Новий європейський дизайн. Тенденції розвитку (стр. 6 из 6)
Подія відбувається за підтримки 12 провідних часописів Європи в сфері графічного дизайну, а саме: 2+3D, CAP & Design, +design, étapes, Eye, idpure, Items, kak, Linea Grafica, Novum, TYPO і Visual. Представники цих видань і є членами журі, що забезпечує конкурсу високу якість оцінки робіт. За результатами фестивалю публікується щорічний каталог, де розміщені роботи переможців та фіналістів, який розповсюджується по всьому світу. Нагородження кращих дизайнерів Європи відбулося в рамках Тижня Європейського Дизайну, який в цьому році пройшов у Стокгольмі з 15 по 19 травня 2008 року.
1.3.1 Проблема становлення дизайн-освіти
Головними чинниками, що обумовлюють формування сучасної теорії та методики дизайну є проблеми благоустрою середовища життєдіяльності людини в умовах розвитку економіки України. Сучасна модель „дизайн-творення” в Україні вимагає пріоритетного вирішення проблем, істотним чинником якого став напрям на європейську інтеграцію.
Як окрема галузь мистецтва, дизайн існує зовсім нещодавно.
Найпомітнішими фундаторами раціонал-функціоналізму в дизайні ХХ ст. стали Велика Британія та Німеччина. Впровадження дизайну саме в систему освіти започаткувала школа „Штаатліхес Баугауз”, у якій було запроваджено особливу, розроблену В. Гропіусом єдину систему освіти, де „чисте та ужиткове мистецтво розвивалися у гармонійному взаємозв’язку” [1]. Чи не вперше були задекларовані головні принципи педагогічної системи – розвиток творчої індивідуальності та практичної роботи в майстерні. Пізніше Ульмська школа в Англії підхопила та розвинула педагогічну лінію „Баугауз” і стала джерелом функціонального дизайну у світі протягом др. пол. ХХ ст.
Зарубіжний досвід педагогічних систем вказує на особливу зацікавленість дизайном у всіх сферах життя, а в таких країнах, як Великобританія, Японія, цю проблему піднесено до рангу державної політики [2]. Відмітною рисою часу є затребуваність роботи дизайнера й на вітчизняному ринку праці, проте розвиток дизайн-освіти не розглядається в Україні як необхідна складова загальної багатоступеневої освіти. Існує певна необхідність перегляду концепції освіти загалом, що суттєво розширює і поглиблює розуміння сутності дизайну та вимагає створення державної програми розвитку даної дисципліни.
У Харкові загальновизнаним центром дизайнерської освіти в Україні вважається державна академія дизайну і мистецтв (ХДАДМ), де навчання проводиться по головних галузях сучасного дизайну – промисловий, графічний та дизайн середовища. Проте мусимо визнати, що давні традиції харківського дизайну (зокрема, однією з перших у Російській Імперії художньо-промислових шкіл була заснована у 1894 році школа Марії Раєвської-Іванової) ведуть до вельми активного розвою великої кількості кафедр дизайну у різних вищих навчальних закладах міста.
Відповідно до формування системи розвитку українського дизайну (започаткованого постановами Кабінету Міністрів України від 20.01.97 р. № 37 „Про першочергові заходи розвитку національної системи дизайну і впровадження їхніх досягнень у промисловому комплексі України, об’єктах житлової, виробничої і соціально-культурної сфер” та ін.) при Харківському національному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди у 2003 р. створено кафедру „Дизайн. Моделювання одягу”. Ії відкриття майже збіглося із реорганізацією вищої освіти в Україні та переходом на ступеневу освіту.
Так, освітньо-кваліфікаційні програми за рівнями „спеціаліст” та „магістр” набули нового та поглибленого значення, їхня спрямованість варіюється в залежності від профілю і спеціалізації дизайн-навчання. Більше уваги надано розподілу змісту та обсягу спеціалізованого матеріалу під час фахової підготовки випускників. За головну концепцію дизайн-навчання взяті теоретичні положення ХДАДМ, що базуються переважно на педагогічних засадах школи Баугауз. Так, для якісного та ґрунтовного навчання студента–магістра і спеціаліста особливого значення набувають такі вузькофахові дисципліни як „теоретичні основи дизайну”, „трансформація в дизайні”, „комплексне проектування”, „історія дизайну”, „мистецтвознавство”, „виробнича практика”, „комп’ютерна графіка” та ряд ін. Ціла низка загально-художніх, гуманітарних, педагогічних дисциплін викладається силами відповідних кафедр. Подібна структура навчальних дисциплін є нині типовою для багатьох європейських дизайнерських шкіл.
