Трудова діяльність користувачів комп'ютерів відбувається у відомому виробничому середовищі, що впливає на їхній функціональний стан. Найбільш значимі – фізичні фактори виробничого середовища, до яких належать електромагнітні хвилі різних частотних діапазонів, електростатичні полючи, шум, параметри мікроклімату і цілий ряд світлотехнічних показників. Вплив хімічних, особливо біологічних факторів виробничого середовища на користувачів комп'ютерів – значно менший.
Трудовий процес істотно впливає на психофізіологічні можливості користувачів комп'ютерів, оскільки їхня діяльність характеризується значними статичними фізичними навантаженнями, недостатніми фізичними навантаженнями; недостатньою фізичною активністю; напругою сенсорного апарата, вищих нервових центрів, що забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. Крім того, трудовий процес користувачів комп'ютерів відрізняється значними інформаційними навантаженнями.
Професійні якості і виробничий досвід, що визначають внутрішні способи діяльності, обумовлюють надійну і безпомилкову діяльність користувачів комп'ютерів, дозволяють знаходити безпечні методи рішення виробничих задач, навіть у нестандартних ситуаціях.
Зовнішні способи діяльності, що в основному визначаються ергономічними показниками у відношенні організації робочого місця, форми і параметрів його елементів, просторового розташування основного і допоміжного устаткування, можуть істотно знизити фізичні і психофізіологічні напруги, що діють на користувачів комп'ютерів.
Оскільки робота користувачів комп'ютерів відбувається в активній взаємодії з іншими людьми, то виникають питання раціоналізації міжособистісних відносин. Цей комплекс питань порушує як психологічні, так і соціально-психологічні аспекти трудових взаємин, що також є факторами «ризику», що істотно впливає на функціональний стан користувачів комп'ютерів.
Прийняття в розрахунок ступеня і якості впливу цих факторів на функціональний стан дозволяє розробити заходи і засоби щодо забезпечення безпеки, підвищення працездатності і збереження здоров'я користувачів комп'ютерів.
4.2 Вимоги до освітленості робочого місця. Розрахунок штучної освітленості в приміщеннях ОЦ
Організація раціонального висвітлення виробничих приміщень і робочих місць є однієї з задач охорони праці. Раціональне освітлення поліпшує умови праці, підвищує безпеку роботи, сприяє підвищенню продуктивності праці і поліпшенню якості продукції.
Виробниче висвітлення характеризується світлотехнічними показниками, зокрема світловим потоком, освітленістю, коефіцієнтом відображення і коефіцієнт поглинання світлового потоку освітлюваної поверхні.
Розрізняють штучне, природне і сполучене висвітлення приміщень. Штучне висвітлення виробничих приміщень підрозділяється на робоче, аварійне і спеціальне (охоронне, чергове, бактерицидне). Аварійне висвітлення може бути для продовження робіт і для евакуації. Робоче висвітлення поділяється на загальне, місцеве і комбіноване. Застосування одного місцевого висвітлення у виробничих приміщеннях не допускається, а в домашніх умовах не рекомендується, тому що приводить до швидкого стомлення очей.
Нормування висвітлення здійснюється згідно СНиП 4–79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування», ГОСТ 17677–82 ФСБТ «Светильники. Общие технические условия», ГОСТ 2239–79 ФСБТ «Лампы накаливания общего назначения. Технические условия», ГОСТ 6825–91 ФСБТ «Лампы люминесцентные трубчатые общего назначения». Нормування штучної освітленості на робочих місцях здійснюють у залежності від напруженості зорової роботи, контрасту об'єкта і тла, типу джерела світла (люмінісцентні чи накалювання), системи висвітлення (загальне чи комбіноване).
При розрахунку системи штучного загального рівномірного освітлення основним є метод світлового потоку. Розрахунок системи освітлення починається з вибору типу світильника, виходячи з висоти виробничого приміщення і технологічних особливостей. Світильники з люмінесцентними лампами і світильники типу «Люцетта» використовуються для висвітлення конструкторських приміщень. Тобто для нашого робочого приміщення вибираємо світильник «Люцетта».
Таблиця 11 – Дані виробничого приміщення для розрахунку штучної освітленості
| Довжина А, м | Ширина В, м | Висота підвісу | ρпвід, % | ρст, % | Освітленість |
| Нр.м, м | Eн, лк | ||||
| 20 | 7 | 4 | 50 | 30 | 300 |
Розрахуємо кількість світильників. При однорядному розташуванні світильників відносна відстань між ними буде дорівнює:
L = 1,5*Нр.м (4.1)
Тоді кількість світильників:
n = n*n** (4.2)
n* = А/L, шт. (4.4)
n** = У/L, шт. (4.5)
n* = 20/6 = 4 шт.
n** = 7/6 = 2 шт.
n = 4*2 = 8 шт.
