Мир Знаний

Розвиток ринку страхових послуг в Україні (стр. 2 из 18)

· недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг;

· низький рівень співвідношення страхових платежів з відрахуванням платежів, переданих на перестрахування українським страховикам, і валового внутрішнього продукту, незначна клієнтська база страховиків, а також зосередження страхової діяльності переважно на майновому страхуванні юридичних осіб;

· нерозвиненість довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та відсутність правового регулювання діяльності страховиків у сфері обов'язкового медичного страхування;

· недостатність надійних фінансових інструментів для інвестування;

· велика кількість страхових компаній з низьким рівнем капіталізації, а також слабкий розвиток національного перестрахового ринку;

· використання страхового ринку суб'єктами господарювання для оптимізації оподаткування та витоку коштів за кордон;

· недостатній рівень кадрового та наукового забезпечення страхового ринку;

· низький рівень страхової культури населення.

Для визначення економічного змісту поняття "страховий ринок" до-цільно використовувати системний підхід. Будь-який ринок – це система, що складається зі взаємопов'язаних елементів, відносин, організованих для до-сягнення певної мети. Ця система володіє притаманними їй властивостями та кількісними характеристиками, і головне завдання системного підходу при визначенні поняття "страховий ринок" полягає у розгляді всіх складових рин-ку, орієнтації на аналізі взаємозв'язку елементів. У спеціалізованій літературі зі страхування пропонується значна кількість визначень "страховий ринок" (Таблиця.1.1). Оскільки страхування це відносини, пов'язані з формуванням і вико-ристанням цільових фондів грошових коштів, часто зміст страхового ринку ототожнюється з дослідженням тільки економічної основи страхування.

Таблиця 1.1

Підходи до тлумачення поняття "страховий ринок"

Автори Визначення страхового ринку Коментар
І. КрасноваВ.В. ШаховВ.Б. Гомелля Певний економічний простір, деформуються попит на специфічнупослугу, народжується пропозиціяцієї послуги та створюються умо-ви для реалізації послуги. Зроблено акцент на визна-ченні страхування як части-ни економічних відносин. Підкреслено, що визначаль-ним чинником існуваннястрахового ринку є наявністьстрахової послуги.
О.А. Гвозденко Сукупність економічних відносинз купівлі-продажу страхової пос-луги, що виражається в захистімайнових інтересів фізичних таюридичних осіб при настанні стра-хових випадків за рахунок грошо-вих внесків страхувальників. Зроблено акцентна визначенні поняття"страхова послуга".
В.В. Шахов,Б.Ю. Сербінов-ский,Т.А. Ротова,Л.С. Руденко Форма організації грошових відно-син з формування та розподілустрахового фонду для забезпечен-ня страхового захисту суспільства,а також сукупність страхових ор-ганізацій, які беруть участь в на-данні відповідних послуг. Страховий ринок, перш за все, визначається сукупністю страхових організацій, які беруть участь у розподілі страхових фондів іформуютьгрошові відносини у цій галузі. Не порушено питання проіснування потреби у страховій послузі та її специфіку.
Л.Е. Рейтман, Т.А. Ротова, Л.С. Руденко Система економічних відносин,складова сфера діяльності страхо-виків і перестраховиків на певнійтериторії по наданню відповіднихстрахових послуг страхувальни-кам. Гнучка система страховихпослуг пристосована до інтересівстрахувальників. Визначає ринок як систему економічних відносин і ро-бить акцент на тому, що сама система страхування визна-чає попит та пропозицію, дотого ж ця система змі-нюється за інтересами попи-ту. Визначення вказує на те-риторіальні межі страховогоринку.
А.К. Шихов Сфера специфічних відносин, щовиникають між страхувальниками,які потребують через можливе ви-падкове настання несприятливихподій страхового захисту своїхмайнових інтересів, і страховика-ми, що забезпечують його за раху-нок використання ними страховихфондів, сформованих із сплачува-них страхувальниками грошовихвнесків. Основний акцент робиться на розкритті суті страховоїпослуги та економічних від-носинах, що виникають прицьому. Це визначення як-найповніше розкриває понят-тя страхового ринку. Недолікнаведеного визначення –прагнення звести в одномувизначенні в сукупності еко-номічні, правові та страховіаспекти.
Ю.М. Жу-равльов Система економічних відносин,яка становить сферу діяльностістраховиків і перестрахувальниківв даній країні, групі держав та вміжнародному масштабі по надан-ню відповідних страхових послугстрахувальникам. Разом з тим ав-тор виділяє і термін "обмеженийстраховий ринок". Якщо страху-вання або перестрахування не мо-жуть бути розміщені на страхово-му ринку якої-небудь іншої країниповністю, то такий ринок є обме-женим. Акцентується на територі-альних межах страховогоринку.
А.В. Криворуч-ко Сфера фінансово-економічних від-носин між страховиками і страху-вальниками з надання страхових послуг і захисту майнових інтере-сів юридичних осіб і громадян, а також зі здійснення відповідної фінансової діяльності у межах чинного законодавства з боку комерційних страхових компаній і фірмчи державних організацій. Акцентується на фінансовійдіяльності в межах страхово-го ринку.
Л.О. Орленюк-Малицька,О.Д. Вовчак,Т.А. Ротова,Л.С. Руденко,В.Д. Базилевич Особлива сфера грошових відно-син, де об'єктом купівлі-продажу єспецифічна послуга – страховийзахист і на якому формуються по-пит та пропозиція на цю послугу. Акцентується на розкриттісуті страхової послуги –страхового захисту.

