Смекни!
smekni.com

Формування мовленнєвого етикету молодших школярів (стр. 10 из 15)

Відбір творів до підручників здійснено з урахуванням їх художньо-естетичної цінності. Цей принцип художньо-естетичної цінності. Цей принцип зумовлює відбір творів, які написані провідними майстрами дитячої літератури і відзначаються художньою досконалістю, а їх зміст утверджує морально-етичні і патріотичні цінності, сприяє естетичному і мовленнєвому розвитку учнів.

Із прозових творів учні 2-4 класів прочитають казки і художні оповідання В. Сухомлинського, Олега Буценя, Всеволода Нестайка, Миколи Трублаїні, Ярослава Стельмаха, Євгена Гуцала, Юрія Яр миша тощо.

Найважливішою характеристикою нового змісту читання є широкий жанровий діапазон творів, малі форми усної народної творчості (загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, ігри, казки, легенди, притчі), літературні казки, байки, оповідання українських письменників-класиків, які увійшли до кола дитячого читання, твори сучасної дитячої української і зарубіжної літератури.

У змісті читання переважають наскрізні теми і жанри. Наскрізними і найбільшими та питомою вагою темами є: світ життя сучасної дитини (школа, дружба, пригоди, захоплення, творчість); природа і людина; мова - писемність - книга; наскрізними жанрами: казки, вірші, оповідання. Як бачимо, коло читання достатньо різноманітне, що є передумовою підтримки пізнавального інтересу.

Проаналізуємо зміст і структуру підручника з читання для 2 класу. А саме, як вивчається мовленнєвий етикет.

Перша і друга частина „Читанки” загалом містять 10 розділів. Перший розділ першої частини присвячено школі: „В рідній школі - рідне слово". Мотиваційним „ключем" для нього є звернення до дитини: „Для тебе школа - рідна, бо в ній звучить рідна українська мова.

Мова - як море. Століттями в нього стікали річки, річечки, струмочки слів. „Слово до Слова - зложиться мова", - говорять у народі. Кожна мова відображає розум, звички, почуття народу".

Перша тема розділу. Наче вулик, наша школа „налаштовує дітей на думку, що рідна школа - це дружна, працьовита шкільна родина. Саме в цей момент вчитель пригадує дітям, як себе вести в школі, нагадує правила поведінки, спілкування, а, тобто, нагадує про мовленнєвий етикет.

Морально-етичні аспекти шкільного життя діти осмислюють, читаючи оповідання „У новій школі" О. Буценя, „Кордон" Л. Вахніної", „Як Наталя у Лисиці хитринку купила” В. Сухомлинського.

У переведенні першої частини підручника для 2 класу змінено порядок вивчення тем. Спочатку діти читають про рідну сім’ю, ставлення до природи, а на завершення йде тема про Батьківщину. Така послідовність з 69

нашого погляду, доступніша дітям, бо читацька діяльність розгортається від конкретного до узагальненого образу.

Ключем до другого розділу „Українські казки" є літературний блок, у якому діти читають народні казки: „Вовк та козенята", „Лисиця та їжак", „Лисичка та журавель", „дрізд і голуб" та ін. Виховний момент цих казок вказує на те, що українська гостинність, чесність, доброта є незмінними за своєю структурою.

У першій темі розділу „Рідна домівка, рідна сім’я - тут виростає доля моя" розкриваються ключові поняття: рідна хата, родинне коло, морально-етичні стосунки між членами родини, однолітками, дітьми і дорослими. Тут потрібно покластись на майстерність вчителя. Бо саме від нього залежить, як засвоюють діти морально-етичні норми щодо старших, однолітків тощо.

У другій темі розділу - „Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю... ” художнього слова розширюється і поглиблюється розуміння учнями цінності естетичного і діяльності ставлення до природи. В оповіданні В. Сухомлинського „Покинуте кошеня” на доступному для другокласників рівні розкривається важлива думка - добрим бути дуже просто, треба лише зробити хоч маленький, але добрий вчинок. Вірш Г. Могильницької „Бабусина радість" про невтомного хлопчика, який сам собі шукає роботу, закінчується такими рядками:

Бабуся радіє та й ще примовляє:

Що день - то все більшає радість моя!

Росте, як кленочок, побіля води!

А радість - це хлопчик!

А може, це ти? -

Звертається до читачів поетеса, спонукаючи їх до добрих вчинків.

Таким чином, структура першої частини читанки охоплює всього три розділи. На наш погляд, це створює передумови більш цілісного підходу для різнобічного сприймання і усвідомлення учнями сутності таких базових понять, як рідна мова, рідна сім’я, рідна природа, Батьківщина.

У другій частині підручника у доборі текстів переважає жанровий принцип. А саме: народні казки, про тварин, загадки, скоромовки, лічилки, дитячий ігровий фольклор, літературні казки, вірші, оповідання.

Окрім розділів є два тематичних („Я хочу сказати своє слово" і „У дружньому колі”). Для сприймання такого матеріалу, на наш погляд, учні одержали у першому семестрі певну підготовку.

Зміст кожного розділу створює передумови для роботи з усіма змістовими лініями програми, однак кожного разу вчитель йде від тексту, його художніх особливостей, виховного і розливального потенціалу. Читання творів різних жанрів передбачає комплексний підхід до літературного розвитку дітей, цілеспрямованого відпрацювання усіх якостей читацької навички, залучення учнів до естетичних і морально-ціннісних переживань.

