І. Мотиваційно-організаційний етап (7 хв.)
1. Кожна людина живе в часі і просторі. Всі події відбуваються з нами колись (час) і десь (простір). Часом, як ви вже, напевно, знаєте, займається історія, а простором − географія. Хоча ми над цим і не замислюємося, значення простору і пов'язаних з ним умінь і навичок відіграє у нашому житті дуже важливу роль.
• Як ви вважаєте, скільки разів на день ми свідомо або несвідомо виконуємо дію, яку географи називають „орієнтування“? (Вчитель заслуховує кілька відповідей учнів). Ми виконуємо її щоразу, коли зрушуємо з місця! З дому − до школи, з класу − у клас, з коридору − до їдальні, з-за парти − до дошки. Ці шляхи ми проходили вже не одну сотню разів і тому робимо це не замислюючись. Але одна справа − орієнтуватися в школі або своєму місті, які нам чудово знайомі, і зовсім інша − у незнайомому місті або незнайомій місцевості!
• Як ви вважаєте, звідки люди можуть дізнатися про інші краї, про їхні дороги, річки, місцерозташування міст і сіл? (Учитель стимулює учнів до відповіді, ставлячи в разі необхідності додаткові запитання. В результаті бажано вивести учнів на такі відповіді: розповіді мандрівників, плани, карти тощо).
• А як ви вважаєте, усна розповідь мандрівника чи план і карта допоможуть вам краще орієнтуватися на незнайомій місцевості? (Вчитель може замінити бесіду грою. Він повідомляє, що в класі захована цукерка і вона буде належати тому, хто її знайде. Він викликає до дошки двох учнів: одного, який згадав про план або карту, і дає йому план із зображенням місця, де захована цукерка; і другого, який назвав розповідь мандрівника, і починає розповідати йому, де захована цукерка. Зрозуміло, що перший учень раніше знайде цукерку).
Після цього вчитель ставить запитання:
Чому ж план кращий, ніж розповідь?
Учитель заслуховує кілька відповідей учнів і робить короткий висновок:
• Отже, зображення земної поверхні на плані або карті більш точне і повне, ніж розповідь про неї. Люди давно це зрозуміли. Ще в кам'яному віці вони малювали грубі й неточні плани місцевості, на якій вони проживали. З часом, коли люди розселилися по нових землях, коли між ними налагодились торговельні та культурні зв'язки, виникла потреба в інших, більш точних способах зображення земної поверхні. Які ж способи зображення земної поверхні придумали люди? Наскільки вони точні? Яку користь їх знання може дати кожному з нас у повсякденному житті? Де можуть знадобитися? Відповіді на ці й багато інших запитань ми з вами дізнаємося, вивчивши нову тему.
2. Учитель повідомляє учням назву нової теми, її основне питання, очікувані результати і час, відведений на її вивчення. З метою кращої орієнтації учнів у роботі протягом вивчення нової теми пропонується переглянути відповідні сторінки підручника та „робочі картки“ (до 1 хв.). Після цього вчитель повідомляє: щоб відповісти на основне питання теми, спочатку необхідно буде відповісти на чотири підпитання (Що таке глобус і що таке масштаб? Що таке план і карта? Що таке умовні знаки? Як на площині зображуються нерівності земної поверхні?). На першому уроці буде знайдено відповідь на перше з них.
3. Після цього вчитель повідомляє учням тему уроку, його план, основне питання уроку та очікувані результати.
II. Виконавчий етап діяльності учнів на уроці (33 хв)
1. Способи зображення Землі
(Фронтальна, евристична бесіда, 6 хв.)
Учитель. Отже, життєві потреби людей змусили їх шукати способи зображення земної поверхні. Спочатку це були плани місцевості, потім карти, ще пізніше − глобуси і, врешті-решт, коли з'явилися літаки, космічні кораблі та фотографування,− аерофотознімки (тобто знімки земної поверхні, зроблені з висоти, з повітря (від лат. аерос − „повітря“). (Демонструє названі способи зображення Землі.)
З усіх названих способів зображення Землі сьогодні ми будемо говорити лише про глобус. Давайте спочатку знайдемо відповідь на два запитання:
• Що повинні були, зобразити люди?
• Які вимоги ми повинні висувати до будь-якого зображення (тобто яким має бути зображення)?
Ви вже вивчили тему „Земля в космічному просторі“ і зможете відповісти мені на такі запитання. (Всі відповіді фіксує стовпчиком на дошці).
1) Земля об'ємна чи пласка? (Об'ємна)
2) Яку форму має Земля? (Геоїд)
3) Який діаметр Землі? (12 750км)
4) Яка довжина екватора? (40тис. км)
Отже, нам необхідно зобразити предмет, який має об'єм, форму геоїда, діаметр якої 12750 км, а протяжність у районі екватора − 40 тис. км.
Скажіть, будь ласка, які вимоги ми висуваємо до будь-якого зображення? Яким воно має бути? Поясніть чому (Заслуховує кілька відповідей учнів). Отже, зображення має бути якомога більш точним, подібним до того, що ми зображуємо.
2. Глобус − об'ємна модель Землі
(Фронтальна, евристична бесіда, 10 хв.)
Учитель демонструє учням глобус і шляхом бесіди з ними визначає основні ознаки зображення Землі на глобусі, записує їх на дошці в стовпчик. (Зображення Землі, об'ємна модель, подана у масштабі (зменшена в декілька разів), в цілому правильно передає форму Землі).
Спираючись на з'ясовані ознаки, вчитель дає визначення глобуса, а учні записують його в зошити.
(Цей момент важливий, тому що, згідно з ним, на наступному уроці в учнів формуватиметься вміння давати визначення.)
3. Масштаб та його види.
(Фронтальна, групова, індивідуальна робота; евристична бесіда, робота з підручником, картометричні вимірювання на глобусі, 15 хв.).
Учитель. Отже, ми з вами дійшли висновку, що зменшене, об'ємне, максимально точне зображення Землі називається глобусом.
• Як ви вважаєте, зменшення розмірів Землі для її зображення у вигляді глобуса робиться довільно чи має якісь правила? Які? Для чого?
• Як називається число, що показує, у скільки разів розміри зображення на плані, карті або глобусі менші за розміри на місцевості?
Альтернатива. Прийомом „від знайомого (побутового) до незнайомого (наукового)“. Прийом може використовуватися або як основний замість фронтальної бесіди, або як коригувальний у разі, якщо учні не зрозуміли суті поняття „масштаб“. Учитель показує учням аркуш формату А4 (АЗ) і звичайний конверт. Він каже, що написав листа товаришу, але лист більший за конверт, і просить учнів дати йому пораду, що потрібно зробити, щоб лист вмістився в конверті. Виконуючи поради учнів, учитель щоразу складає аркуш лише навпіл і намагається покласти його до конверта, і так доти, поки лист не поміститься в конверті. Вчитель дякує учням за поради й організовує коротку бесіду за питаннями:
• Що ми зробили, щоб лист помістився в конверті? (Склали = зменшили).
• У скільки разів зменшили? (У чотири рази).
• Як у математиці називається показник, що показує, у скільки разів зображення менше, ніж реальні (справжні) розміри предмета? (Масштаб).
„Отже, якщо нам необхідно зобразити великий предмет, ми зменшуємо його зображення в декілька разів, − робить учитель висновок.− Число, що показує, у скільки разів зображення менше за справжній предмет, називається масштабом“. Учитель записує на дошці: Масштаб − це число, яке показує, у скільки разів зображення на карті, плані чи глобусі менше, ніж зображення на місцевості.
Учитель зазначає, що масштаб завжди вказується на карті, плані чи глобусі, інакше ми не зможемо встановити реальні розміри об'єктів, що зображені. До речі, зауважує він, запишіть ще одну особливість зображення Землі на глобусі: масштаб у всіх точках глобуса однаковий. Далі учням пропонується самостійно прочитати другий і третій абзаци на с. 33, перший абзац на с. 34 і роздивитися рис. 9 на с. 44 і рис. 10 на с. 34 підручника. Попередньо вчитель називає запитання, на які учні повинні знайти відповіді:
• Які види масштабів існують?
• Що означає перша цифра в масштабі?
• Що означає друга цифра в масштабі?
• Чому в числовому та іменованому масштабах перша цифра завжди 1?
• Для чого в лінійному масштабі перший відрізок поділений на менші відрізки, які через один заштриховані?
• Як і з допомогою чого відбувається робота з лінійним масштабом?
Після самостійної роботи учнів з підручником учитель проводить бесіду за цими запитаннями.
Учитель пропонує учням роздивитися глобуси, що стоять на їх партах, і визначити, в якому вигляді на них подано масштаб і що він означає. Далі він повідомляє, що учні будуть тренуватися у визначенні реальних відстаней, які зображені на глобусі.
• Чи можна для цього використати циркуль-вимірювач? Чому?
• Який вихід ви запропонуєте з цієї скрутної ситуації? (Навіщо на кожній парті лежить гнучка лінійка і нитка? Як їх можна використати?)
Учитель показує учням дії та їх послідовність з вимірювання відстаней на глобусі та їх переведення в реальні відстані на місцевості. Розрахунки він проводить на дошці. Учні повторюють дії вчителя на своїх глобусах, а розрахунки − в зошитах.
Учні виконують тренувальні вправи. Бажано, щоб кожен учень виконав кожну вправу самостійно. Після кожної вправи вчитель шляхом бесіди проводить рефлексію за такими запитаннями:
• Який результат ви отримали?
• Що ви зробили, щоб отримати його? (У разі виявлення помилки додаються запитання: Яка помилка допущена? Чому ми припустилися помилки? Як її можна виправити?)
Завдання 1. Визначте відстань від Києва до Північного полюса.
Завдання 2. Визначте найменшу відстань від Києва до екватора.
Завдання З*. У вас різні за розмірами глобуси, але довжина екватора одна й та сама − 40 тис. км. Поміряйте, скільки сантиметрів займає екватор на вашому глобусі, та визначте його масштаб. Знайдіть масштаб на глобусі та порівняйте його зі своїм результатом. Про що це свідчить?
Практична робота 2. Розв'язування задач з переведення числового масштабу в іменований
(Практична робота проводиться в практичному зошиті для 6 класу (автор О.Г. Стадник, ТОВ „Видавництво "Ранок"“, 2005, с. 5-7). Як зразок виконуються по одному прикладу з трьох завдань.
III.Контрольно-коригувальний етап уроку (5 хв.)
Учитель нагадує дітям основне питання уроку і називає по черзі його очікувані результати. Після кожного очікуваного результату учні відповідають, чи досягли вони його.
Учитель підбиває підсумок уроку, виставляє і стисло коментує оцінки, задає домашнє завдання.
IV.Домашнє завдання
Прочитати підручник (с. 32-34), висновки 1, 5 (с. 39), самостійно дати відповіді на очікувані результати уроку (усно), закінчити практичну роботу [34; 55].