Складання бізнес-плану - це не самоціль, а підсумовування об'єктивних і найбільш важливих засобів ефективного досягнення цілей майбутнього бізнесу. За допомогою бізнес-плану з'являється можливість побачити проблеми, що виникають у процесі комерційної діяльності до того, як вони перетворяться в ускладнюючі обставини, і накреслити шляхи їх оптимального вирішення.
Більшість новостворених фірм зазнають невдачі й ідуть із ринку в перші п'ять років. Основною причиною цих невдач був вибір помилкового шляху в плануванні власної діяльності. Найкращим засобом досягнення успіху в бізнесі є "планування в плануванні", тобто необхідно постійно й уважно стежити змінами зовнішнього середовища і вчасно коригувати в розроблений бізнес-план.
На титулі бізнес-плану подається така інформація:
* назва бізнесу-проекту;
* назва фірми, що здійснює проект;
* юридична адреса і телефон фірми (якщо проект здійснюватиметься в новому місці, то зазначити адресу цього місця);
* прізвища й імена авторів проекту (бізнес-плану) із зазначенням телефонних номерів для контакту.
Існує таке бачення докора економічних наук Покропивного С.Ф. щодо структури бізнес-плану.
Перше правило, якого має дотримуватися підприємець у процесі складання бізнес-плану, — це чітко визначити мету його розробки та конкретного адресата.
На зміст та структуру бізнес-плану суттєво впливають розміри бізнесу й обсяги фінансових потреб. Чим масштабнішим є підприємницький проект, чим більше інвестицій він потребує, тим ширше коло питань має бути висвітлено у бізнес-плані, тим детальнішими та обгрунтованішими мають бути відповідні розрахунки [32, с. 6-8].
На змісті та структурі бізнес-плану позначається й специфіка сфери майбутнього бізнесу. Обгрунтування підприємницького проекту у сфері виробничої діяльності вимагає грунтовнішого та "об’ємнішого" бізнес-плану внаслідок самої природи цієї сфери. Навпаки, підприємець, який бажає розпочати роздрібну торгівлю, не має потреби в опрацьованому до дрібниць бізнес-плані.
Зміст і структура бізнес-плану залежать також і від інших факторів, зокрема:
· конкретних характеристик майбутнього продукту бізнесу та стадії його життєвого циклу;
· ступеня конкуренції в галузі;
· можливостей розширення бізнесу в майбутньому.
Наявність багатьох факторів, які впливають на зміст, структуру та обсяги бізнес-плану (рис. 1.1), свідчать, що не існує певної стандартної, універсальної, "найліпшої" форми бізнес-плану. Кожний підприємець чи компанія складають бізнес-план по-своєму. Підходи до його розробки змінюються згідно з характером бізнесу, особливостями його середовища, конкретними цілями бізнес-плану, індивідуальними запитами потенційних інвесторів. Але це зовсім не означає, що не існує загальних вимог до опрацювання бізнес-плану. Є низка ключових питань, які мають бути ретельно вивчені, оцінені та висвітлені в кожному бізнес-плані.
Будь-який бізнес-план, незалежно від його особливостей та розмірів, має право на існування лише за умови, що він приносить дохід його власнику. Обгрунтувати можливість комерційного успіху — це перше основне завдання будь-якого бізнес-плану. Зробити це можна з допомогою фінансових показників, які характеризують:
· фінансові потреби для створення бізнесу;
· обсяги передбачуваного продажу;
· розміри прибутків та збитків;
· рух готівки тощо.
Усе це і становить основу фінансового плану. Фінансові показники — це кінцевий результат, параметри якого залежать від ринкових, виробничих, організаційних та інших аспектів даного бізнесу. Зрозуміло, що й ці аспекти підприємницького проекту інтересують можливих партнерів, тому можуть бути висвітлені в бізнес-плані. Отже, обов’язковими складовими бізнес-плану мають бути:
· маркетинг-план;
· виробничий план;
· організаційний план.
Потенційних інвесторів інтересує не лише прибутковість майбутнього бізнесу, а й пов’язані з ним ризики, сильні та слабкі сторони бізнесу як порівняти з конкурентами. Тому в бізнес-плані треба дати оцінку загроз та можливих ризиків.
Зміст бізнес-плану, як ми вже з’ясували, залежить від впливу низки об’єктивних чинників. Закономірно, що структура бізнес-плану не може бути однаковою в усіх випадках, але процес формування структури бізнес-планів різних типів має багато спільного. Зокрема, у структурі будь-якого бізнес-плану можна виділити три блоки.
Перший блок — це опис ключових, найважливіших та найзначущіших аспектів майбутнього бізнесу; опис того стану бізнесу, якого прагне досягти підприємець стосовно всіх компонентів менеджменту.
У другому блоці мають бути кількісно охарактеризовані заходи, які передбачається здійснити, щоб досягти поставлених цілей.
Третій блок узагальнює результати розрахунків, зроблених у другому блоці, з допомогою фінансових показників, які, зрештою, і стають найважливішими критеріями оцінки привабливості конкретного підприємницького проекту.
