах діяльності банку.
За останні два роки спостерігається чітка тенденція збільшення долі неповернення в обсязі кредитного портфелю АКБ „Правекс-Банк” на 1,4%, в зв’язку з цим рівень кредитного ризику збільшився на 0,8%.
Зменшення кредитних опре цій „під контролем” на 0,9% і збільшення безнадійних на 2,27% дуже негативно відображаються на якості кредитного портфеля. Як наслідок збільшились збитки по кредитним операціям на 1,32%. Однак, зниження сумнівної заборгованості на 0,74% дозволило банку збільшити доходність кредитного портфелю на 0,23%
По результатам комплексного аналізу совокупного кредитного ризику с учетом його прогнозного значення, банк може використати ряд заходів, налаштованих на мінімізацію реального рівня ризику, підвищення якості кредитного портфелю і ефективності кредитної діяльності.
Ліквідувати безнадійні кредити с балансу банку можна списанням страхових резервів. Те, що к кредитному портфелі АКБ „Правекс-Банк” значна доля заборгованості свідчить о недосконалості методології оцінки кредитоспроможності клієнтів, що підтверджується різницями в динаміки співвідношення середнього рівня ризику по деякім контрагентів з структурою кредитного портфелю, т.е. банку необхідно переглянути механізм оцінки кредитоспроможності клієнтів
Обсяг кредитів і кредитних операцій в більшості зависить від внутрі банківських лімітів кредитування. В цьому випадку слід ужесточити лимити кредитування наступним способом: значення нормативу Н7 не повинно перевішати 20%, норматив Н8 – 300%, норматив Н9-1,5%, норматив Н10 – 5%.
Якщо банк буде дотримуватися таких норм, то банк може тримати рівень кредитного портфельного ризику в 10-12%. В процесі кредитної діяльності банк повинен регулярно проводити моніторинг кредитних операцій і кредитного портфелю.
Системи контролю за кредитними операціями повинні включати процедури знаходження сигналів можливої несплати і мери реагування на дану небезпеку вже в процесі виконання кредитної згоди. В більшості випадків служба контролю буде робити висновки на основі зустрічей з клієнтом, а також на регулярному аналізі фінансової інформації і документації яку надає клієнт.
Однак моніторинг ризику не зводиться лише к нагляданню за діями самого малого клієнта. Для того, щоб клієнт міг успішно продовжити свою діяльність, необхідно прогнозувати зміни в отраслі і своєчасно реагувати на них. Банк повинен оцінювати можливості клієнта, підготуватися к можливим змінам й прийняти запобіжні заходи.
У банку відсутня можливість повністю виключити з кредитного портфелю проблемні суди. Пильний робітник банка може ще на ранній стадії помітити признаки зароджуючигося процеса фінансових труднощів та прийняти міри к виправленню ситуації і захисту інтересів банку. Таку міри слід прийняти раніше. Тому для ефективності роботи банку треба створення спеціалізованого підрозділу з роботи с проблемними активами, який буде проводити моніторинг кредитних ризиків та приймати рішення з кредитної політики банку, а також вдосконалювати нормативну базу, процедуру оцінки кредитних заявок і порядок контролю вже існуючих кредитних операцій.
На мій погляд, в випадку виникнення проблеми, яку рішають основні підрозділи – юридичні служби та служби безпеки, паралельно повинен включатись в роботу підрозділ проблемних активів. При не поверненні боргів срок яких перебільшує 6 місяців, актив повинен переходити в компетенцію цього підрозділу.
В цьому випадку основний підрозділ має можливість повністю зосередитись на рішення своїх задач. При цьому підрозділ з роботи з проблемними активами при підтримки усіх зацікавлених підрозділів банків досягає позитивного, але, як правило, компромісного рішення.
Підрозділ з роботи з проблемними активами повинен виконувати наступні функції:
виконання комплексу заходів, пов’язаних з роботою по поверненню заборгованості по проблемним активам, та аналітичного учета заборгованості;
організація та проведення роботи з повернення проблемної заборгованості , з притягненням до роботи смежних підрозділів;
супроводження активів від стадії переходу в групу проблемних до отримання конкретного результату;
виконання організації та контролю діяльності дочерних структур банка, як приволікаються до роботи з проблемними активами;
виконання розрахунків, начислення та контролю за ходом сформірованих резервів на можливі збитки по судам чи іншим видам резервів з заборгованості.
Для ефективності реалізації функцій підрозділу необхідно чітке розподілення функціональних обов’язків робітників і визначення відповідальних, високий рівень інформаційного забезпечення, методологія прийняття рішень, яка постійно оновлюється, система аналізу, прогнозування, планування та оцінки в області правління активними операціями банку.
У якості висновків усього вище переказаного у даній дипломній роботі я хочу надати рекомендації, що сприяють покращенню ситуації банку у кредитному портфелі, який, можливо, з-за помилок у його політиці, недооцінки ринку, недоліків у аналітичній роботі та других причин, мусить приймати швидкі міри.
По-перше, для покращення несприятливої ситуації можливо порадити покращити організаційну структуру банку, а саме приділити увагу розвитку менеджменту, наприклад, посилити службу внутрішнього аудиту, що дозволило б знизити зловживання всередині банку [5].