При конструюванні виробу із пластичних мас використовуються лише мінімум полімерного матеріалу.
Зниження розходів показників полімерних матеріалів у дійсному виробництві досягається збільшенням спільної культури виробництва и як внаслідок цього зменшення втрат сировини на різних технологічних стадіях виробництва.
Таким чином, спів ставня дійсні розхідні показники цеха з технологічними їхніми значеннями можливо судити про загальний рівень виробництва, стан перероблюючого устаткування, економічної ефективності використовую чих на цьому технології.
Проблемам матеріалоємності при конструюванні полімерних виробів і ресурсозбережень при їхньому виробництві повинні вділяти велике значення, так як от цих показників залежіть прибуток, який отримує цех. Особливо важливе це питання в теперішній час, коли ціни на полімерну сировину зросли в десятки разів. Велике значення в економії матеріалу має можливість повторної переробки полімерного матеріалу.
Отриманні відходи при переробці після їхнього дроблення допускаються використовуватись разом із первісною сировиною для послідуючої переробки.
Питання ресурсозбереження можуть бути використанні до асортименту випускаємої продукції, з якого необхідно відчислити виріб, який не користується з покупців попитом, а звільнену потужність використовувати для випуску продукції та експериментального виробництва (випуск малих партій продукції для вивчення попиту покупців).
Як відомо переробка пластмас методом каландрування є економічним. Головна частина всіх відходів припадає на момент запуску обладнання та після технологічних простоїв. Всі відходи направляються на подрібнення і потім цей полімер додається до вихідної сировини невеликими порціями. Таким чином ми маємо майже безвідходне виробництво [17].
7. Контроль якості продукції
Технічні вимоги
Плівки повинні відповідати вимогам справжніх технічних
умов, зразкам-еталонам, затвердженим у встановленому порядку і виготовлятися по технологічному регламенту, затвердженому у встановленому порядку [18].
Основні розміри плівки повинні відповідати нормам.
Основною сировиною для виготовлення плівки є: поліетилен низького і високого тиску наступних марок: HDPE HFX – 4810Н відповідає ГОСТу 16338 – 85. HIPLEX TB – 130 виробництва відповідає сертифікату якості. 15803 – 020 відповідає ГОСТу 16337 – 77.
Допускається застосування сировини вітчизняного і імпортного виробника, не погіршуючого якості плівки і Мінохоронздоров'я України, що має дозвіл, до застосування.
Плівки виготовляються одношаровими і багатошаровими, дубльованими різних кольорів, тиснень і малюнків друку.
Колір, тиснення і малюнок друку плівки повинні відповідати зразкам-еталонам, затвердженим у встановленому порядку.
На лицьовій поверхні плівки не допускаються хвилястість, подряпини,
крізні отвори, сторонні включення, раковини, складки, міхури, плями, смуги і бризки від фарби, видимі на відстані 1 м від поверхні плівки. Фізико-технічні показники плівки повинні відповідати ГОСТам.
Упаковка. Плівку намотують в рулони на дерев'яні палиці, пластмасові, картонні або металеві шпулі діаметром не менше 25 мм або в бобіни на металеві або картонні шпулі діаметром (50–90) мм.Довжина плівки в рулоні до 100 п.м, в бобіні – до 500 п.м. Маса рулону не повинна перевищувати 50 кг, маса бобіни не повинна перевищувати 500 кг. Рулони і бобіни можуть складатися з двох шматків. Довжина якнайменшого шматка в рулоні повинна бути не менше 5 м, в бобіні довжина якнайменшого шматка повинна бути не менше 150 п.м. Шматки повинні бути склеєні між собою скотчем по ТУ У 25.2–31556047–001 і відмічені прапорцем.Рулони і бобіни обгортають з урахуванням захисту торців плівкою поліетиленової по ТУ 17 Україна 234–11, плівкою по ТУ 17 У 234–17 або іншим пакувальним матеріалом, що забезпечує збереження і якість плівки, закріплюють скотчем і складають на дерев'яні піддони.
Допускається за узгодженням із споживачем, рулони і бобіни складати на дерев'яні піддони, дно яких заздалегідь вистилають гофрованим картоном. З боків і зверху піддон з плівкою прокладають гофрованим картоном, поліетиленовою плівкою і перев'язують так, щоб рулони або бобіни при транспортуванні були нерухомими.
Перев'язувальним матеріалом може служити шпагат по ГОСТ 17308, скотч, тісьма з відходів кромок або інший перев'язувальний матеріал, забезпечуючий збереження упаковки.
Маркіровка транспортної тари повинна проводитися відповідно до
ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційних знаків «Крихке», «Берегти від сонячного проміння». Маркіровка наноситься за допомогою ярлика, виготовленого з паперу по ГОСТ 7625, ГОСТ 18510 або по іншій діючій нормативній документації. Ярлики виконуються друкарським способом. Запис повинен бути чітким і розбірливим.