Рис. 1.1. Фактори, що впливають на зміст та структуру бізнес-плану
На наступному етапі здійснюється декомпозиція або деталізація цієї трьохблокової структури бізнес-плану. Саме тут ураховується вплив на зміст бізнес-плану різних факторів і визначається перелік розділів та параграфів бізнес-плану. Існують різні способи декомпозиції структури бізнес-плану, але перевага на практиці найчастіше віддається функціональному принципу. Згідно з ним у структурі бізнес-плану виокремлюють розділи за функціями управління: маркетинг, виробництво, управління персоналом, облік, фінанси.
Більшість підприємців опрацьовують бізнес-плани для залучення інвесторів до фінансування свого проекту. Найскладнішою та найбільш повною щодо висвітлення питань є процедура розробки бізнес-плану для виробничої діяльності. Тому далі розглядатимемо структуру, зміст та методику розробки бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність. У структурі цього бізнес-плану, як правило, виділяють такі складові:
Титульний аркуш.
Зміст бізнес-плану.
Резюме.
1. Галузь, фірма та її продукція (послуги):
1.1. Поточна ситуація і тенденції розвитку галузі.
1.2. Опис продукту (послуги) фірми.
1.3. Патенти, товарні знаки, інші права власності.
1.4. Стратегія зростання фірми.
2. Дослідження ринку:
2.1. Загальна характеристика ринку продукту.
2.2. Цільовий ринок бізнесу.
2.3. Місце знаходження фірми.
2.4. Оцінка впливу зовнішніх чинників.
3. Маркетинг-план:
3.1. Стратегія маркетингу.
3.2. Передбачувані обсяги продажу.
4. Виробничий план:
4.1. Основні виробничі операції.
4.2. Машини й устаткування.
4.3. Сировина, матеріали та комплектуючі вироби.
4.4. Виробничі й невиробничі приміщення.
5. Організаційний план:
5.1. Форма організації бізнесу.
5.2. Потреба в персоналі.
5.3. Власники бізнесу й команда менеджерів.
5.4. Організаційна схема управління.
5.5. Кадрова політика та стратегія.
6. Оцінка ризиків:
6.1. Типи можливих ризиків.
6.2. Способи реагування на загрози для бізнесу.
7. Фінансовий план:
7.1. Прибутки та збитки.
7.2. План руху готівки.
7.3. Плановий баланс.
7.4. Фінансові коефіцієнти.
Додатки.
Ця структура є лише приблизною схемою бізнес-плану. конкретний бізнес-план може бути і не таким докладним. Але тут указані ті основні розділи, які необхідно включити до бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність.
Нижче наведено структуру та зміст бізнес-плану як їх вбачає Кредісов А.І.
Стандартний бізнес-план складається з трьох розділів:
I. Характеристика проекту. Це найважливіший і складний розділ бізнес-плану. У ньому мають бути чітко сформульовані:
* назва і суть проекту (до якої сфери бізнесу належить чи належатиме);
* які товари і/або послуги планується виробляти чи надавати;
* на які ринки зорієнтований проект і яку частину ринку планується зайняти в результаті здійснення проекту;
* у чому переваги проекту порівняно з конкурентами;
* місце і час реалізації проекту (обґрунтування місця, ринку відбувається на основі маркетингових досліджень);
* кількість робочої сили, необхідної для реалізації проекту (у тому числі адміністративний персонал).
II. Фінансовий план. Прогнози результатів господарської діяльності і руху готівки на період до трьох років повинні розраховуватися протягом першого року щомісячно; протягом другого і третього років - щоквартально.
III. Додатки (контракти, протоколи про наміри, детальні результати і методи маркетингових досліджень, детальна характеристика виробничого процесу, юридичні документи, організаційні схеми, рух професійної кар'єри й опис попередньої діяльності керівників, суттєві параметри продукту, послуги, патенти, ліцензії, балансові звіти, розрахунки прибутків і збитків, основні рішення щодо звітності, представлення третіх осіб (інституцій), послугами яких користувалися, рекомендаційні листи тощо) [41, с. 125-130].
Бізнес план – це один із найбільших інструментів для прийняття рішень керівництва (менеджменту). Рада директорів, топ-менеджмент та тримачі акцій використовують його. Бізнес план також роблять для зовнішніх користувачів: потенційних інвесторів, банків, комерційних партнерів.
Бізнес план розробляється для наступних цілей:
1) Фінансового оздоровлення компанії
2) Реорганізації бізнесу чи одного із напрямів бізнесу
3) Розвиток стратегії
4) Приваблення позиченого капіталу
5) Пошук високо прибуткових проектів
6) Оцінка доцільності фінансових інвестицій
7) Приваблення інвестицій.
Можна розробити бізнес-план виходячи із вимог чи техніки різних організацій чи банків, проте техніка ЮНІДО (Організації з промислового розвитку підпорядкована Організації об’єднаних націй) є найбільш поширеною.