Бізнес–планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства (стр. 25 из 35)
Охолодження, стабілізація форми та підсушка відбуваються на сітчатому охолоджуючому транспортері.
Сировина, що поступає, просіюється на машині 1, відміряється на вагах та у певній пропорції відповідно до технології завантажується до зміщувача 2, де вона перемішується. Потім сировина із зміщувача перевантажується у шнековий транспортер 3 та подається у завантажувальний бункер двошнекового екструдера 4. Після цього на формуючо-ріжучому обладнанні відбувається нарізання продукту, а на сушильному транспортері відбувається охолодження. Потім готовий продукт поступає на упакувальний автомат чи напівавтомат.
Лінії схожого типу за рахунок змінних фільєр екструдера та ножів ріжучо-формуючого обладнання дозволяють випускати широку гаму різноманітної продукції. Тип, продуктивність упаковочного обладнання може задавати замовник такого обладнання.
1 
2 
3 
4 
5 
6Рис. 3.2. Обладнання для виробництва хрустких хлібців
1 – просіювач борошна
2 – зміщувач
3 – транспортер шнековий
4 – екструдер
5 – ріжуче – формуюче обладнання
6 – охолоджуючий транспортер
Наведемо тепер інформацію про продуктивність різних типів екструдерів для виробництва продукції.
Таблиця 3.6.
Продуктивність екструдерів "ШТАК" по відношенню до технологій, кг/год
| Найменування продукту/технології | ШТАК–80М | ШТАК–18- | ШТАК–30 | ШТАК–50 | ШТАК–72 |
| Кукурудзяна паличка (штатна продуктивність) | 220 | 1500 | 40 | 180 | 450 |
| Хлібець та соломка | 180 | - | 30 | 180 | 400 |
| Подушечки із начинкою | 400 | - | 50 | 250 | 600 |
| Трубочки із начинкою (бамбук) | 400 | - | 60 | 300 | 800 |
| Харчові відруби | 300 | 2000 | 50 | 200 | 550 |
| Пластівці | - | - | - | 100 | - |
| Пелетта (на спеціальних модифікаціях) | 100 | - | 30 | 100 | - |
| Сухі сніданки | 200 | - | 40 | 150 | 400 |
Джерело: http://www.shtak.com
У таблиці вище наведено середню продуктивність екструдерів для виробництва різних видів екструдованих продуктів.
Дані про валютні курси, якими користувалися ділові партнери при визначенні вартості обладнання наведено у таблиці нижче.
Таблиця 3.7.
Дані про валютний курс
| Цифровий код | Літерний код | Кількість одиниць | Назва валюти | Офіційний курс |
| 643 | RUR | 10 | російських рублів | 2,3602 |
| 978 | EUR | 100 | ЄВРО | 1028,4317 |
| 840 | USD | 100 | доларів США | 762,1400 |
Джерело: http://www.bank.gov.ua/
У таблиці 3.7 представлено офіційні (фіксовані) валютні курси Національного банку України.
Таблиця 3.8.
Імпортне обладнання для виробництва екструдованих продуктів
| Імпортне обладнання | Ціна |
| Одношнекові екструдери | Від 60000 дол США |
| Двошнекові екструдери | Від 200000 євро |
Джерело: http://www.eprod.ru
Дуже часто ціни імпортного обладнання не є наперед чітко встановленими, а є договірними і залежать від домовленості продавця та покупця та від купівельної спроможності останнього, але у кілька разів ці ціни є вищими за ціни виробників аналогічного обладнання зокрема Росії.
Обсяг інвестицій ТОВ "Епрод" дорівнює 165214 грн (вартість обладнання), обсяг інвестицій ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату № 11 дорівнює 107183,22 (витрати прямі матеріальні, загальновиробничі, адміністративні та збутові, необхідні для запуску виробництва у першому місяці року - січні).
Як було описано вище річний проектний обсяг випуску екструдованих продуктів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом № 11 передбачається у розмірі 363000 кг, або якщо випускати упаковками по 250 грам, то це буде відповідати 1452000 штукам упаковок (363000000 грам / 250 грам = 1452000 штук).
Виходячи із того, що у Києві передбачається ріст ринку екструдованих продуктів, тобто ріст попиту на екструдовані продукти у розмірі 8% щорічно або 1906,6 тонн або 1906600 кг, або що те саме, 0,66% приросту попиту на цьому ринку щомісяця або 158,883 тонн чи 158833 кг щомісячного приросту попиту на екструдовані продукти, то досліджуване підприємство ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 11 щомісяця нарощуватиме обсяги виробництва хлібців. Нижче наведено відомості про обсяги виробництва хлібців ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом № 11, виходячи із нововведених потужностей виробництва.
Таблиця 3.9.
