Аналіз ліквідності дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні забовязання. Так, коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів може бути сплачена негайно. Значення цього показника на початок перевіреного періоду становить 0,4152 та 0,3623 на кінець перевіреного періоду. Це свідчить про те, що лише 4,152% та 3,623% відповідно боргів підприємство може сплатити негайно.
Коефіцієнт поточної ліквідності показує достатність ресурсів Хлібокомбінату №11, що можуть бути використанні для погашення його поточних зобов'язань. Значення цього показника на початок періоду становив 0,7157 (може погасити лише 7,157% своїх поточних зобов'язань), а на кінець періоду помітна негативна тенденція зниження показника до 0,5848 (може погасити лише 7,157 % своїх поточних зобов'язань). Це означає, що підприємство стає не в змозі погасити поточні зобовязання протягом року.
Коефіцієнт готівкової ліквідності на початок і на кінець періоду не відповідає нормі. Коефіцієнт швидкої ліквідності також не відповідає нормі. Чистий оборотний капітал в 2006 році був у мінусі, а в 2007 році ситуація погіршилася у два рази приблизно. Завдяки збиткам, що зазнав ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат №11 підприємство має негативний фінансовий стан і шукає шляхи виходу із цього скрутного становища. Щодо зовнішньоекономічної діяльності, то на даному підприємстві вона не є основним джерелом його прибутку.
Відповідно до стратегії розвитку ВАТ " Київхліб", хлібокомбінат з 2006 р. знаходиться в пошуках пріоритетних направлень своєї діяльності, метою якого є збільшення обсягів реалізації продукції ВАТ, розширення ринку збуту, одержання при цьому кращих результатів.
У даному дипломному проекті було запропоновано бізнес – план виробництва екструдованих хлібців.
Бізнес-план є письмовим документом, в якому викладено сутність, шляхи і способи реалізації підприємницької ідеї; охарактеризовані ринкові, виробничі, організаційні і фінансові аспекти майбутнього бізнесу та особливості керування ним. Він є основою для здійснення підприємницької діяльності, необхідною передумовою залучення інвесторів до процесу фінансування розробки та реалізації підприємницької ідеї, до інноваційно-інвестиційних проектів.
У ринковій системі господарювання бізнес-план виконує дві важливі функції: зовнішню (ознайомлення ділових людей із сутністю та ефективністю реалізації нової підприємницької ідеї) і внутрішню (опрацювання системи управління реалізацією підприємницького проекту).
Бізнес-плани класифікуються за трьома основними ознаками: сферою бізнесу — виробництво, будівництво, торгівля, надання послуг, посередницька діяльність тощо; масштабами бізнесу — малий, середній, великий; характером продукту бізнесу — традиційний, принципово новий, продукти виробничо-технічного й споживчого призначення. У межах кожної класифікаційної ознаки можна виокремлювати й розробляти: а) повний бізнес-план комерційної ідеї або інвестиційного проекту (для потенційних партнерів та інвесторів); б) бізнес-план фірми (для ради директорів або зборів акціонерів); в) бізнес-план структурного підрозділу (для вищого керівництва фірми). Можуть також складатися спеціальні (скорочені) бізнес-плани для певного кола заінтересованих осіб, а також бізнес-плани розвитку конкретного регіону для органів з бюджетними повноваженнями.
Конкретними цілями розробки бізнес-плану як багатофункціонального документа треба вважати такі:
· налагодження комунікацій між підприємцем і майбутніми постачальниками, продавцями та найманими працівниками;
· проектування системи управління започатковуваним бізнесом у конкретній сфері виробничої діяльності;
· своєчасне передбачення можливих перешкод і проблем на шляху до успіху власної справи;
· формування та розвиток управлінських якостей підприємця;
· можливість перевірки слушності власної підприємницької ідеї ще до її практичної реалізації.
Обов’язковою передумовою розробки високоякісного бізнес-плану є формування конкретного інформаційного поля, тобто цілеспрямовано створюваної сукупності відомостей різного характеру для забезпечення інформаційних потреб підприємця (господарника) в процесі бізнес-планування. для розробки бізнес-плану необхідна така інформація: маркетингова (конкуренти, споживачі, ціни, особливості просування на ринок); виробнича (технологія, устаткування, виробничі площі, сировина й матеріали, персонал); фінансова (дохідність і рентабельність, кредити, податки, страхування); загальноекономічна й галузева (економічна ситуація, законодавство, політичні та соціальні умови, тенденції розвитку галузі). При цьому важливо забезпечити об’єктивність, актуальність, своєчасність, комунікативність і наочність інформації.
