Це означає, що традиційне поняття видання незастосовне до електронних документів. Таким чином, і традиційна каталогізація у виданні утрачає своє значення. Однак при створенні електронних документів у них, як правило, включається вторинна інформація – про творця документа (провайдеру), часу і місці його створення, обсязі, типі даних, про зміст, а також зведення, що граю ту ж роль, що і шифри на каталожних картках – так називані покажчики доступу до електронних ресурсів в Інтернету. Такі зведення одержали найменування метадані. Їхня подібність із традиційною каталогізацією у виданні полягає в тім, що вони створюються там же, де і сам документ (також як каталогізація у виданні створюється видавництвом). Основна відмінність метаданих від каталогізації у виданні в тім, метадані призначені не для складання бібліографічного опису на основний документ (електронний ресурс), а для прискорення і полегшення доступу до електронних ресурсів через Інтернет.
Однак і традиційна каталогізація і виданні використовують нові можливості, що відкриваються сучасними інформаційними технологіями й електронними комунікаційними мережами, зберігаючи колишню функцію і випереджальне виробництво бібліографічної інформації про документ одночасно створенням самого документа (видання).
У цій області успішно діє програма Сагаlоgіng in Publication - CIP, розроблена Бібліотекою конгресу США.
Ця програма, що одержала розвиток у ло-американських країнах, ґрунтується на добровільному членстві видавців. Вона представляє їм, а також книгопродавцям і бібліотекам можливість взаємовигідного співробітництва. Роботу CIP можна розглянути на прикладі Національній бібліотеці провінції Квебек (Канада). Проект одержав назву Le Programme Canadien de catalog avant publication.
Для участі в програмі СІР видавці висилають Бібліотеці Квебека по електронній комунікаційній мережі фотокопію титульного листа книги, що готується до видання, фотокопію змісту, текст уведення разом набором повних даних. Бібліотека ж привласнює виданню ISBN. Через 10 днів картка, що містить дані CIP, відсилається видавцю, що публікує цю інформацію на звороті титульного листа. Видавець користається свого роду безкоштовною рекламою для його нової книги, тому що опису CIP, з'являються в багатьох покажчиках публікацій, призначених для книгарень і бібліотек.
Бібліотеки і центри по збереженню документації використовують ці описи для прискорення процесу каталогізації нових надходжень, що моментально стають доступними користувачу. Видавці регулярно звертаються до бази даних CIP за підказкою по оформленню титульного листа. Велика частина комерційних видавництв Квебека є учасниками цієї програми протягом 12 років. У 1994-1995 р. запрошення брати участь у програмі CIP знайшло відгук у 114 нових видавництв провінції Квебек, що звертаються в Національну бібліотеку за присвоєнням ISBN. Було каталогізовано 1681 найменування книг на підставі 242 звертань різних видавництв. Ріст популярності CIP у провінції Квебек можна охарактеризувати наступними цифрами: кількість бібліографічних записів CIP, створених за 1 рік, складало в 1989-1990 р. 537 одиниць, а за останні 5 років воно збільшилося більш ніж у два рази.
Запису системи CIP не тільки друкуються на звороті титульного листа, але і фігурують у покажчиках книг, що готуються до видання. Такі покажчики публікуються в щомісячному додатку “Forthcoming Books” (“Книги, що готуються до видання”), попадають у банк даних Amicus і Catts. доступні і через Інтернет.
Із січня 1994 р. бібліотека щомісяця включає в систему CIP список "Книги Квебека, що готуються до видання", що складається на підставі одержуваних запитів.
Таким чином, книгопродавці і бібліотеки мають необхідну інформацію для добору і покупки нових видань. Видавці використовують джерела CIP для редагування титульного листа.
Система CIP допомогла підвищити якість відображення елементів бібліографічного запису у виданнях за рахунок автора (самвидав) і в книгах видавців-новачків.
Видавець випробує потреби в кваліфікованій підказці при виборі для нової книги найменування заснування, що виступає як колективного автора даної публікації, нумерації томів, назви серії (щоб уникнути повторення тих найменувань серій, що уже є в інших видавництвах), ISSN, зведень про повторність видання. Іншими словами, програма CIP виконує функцію авторитетного контролю бібліографічної інформації при виданні книги.
Бібліотеки і центри документації теж витягають користь із системи CIP. Знайти вже надруковану в чи книзі введену в інформаційну систему готовий бібліографічний запис, значить заощадити час і сили, скоротити термін обробки нових надходжень.
