Один із варіантів використання електронних атласів розглядається на прикладі уроку на тему: „Карти − джерела географічних знань, їх зміст та призначення“.
Урок у 8-му класі
КАРТИ - ДЖЕРЕЛО ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ, ЇХ ЗМІСТ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ
Мета: сформувати в учнів поняття про карту як основне джерело географічної інформації, про Землю в цілому та про окремі материки, держави, регіони; ознайомити учнів з різними видами географічних карт, розкрити особливості кожного виду; показати способи зображення географічних об'єктів і явищ на картах; сформувати вміння розпізнавати види карт, їх зміст та призначення; удосконалювати вміння працювати з картами, атласами різного призначення, сприяти розширенню світогляду учнів.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: фізичні та політичні карти світу, України, політико-адміністративні та спеціальні карти, атласи географії України, словники, плакати; комп'ютер з виведенням зображення на екран телевізора, комплект СD-дисків: електронні атласи, педагогічні програмні засоби з географії, енциклопедії на СD.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II.Актуалізація опорних знань та вмінь
Бесіда:
− Відгадайте загадку: „Держави без людей, міста без будівель, ліси без дерев, моря без води. Що це?“ (Географічна карта.)
− Яким джерелом географічних знань ви користуєтеся так само часто, як і книжкою? (Картою, атласом.)
− Навіщо складають географічні карти?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Учитель. Яку роль відіграють карти в географії?
У кожної людини поняття „географія“ тісно пов'язане з поняттям „географічна карта“. Як без карти немає географії, так і без географії немає карти. З її допомогою географ планує та проводить свої дослідження, на неї наносять одержані результати, які, у свою чергу, стануть першим етапом підготовки до наступної праці.
Видатний географ, океанограф, картограф Юлій Михайлович Шокальський сказав, що „карти є тим дивовижним знаряддям вивчення земної кулі, яке єдине зможе дати людині дар передбачення“.
Географічні карти відкривають відразу всю нашу планету і разом з тим можуть показати детальну картину окремих частин, характеризуючи природу, населення, господарство та культуру.
Немає сумнівів, що вони належать до великих витворів людської думки. Народжені громадською практикою і їй зобов'язані своїм неперервним розвитком географічні карти є прекрасним засобом пізнання об'єктивного світу.
Сьогодні на уроці ми згадаємо про значення та види карт, розглянемо засоби зображення об'єктів на картах, а це допоможе нам краще й успішніше читати зашифровану на картах інформацію.
IV. Вивчення нового матеріалу
План
1. Географічні карти. їхній зміст, засоби їх складання.
2. Види карт.
3. Географічні атласи, електронні карти й атласи.
4. Поняття про картографічну генералізацію, легенду, номенклатуру карти.
5. Засоби зображення географічних об'єктів та явиш на картах.
1. Ще в античні часи карти допомагали людям систематизувати одержані знання для побудови теорій, сприяли розвитку філософських уявлень про навколишнє середовище.
Існують різні способи використання карт у науковому пізнанні та практичній діяльності. „Закодована“ в них інформація зберігається століттями.
Створення географічних карт має велику й багату історію. Ще задовго до появи писемності люди вміли складати малюнки, що відображали місцевість − річки, гори, ліси тощо. У 70-ті роки минулого століття під час археологічних розкопок на Черкащині знайдено одну з найдавніших карт, ще 15 тисяч років тому викарбував нашими пращурами на бивні мамонта. Однією з найдавніших карт із зображенням частини України є карта узбережжя Чорного моря (від Варни до Керчі) з грецькими написами. Ця карта зображена на щиті римського воїна, який знайдено лід час розкопок у долині р. Євфрат. Зображення України збереглися на старовинних рукописних картах арабського географа Ель-Ідрісі (50-ті XII ст.), іспанського ченця Беатуса (776 р.). У ХІІІз'явилися перші карти всієї території України, які були подані переписувачами „Географії“ Клавдія Птолемея.
Епоха Великих географічних відкриттів підняла карти на надзвичайну висоту, тому що вони були потрібнікупцям і мореплавцям, мандрівникам і вченим. Розвиток судноплавства зумовив появу досконалих для того методів використання карт. Знаменитий учений середньовіччя Герард Меркатор (1512−1594), якого називали „королем картографії“, добре розумів практичне не значення зроблених ним карт, тому доповнював їх детальними вказівками стосовно застосування.
Створення карт відіграло важливу роль у встановленні назви нашої держави − України. Так, після видання в 1650 р. французьким інженером і військовим картографом Гійомом Левассером де Бопланом книги „Опис України, кількох провінцій КоролівстваПольського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя та ведення воєн“ ця назва (Україна) сталапопулярною і визнаною в Західній Європі.