Можливі такі джерела отримання інформації для розробки бізнес-плану: власний досвід практичної діяльності у відповідній сфері бізнесу; безпосередні контакти з потенційними клієнтами, постачальниками, торговими агентами; статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі та конкретної бізнесової сфери, діяльність конкурентів; поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації; реклама, інформаційно-комерційні матеріали виставок (ярмарків), міжурядових угод, спеціалі-зованих науково-практичних конференцій (семінарів); вітчизняні та зарубіжні публікації з питань бізнесової (підприємницької) діяльності.
Загальна методологія розробки бізнес-плану, як правило, охоплює три стадії: початкову, підготовчу та основну. Початкова стадія є обов’язковою, коли засновується цілком нове діло. на цій стадії розробляється концепція майбутнього бізнесу, в рамках якої здійснюється пошук підприємницької ідеї, вибір сфери діяльності та форми організації бізнесу, а також приймається рішення щодо способу започаткування бізнесу. На підготовчій стадії формується інформаційне поле стосовно майбутнього бізнесу; виявляються сприятливі фактори та загрози з боку зовнішнього середовища; оцінюються сильні й слабкі сторони фірми; формулюються її місія та конкретні цілі; вибирається її стратегія; виявляються можливі стратегічні альтернативи. На основній стадії відбувається безпосереднє опрацювання конкретного бізнес-плану.
Згідно із запропонованим нами проектом на ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінаті № 11 вводиться нова потокова лінія вартістю 700000 російських рублів (або 165214 грн за офіційним курсом НБУ на 19.05.2009) із виробництва хлібців під торговою маркою "Легкі та корисні" за технологією та рецептурою новорозробленими технологами заводу. Передбачається укладання договору між ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом № 11 та ТОВ "Епрод" (Росія) про спільну інвестиціну діяльність (без створення окремої юридичної особи). Також договором про спільну інвестиційну діяльність передбачено, що хлібокомбінат має свої площі для розташування обладнання, робочу силу та покриє за власний рахунок такі виртати операційні витрати для забезпечення процесу виробництва: витрати на сировину і матеріали, виробничі накладні витрати, витрати на збут і адміністративні витрати. Обсяг інвестицій ТОВ "Епрод" дорівнює 165214,00 грн, обсяг інвестицій ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату № 11 дорівнює 107183,22 грн. Термін окупності інвестиційного проекту для обох інвесторів менше року, проте через збитки, що зазнало досліджуване підприємство у 2007 році, у проектному році його діяльність загалом також матиме негативний фінансовий результат.
Список використаної літератури
1) Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 р. (зі змінами та доповненнями)
2) Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р. (зі змінами та доповненнями)
3) Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996 (зі змінами та доповненнями)4) Загальнообов’язкове соціальне страхування. Нормативні акти. Зразки документів / Упоряд.: В.С. Перепічай та ін.. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 456 с.
5) Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція – Х.: Курсор, 2007. – 261 с.
6) Барроу К., Барроу П., Браун Р. Бізнес-план: Практ. Посіб.: Пер. З 3-го англ.. вид. – К.: Товариство "Знання", КОО, 2001. – 285 с.
7) Берлач А. І. та ін. Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А. І. Берлач, Н. А. Берлач, Ю. В. Ілларіонов.- К.: Фенікс, 2000. - 336 с. - Бібліогр.: с. 332.
8) Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге доповнене та перероблене. – К.: Атіка, 2006. – 528 с.
9) В.О. Онищенко, О.В. Редкін, А.С. Старовірець, В.Я. Чевганова. Організація виробництва. Практикум: Навчальний посібник. - К.: Лібра, 2005. – 376 с.
10) Виноградський М.Д., Беляєва С.В., Виноградська А.М., Шканова О.М. Управління персоналом: Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 504 с.
11) Голуб Н.В., Клімкін П.А. Україна та міжнародні організації: Інформаційно-довідкове видання. – К.: Кондор. 2003. – 212 с.
12) Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 "професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності". Розділ 1 "Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців". – Краматорськ: Центр продуктивності, 2005, 354 с.
13) Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера. За редакцією Романа Дяківа. Київ.: Міжнародна економічна фундація, 2002. – 704 с.
14) Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман; За редакцією доктора економічних наук, професора І.В. Багрової. – Київ, Центр навчальної літератури, 2004. – 580 с.
15) Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів/ І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман; За ред.. д-ра екон. наук, проф.. І.В. Багрової. – Київ, Центр Начальної літератури, 2004 – 580 с.