Індекс (світлопоказник) приміщення:
i = А*У / Нр.м (А+У) (4.6)
i = 20*7/4 (20+7) = 1,3
Відповідно до значення індексу приміщення i знаходимо значення коефіцієнта використання світлового потоку ламп η, %, що залежить від типу світильника, коефіцієнта відображення стелі (ρпіт = 50%) і стін (ρст = 30%)
η = 41%
Світловий потік:
Fл = 100*Eн *S*K*Z / n*η, лм., (4.7)
де Eн – нормована мінімальна освітленість;
S – площа освітлюваного приміщення, м2;
K – коефіцієнт запасу;
Z – коефіцієнт мінімальної освітленості, для люмінесцентних ламп – 1,1;
n – число світильників;
η – коефіцієнт використання світлового потоку ламп.
Fл = 100*300*140*1*1,1/8*41 = 14085,4 лм.
Виберемо фактичний світловий потік, значення котрого найбільше близько до значення розрахункового світлового потоку
Fфак = 14070 лм.
Фактична освітленість, що дають обрані лампи:
Fф = Fфак * Eн / Fл, лк. (4.8)
Fф = 299,7 лк.
Виходячи з потужності однієї лампи і їхньої кількості, розрахуємо загальну потужність системи освітленості:
W = w * n, Вт (4.9)
W = 800 * 8 = 6400 Вт.
Тобто на наше робоче приміщення для створення нормальних умов праці необхідно забезпечити 8 ламп «Люцетта» потужністю в 800 Вт кожна. Тоді освітленість приміщення буде складати 299,7 лк.
4.3 Вимоги до пожежної безпеки
В залежності від особливостей виробничого процесу, крім загальних вимог пожежної безпеки, проводяться спеціальні протипожежні заходи для окремих видів виробництв, технологічних процесів і промислових об'єктів. Для будинків і споруджень, у яких експлуатуються відеотермінали і ПК такі заходи визначені Правилами пожежної безпеки в Україні, ДНАОП 0.00–1.31–99 і іншими нормативними документами.
Будинки і їхні частини, у яких знаходяться ПК, повинні бути не нижче II рівня вогнестійкості. Над і під приміщеннями, де знаходяться ПК, а також у сусідніх з ними приміщеннях не дозволяється розміщень приміщень категорії А и Б по вибухопожежній небезпеці. Приміщення категорії У варто відокремлювати від приміщень із ПК протипожежними стінами.
Для всіх будинків і приміщень, у яких експлуатується відеотермінал і ПК, повинна бути визначена категорія по вибухопожежній і пожежній небезпеці згідно з ОНТП 24–86 «Визначення категорій приміщень і будинків по вибухопожежній і пожежній небезпеці», і клас зони згідно з Правилами розміщення електроустановок. Відповідні позначки повинні бути нанесені на вхідних двер приміщення.
Місця збереження інформації, перфокарт, магнітних стрічок, пакетів магнітних дисків варто розміщати в окремих приміщеннях, обладнаних непальними стелажами і шафами. Зберігати носії інформації на стелажах необхідно в металевих касетах. У приміщеннях з ЕОМ варто зберігати тільки ті носії інформації, що необхідні для поточної роботи.
Фальшпол у приміщеннях з ЕОМ повинний бути виготовлений з непальних матеріалів (вижкогорючих чи із граничної вогнеупорністю не менше 0,5 рік). Простір під підлогою, що знімається, розділяють непальними діафрагмами на відрізки площею не більше 250 м2. Границя вогнеупорності діафрагми повинна бути не менше 0,75 рік. Комунікації прокладають крізь діафрагми в спеціальних обоймах з використанням непальних матеріалів для запобігання проникнення вогню з одного відрізка на інший, а також з міжпольного простору в приміщення. Міжпольний простір під підлогою, що знімається, повинне бути оснащено системою автоматичної пожежної сигналізації і знаряддями пожежогасіння відповідно до вимог Списку однотипних по призначенням об'єктів, що підлягають устаткуванню автоматичними установками пожежогасіння і пожежної сигналізації, Снип 2.04.09–84, з використанням димових пожежних оповіщувачів.
Звукопоглинаюче устаткування стін і стелі в приміщенні з ЕОМ варто виготовляти з непальних чи важкогорючих матеріалів.
Для промивання деталей необхідно використовувати непальні миючі засоби. Промивання знімних деталей пальними рідинами допускається тільки в спеціальних приміщеннях, обладнаних приливно-витяжною вентиляцією. У випадках необхідності проведення дрібного чи ремонту технічного обслуговування ЕОМ безпосередньо в машинному чи залі неможливості використання непальних миючих засобів, допускається мати не більше 0,5 л легкозаймистої рідини в тарі, що не б’єтся і щільно закривається.
Приміщення, у яких розташовані персональні ЕОМ і дисплейні зали, повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними оповіщувачами і переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунком 2 шт. на кожні 20 м2 площі приміщення з обліком гранично припустимою концентрацією вогнегасильної рідини.
Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу агрегати та вузли, кабельні канали і простір між підлогами.
Висновок
Трудова мотивація працівників фірми в сучасних умовах господарювання відіграє велику роль в ефективному керуванні персоналом. У ході роботи актуальність обраної теми цілком доведена.