Вивчення досвіду використання програми CIP у Національній бібліотеці Квебека показує, що при наявності електронних комунікаційних мереж, що зв'язують видавництва з бібліотеками, каталогізація у виданні може уключити видавництва в процес кооперованої каталогізації. Наявність доступу в електронну БД системи CIP дозволяє їм формувати машиночитну бібліографічний запис на книгу при її виданні. Якість такого бібліографічного запису більш високе, оскільки ее елементи – зведення про відповідальність, серію й ін. – проходять перевірку на правильність у цієї БД, что дає можливість бібліотекам при обробці таких виданні користатися готовими бібліографічними записами, допрацьовуючи їх.
Про ці можливості варто задуматися і російським видавцям.
Традиційна каталогізація у виданні при використанні нових інформаційних технологій може стати тим мостом, що зв'язує видавців і каталогізаторів у єдиному процесі кооперуванні каталогізації, дозволяючи тим і іншим оперативно забезпечувати читачів високоякісною бібліографічною інформацією про нові видання.
ВИСНОВОК
Розглянувши ряд поставлених мною питань, мені вдалося з’ясувати суть, явище процесів Аналітико-синтетичної обробки документів. Я з’ясувала, що процеси АСОД можна розглядати з різних точок зору, різних навчальних дисциплін – це інформатика, бібліографія, каталогізація, всі вони містять у собі певні процеси АСОД. Аналітико-синтетична обробка включає операції аналізу та синтезу, багато спеціалістів вважає, що поняття, яке розглядається окрім названих процесів включає, здійснення наукового перекладу, створення бібліографічних покажчиків, списків інформаційних видань, фактографічних картотек та баз даних, оскільки при цьому не можливо обійтись без цих операцій. У підсумку “Аналітико-синтетична обробка документів” в деяких вузах поглинає розділи бібліографії, каталогізації, інформатики і стає дуже широким. Не дивно, що деякі спеціалісти пропонують розділити його на декілька дисциплін: “Складання БО”, “Реферування”, “Складання бібліографічних покажчиків та оглядів літератури”. І чіткого розмежування між ними немає. Всі процеси частково пов’язані між собою і доповнюють один одного. Але разом з тим, я визначила основні процеси АСОД, які можна розмежувати як бібліотечні (створення вторинних документів) і технологічні процеси, які підлягають автоматизації, і набагато покращують, полегшують, осучаснюють роботу бібліотеки.
Розглянувши, на мою думку, досить цікаву та масштабну програму, яка дозволяє тісно співпрацювати бібліотекам та книговидавництвам (на прикладі бібліотеки Квебека (Канада)).
Отже, вивчивши основні процеси АСОД. Я з’ясувала, що характер, об’єм анотації залежить від виду, читацького та цільового призначення, структури посібника і тематики документів, що анотуються, а також від кваліфікації складачів. Окрім того, в кожному конкретному бібліографічному посібнику анотації повинні бути витримані в конкретному стилі. Але вони не завжди дають повну розгорнуту інформацію про документ, тоді виникає потреба в рефераті – більш розгорнутій інформації про документ.
В свою чергу реферат – це короткий виклад змісту документа з основними фактичними даними та висновками.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Сафиулина З. АСОД как научная проблема и предмет преподавания // Библиография № 3, 1998г. С.3-6.
2. Кичакова Н.Н. Каталогизация в издании и новые технологии // Библиография № 6, 1999г. С.143-145.
3. Фоменко І. Сучасні інформаційні технології в навчанні бібліотечних та інформаційних фахівців // Вісник Книжкової палати № 7, 1997р. С.9-10.
4. Автоматизация и механизация библиотечно-библиографических процессов: Сб. науч. тр. / АН УССР, центр науч. б-ка им.В.И. Вернадского. – К.: Наук. Думка, 1989. – 82с.
5. Оптимизация информационно-библиотечних технологий. Сб. науч. тр. / АН СССР, \Сиб. отд-ние, ГПНТБ. – Новосибирск: ГПНТБ, 1988. – 169с.
6. Синченко Н.И. Библиотеки и компьютери. – Киев: наук. Думка, 1990. – 213с.
7. Актуальные вопросы библиотечной работи: Теория и практика: Сборник /Гос. б-ка СССР им. В.И. Ленина. – М.: Кн. Палата, 1982. – 21с.
8. Библиотека как система управления: Сб. науч. тр. / Гос. б-ка СССР им.В.И. Ленина. – М.: ГБП, 1987. – 115с.
9. Проблеми совершенствования управления библиотекой. – М.: Книга, 1984. – 208с.
10. Новое в правилах составления библиографического описания: Метод. Рекомендации / Междувед. каталогизац. комис. при Гос. б-ке СССР им. В.И. Ленина. – 14.: ГБЛ, 1990. – 80с.
11. Введение и применение норм времени на основние види работ, виполняемие в библиотеках: Метод. Рекомендации. – М., 1991. – 36.
12. Нормативные материалы на труд для централизованних библиотечних систем Сост.И.Б. Перцев, Сирнова Н.А. – М., 1989. – 78с.