Обсяги виробництва хлібців "Легкі та корисні"
| Місяць | Обсяг виробництва, тонн | Обсяг виробництва, г | Обсяг виробництва, штук (по 250 гр) |
| Січень | 19,25 | 19250000 | 77000 |
| Лютий | 21,25 | 21250000 | 85000 |
| Березень | 23,25 | 23250000 | 93000 |
| Квітень | 25,25 | 25250000 | 101000 |
| Травень | 27,25 | 27250000 | 109000 |
| Червень | 29,25 | 29250000 | 117000 |
| Липень | 31,25 | 31250000 | 125000 |
| Серпень | 33,25 | 33250000 | 133000 |
| Вересень | 35,25 | 35250000 | 141000 |
| Жовтень | 37,25 | 37250000 | 149000 |
| Листопад | 39,25 | 39250000 | 157000 |
| Грудень | 41,25 | 41250000 | 165000 |
| Всього за рік | 363 | 363000000 | 1452000 |
Джерело: складено автором
Із таблиці вище видно, що так як обсяги попиту зростають, то відповідно досліджуване підприємство буде більше виробляти цього виду продукції.
Таблиця 3.10.
Собівартість 1 упаковки хлібців "Легкі та корисні" (грн./250г)
| Статті витрат | Всього |
| Витрати на одну упаковку хлібців (250 г): | |
| Прямі матеріальні витрати (витрати на сировину та матеріали) | 1,60 |
| Прямі витрати на оплату праці | 1,08 |
| Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати | 0,13 |
| Виробнича собівартість одиниці продукції | 2,80 |
Стаття "Прямі матеріальні витрати" всього = Кількість * Витрати = 0,2 * 8 = 1,60 (грн)
Стаття "Прямі витрати на оплату праці" = Кількість * Витрати = 0,1 * 10,75 = 1,08 (грн)
Стаття "Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати" = Кількість * Витрати = 0,1 * 1,30 = 0,13 (грн)
Виробнича собівартість одиниці продукції = Основні матеріали + Витрати праці + Накладні витрати = 1,60 + 1,08 + 0,13 = 2,80 (грн)
Далі будуть наводитися бюджети різних витрат із прив’язкою до обсягів виробництва хлібців "Легкі та корисні".
У додатку М наведено бюджет витрат на сировину та матеріали.
Об'єм сировини за період (загальна потреба) (кг) = Об'єм виробництва продукції (од) * Кількість сировини на од, кг
Так наприклад, у січні місяці об'єм сировини за період (загальна потреба) (кг) у січні = Об'єм виробництва продукції (од) у січні * Кількість сировини на од, кг у січні = 77000 * 0,2 = 15400 (кг)
Вартість матеріалів (грн) = Об'єм сировини за період (загальна потреба) (кг) * Ціна 1 кг сировини, грн.
Так наприклад, у січні місяці вартість матеріалів (грн) у січні = Об'єм сировини за період (загальна потреба) (кг) у січні * Ціна 1 кг сировини, грн. у січні = 15400 * 8 = 123200 (грн)
Ці ж показники за всі інші місяці і за рік розраховуються аналогічним чином.
У додатку Н наведено графік виплат грошових коштів за сировину та матеріали для виробництва хрустких хлібців "Легкі та корисні".При цьому зроблено припущення, що за половину вартості придбаних у поточному місяці сировини та матеріалів підприємство розрахується у поточному місяці, а за іншу половину – у наступному місяці.
Так розглянемо на прикладі січень місяць.
Виплати за сировину і матеріали за січень у січні = 0,5 * 123200 = 61600 (грн)
Виплати за сировину і матеріали за січень у лютому = 0,5 * 123200 = 61600 (грн)
Кредиторська заборгованість на кінець року дорівнює (=) Вартість придбаних сировини і матеріалів у грудні - Виплати за сировину і матеріали за грудень у грудні
Кредиторська заборгованість на кінець року дорівнює (=) 264000 – 132000 = 132000 (грн).
У додатку О подано бюджет витрат на оплату праці виробничого персоналу. Проте зроблено припущення, що за перший місяць роботи, тобто за січень, заробітну плату працівникам буде виплачено у лютому місяці. Тобто у січні місяці підприємство не матиме витрат на заробітну плату, зате у лютому вони будуть удвічі більшими.
Всього витрати праці (год) = Об'єм виробництва продукції (од) * Витрати праці осн. персоналу (год/на одиницю продукції).
Оплата основного персоналу (грн) = Всього витрати праці (год) * Вартість одного часа (грн/год)
Оплата основного персоналу (грн) у лютому = Всього витрати праці (год) у січні * Вартість одного часа (грн/год) у січні + Всього витрати праці (год) у лютому * Вартість одного часа (грн/год) у лютому = 23360 * 11 + 23360 * 11 = 513920 (грн)
Всього витрати праці (год) у березні = Об'єм виробництва продукції (од) у березні * Витрати праці осн. персоналу (год/на одиницю продукції) у березні = 93000 * 0,1 = 9300 (год)
Оплата основного персоналу (грн) у березні = Всього витрати праці (год) у березні * Вартість одного часа (грн/год) у березні = 9300 * 10,8 = 99975 (грн)
Аналогічно розраховуються показники за кожні інші місяці та за рік у цілому.