Чорноземи звичайні малогумусні намиті легкоглинисті на лесах (шифр 4го, площа 11 га)
Ці ґрунти формуються в умовах підвищеного зволоження яке створюється за рахунок місцевих тимчасових скупчень вологи поверхневого стоку, за рахунок живлення ґрунтовими водами, чи в результаті їхньої спільної дії. Водний режим характеризується чергуванням періодів більш-менш глибокого промочування і зворотного капілярного підйому вологи.
Потужність гумусового горизонту намитих ґрунтів 60 см., гумусованого профілю - до 100 см.
Збільшення потужності гумусового горизонту відбувається за рахунок нагромадження гумусованого дрібнозему, який змивається з прилягаючих схилів і перевідкладається в пониженнях місцевості. Намиті чорноземи (особливо в балках стоку) багаті гумусом і поживними речовинами, а велика (хоча і на короткий час) вологозабезпеченість, сприяє кращому їх засвоюванню сільськогосподарськими культурами. Ці ґрунти добре підходять під усі сільськогосподарські культури.
Останні, в силу різниці окислювально-відновлювального потенціалу, здобувають рухливість і утворюють акумуляції у формі залізних і марганцевих конкрецій. Анаеробні умови крім того утворюють мікробіологічні процеси по розкладанню рослинних відходів, що накопичуються у виді земляної торфяно-мінеральної маси, що підстилається гумусовою частиною профілю. Ґрунти по механічній сполуці легкоглинисті. Видимих солей по профілю не спостерігається.
Зміни в ґрунтах і ґрунтовому покриві
Уточнення морфологічних ознак ґрунтів, підтвердження їхніх якостей необхідними додатковими аналізами дозволили більш чітко визначити ступінь змитості (еродованості) ґрунтів, границі ділянок їхнього поширення. У 1962 році ґрунтів, підданих водній ерозії було виявлено на площі 175 га, у 1995 році – на площі 386 га, у т.ч. слабо змитих – 344 га, середньо змитих – 31 га і сильно змитих – 11 га. У 1962 році сильно змиті ґрунти не виділялися Згідно аналізів водяної витяжки в 1995 році засолені ґрунти не були виділені, тоді як у 1962 році їх було 26 га. У момент обстеження водно-розчинних солей по профілі ґрунтів не виявлено, що показали й аналізи.
У результаті підйому рівня ґрунтових вод, встановленого в ході коректування матеріалів ґрунтового обстеження, були виділені заболочені ґрунти на площі 20 га. У 1962 році такі ґрунти не виділені. Місцями рівень ґрунтових вод понизився, у зв'язку з чим площа перезволожених ґрунтів зменшилася c 26 га в 1962 році до 13 га в 1995 році.
Порівняльні аналізи гумусу минулих років обстеження (1962 р.) і дані аналізів
1995 р. виявили тенденцію щодо зменшення гумусу в орному шарі не спостерігається
Агропромислове групування і бонітування ґрунтів господарства
Агропромислові групи ґрунтів
Ціль агропромислового угруповання ґрунтів – це з однієї сторони об'єднання виділених на карті ґрунтів в групи, для яких можливо рекомендувати приблизно однакові прийоми агротехніки по запобіганню ерозії і підвищенню родючості ґрунтів, меліоративні заходи, а також однакове сільськогосподарське використання їх з іншої сторони - агропромислова група розглядається як необхідна вихідна одиниця (об'єкт) при землеоціночних роботах .
Таким чином усі ґрунти господарства об'єднані в 15 агропромислових груп ґрунтів .
Чорноземи звичайні легкоглинисті.
Ареали поширення – широкі вододільні плато крутістю 0-10 /шифр на картограмі агрогруп – 60 л1, площа 73 га, вододільні ерозійно-небезпечні плато 0-10/60лIII, площа 41 га/, схили крутістю 1-20 /60 л VIII-I, площа 220 га, схили складної форми крутістю 2-30/ 60 л ІХ, площа 10 га.
Це найбільш продуктивні ґрунти атмосферного зволоження з високим рівнем ґрунтових вод, поверхневий стік відсутній чи майже відсутній, ділянки вирівняні і сприятливі для механізованої обробки, відходу за сільськогосподарськими культурами і збирання врожаю, добре відзиваються на внесення органічних мінеральних добрив. Ґрунти універсального використання придатні під усі сільськогосподарські культури, у тому числі плодово-ягідні насадження. При зрошенні можуть використовуватися в овочевих сівозмінах. Застосовується звичайна агротехніка оброблення сільськогосподарських культур. Плоскорізний обробіток ґрунту чергується з відвальною оранкою. Основна увага повинна приділятися боротьбі за надходження і збереження вологи в ґрунті.
Агровиробнича група 65 л.
Чорноземи звичайні слабозмиті легкоглинисті. Ґрунти даної групи залягають на схилах крутістю 1-20 /65 л III-I, площа 382 га/, схили крутістю 2-30/ 65 л ІХ, площа 191 га/, крутістю 2-30/ 65 л ІХ, площа 54 га/.
Ґрунти порівняно високого рівня родючості. Поверхневий стік, а відповідно, і змивши ґрунтів незначні. Придатні для механізованої обробки, відходу за посівами і збирання врожаю.