З наведеної табл. 1.1. бачимо, що загалом страховий ринок розглядають в економічній літературі як систему суспільних, економічних, фінансово-еко-номічних чи грошових відносин, особливу соціально-економічну структуру, економічне середовище функціонування страховиків, економічний простір, сукупність страхових компаній, форму взаємозв'язку між учасниками страхо-вих правовідносин, частину фінансового ринку, окрему сферу послуг, форму функціонування сукупного страхового фонду.[7,c.23]

Інакше кажучи, в широкому розумінні страховий ринок є сукупністю економічних відносин з приводу купівлі-продажу страхових послуг, тобто ринок забезпечує органічний зв'язок між страховиками та страхувальниками і тут здійснюється обов'язкове визнання страхової послуги. При цьому необ-хідною умовою існування страхового ринку є наявність суспільної потреби страховиків, які можуть задовольнити ці потреби. Об'єктивною основою страхового ринку є виникнення в процесі відтворення необхідності надання грошової допомоги потерпілим у випадку настання непередбачених подій. При цьому основними законами його функціонування є економічні закони попиту і пропозицій, закон вартості, накопичення капіталу, закон додаткової вартості, закон конкуренції.

Поряд з цим, страховий ринок є складовою фінансового ринку, що представляє особливе соціально-економічне середовище, де об'єктом купівлі-продажу є страховий захист, формується попит і пропозиція на нього, а сукупність всіх його суб'єктів функціонує в системі економічних, фінансових, договірних, інформаційно-консультаційних та інших відносин, що обумовлені необхідністю страхової послуги і виникають між ними на всіх етапах її надання.

Проте розглянуті вище визначення не повною мірою відбивають справжню сутність страхового ринку. На мою думку, страховий ринок – це система стійких економічних відносин між покупцями (споживачами, виго-донабувачами), посередниками і продавцями, а також страховиками і регуля-торними органами, пов'язаних із формуванням попиту, пропозиції та ціни на прямий страховий захист і перестрахування, які матеріалізуються у страхо-вих, перестрахувальних і супутніх послугах у певній країні, групі країн чи міжнародному масштабі, що піддається регулюванню.

Страхова галузь розвинених країн забезпечує дієву систему захисту майнових прав та інтересів усіх громадян і підприємств, підтримання соці-альної стабільності суспільства, економічної безпеки держави, а також є важ-ливим фінансовим інструментом регулювання національної економіки й по-тужним джерелом акумулювання коштів для їх подальшого довготерміново-го інвестування в народне господарство.

Окремі фізичні особи, підприємства та суспільство в цілому стикаються в повсякденному житті з такими різноманітними ризиками, як хвороба, автомобільні аварії, пошкодження майна, втрата врожаю або припинення виробничого процесу. Існування економічних ризиків створює незручності, економічну небезпеку та непевність.

Непередбачені та незаплановані події не тільки завдають прямих втрат (пошкодження машин через пожежу), але також і непрямих втрат, зокрема, якщо збитки призводять до зупинки діяльності. Наприклад, підприємство, яке зазнало втрат, може не мати достатньо ресурсів для надолуження втраченого і збанкрутувати, внаслідок чого клієнти та постачальники зазнають ще більших збитків.

Однак ризиком можна управляти. Політика держави (регулювання, нагляд) має надзвичайний вплив на абсолютний рівень ризику в суспільстві та спосіб управління ним. Уряд може допомогти уникнути ризику, наприклад, заборонивши шкідливі виробничі процеси. Крім того, шляхом налагодження належної системи дорожнього руху (світлофорів) та проведення кампаній, спрямованих на гарантування безпечних умов праці, держава може запобігти та зменшити втрати, пов’язані з такими ризиками, як нещасні випадки з фізичними особами. Це сприятиме зменшенню частоти та розміру збитків, що покращить економічний добробут суспільства.