Організація бухгалтерського обліку товарів на підприємстві (на прикладі Об’єднання "Сумипошта") (стр. 8 из 13)
Перший варіант застосовується рідко, так як не завжди можна ТЗВ віднести на конкретні товари. Більшість ТЗВ розподіляються за методикою (п.9 П(С)БО 9) (рис.2).
В роздрібній торгівлі при розрахунку береться до уваги продажна вартість товарів, а в оптовій – первісна.
Суму ТЗВ щомісячно списують аналогічно відображенню вибуття товарів: Таблиця 3.1.4
Бухгалтерські проводки з обліку ТЗВ
| Зміст господарських операцій | Дт | Кт |
| Відображено суму ТЗВ наданих зі сторони за місяць | 289 | 631 |
| Відображено у складі податкових розрахунків суму ПДВ у транспортних витратах | 641 | 631 |
| Списано ТЗВ згідно розрахунку на собівартість товарів | 902 | 289 |
| Списано собівартість товарів на фінансовий результат | 791 | 902 |
Рис.5. Розрахунок ТЗВ на реалізовані товари за місяць
Якщо йдеться про реалізацію з негайною оплатою, то у разі використання в обліку рахунка “Торгова націнка” цінові поступки потрібно відображати в облікуобов'язково, у випадках же, якщо при інших однакових умовах цей рахунок не використовується, наприклад, в оптовій торгівлі або роздрібних магазинах, де налагоджений комп'ютерний облік руху товарів, відображати цінові поступкине треба. Цього не треба робити з тієї простої причини, що продажна ціна на товар, що реалізовується, до цього моменту ніде в обліку не була зафіксована, отже, «знижку» робити немає з чого. На підприємствах роздрібної торгівлі менеджеру, продавцю або іншій відповідальній особі, доведеться вести спеціальний накопичувальний реєстр, куди він повинен записувати всі надані з дозволу адміністрації знижки покупцям (не бігати ж йому з кожною знижкою до бухгалтера). Це може бути звичайний зошит, де вся інформація про надані знижки записується простим (без проведень) способом. У свою чергу, бухгалтер, у міру необхідності (в кінці дня, а може; навіть в кінці тижня, але бажано не рідше одного разу на місяць), всю інформацію, що накопичилася за період, переносить до своїх облікових реєстрів одним проведенням. Основою для цього проведення і буде служити той самий зошит, оскільки саме він в цьому випадку є первинним документом. Можна обійтися без зошита, якщо є можливість вказувати розмір знижки в кожному касовому чеку. Так чи інакше, але аналітичний облік знижок в будь-якому випадку забезпечити не важко. Але, нагадуємо, це необхідно робити там, де використовується рахунок “Торгова націнка”.
Враховуються ці знижки не в формулі розрахунку націнок, а в оборотах бухгалтерського обліку, звідки, власне, всі необхідні для розрахунку дані і потрапляють до чисельника і знаменника цієї формули вже відкоректованими самим: проведенням за рахунком “Товари в торгівлі” і рахунком “Торгова націнка”. При цьому у жодному разі не треба зачіпати рахунок 704. Він для цього не призначений.
Прямі витрати, до яких належать всі види витрат, перерахованих в п. 9 П(С)БО 9, підприємства торгівлі враховують на рахунку 28 (крім 285). Таким чином, за дебетом рахунка 28 (крім 285) реєструються не тільки власне вартість придбаних товарів, але і витрати, пов'язані з їх придбанням, в тому числі і транспортно-заготівельні (ТЗВ). І хоч цим же пунктом передбачена можливість окремого обліку ТЗВ на рахунку 289 і у зв'язку з цим також порядок їх списання в реалізацію пропорційно до обсягу продажу — такий спосіб обліку в цій роботі розглядати не будемо. Як це робити, можна зробити висновок з прикладів розрахунку і списання реалізованих торгових націнок, оскільки розрахунок ТЗВ, що припадає на реалізацію, виконується аналогічно, а списуються ці витрати в реалізацію ще простіше: Д-т 902 К-т 289. Незважаючи на те, що Планом рахунків передбачений облік на рахунку 23 для всіх підприємств, що провадять підприємницьку діяльність, в тому числі і для підприємств торгівлі, ми все ж робимо висновок про те, що підприємницьку діяльність, в тому числі і для підприємств торгівлі, витрат, які слід би підприємствам торгівлі враховувати на рахунку 23, просто немає. Адже всі прямі витрати підприємства торгівлі повинні враховувати на рахунку 28 (крім 285), всі витрати обігу — на рахунку 93 «Витрати на збут», адміністративні витрати — на рахунку 92, інші операційні витрати — на рахунку 94, фінансові витрати — на рахунку 95. А які ще можуть бути витрати? Елементи витрат, що включаються до складу операційних, адміністративних, а також витрат на збут і фінансових, перераховані в розділі “Склад витрат» П(С)БО 16 “Витрати”.
