ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Поняття аналітико-синтетичної обробки документів
Розділ 2. Значення в змісті навчальних дисциплін
Інформатика
Каталогізація
Розділ 3. Процеси аналітико-синтетичної обробки документів
3.1 Складання БО
3.2 Анотування
3.3 Реферування
Розділ 4. Введення автоматичних процесів. Поєднання машинної праці з ручною (на прикладі бібліотеки м. Квебек, Канада)
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Тема управління процесами АСОД є досить актуальною на сьогоднішній день. Адже предмет АСОД досить впевнено входить в учбові плани факультетів документознавства, бібліотекознавства. Постає питання: що ж саме означає термін “аналітико-синтетична обробка документів”, і чи є якісь процеси, чи супроводжуючі дисципліни, які можуть бути пов’язані з цим терміном. Яку значущість мають процеси АСОД в підготовці бібліотечних кадрів? Ці питання я виношу в даній курсовій роботі.
Що до стану наукової розробленості теми, то можна відзначити, що в журналах “Библиография”, “Вісник Книжкової палати” досить часто друкуються статті, що частково торкаються даної теми. Можна відзначити авторів, які віддають багато часу та зусиль для вирішення цих актуальних на цей час питань. Це Н.Н. Кічакова, яка піднімає питання каталізації у виданнях та нових технологій, також Фоменко І., Крюкова Г., Асаєнко І., які займаються створенням програмних оболонок для новітніх пакетів прикладних програм, Г. Швецова-Водка, яка дає тлумачення всіх бібліотечних процесів, З. Сафіуліна, яка займається вирішенням наукових питань, що пов’язані з терміном АСОД. Ігор Фоменко, який розглядає питання розповсюдження автоматизованих інформаційних систем.
Мета роботи – розглянути основні процеси АСОД, поняття аналітико-синтетичної обробки документів в змісті навчальних дисциплін, введення автоматизаційних процесів в бібліотеках, привести приклади.
Об’єктом дослідження є бібліотечні, технологічні процеси аналітико-синтетичної обробки документів, які потребують вивчення і є складовою частиною предмету аналітико-синтетичної обробки документів.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНОЇ ОБРОБКИ ДОКУМЕНТІВ
В учбові плани факультетів бібліотековедення, документоведення, інформатики впевнено ввійшов як один із основних спеціальних курсів курс “Аналітико-синтетична обробка документів”. Вузи накопичили певний досвід його викладання і сьогодні можна підвести перші підсумки становлення курсу і подальший його розвиток та удосконалення.
Поняття “аналітико-синтетична обробка документів” має різне тлумачення і різне наповнення, що відображається на змісті учбової дисципліни. Спираючись на сучасні термінологічні словники, стандарти, посібники, можна встановити, що в інформатиці під аналітико-синтетичною обробкою інформації розуміють переробку інформації, що міститься в документах з метою вилучення необхідних відомостей, їх оцінки, порівняння і узагальнення. В бібліографії аналітико-синтетичну обробку документів розуміють як процес бібліографування, а саме процеси, що забезпечують ідентифікацію документів, інформацію про них. В каталогізації метою аналітико-синтетичної обробки є розкриття складу і змісту документального фонду, що дає можливість ідентифікувати документи і здійснювати бібліографічний пошук. Кожна галузь визначає певні види або процеси аналітико-синтетичної обробки. В інформатиці це, як правило, анотування, реферування, вилучення фактів і підготовка оглядів; в бібліографії – складання бібліографічних описів (БО), анотування, індексування, складання бібліографічних оглядів та покажчиків; в каталогізації – складання БО, індексування, анотування.
Однак, якщо здійснювати ретельний аналіз наукової та навчальної літератури з цього питання програм курсів АСОД різних вузів можна визначити, що чітких меж в розумінні терміну “аналітико-синтетична обробка документів” та єдності у визначенні немає.
Виходячи з того, що аналітико-синтетична обробка включає операції аналізу та синтезу, багато спеціалістів вважає, що поняття, яке розглядається, окрім названих процесів включає здійснення наукового перекладу, створення бібліографічних покажчиків, списків, інформаційних видань, фактографічних картотек та баз даних, оскільки про цьому не можливо обійтись без цих операцій. У підсумку “Аналітико-синтетична обробка документів” в деяких вузах поглинає розділи курсів бібліографії, каталогізації, інформаційно-пошукових систем, стає дуже широким. Не дивно, що деякі спеціалісти пропонують розділити його на декілька самостійних дисциплін: “Складання бібліографічних описів”; “Реферування”, “Складання бібліографічних показників та оглядів літератури” і т.п.
