Смекни!
smekni.com

Проектування вирощення проса в умовах господарства "Широка Балка" Юр'ївського району Дніпропетровської області (стр. 8 из 8)

Для знищення злакових бур’янів (мишію, курячого проса, вівсюга та ін.) застосовують гербіцид - пропазан - 3,6 кг/га.

Хімічне прополювання проса можна поєднувати з позакореневим підживленням азотними добривами, додаючи до гербіцидів аміачну селітру з розрахунку 10-15 кг/га. Це значно поліпшує також дію гербіцидів.

4.15.3бирання врожаю.

Просо має тривалий період формування й достигання зерна, який у межах однієї волоті становить 25-30 днів. Тому збирати його краще роздільним способом. Скошувати рослини потрібно на якомога нижчому зрізі, коли на рослинах достигне 80-85% зерен, і закінчувати не пізніш як за 3-4 дні. Вологість насіння на початку скошування не повинна перевищувати 25-27%.

Щоб запобігти втратам урожаю, під час скошування до лопатей мотовила прикріплюють накладки із прогумованого паса або брезенту, складеного у два-три шари, що пом’якшує удар мотовила по волоті. Накладки виступають за межі ширини лопатей на 70-75 см. Обмолочують зерно через 3-5 днів при вологості 15-17%.

Звичайні рядкові посіви скошують у напрямі рядків, а широкорядні - упоперек або під кутом 45-60 градусів. Так само треба косити і полеглі посіви залежно від напряму полеглості. Валки при цьому краще утримуються на стерні, що зменшує втрати врожаю під час їх обмолочування.

Висота скошування залежить від маси рослин і їх густоти. При великій масі рослин широкорядні посіви скошують на висоті 11-15 см, а на звичайних рядкових - до 18 см.

Зерно проса після його обмолочування необхідно своєчасно й ретельно очистити від доміщок за допомогою зерноочисних машин ОВП-20А, ЗАВ-10 із спеціально підібраними решетами і довести до 15-16% вологості. Після цього його закладають на зберігання.

4.16.Обгрунтування cтpоків i засобiв збирання.

Важливим резервом виробництва зерна є післяжнивні посіви проса і гречки на зрошенні. Після збирання озимого ячменю і озимої пшениці до осінніх заморозків залишається 90-100 днів із сумою температур до 10000С. Цієї кількості тепла достатньо для дозрівання проса і гречки. Досліди та практика показують, що просо в післяжнивних посівах забезпечує врожайність 20-25 ц/га, гречки - 8-12 ц/га.

Сіяти краще без попередньої підготовки грунту стерньовими сівалками СЗС-2,1. Оптимальна норма висіву проса - 4 млн., або 25-30 кг/га, а гречки - 2,5 млн.схожих насінин на гектар, або 50-60 кг/га.

До сівби вносять добрива з розрахунку N60Р40. Після сівби проводять сходовикликаючий полив нормою 250-300 м3/га. Якщо грунт сильно сухий і не дає можливості провести якісно сівбу сівалкою СЗС-2,1, то проводять полив, а потім сіють.

Вегетаційними поливами вологість грунту в шарі 0,5 м необхідно підтримувати не нижче 70%НВ. Для цього проводять 2-3 поливи по 350-400 м3/га. Критичними періодами, коли просо найбільше реагує на поливи, є кущіння, викидання волоті, наливання зерна, а для гречки - утворення суцвіття, масове цвітіння і наливання зерна.

На посіви гречки в період цвітіння необхідно ставити вулики з бджолами по 2-3 сім’ї на гектар, для кращого запилення квіток.

Просо краще збирати прямим комбайнуванням, а гречку - роздільно при побурінні 75-80% зерен.

Висновки i пропозицiї по збiльшенню виробництва культури в господарствi.

Позитивно реагуе просо на зрошення: прирiст урожаю зерна становить 8 - 10 ц/га i бiльше.

Вирошуючи просо в умовах зрошення, необхiдно дотримуватись таких агротехнічних вимог:

• проводити боротьбу з 22. бiоенергетична ефективнiсть

бур'янами iз застосування вирощування проса кiлькаразових обробiтків грунту: лущення, глибо­кої ранньої оранки, 2 - 3 культивацiй з боронуванням i використанням гербiцидiв;

• застосовувати підвище­нiнорми основного добрива (30 - 40 ц/га гною або мінe­ральнi добрива з розрахунку по 90 - 120 ц/га азоту i фосфору та 60 - 90 ц/га калiю);

• застосовувати широкорядну сiвбу, яка сприяе знищенню бур'янiв мiжрядними обробiтками, з пiдвищеною на 20 - 25 % нор­мою висiву порiвняно з посiвами без зрошення;

• протягом вегетації пiдтримувати вологiсть грунту на глибинi до 60 см на piвнi близько 70 % НВ;

• при зрошеннi проводити вологозарядковий полив восени нор­мою 800 м3/га води, у посушливу весну - передпосiвний полив та 3 - 4 вегетацiйних поливи: перед кущенням, перед викиданням во­лотей, наприкiнцi викидання волотей, при наливаннi зерна; полив­на норма становить 300 - 400 м3/га (при дошуваннi);

• пiсля кожного поливу необхiдно розпушувати грунт у мiжряд­дях.

Бiоенергетична та економiчна ефективнiсть вирощування проса. Дослiдження i практика показують, що просо можна виро­щувати як iз застосуванням гербiцидiв, так i без них. При цьому по­лiпшуються показники бiоенергетичної ефективностi його вирошу­вання. Порiвняння затрат сукупної енеРГi1 на вирошування проса за двома технологiями - звичайною та альтернативною - показа­ло, що здiйснення агротехнiчних заходiв замiсть використання пес­тицидiв не збiльшило, а навiть дещо знизило її затрати, тому за од­накової врожайностi (дослiди свiдчать, що вона суттево не рiзниться по варіантаx технологiй) бiоенергетична ефективнiсть екологiчно чистої техніки.


Списоквикористаноїлітератури.

Вредители и болезни зернових колосовых/ Л. Верещагин

Атлас сорных, лекарственных и медоносных растений/ Л. Верещагин

Пропозиція. - .№4. - .2005.

Охорона праці під час роботи з гербіцидами//Пропозиція. - №11. - .2004.

Підготовка грунту та проведення сівби озимих зернових//Пропозиція. - .№8-9. - .2004

Агороклиматический справочник по Днепропетровской области. - Л.: Гидрометиоиздат, 1985.

Научно-обоснованная система земледелия в Днепропетровской области/ Под ред. В.И.Цикова, Днепропетровск, 1988

Веселовский и др. Атлас визначникбурянів, Київ., „Урожай”, 1988

Довідник агронома, за редакцією Л.Л. Зінкевича, - К., „Урожай”, 1985р.

Довідник із захисту рослин. За редакцією М. Лісового – К: Урожай, 1999

Каталог пестицидів, які реалізує ТОВ “Агросфера”, 2004.

Кравченко М.С., Злобін Ю.А., Царенко О.М. Землеробство – К.: Либідь, 2002

Книга истории полей.

Річні звіти господарства за 2001- 2005 р.

Методичні вказівки по виконанні курсової роботи з курсу “Загальне землеробство”. Дніпропетровськ. 2005 р.

Практикум із землеробства. За редакцією Кравченка М.С, Томашівського З.М. – К.: Мета, 2003.

Солуянов П. В. и др. Организация работы по охране труда в сельском хозяйстве – М.: Россельхозидат, 1978.

Спиридонов Ю.Я. Программа интегрированной защиты посевов от сорной растительности / Защита растений. – 2000. - № 2.