Найбільшим за обсягом у другій частині є розділ „Вірші українських поетів”. Уривки з творів Шевченка („Світає, край неба палає... ”, „Вранці", „Встала й весна... ", „Зоре моя вечірняя... ”, „Зацвіла у лузі червона калина”) їх образність, насиченість словами-символами є основою для мовленнєвого виховання.

Опрацювання змісту розділу „Оповідання" має на меті сформувати в другокласників уявлення про те, що твори цього жанру є невеликими художніми розповідями про якість випадки, пригоди з життя людей, тварин; на відміну від віршів, рядки в оповіданні не римуються. В оповіданнях, що містяться у підручнику, йдеться про цікаві й навчальні випадки з життя людей, а точніше дітей. Для молодших школярів, життєвий досвід яких є дуже незначним, вкрай важливо знати не лише про те, що засуджується суспільною мораллю, а й сприймати описану у творі подію, як конкретну життєву ситуацію, яка наштовхує на розмірковування, почуття, оцінні судження. Кого обирає дитина, як зразок для наслідування, що привертає її увагу - все це важливий показник і джерело її морального розвитку. Установкою на сприймання й оцінку прочитаного є запитання - звертання: „Читай і розмірковуй: яким бути і яким не бути". Інакше кажучи, оповідання мають моральну задачу, варіанти розв’язання якої діти обговорюють у процесі роботи над текстом. Зміст творів цього розділу надає сприятливі можливості щодо реалізації завдань смислового і структурного аналізу учнями тексту.

На початку теми учні знайомляться з трьома оповіданнями Василя Сухомлинського. У кожного з них прозоро і доступно розповідається про універсальні цінності людського життя. Оповідання „Як все це було без мене? ” В. Сухомлинського коротке, але яка глибока філософія - взагалі життя вічне, але людське життя швидкоплинне. Нехай не осягне цього повною мірою малий читач, але він отримає поштовх для роздуму над цими поняттями. „Як все це було без мене розмірковує семирічна Яринка, вкрай здивована, що колись її не було, а все довкола - дерева, квіти, голуби - все це було. Тут важливо перекинути місточок до особистого досвіду дітей, викликати хвилю спогадів, бажання, замислитись над часом. У наступному оповіданні „По волосинці" хлопчик, вражений невпинною працею малесенької пташки, відчуває докір сумління, переосмислює свою поведінку. Адже пташка така маленька, а працює невтомно. Він великий, але бабуся його оберігає, як малюка, від праці. Чи справедливо це? Петрик замислився і пропонує: „Бабусю, я нестиму з лісу ваше пальто..." Це маленька перемога над собою. В оповіданні „Горбатенька дівчинка” моральна задача змальована в гострому сюжеті, який триває в житті класу всього дону - дві хвилини, але за цей час діти витримують іспит на людяність. Зауважмо, що в сучасній дитячій літературі ми не знаходимо таких лаконічних і проникливих творів, які спонукають дітей до милосердя у ставленні до людей з фізичними вадами. Ця проблема потребує не моралізаторства, а саме тактовного відображення потреби чуйності, людяності у доступних для віку художніх сюжетах.

Продовжують тему моральних цінностей й інші оповідання розділу. В оповіданні „Руденький” В. Нестайка у вуста хлопчика письменник вкладає винятково важливу думку. „І чого поганим бути легко, а хорошим - важко? ” тоді цього оповідання розгортаються динамічно, у стислий час, їх опис передає напругу дії, зміну внутрішнього стану героя. Необхідно звернути увагу дітей на такі слова: „наче боявся, що вона поверне її", спинився, почервонів, зітхнув". Про що це свідчить? Чи легко руденький хлопчик прийняв рішення? Важливо, щоб, читаючи вголос, учні передали інтонацію діалогу з дідусем (заперечення, роздум, невпевненість, тепле ставлення дідуся).

Цікавим і багатоплановим, з нашого погляду, є оповідання В. Струтинського „Сідайте, будь ласка". Діти можуть простежити причинно наслідкові зв’язки, бо в сюжеті показано взаємовідносини пасажирів різного віку: Сергійко - тітонька - старенька бабуся - маленька дівчинка. Головна думка оповідання - якщо допомагати один одному, буде всім приємно, - стає зрозуміло дітям цього віку.

Тему ставлення дітей до праці, взаємин у колі сім’ї розкрито в оповіданнях А. Гигорука „Хочеш бути щасливим, не будь лінивим”, А. Коцюбинський „Артист Герої творів - однолітки читачів, яких легко розпізнати за характерними ознаками мовлення, поведінки.

Відповідно до можливостей різних текстів учитель має організувати навчання дітей читати в особах, інсценізувати, розвивати мовлення учнів.

У розділі „Казки українських письменників” особливу увагу ми радимо звернути на невеличку казочку В. Сухомлинського „Соловей і Жук”, яка завершує розділ. Це своєрідна філософська притча для дітей, у якій утверджуються вічні цінності: у природі все взаємозв’язано, немає поганих і гарних тварин, рослин, всі мають право на життя. Якщо перенести ці думки на наше сьогодення, ще більш виразною стає її актуальність. Ця простенька казочка, написана у 70-х роках ХХ ст., утверджує найважливішу вимогу нашого часу - захист природи і людини від насилля у будь-якій формі. Отже, тематична різноманітність віршованих і розповідних казок розділу, їх художня і виховна цінність дають основу для організації вчителю впровадження мовленнєвого етикету.