Смекни!
smekni.com

Комп’ютеризація навчального процесу (стр. 2 из 10)

§ 2 Еволюція системи навчання - загальісторичний аспект

Роль носія інформації в історичному плані.

По устояні в історичній науці традиції всі існуючі коли-небудь, освітні системи звичайно розглядалися тільки й винятково з позицій їхньої соціальної детермінованості. Поява комп'ютерних носіїв інформації й пов'язаних з ними нових форм інтелектуальної праці дозволило глянути на це питання з іншої сторони - з позицій того або іншого носія інформації, що є в кожну конкретну епоху реальною матеріальною базою навчального процесу й своїх форм, що диктує, і методи педагогічної роботи. Розглянемо в історичному плані, як впливає той або інший носій інформації на форми й методи навчання.

У дописьменный період (в епоху до винаходу й широкого поширення писемності) всі накопичені знання зберігалися тільки в усній традиції, тобто Людина була одночасно й творцем, і носієм, і передавачем знань. І звідси ж виникло подання про Вчителя, кожне слово якого потрібно було ретельно багаторазово обмірковувати, обговорювати й витлумачувати. Паралельно виникло інше подання - для завершення свого утворення, кожна людина повинен зробити подорож, щоб його подання про світ опиралося якоюсь мірою на особисті враження й міркування, а не замикалося тільки на судженнях його Вчителя.

Винахід писемності став поворотним моментом у розвитку думки, воно дозволило неї фіксувати, дозволило зробити що перевіряють, об'єктивними й стабільними. Воно ж значно полегшило процес передачі знань, оскільки з'явився матеріальний носій інформації. Знання материализировались, знайшли предметну сутність, і їх стало можливо передавати в буквальному значенні цього слова. При цьому змінилася роль учителя: з одноособового хоронителя й носія знань він перетворився в толмача книжкових знань. На цій стадії минулого й значні негативні моменти:

а) Створення писемності й первісної літератури відбувалося в дуже складних умовах релігійно-політичної боротьби. Перші книги (рукописні!) у силу своєї винятковості обслуговували практично тільки потреби церкви й вищий государственной влади, у зв'язку із чим процес їхнього створення й змістовного наповнення формувався досить однобоко. Саме тому такими рідкісними подіями в історії стали бібліотека А. Македонського, бібліотека И. Грозного, які містили у своїх фондах не тільки священні писання і їхні тлумачення, але також літопису, праці по астрономії, медицині й навіть художній літературі.

б) уперше з'явилася можливість офіційного існування лжемудрецов, що ховають відсутність розважливості за посиланнями на книги.

***Має сенс звернути увагу на появу термінів «софістика» й «талмудистика».

Софістика (мудрування) – мистецтво доводити що завгодно шляхом перетворення логічних ланцюжків.

Талмудистика – частина теософії, що займається тлумаченням текстів талмуда.

Позитивні моменти появи писемності:

1) З'явилася можливість безпосереднього обігу людини до знання через книгу, а не тільки через особистість вчителя-мудреця.

2) З'явилася можливість читання книги вголос і колективного прослуховування книжкових текстів як передумова майбутньої класної системи.

3) З'явилася можливість копіювати книгу й таким чином:

а) поширювати її вплив на більшу групу людей,

б) переносити знання в інші області й регіони в неспотвореному виді.

Паралельно виникла професія перекладача; спочатку ними були відомі фахівці із проблем, описаним у книзі, пізніше - просто грамотні люди, що спеціалізувалися на перекладах.

Друкована книга зробила революцію в сфері інтелектуальної праці. Якщо відволіктися від історико-соціальних мотивів, то саме вона, власне кажучи, уможливила появу класу інтелігенції. Саме вона стала матеріальною основою для створення державних систем утворення. Саме вона дозволила сформувати класно- визначену систему й навчальний процес у його нинішньому виді ("урок - домашнє завдання - перевірка").

У рамках класно-визначеної системи організовувалася й розвивалася технологія процесу навчання. Якщо відволіктися від психологічної сторони, то ця технологія зводилася до формування й удосконалювання навичок роботи із книгою, причому це ставилося й до вчителя, і до учнів. (Навички скорочтения, типи читання, види конспекту, часовий режим роботи, прийоми закріплення й підкріплення пам'яті, уміння організувати пошук літератури й у літературі, робота з довідковими матеріалами й т.д.) З наведеного переліку видно, що весь процес навчальної роботи спрямований на те, щоб поступово збільшувати роль самостійної роботи із книгою й зменшувати необхідність прямого безпосереднього впливу вчителі.

*У принципі можна припустити, що педагогіка взагалі спрямована на те, щоб поступово стає підростаючій людині непотрібної; вона по суті своєї спрямована на те, щоб людина, пройшовши через систему навчання, далі сам орієнтувалася в безкраїм морі накопичених знань, умів знайти для себе потрібне й знав, як потрібно працювати, щоб ці знання були їм засвоєні.