Ґрунти універсального використання, придатні для використання в сівозмінах при ухилах до 30. При ухилах більш 30 доцільно використовувати під посіви культури суцільної сівби. Ґрунти схилів крутіше 50 варто відвести під постійне залуження багаторічними травами, виключивши їх зі сполуки орних угідь. Зрошення обмежене.
Агровиробнича група 66 л.
Чорноземи звичайні середньозмиті легкоглинисті. Залягають на схилах складної форми крутістю 2-30/66л л ІХ, площа 30 га/.
Чорноземи південні середньозмиті – ґрунту з розвитим поверхневим шаром, а відповідно, і змивом верхньої, більш родючої, частини ґрунту. Відрізняються низькою забезпеченістю вологи. Необхідно вносити на цих ґрунтах азотні і фосфорні, а також органічні добрива в підвищених дозах. Доцільно такі ґрунти використовувати в ґрунтозахисному чи сівозміні під культури суцільної сівби, строго дотримуючи протиерозійних агротехнічних заходів. На пасовищах необхідно провести корінне поліпшення (на схилах крутістю до 70/, на схилах понад 70- залишити в природному стані.
Агровиробнича група 67 л.
Чорноземи звичайні сильнозмиті легкоглинисті. Поширені на схилах крутістю 3-50 /67 л ХI, площа 3 га/, крутістю 5-70/ 67 л ІХ, площа 3 га/, і схилах крутістю 7-100/ 67 л ХІ, площа 5 га/.
Умови рельєфу сприяють розвитку інтенсивних ерозійних процесів і не менш інтенсивних втрат вологи атмосферних опадів поверхневим стоком. Тому сильнозмиті ґрунти відрізняються надзвичайно коротким профілем і є найбільш сухими і низькородючими. Це ґрунти обмеженого використання. На пасовищах необхідно провести корінне поліпшення (на схилах крутістю до 70, на схилах понад 70 залишити в природному стані. Щілювання багаторічних трав поперек схилів один раз у 2-3 роки. Використання під пасовище неприпустимо. Необхідно суворо нормувати випас худоби.
Агровиробнича група 141 л.
Болотні неосушені легкоглинисті ґрунти. Поширені по краях балок (141лу, площа 18 га).
Це ґрунти обмеженого використання. Ґрунтові води залягають на глибині до 0,5 м.
До негативних особливостей ґрунтів цієї групи відносяться надмірне зволоження й оглеєння. Ґрунти цієї групи вимагають корінної зміни водяного і повітряного режимів.
Для цього необхідно провести дренаж. Тільки при цьому умові можна використовувати під кормові угіддя.
Агровиробнича група 209 л.
Намиті чорноземи легкоглинисті. Поширені на схилах крутістю 1-20/ 209 л VIII-I, площа 7 га/. Це дуже родючі ґрунти. Ґрунтові води прісні чи слабо мінералізовані, залягають на глибині 6-8 м. Ґрунти з могутнім профілем і великим запасом гумусу живильних речовин. Можуть використовуватися в тих сівозмінах, у яких включені навколишні незмиті і слабозмиті ґрунти. Доцільно розміщати овочеві культури. Меліорації не вимагають.
Агровиробнича група 210 л.
Намиті чорноземно-лугові ґрунти легкоглинисті. Поширені на днищах балок /210л, площа 2 га/. Це родючі ґрунти. Ґрунтові води прісні чи слабо мінералізовані, залягають на глибині 2-3 м. Ґрунти з могутнім профілем і великим запасом гумусу і живильних речовин. Найбільш раціональним є використання в овочевих сівозмінах. Меліорацій не вимагають.
Агровиробнича група 210” л.
Лугові намиті легкоглинисті ґрунти.
Поширені в днищах балок/210” л У, площа 11 га. Ґрунти середнього, але трохи обмеженого, внаслідок оглеєння перехідних обріїв, потенційної родючості. Ґрунтові води залягають на глибині 1-1,5 м. На пасовищах необхідно провести поверхневе піскування.
Водно-фізичні константи для ґрунтів господарства
ВОЛОГІСТЬ В’ЯНЕННЯ РОСЛИН (WВ.В.,%)
Wв.в. = мг*1.34, де
МГ – максимальна гігроскопічна волога, %
Таблиця 3
| (МГ) | (Wв.в.) | |
| Hе | 10,4 | 13,936 |
| Hi | 11,5 | 15,41 |
| Phik | 10,3 | 13,802 |
| Pk | 10 | 13,4 |
Діапазон Активної Вологи (Wв.п.,%)
Wв.п.,% =Wн.в. – мг*1.34
Таблиця 4
| (Wв.п.) | |
| Hе | 18.68663 |
| Hi | 20.68924 |
| Phik | 21.5972 |
| Pk | 23.54444 |
Запаси Продуктивної Вологи (Wз.п.в., м3/га)
h*д *Wв.п
Wз.п.в. = ------------------,
10
д – щільність ґрунту, г/см3
Таблиця 5
| h | d | (Wз..п.в.) | |
| Hе | 15 | 1,3 | 36,43895 |
| Hi | 20 | 1,4 | 52,34358 |
| Phik | 50 | 1,4 | 129,1912 |
| Pk | 100 | 1,5 | 295,1407 |
запаси фактичної продуктивної вологи