Якщо усвідомлювати, що аналіз і синтез – загальнонаукові методи дослідження, що вони знаходять найширше практичне застосування у всіх сферах діяльності, то стає зрозумілим – їх можливо залучити до будь-якого інформаційного, бібліографічного і бібліотечного процесу. Тому спеціальний термін “аналітико-синтетична обробка документів” потребує конкретизації і обмеження певними процесами. При цьому можна виходити, по-перше, з того, що в процесі аналітико-синтетичної обробки повинно здійснюватися згортання інформації, що міститься в документі. В кінцевому підсумку синтетична обробка документів має за мету забезпечення оперативної інформації про документ та їх пошук завдяки саме згортанню інформації, представленню відомостей про найважливіші або необхідні ознаки документів. Спираючись на це положення, із аналітико-синтетичної обробки можливо виключити науковий переклад, оскільки при перекладі тексту з однієї мови на іншу не здійснюється згортання інформації.
Ще один фактор, який можна використовувати для обмеження поняття, - сприйняття даної обробки як первинної, що передує створенню інформаційно-пошукових систем. До поняття аналітико-синтетичної обробки цілеспрямовано віднести саме первинні процеси наукової обробки документів, а саме: обробку кожного окремого документа, не дивлячись на те, що мова йде про монографічне, серійне або монотонне видання. Створення бібліографічних списків, покажчиків інформаційних видань, каталогів і картотек, баз даних і т.п. здійснюється на основі такої первинної обробки. При їх створенні аналіз та синтез здійснюється на більш вищому рівні, коли первинна обробка кожного окремого документа вже виконана. Тому ці процеси не слід включати в поняття “аналітико-синтетична обробка документів”.
Таким чином, до аналітико-синтетичної обробки документів можна віднести наступні процеси: складання БО, індексування, анотування і реферування.
Найважче вирішити питання про вилучення фактів та складання бібліографічних та аналітичних оглядів. Що стосується вилучення фактів, то суть цього процесу відповідає поняттю “аналітико-синтетична обробка”, але знаходить досить обмежене застосування у створенні фактографічних інформаційно-пошукових систем. Складання оглядових творів знаходиться на стику процесів аналітико-синтетичної обробки документів і процесів бібліографування. При створенні оглядів виконується аналіз та синтез ознак змісту окремих документів і в той же час деякої їхньої сукупності, результатом є вторинний документ, що характеризує групу документів або розробку певної тематики. Ці вторинні документи за своїм змістом ближчі до бібліографічних покажчиків, інформаційним виданням.
Процеси складання БО, індексування, анотування, реферування в свою чергу входять у склад процесів бібліографування, каталогізації, автоматизованих інформаційних технологій. В кожній документальній сфері використовуються майже всі види обробки, хоча деякі використовуються більш ширше та активніше. Наявність у всіх документальних сферах однакових по суті процесів дає змогу виділити найголовніші процеси аналітико-синтетичної обробки документів:
· складання БО
· індексування (систематизація)
· анотування
· реферування
Таким чином, ми виділили основні процеси, але, як ми бачимо, АСОД містить низку інших процесів, які зустрічаються в інших дисциплінах, а саме:
· інформатика
· бібліографія
· каталогізація.
РОЗДІЛ2. ЗНАЧЕННЯ В ЗМІСТІ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
Аналітико-синтетична обробка документів містить цілу низку процесів, які розглядаються в різних дисциплінах по різному, та з різних точок зору. Але у деяких дисциплінах вони мають те ж саме значення і мету. Отже одним з найвагоміших процесів аналізу документу, є його переробка змісту з метою його аналізу, видалення необхідних даних, відомостей, а також їх оцінка, співставлення та групування, вилучення фактів та підготовка оглядів. В бібліографії обробка документу визначається як:
· сукупність процесів, що забезпечують ідентифікацію документу і його представлення в бібліографічних посібниках (каталогах, списках, вказівках), а також:
· бібліографічний опис, що доповнюється при необхідності анотування або індексуванням.
За першим визначенням до обробки документу додається інформаційний аспект.
Більш тісне розуміння АСОД дається при характеристиці окремих процесів, особливо процесу каталогізації. Тут АСОД як наукова обробка документу (НОД) розглядається як сукупність процесів каталогізації, завершальною ціллю яких є адекватне представлення документа в системі бібліотечних каталогів, яке дозволяє його ідентифікувати, розкрити його склад і зміст в інтересах ефективного бібліографічного пошуку. В процесі НОД формується бібліографічний запис (БЗ), в склад НОД входить і складання БО, індексування при необхідності анотування та інші процеси. Ми ознайомились із НОД тоді, коли під аналітичною обробкою (АО) розуміють: бібліотечну обробку об’єкта каталогізації, який представлений у вигляді частини документа. Результатом АО є аналітичний БО; аналітичний, класифікаційний індекс.