5. Розвиток ринкової діяльності
5.1. Ринок послуг
5.2. Ринок засобів виробництва та нерухомості
5.3. Ринок робочої сили
5.4. Фінансовий ринок
5.5. Експортно-імпортні операції
5.6. Споживачі продукції та графік її поставок у запланованому році
6. Інвестиційна діяльність
6.1. Капітальні вкладення
6.2. Введення в дію виробничих потужностей
6.3. Введення в дію житла та об’єктів соціально-культурного побуту
6.4. Джерела фінансування капітальних вкладень
6.5. Використання основних виробничих фондів
7. Фінансова діяльність підприємства
7.1. Прибуток підприємства
7.2. Фінансовий план (баланс доходів та витрат підприємства).
Наведені пункти бізнес-плану підприємство представляє у вигляді заповнених форм встановленого зразка [47, с. 3 - 58].
1.2 Маркетинговий план та дослідження конкурентного середовища
У цьому пункті дипломного проекту буде розглянуто принципи складання маркетингового плану та специфіка дослідження конкурентного середовища із точки зору докора економічних наук Покропивного С.Ф. [32, с. 53 - 83].
Підрозділ "Галузь, фірма та її продукція" опрацьовується в бізнес-плані, щоб:
· переконати читача в перспективності галузі, до якої належить вибраний бізнес;
· породити довіру до даного бізнесу описом переваг та особливостей його продуктів (послуг).
У структурі цього підрозділу, як правило, виділяють основні складові:
· Сучасна ситуація та тенденції розвитку галузі.
· Фірма, її продукти і (або) послуги.
· Патенти, товарні знаки, інші права власності на продукт (послуги).
· Стратегія зростання фірми.
Бізнес-план оцінюється інвесторами за певними критеріями, одним з яких є галузь, що до неї належить фірма або в котрій вона має намір розпочати свою діяльність. Галузь із ринком, що швидко зростає, розглядається, звичайно, як сприятливіша для бізнесу. Тому цей підрозділ бізнес-плану починається, як правило, зі стислого аналізу стану справ у галузі. Для цього необхідно:
· навести загальні відомості про поточний стан справ у галузі та тенденцій її розвитку;
· стисло охарактеризувати нові для галузі продукти і ринки;
· визначити нові чинники, які можуть у перспективі позитивно або негативно вплинути на розвиток галузі.
Джерелами інформації про галузь є різноманітні публікації, статистичні дані, результати аналітичних досліджень, що їх готують спеціалізовані галузеві організації. ця інформація здебільшого є доступною для незалежної перевірки. підприємець мусить дуже ретельно обирати й перевіряти її, бо інвестори особливо чутливі до найменших неточностей у цій сфері. Крім того, у даному підрозділі необхідно розкрити концепцію поведінки фірми в галузі (рис. 1.2). З цією метою у бізнес-плані потрібно:
· дати загальну характеристику фірми;
· чітко описати продукт і (або) послуги, з якими фірма виходить на ринок.
Якщо бізнес-план складається для фірми, що вже існує і має намір розширити свою діяльність, то варто стисло описати історію розвитку фірми (коли було створено, засновники, основні досягнення тощо).
Рис. 1.2. Основні складові концепції поведінки фірми в галузі
Даючи загальну характеристику фірми, слід визначити її головні цілі та основні види діяльності. При цьому не рекомендується вдаватися до зайвих подробиць (їх буде розкрито в наступних розділах бізнес-плану), а важливо вказати на:
· стратегічні й тактичні цілі діяльності фірми. Цілі в бізнес-плані, як правило, визначаються стосовно позиції фірми на ринку; інноваційної діяльності; продуктивності; прибутковості; професіоналізму персоналу; відповідальності перед суспільством. Наприклад, цілями фірми можуть бути такі: завоювати певну частку ринку; стати лідером у певній сфері діяльності; першою запропонувати якнайширший асортимент товарів (послуг) тощо;
· основні види діяльності фірми (виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, послуги тощо) та потреби клієнтів, які задовольнятимуться в межах кожного виду діяльності;
· стадію розвитку бізнесу фірми (початок, перепрофілювання; розширення; виокремлення зі складу великої компанії);
· географічні зони, на які поширюється бізнес фірми.
Характеризуючи продукти або послуги фірми, необхідно усвідомлювати, що підприємець, який складає бізнес-план, напевне, знає про них набагато більше за потенційного інвестора. З цього погляду бажано, щоб характеристика продуктів бізнесу була подана у простій та зрозумілій формі. Як правило, бізнес-план містить таку інформацію про продукти (послуги) фірми:
· фізичний опис. Якщо йдеться про товари, то необхідно навести їхні основні фізичні, технічні та експлуатаційні параметри. Бажано додати фотографії, рисунки, схеми даної продукції. Коли фірма надаватиме якісь послуги, то усвідомити, що саме вона забезпечуватиме клієнтам, найкраще допоможуть діаграми.