Методологію обліку витрат торгівельних підприємств визначає П(С)БО 16 “Витрати” затверджений НМФУ №318 від 31.12.2009 р та Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності затверджені наказом міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 22 .05.2008 року № 145.
Визначення витрат наводиться у П(С)БО № 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”.
Витрати – це зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді вибуття або амортизації активів, або ж у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов’язаного з виплатами учасникам або залучення капіталу власником.
Для обліку витрат призначені рахунки класу 8 і 9.
Таблиця 3.1.5.
Схема бухгалтерських проводок з обліку витрат торговельної діяльності підприємства
| Зміст господарських операцій | Дт | Кт |
| З використанням рахунків класу 9 | ||
| Нарахована заробітна плата: | ||
| - адмінперсоналу | 92 | 661 |
| - продавцям | 93 | 661 |
| Здійснено відрахування на соціальні заходи: | ||
| - адмінперсоналу | 92 | 65 |
| - продавцям | 93 | 65 |
| Відображено витрати на відрядження | 92,93 | 372 |
| Нараховано орендну плату: | ||
| - адміністративних споруд | 92 | 684 |
| - торгівельного залу | 93 | 684 |
| Податковий кредит з ПДВ | 641 | 684 |
| Відображено комунальні , аудиторські, юридичні послуги, послуги зв’язку | 92 | 685 |
| Податковий кредит з ПДВ | 641 | 685 |
| Нараховано податки , збори, платежі | 92 | 641,642 |
| Нараховано знос: | ||
| - обладнання офісу | 92 | 131 |
| - торгівельного обладнання | 93 | 131 |
| - програмного забезпечення | 92 | 133 |
| Списано матеріали на ремонт: | ||
| - офісу | 92 | 201 |
| - тари | 93 | 201 |
| Списано пакувальні матеріали | 93 | 201 |
| Списано МШП (до 1 року) при передачі в експлуатацію | 92,93 | 22 |
| Відображені витрати з дослідження ринку, послуги реклами | 93 | 685 |
| Податковий кредит з ПДВ | 641 | 685 |
| Створено резерв на покриття гарантійного ремонту | 93 | 473 |
| Списано витрати на фінансові результати: | ||
| - адміністративні витрати | 791 | 92 |
| - витрати на збут | 791 | 93 |
| З використанням рахунків класу 8 і класу 9 |
| Нараховано зарплату продавцям | 811 | 661 | |
| 93 | 811 | ||
| Здійснено відрахування на соціальні заходи | 821-823 | 651-653 | |
| 93 | 821-823 | ||
| Нарахована амортизація торгівельного обладнання | 831 | 131 | |
| 93 | 831 | ||
| Витрати на оренду торгівельного приміщення | 84 | 684 | |
| 93 | 84 | ||
| Податковий кредит з ПДВ | 641 | 684 | |
| Списано матеріали на ремонт тари | 801 | 201 | |
| 93 | 801 | ||
| Списано витрати на збут на фінансові результати | 791 | 93 | |
| З використанням рахунків класу 8 | |||
| Списано матеріали на ремонт тари | 801 | 201 | |
| 791 | 801 | ||
| Нарахована зарплата продавцям | 811 | ||
| 791 | |||
| і т.д. | |||
Якщо прямі (змінні) витрати списуються разом з реалізованим товаром, тобто пропорційно до обсягу продажу, то всі інші (постійні) є витратами звітного періоду. Отже, в повному обсязі списуються на зменшення доходів від реалізації. У наступному прикладі як витрати на збут наведемо витрати на оплату праці продавців, а також страхові збори, пов'язані з цією зарплатою, витрати на рекламу і службові відрядження, пов'язані зі збутом товарів, як адміністративні витрати — витрати на оплату праці адміністративного персоналу, а також страхові збори, пов'язані з цією зарплатою, витрати на службові відрядження представників адміністрації, як інші операційні витрати — нараховані штрафи і пені, які підлягають сплаті за позовами постачальників.