Перші вітчизняні друковані карти були опублікованов 1661 році в „Патерику Києво-Печерському“ (Київ) − це карти „Зображення печери преподобного Жадосія“ (1652-1655).
Нині Україна має потужний науковий і практичний картографічний потенціал. У нашій державі знаходиться відомі у світі центри екологічного, сільськогосподарського, ландшафтного, геоморфологічного картографування.
— Навіщо нам необхідні географічні карти? Як вони і створюються? Де вони використовуються?
Учитель. Термін «карта» походить від грецького − аркуш ізпапіруса для письма.
Карта − це зменшене, побудоване в картографічній проекції, узагальнене й виконане в певній системі умовних позначень зображення поверхні Землі, іншого небесного тіла чи позаземного простору з розмішеними на них об’єктами реальної дійсності.
Щоб дати наочне уявлення учням про карти, сучасні методи їх складання на екран телевізора проектується вигляд Землі з космосу з дистанції 400 км з поступовим наближенням до поверхні Землі (Європейська частина, Україна, Харківська область). При цьому навігатор електронного атласу синхронно в міру наближення показує віддаль до поверхні Землі.
Перехід відеокамери на вигляд України з космосу (Економічний атлас Харківської області) показує, як виглядає Україна.
Після цього демонструється вигляд земної поверхні, одержаний за допомогою аерофотозйомки, геофізичного методу картографування (Дитяча енциклопедія, розділ „Географія“ на CD). Це допомога учням зрозуміти, як виконується сучасна космічна зйомка.
Бесіда:
− У яких випадках використовуються показані види картографування?
− Які види карт ви знаєте з попередніх курсів?
Із попередніх курсів вам відомо багато видів карт. Давайте пригадаємо наші знання із сучасною картографією карт.
Серед існуючих у картографії географічних карт найбільш широко вживаними є класифікації за:
а) територіальним охопленням − карти світу і півкуль; суші і Світового океану; материків і океанів; окремих країн, їх частин; морів, проток і заток;
б) за змістом − загальногеографічні й тематичні;
в) за масштабом − великомасштабні (1:10000 − 1:200000), середньомасштабні (1:200000 − 1: 1000000), дрібномасштабні (1:1000000 − і дрібніших масштабів);
г) за призначенням − для національного господарства, освіти, науки, військової справи тощо.
д) За рівнем синтезу змісту − аналітичні, комплексні і синтетичні.
Учитель: Виходячи з цього, різні групи карт розподіляють за такою ознакою:
1. Охоплення території: карти світу (зображена вся земна куля), півкуль, материків та їх частин, карти незалежних територій.
(Звертається увага учнів на приклади цих видів карт, які знаходяться на стендах географічного кабінету).
2. Зміст: загальногеографічні або тематичні (присвячені одній або двом темам). Так, фізична карта відтворює рельєф і воду, політична − державні кордони і адміністративно-територіальний устрій, карта промисловості України й економічної ситуації (ці види карт демонструються учнями як приклади).
3. Масштаб: дрібномасштабні (до 1:1000000). середньомасштабні (від 1: 1000000 до 1:200 000), великомасштабні (від 1:200 000).
Задача. Визначити, яка карта має менший масштаб: 1:250 000 чи 1:25 000.
Масштаб карти тісно пов'язаний з охопленням території: великі частини території (океани, материки та ін.) як правило зображені у дрібному масштабі, менші − в середньому або великому.
Задача. Визначити, яка з представлених карт належить до дрібномасштабних, середньомасштабних, великомасштабних?
Учитель. Тематичні карти повніше передають один або декілька елементів, які складають тему карти. Серед тематичних карт виділяють дві основні групи: карти природних явищ (геологічні, рельєфу земної поверхні та дна океанів, ґрунтові, охорони природи, рослинності, тваринного світу) та карти суспільних явищ (населення. економічні, соціальні, .політичні та інші) і карти міжпредметної тематики (наприклад, екологічні, природоохоронні).
Як приклад на екран телевізора демонструються із CDатлас світу різні види тематичних карт з аудіосупроводом.
Учитель. Навіщо карти класифікують? Класифікація карт допомагає вибрати саме ту карту, яка потрібна для виконання завдання, тобто сприяє генералізації − одній із головних географічних проблем. Генералізація (від фр. − узагальнювальний, головний) − процес відбору головного без зайвих деталей та його цілеспрямоване узагальнення (визначення К. Салішева).
Тому групи карт мають залежно від своєї генералізації конкретну особливість − неоднаковий ступінь детальності зображення земної кулі.