· привабливість продукту. інвесторів, власне, цікавлять не стільки фізичні параметри продукту бізнесу, скільки вигоди, які отримає покупець. Придбання товару завжди означає вирішення певних проблем клієнта (економію часу або ресурсів, створення іміджу тощо). Тому слід особливо підкреслювати такі властивості продукту бізнесу, які виділяють його з аналогічних, роблять його оригінальним, таким, що має "власне обличчя". Привабливість продукту можна охарактеризувати в різних формах. Наприклад, привертаючи увагу до кращого дизайну, нижчої ціни тощо порівняно з продуктами-конкурентами.
· стадія розробки продукту. Тут необхідно прокоментувати, на якій стадії готовності до виходу на ринок (проект, дослідний зразок, промислова партія) є продукт бізнесу.
Наступний параграф "Патенти, товарні знаки, інші права власності на продукт (послуги)" доповнює попередній. Характеризуючи продукцію фірми, важливо зазначити, чи має підприємець патенти, авторські свідоцтва на винаходи або пояснити інші переваги, які могли би зашкодити вторгненню конкурентів на ринок даного бізнесу. До таких переваг, зокрема, належать: "ноу-хау"; торгові марки; товарні знаки; промислові та комерційні таємниці; ексклюзивні права розповсюдження товарів тощо.
Взагалі, намагаючись якнайліпше репрезентувати продукт у бізнес-плані, підприємець сам має вирішити, що може справити на інвестора найсильніше враження і що йому (інвестору) найлегше оцінити. Продукт чи послуга можуть бути оцінені найбільш високо, якщо підприємець скористується засобами, здатними впливати на почуття читача. Проте це складно зробити безпосередньо в бізнес-плані. тут можуть допомогти дослідний зразок чи наочна демонстрація. Крім того, іноді корисно навести список експертів або споживачів, які вже знайомі з товарами або послугами фірми і можуть дати про них позитивний відгук. Такі відомості подаються у вигляді листа чи звіту і вміщуються в додатках.
В останньому параграфі підрозділу "Галузь, фірма та її продукція" необхідно розкрити перспективи розвитку бізнесу в майбутньому з погляду:
· розширення обсягів виробництва та реалізації продукції (послуг) фірми;
· наступного вдосконалення (модернізації) продукції фірми.
Останнє є особливо важливим, оскільки дає змогу зробити висновок про стадію життєвого циклу продукту (послуги). Інвестори майже ніколи не вкладають гроші у фірми, які спеціалізуються лише на одному виді продукції, не маючи при цьому доказів щодо можливостей удосконалення продукції в майбутньому.
На практиці в процесі складання бізнес-плану часто використовується простий, але дуже ефективний методичний прийом — застосування системи універсальних контроль них запитань. Такі запитання підкреслюють найсуттєвіші, найважливіші аспекти бізнесу, на які повинен звернути увагу підприємець. Контрольні запитання допомагають краще усвідомити, що має розкривати той чи той розділ бізнес-плану, а чіткі відповіді на них — скласти бізнес-план. Цілком можливо, що деякі із запитань не будуть використані конкретним підприємцем, оскільки структура його бізнес-плану та умови діяльності фірми не потребуватимуть відповіді на них. Утім контрольний перелік запитань здебільшого використовується як своєрідна пам’ятка підприємцеві, як орієнтир у процесі розробки бізнес-плану. Перелік контрольних запитань стосовно підрозділу "Галузь, фірма та її продукція" наведено нижче:
· Хто є основними представниками галузі? Які компанії посідають ключові позиції на ринку?
· Які фактори визначають успіх діяльності в галузі?
· Які масштаби виробництва в галузі нині? Яка динаміка обсягів продажу в галузі за останні роки?
· Скільки нових фірм виникло в галузі останнім часом?
· Які прогнози щодо перспектив розвитку галузі?
· Які нові товари й нові сегменти ринку були освоєні галуззю за останні роки?
· Які нові тенденції з’явилися в розвитку галузі?
· Які чинники, пов’язані з новими тенденціями розвитку техніки й технології, змінами в законодавстві, екологічними факторами тощо, впливатимуть на розвиток галузі?
· Які стратегічні й тактичні цілі має фірма?
· Які основні види діяльності фірми?
· стадія розвитку бізнесу фірми (початок, перепрофілювання, розширення)?
· На які географічні зони поширюється бізнес фірми?
· Що є продуктом чи послугою фірми? Які його (її) технічні, експлуатаційні або споживчі параметри?
· Для задоволення яких потреб призначено продукцію фірми?
· Якими є властивості продукції, що роблять її унікальною? Чому споживачі купуватимуть продукцію фірми?
· На якій стадії розробки є продукт фірми (дослідний зразок; стадія виробництва; налагоджено випуск)?
· Чи захищено продукцію фірми патентами, іншими формами захисту авторських прав?
· Чи існують можливості для розширення номенклатури або вдосконалення продукції фірми в майбутньому?
У прагматичному розумінні маркетинг — це мистецтво запропонувати споживачеві товар або послугу, які користуватимуться попитом, правильно визначити їх ціну, знайти канали збуту та організувати рекламну кампанію. Отже, головна мета маркетинг-плану полягає у поясненні заінтересованим особам, як саме фірма має намір впливати на свій цільовий ринок і реагувати на ситуацію, яка там складається, щоб забезпечити збут своєї продукції. Маркетинг-план має пояснити стратегію виходу фірми на свій цільовий ринок та завоювання його.