Поява нового способу збереження інформації (цифровий магнітний запис) і нових носіїв цієї інформації (магнітні диски, дискети, флоптикал-дискеты, компакт-диски й CD-ROM) можна розцінювати як один з найбільших винаходів в історії людства. Воно (як колись - папір!) увійшло в усі абсолютно сфери інтелектуальної діяльності, принесло із собою зовсім нові подання про можливості обробки інформації, нові прийоми й форми роботи, новий рівень інформаційної забезпеченості суспільства. У цьому змісті є всі підстави говорити про настання ери комп'ютерних технологій як про новий виток цивілізації. До речі, вираження "комп'ютерна цивілізація" дійсно є, воно реально існує й сприймається цілком серйозно, зовсім не як метафора.

Педагогіка, будучи невід'ємною частиною будь-якої цивілізації, бере від культури своїх епох всі властивості і її ознаки, у тому числі - існуючі способи зберігання інформації і її обробок. Тому комп'ютерна цивілізація цілком логічно й необхідно повинна прийти до комп'ютерної педагогіки. Це - у загальному плані. А конкретно - проникнення комп'ютерів у навчальний процес викликало до життя величезна кількість нових форм роботи, немислимих і неможливих при традиційних методиках. Поява специфічних навчальних допомога на гіпертекстовій основі, мультимедийных довідників й енциклопедій, можливість організації мережних комунікацій у самих різних масштабах, від класу до Internet, створення інтерактивних навчальних програм і тренажерів - все це разом відкриває перед обучающимися такий спектр навчальних дій, звертання до якого повністю видозмінює особа навчального процесу. Так само значно виглядають зміни й у формах роботи вчителі - комп'ютер у стані повністю змінити структуру й методи його особистої роботи поза уроком (самовдосконалення, нагромадження й систематизація інформації, підготовка до уроків і т.д.) і безпосередньо на уроці. Більше того - умови, що змінилися, і форми робіт у дуже значному ступені змушують переосмислювати й роль комп'ютера, і функції вчителі й учнів, і характер їхніх ділових взаємин, а надалі - і самі загальні організаційні форми навчання. Все це разом дає підстави затверджувати, що в цей час всі ми присутні при народженні принципово нових систем навчання, систем, заснованих на послідовному, всеохоплюючому використанні комп'ютерних технологій.

§ 3 Сучасний стан практичної комп'ютеризації процесу навчання

Визначити стан справ у тій або іншій сфері діяльності завжди досить важко. Однак у такому питанні, як комп'ютеризація, є один фактора, що враховує легко, що досить ясно може охарактеризувати картину в цілому. Це - показник технічної забезпеченості, іншими словами - наявність необхідного парку комп'ютерної техніки й рівень її технічної якості. Справа в тому, що комп'ютеризація робочих процесів прямо залежить від наявності і якісного рівня комп'ютерів на робочих місцях; без цього наявність навіть самої передової наукової думки так і залишиться фактом науки, але не фактором виробничого й громадського життя.

Реальний рівень комп'ютеризації навчального процесу в Україні можна проаналізувати, звернувшись до результатів дослідження стану комп'ютеризації загальноосвітніх шкіл, що проводився в 1997-1998 р., представленим у наступній таблиці:

Пилипчук А. В., Костюк Й. Т.,

Комп'ютер у школі та сім'ї, 1998, № 4.

Наявність у школах щодо сучасних комп'ютерів.

Області загальна кількість ПК кількість IBM-сумісних комп'ютерів частка IBM-сумісних комп'ютерів %
місто сіло місто сіло місто сіло
Крим 2098 2175 237 150 11,2 06,8
Вінницька 1731 1233 660 45 38,1 03,6
Волинська 1263 1490 347 202 27,4 13,5
Дніпропетровська 3495 2228 503 132 14,3 05,9
Донецька 5886 1594 160 60 02,7 03,7
Житомирська 1419 1072 365 168 25,7 15,6
Закарпатська 707 1386 34 - 04,8 -
Запорізька 2810 1411 1092 76 38,8 05,3
Ив.-Франковская 1309 1123 545 266 41,6 23,6
Київська 913 2540 476 829 52,1 32,6
Кіровоградська 1020 2160 588 84 57,6 03,8
Луганська 2035 1287 990 286 48,6 22,2
Львівська 2393 3410 472 209 19,7 06,1
Миколаївська 783 1913 434 318 55,4 16,6
Одеська 2293 2045 543 87 23,6 04,2
Полтавська 1187 3704 437 132 36,8 03,5
Ровенська 999 1134 598 276 59,8 24,3
Сумська 1680 956 459 373 27,3 39,0
Тернопільська 1018 743 451 77 44,3 10,3
Харківська 1998 3285 704 700 35,2 21,3
Херсонська 1429 2023 132 185 09,2 09,1
Хмельницька 1076 2341 270 76 25,0 03,2
Черкаська 1327 1981 478 508 36,0 25,6
Черновецкая 468 1014 97 - 20,7 -
Чернігівська 501 1481 25 9 4,9 00,6
г. Київ 4484 - 1227 - 27,3 -
г. Севастополь 787 - 421 - 53,4 -
Україна (разом) 47109 45729 12745 5248 27,0 11,5

По представленим у таблиці цифровим даним можна зробити такі основні висновки: