Смекни!
smekni.com

Формування національної свідомості засобами народної педагогіки (стр. 18 из 18)

• Найщільніше місце в національній системі виховання належить узагальненому ідеалу українця – людини лагідної і щирої, правдолюбної і доброзичливої, дотепної і жартівливої, талановитої і працьовитої, витривалої і терплячої тощо.

• Серед проблем, від розв'язання яких залежить здійснення національного відродження України, важливе місце належить формуванню національної свідомості. Це зумовлюється насамперед тим, що високий рівень національної свідомості пов'язаний не просто з теоретичним усвідомленням процесів національного відродження, а й з практичною готовністю людини до участі в розбудові незалежної держави.

• Вагомий внесок у справу формування національної свідомості має зробити педагогічна наука, яка, з одного боку, завжди була і є провідником суспільства в галузі освіти і виховання, а з іншого – формує педагогічні кадри, які мають забезпечити докорінне оновлення сучасної школи на засадах широкого використання національних цінностей, традицій, звичаїв, національної педагогічної спадщини.

• Народна педагогіка – невичерпне джерело навчально-виховної мудрості, це система народних знань і досвіду, яка об'єднує такі важливі сфери, як дитинознавство, родинознавство, сімейне виховання, етику добросусідства.

• Національна гідність і самоповага – це атрибути національної свідомості, тобто осмисленого, «когнітивного» ставлення до себе, до свого народу, своєї держави, історії, культури, мови.

• Мова народу – це не тільки його «чиста криниця», характер, історія, не лише засіб спілкування, форма буття, але й саме буття, самосвідомість, світобачення, спосіб мислення, засіб самовияву.

Вивчення мови-то поглиблене пізнання народу,ознайомлення з його етнічним корінням, витокамидуховності, менталітетом та разом з тим самоаналіз, пізнаннякожним себе.

Вивчення української мови має підпорядковуватисяпотребам формування національно-мовної особистості, такої,що не тільки знає українську мову, вільно володіє нею, а йздатна творчо самовиражатись нею, пропагувати її, захищатий розвивати, тобто ставитись до неї свідомо.

Роль української літератури в навчально-виховному процесіособлива, бо слово, одягнене в яскраву художньо-естетичнуформу, виступає потужним носієм духовної енергії народу, має властивість випромінювати цю енергію, заряджаючи неючитача.

Завтрашній день незалежної України, її остаточневоскресіння залежить від того, наскільки високою буденаціональна свідомість її громадян.

Формування національної свідомості молодого поколінняможе бути успішним лише тоді, коли воно стане справою неокремих ентузіастів, а цілих педагогічних колективів, усіхосвітян України.