Раціоналізація трудових процесів (стр. 5 из 6)
Другим недоліком виробничого процесу є суперечливість між його тяжінням до конструктивно-технологічної стабільності, тобто консервативністю, і вимогою динамічності виробництва, поновлення продукції внаслідок науково-технічного прогресу та потреб ринку. Цю негативну сторону можна нейтралізувати підвищенням гнучкості технологічних систем, застосуванням машин з числовим програмним керуванням, впровадженням автоматичних багатофункціональних маніпуляторів-роботів.
РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ НАПРЯМКІВ РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ТРУДОВИХ ПРОЦЕСІВ НА ВАТ "ЕЛЕКТРОТЕРМОМЕТРIЯ"
Провівши аналіз організації трудових процесів на ВАТ "Електротермометрія", слід було б відмітити, що в 2009 році значно зменшились значення таких показників як виготовлення продукції та прибуток підприємства. В цей же час продуктивність праці зростає, що забезпечує трудовий потенціал працівників підприємства. Подальше нарощення обсягів виробництва можливе лише за умови вдосконалення процесу виробництва продукції. Нова технологія дала б змогу скоротити непотрібні операції, заощадити час та зекономити частину фонду оплати праці за рахунок вивільнення працівників.
Оновлення техніко-технологічної бази ВАТ "Електротермометрія" можна провести і без значних витрат, що стає можливим завдяки придбанню устаткування в оренду. Оренда або лізинг устаткування також дозволяють підприємству використовувати найсучасніші технології.
Отже, техніко-технологічна модернізація підприємства дозволить підвищити продуктивність праці, що в свою чергу дасть позитивний економічний ефект.
Підприємство планує закупити нове обладнання для виготовлення корпусів для водолічильників. Впровадження агрегатів 52ПА є важливим кроком на шляху до зменшення трудомісткості, а отже, і собівартості продукції.
Проведемо розрахунок приросту продуктивності праці за рахунок збільшення виробітку продукції у розрахунку на одного працівника.
∆
, (3.1)де В1 і В2 – виробіток на одного працівника в рік відповідно до і після реалізації заходів по впровадженні нової технології, грн..
В 2009 році загальний обсяг готової товарної продукції підприємства становив 73 841 тис. грн., чисельність працюючих – 1451 чол. Таким чином виробіток одного працівника складає
, (3.2)Де Q – обсяг виготовленої продукції, тис. грн.;
Ч – середньооблікова чисельність працівників, чол.
При впровадженні нової технології обсяг товарної продукції збільшиться з 73 841 до 82 500 тис. грн., виробіток одного працівника зросте з 50,8 до 56,9 тис. грн.
Отже, ми маємо:
∆
Зростання продуктивності праці супроводжується також досягненням високої якості виробленої продукції або послуг, а скорочення витрат робочого часу сприяє зменшенню собівартості продукції. Отже, в результаті запровадження нової технології, що приводить до збільшення обсягу виробітку, продуктивність праці збільшиться на 12%.
Розрахуємо зростання продуктивності праці за рахунок зниження трудомісткості продукції, що відбудеться в результаті впровадження нової технології, яка дозволить скоротити чисельність операцій.
Приріст продуктивності праці у результаті скорочення трудомісткості продукції розраховується за формулою:
∆
(3.3)де Т – зниження трудомісткості продукції у результаті впровадження заходів.
Трудомісткість в 2009 році складала 30,5 люд.-год. на 1000 грн. продукції. Завдяки запровадженню нової техніки, цей показник можна скоротити до 22 люд.-год. Отже, в нас Т = 8,5. Проведемо розрахунок приросту продуктивності праці за рахунок зниження трудомісткості продукції:
∆
Тобто оновлення техніко-технологічної бази веде до зниження трудомісткості продукції, що є передумовою зростання продуктивності праці.
Зниження трудомісткості з 30,5 до 22 люд.-год. є причиною збільшення продуктивності праці на 9,3%.
Щоб придбати нову техніку, ВАТ "Електротермометрія" крім власних грошових коштів потребує залучення додаткового капіталу на суму 80 000,00 тис. грн.
З метою визначення доцільності та раціональності використання цих коштів на технічну модернізацію підприємства, проведемо розрахунок терміну окупності вкладених інвестицій.
Термін окупності знайдемо за наступною формулою:
(3.4)де Зед – одночасні витрати, пов’язані з розробкою і впровадженням заходів, тис.грн. ( 80 000,00тис.грн.);
В2 – показники виробітку на одного працівника в рік у діючих цінах після реалізації заходів по впровадженні нової технології (56,9 тис. грн);
С1, С2 – собівартість продукції до і після впровадження заходів, грн. (С1 = 55 930 тис. грн., С2 = 49 750 тис. грн.).