Маркувальний ярлик повинен містити:
- найменування і адресу підприємства-виготівника;
- найменування і умовне позначення продукції;
- марку плівки;
- колір, малюнок тиснення і друк;
- номер партії;
- товщину і ширину (мм), довжину плівки (м);
- кількість плівки (м2);
– кількість відрізків (шт.);
- масу нетто і (або) брутто (кг);
- позначення технічних умов;
- дату випуску;
- знак відповідності після ДСТУ 2296 – в випадку сертифікації плівки;
- номер пакувальника і контролера ОТК.
Маркувальний ярлик кріплять скотчем на упаковку рулону або бобіни
плівки. Другий ярлик вкладають у середину упаковки рулону або бобіни.
Правила приймання
Приймання плівки здійснює ОТК заводу-виготівника відповідно до вимог справжніх технічних умов.
Плівки приймають партіями. За партію приймається одночасно пред'явлена до здачі кількість плівки, але не більш добового випуску, однієї марки, кольору, тиснення і малюнка друку, виготовлене по одній і тій же технологічній документації і оформлене документом про якість.
Документ про якість (паспорт) повинен містити:
- найменування і адресу підприємства-виготівника;
- найменування і умовне позначення продукції;
- марку плівки;
- номер партії;
- кількість плівки в партії (кг; м2);
- дату виготовлення;
- результати фізико-технічних випробувань;
- позначення справжніх технічних умов;
- штамп ОТК.
Вхідний контроль вживаної сировини повинен виробляти завод-виготівник плівок відповідно до вимог ГОСТ 24297 згідно переліку продукції, що підлягає вхідному контролю, затвердженому в установленому порядку і діючому на підприємстві.
Для контролю якості плівки на відповідність вимогам справжнім
технічним умовам проводять типові, приймально-здавальні, періодичні і сертифікаційні випробування.
Методи контролю
Відповідність плівки зразкам-еталонам, тиснення, малюнок друку і поверхню плівки перевіряють візуально при нормально відображеному світлі без застосування збільшувальних приладів з лицьової сторони на розбракувальному столі технологічної лінії шляхом порівняння із зразком-еталоном.
Товщину плівки вимірюють по ГОСТ 17035 (метод А) на трьох зразках на зрізі рулону по ширині в трьох крапках; двох на відстані не менше 50 мм від країв і однієї на середині ширини рулону.
Ширину плівки визначають металевою лінійкою по ГОСТ 427 або рулеткою металевої по ДСТУ 4179 з ціною розподілу 1 мм на зрізі полотна перпендикулярні довжині рулону.
За результат випробувань приймається середнє арифметичне значення результатів 3 вимірювань.
Масу 1 м2 плівки визначають по ГОСТ 17073 розділ 2 на трьох зразках. Міцність при розриві і відносне подовження при розриві визначають по ГОСТ 14236 на трьох зразках плівки в подовжньому і трьох зразках в поперечному напрямах.
Розмір зразка плівки марки ППЖ повинен бути (10x100) мм ± 1 мм.
Розмір зразка плівки марки ПЖ повинен бути (20x120) мм ± 2 мм.
За результат випробувань приймають середнє арифметичне результатів паралельних визначень окремо для подовжнього і поперечного напрямів.
Зміну лінійних розмірів визначають по 4.17 ГОСТ 9998 на двох зразках, витриманих в термостаті при температурі (80±2)°З в течії 20 хв.
Визначення водопоглинання плівки.
Суть методу полягає у визначенні маси води поглиненої зразком в результаті перебування у воді протягом чітко встановленого часу при певній температурі. Довжину плівки в рулонах визначають лічильниками метражу на технологічній лінії в процесі виготовлення плівки з похибкою не більше 1%.
Визначення концентрації шкідливих речовин, що виділяються при виробництві плівки, і санітарно-гігієнічна оцінка плівки проводяться відповідно до вимог ГОСТ 26150 і методичними вказівками за санітарно-гігієнічною оцінкою полімерних будівельних матеріалів, призначених для застосування в будівництві житлових і суспільних будівель, затверджених Міністерством охорони здоровя [18].
Питаннями підвищення якості продукції займається служба стандартизації підприємства, яка займається упровадженням стандартів на продукцію, випускаємо на підприємстві та організаційно – методичне керівництво роботами за упровадженням організаційно – методичних і суспільних стандартів [17].
Головними задачами служби стандартизації являються:
– організація розробки і своєчасного перегляду нормативно – технічної документації на виробничу підприємством продукцію;
– здійснює контроль про забезпечення відповідності показників і норм, установлених в нормативно – технічній документації на заводі;
– упровадження фонду, використовуючи нормативно – технічної документації та внесення виправлення в дійсну;
– служба стандартизації керується в роботи стандартами державної системи стандартизації, керуючими документами, методичними вказівками, інструкціями державного стандарту, приказами та розпорядками МЛП України.
Кожен виріб повинен відповідати вимогам стандарту та технічному опису затвердженим у відповідному порядку.
ПЕ плівка на поверхні не повинна мати тріщин, складок, смуг, поперечних зморшок, запресованих згорток, розривів та отворів. Не допускається різнотовщинність плівки.