За для цілеспрямованої підготовки фахівців та покращення методичної роботи на художньо-графічному факультеті створено навчально-методичну комісію з дизайну, розроблено методологію та методичну базу формування системи дизайну моделювання одягу, підготовлено нормативну базу дизайнерської діяльності. Пріоритетним напрямом кафедри „Дизайн.
Моделювання одягу” є зв’язок із виробництвом. Так, студенти нашого університету отримують реальні навички в процесі роботи на провідних швейних фабриках міста і мають змогу впроваджувати свої моделі до масового виробництва. Подібний методично розроблений підхід передбачає активну соціально-культурну і економічну позицію дизайнера одягу на всіх етапах створення продукції до перетворення її в товар.
Можливість розвивати й будувати сучасну дизайнерську освіту дає і широке вивчення мистецтвознавчої спадщини за курсом „Історії дизайну” яка направлена на формування професійного рівня майбутніх дизайнерів, показує роль і місце сучасного дизайну в суспільстві, принципи його розвитку.
Звичайно, освоєння сучасного мистецтвознавчого пласта має велике теоретично-методичне значення та є суттєвою умовою формування висококваліфікованого фахівця.
Підсумовуючи, скажемо, що дизайн із його соціокультурною спрямованістю, художньо-образним мисленням є тією формою науково-практичної діяльності, за допомогою якої можливе утворення та реалізація таких соціально значущих програм, як культурно-виховна, розвитку творчого потенціалу молоді тощо.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Як нам хочеться поглянути хоч одним оком у майбутнє, чи не так? Наприклад, ну якого веб-дизайнеру не хотілося б дізнатися яким буде Інтернет і в який бік зробить крок дизайн сайтів, блогів, порталів через 5, а то і через 10, 20, а може і всі 30 років? Дізнатися - і першим це застосувати! Але для чого болісно чекати цього майбутнього, якщо нам самим можна починати його створювати? «Всі ідеї в науці народилися в драматичному конфлікті між реальністю і нашими спробами її зрозуміти.» - Альберт Ейнштейн Головне - вхопитися і зуміти реалізувати ті дизайнерські ідеї, те чого підсвідомо хочеться кожному з нас. Але які вони ці ідеї?
Не потрібно бути просунутим тренд-сетером, щоб передбачити захоплення сучасного світу еко дизайном. Дитина техногенної цивілізації, сучасна людина прийшов до висновку, що розвиток машин на тлі занепаду людської природи призводить до страшних катаклізмів. Глобалізація, що поглинула світ, видає продукт у вигляді тюннінгованних тіл, шкідливих харчових добавок, нав'язаних шаблонів мислення і штучної навколишнього середовища. Першими до рішучих дій вдалися дизайнери, які проголосили у своїй роботі принципи природності і натуральності. Втілювати проект екологічно чистою, комфортної, благотворно впливає на всі сфери діяльності людини життя вони почали з інтер'єру. Штучні матеріали ніколи не зрівняються з оригіналом: предмет з цього дерева має особливий чарівний аромат, природний камінь має неповторною формою, а використання натуральних тканин - запорука вашого здоров'я і краси.
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Гройс Б. Мистецтво, дизайн, політика №3, 2004,- с.54-57.2. КанторК.До проблемисуспільної природидизайну//Питання технічноїестетики. - 1970-вип.2.-с.18-80.3. ЗагоруйкоС.Т.Традиціїі формування культуриспоживання.// Традиціїсучасність /За редакцієюІ.І.Фурсіна.-Севастополь: чорноморськевище військово-морське училищеімені П.С.Нахімова, 1985-352с.4. ФедоровМ.Естетичнацінністьпредметного середовища.//Питання технічноїестетики. -1970-вип.2 .-с.196-231.5. ДаниленкоВ.Я.Основидизайну: Навчальнийпосібник.-Х.: ХДАДМ, 2003. 18с.6. Чігарьоков В., Діжур А. Проектна культура і діти. З досвіду освіти у Великобританії / / Технічна естетика. - 1990. - № 4.
ДОДАТКИ
Додаток 1Неймовірне поданняпро технологічниймайбутньому2019у конструкторівзMicrosoft.
Додаток 2
iMo-дизайнмайбутньогоробот-кара відApple
Додаток 3
Дизайнінтер'єрувзуттєвогомагазину "Stuart Weitzman"
Додаток 4
Сучасна графіка – Алекс Трочут
Додаток 5
Сучасний дизайн одягу – модельєр Олександр Маккуін
Додаток 6
КращийлоготипЄвропи, зробленийв Іспанії.Целоговиноробів-пляшкаіштопорразом.
Додаток 7
Один з найкращих логотипів світу - Unilever