Розрахунки пок5азують, що термін окупності додаткових вкладень в розмірі 80 000,00 тис. грн., складає 3,5 років, тобто за ці роки підприємство верне ці кошти і вже буде працювати на власний прибуток. Цей термін є невеликим, що робить вигідним вкладення даних коштів у розвиток підприємства, і в подальші роки отримувати дохід від основної діяльності підприємства.
Коефіцієнт ефективності (Е) – це величина, обернена до терміну окупності. Коефіцієнт ефективності розраховується за формулою:
(3.5) 
Отже, ефективність впроваджених нововведень сягає 0,28.
Одержані показники є основою для вибору варіантів організаційних нововведень і кінцевого прийняття рішень.
Одним із основних завдань діяльності ВАТ "Електротермометрія" є підвищення рівня безпеки праці в цехах, соціального захисту працівників. Підвищення рівня безпеки праці супроводжується збільшенням кількості машин і механізмів, виробничих будівель, приведених у відповідність до вимог стандартів безпеки праці та інших нормативних актів.
Слід дбати про поліпшення санітарно-гігієнічних показників, що характеризується зменшенням вмісту шкідливих речовин у повітрі, поліпшенням мікроклімату, зниженням рівня шуму й вібрації, посиленням освітленості. Необхідно також забезпечувати cкорочення кількості робочих місць, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, зменшення чисельності зайнятих, які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, збільшення кількості машин, механізмів та виробничих приміщень, приведених до вимог норм охорони праці, зменшення частоти і тяжкості травматизму, частоти професійної захворюваності через незадовільні умови тощо. Це є необхідною умовою для покращення праці працівників, збільшення кількості відпрацьованого часу, що є можливим завдяки зменшенню кількості втрат робочого часу, спричинених тимчасовою непрацездатності працівників і простоями.
Проведемо аналіз кількісті відпрацьованого часу до впровадження нової техніки і після.
Таблиця 6 Аналіз відпрацьованого робочого часу до впровадження нововведень
| Показники | На одного робітника за рік | Відхилення (+, -) | |||||
| Абсолютне | Відносне | ||||||
| 2007 | 2008 | 2009 | 2008 | 2009 | 2008 | 2009 | |
| Невиходи на роботу, днів | 71 230 | 62 116 | 78 227 | -9 114 | 16 111 | -13% | 26% |
| у т.ч. з поважних причин | 54 833 | 50 187 | 58 081 | -4 646 | 7 894 | -8% | 16% |
| - чергові відпустки | 29 060 | 288 83 | 32 901 | -177 | 4 018 | -1% | 14% |
| - відпустки на навчання | 3 158 | 2 629 | 1 204 | -529 | -1 425 | -17% | -54% |
| - відпустки через вагітність і пологи | 1039 | 987 | 1105 | -52 | 118 | -5% | 12% |
| - хвороби | 21 014 | 17 057 | 22 352 | -3 957 | 5295 | -19% | 31% |
| - виконання громадських обов’язків | 562 | 631 | 519 | 69 | -112 | 12% | -18% |
| Втрати робочого часу, днів | 16 397 | 11 929 | 20 146 | -4468 | 8217 | -27% | 69% |
| у т.ч. | |||||||
| - простої | - | - | - | - | - | - | - |
| - прогули | 28 | 37 | 28 | 9 | -9 | 32% | -24% |
| - невиходи з дозволу адміністрації | 16 369 | 11 892 | 20 118 | -4477 | 8226 | -27% | 69% |
| із них з ініцітиви адміністрації | - | - | - | - | - | - | - |
| - масові невиходи на роботу (страйки) | - | - | - | - | - | - | - |
| Невідпрацьовано всього, днів | 87 627 | 74 045 | 98 373 | -13 582 | 24 328 | -15% | 33% |
Проаналізувавши дані таблиці 6, можна зробити наступні висновки.
У 2007 році невиходи на роботу становили 16 397 людино-днів, у тому числі з поважних причин – 54 833 людино-дні. У 2008 році цей показник зменшився на 9 114 людино-днів, у тому числі з поважних причин – 4 646 людино-днів, що вважається позитивними змінами. Однак вже у 2009 році невиходи на роботу становили 78 227 людино-днів (на 16 111 людино-днів або на 26% більше порівняно з 2008 роком), у тому числі з поважних причин – 58 081 людино-день (на 7 894 людино-днів більше порівняно з 2008 роком).
Найбільшу частку по поважних причинах невиходу на роботу завжди займають чергові відпустки та хвороби.
Втрати робочого часу у 2008 році становили 11 929 людино-днів, що на 4 468 людино-днів менше, ніж у 2007 році. У 2009 році втрати робочого часу на 8 217 людино-днів перевищили аналогічний показник за 2008 рік.