- рух машин по парковим дорогам повинен регламентуватись стандартними дорожньо-сигнальними знаками;
- обладнання елементів парку повинно проводитись із врахуванням наявності спеціальних причепів і можливості заміни машин новими (перспективними) марками;
- забезпечувати можливість використання наявних поблизу енергетичних джерел, мереж водопостачання і каналізації, а також дорожніх магістралей, що значно зменшує кошти на будівництво і обладнання постійних парків і інше.
Постійні парки обладнуються у відповідності із генеральним планом.
Генеральний план постійного парку є основним документом, на основі якого вирішується увесь комплекс питань по будівництву нового або удосконаленню (реконструкції) наявного парку, будівництву і обладнанню на території парку споруд, майданчиків, паркових доріг, технічних споруд і комунікацій.
Загальна схема генерального плану визначається із врахуванням використання типового проекту генерального плану парку і уточнюється в залежності від типу військової частини, використання машин, вимог боєготовності автомобільної і інших видів техніки, а також прийнятого технологічного процесу технічного обслуговування і ремонту машин.
Для постійних і польових парків використовується такий технологічний процес обслуговування і ремонту машин, який забезпечує постійну бойову готовність автомобільної техніки і при якому буде зручно виконувати увесь обсяг робіт при мінімальних витратах сил і засобів. На основі прийнятої схеми технологічного процесу обслуговування машин визначається взаємне розташування окремих елементів і будівельних споруд парку.
Постійні парки обладнуються у відповідності із генеральним планом - основним документом по проектуванню і будівництву парку.
Генеральний план складається в кожній військовій частині, підписується командиром частини і представляється по команді на затвердження командуючому військами оперативного командування) військові частини центрального підпорядкування по підлеглості). Затверджений план зберігається в штабі частини.
В постійному парку обладнуються наступні основні елементи:
- приміщення чергового парку;
- контрольно-технічний пункт;
- клас безпеки руху і інструктажу водіїв і старших машин;
- пункт заправки;
- пункт чистки і миття;
- пункт технічного обслуговування і ремонту (ПТОР);
-пункти (обладнані майданчики, приміщення) щоденного технічного обслуговування машин;
- водомаслогрійка;
- акумуляторна;
- стоянки (сховища, навіси) машин;
- опалювальні сховища (приміщення) для чергового тягача і інших чергових машин;
- склади (приміщення для зберігання автомобільного і іншого технічного майна);
- класи відпрацювання нормативів і технічного обслуговування автомобільної техніки;
- паркові дороги;
- необхідні технічні засоби охоронної і пожежної сигналізації. Крім того, в парку обладнуються майданчики для машин, які чекають ремонту і технічного обслуговування, місця для паління, необхідні побутові приміщення.
Розміщення основних елементів постійного парку повинно забезпечувати виконання прийнятої в армії і на флоті планово-попереджувальної системи технічного обслуговування техніки і озброєння.
Всі будівлі парку, ворота будівель і ворота парку нумеруються. Номерний знак уявляє собою біле коло з червоною каймою. Цифри наносяться чорною фарбою.
Розміри номерних знаків:
- на будівлях діаметр кола - 500 мм, висота цифр - 300 мм, ширина кайми - 25 мм;
- на воротах: діаметр кола - 250 мм, висота цифр - 150 мм, ширина кайми - 15 мм.
Номерні знаки наносяться на фасаді і боках будівель на відстані 0,5 м від карнизу і на правій частині воріт.
В парку обладнуються парковий зв¢язок і сигналізація.
Територія парку і підступи до нього повинні освітлюватись. Освітлення виконується у відповідності з вимогами правил обладнання електроустановок для пожеженебезпечних приміщень.
Опалення в парку, як правило, повинно бути центральним. При пічному опаленні печі обладнуються в кожухах з топками ззовні приміщень в спеціальних тамбурах.
Пункт заправки призначений для заправки машин фільтрованим паливом і маслом закритим струменем.
Він обладнується паливозаправочними колонками і заглибленими резервуарами для палива; маслозаправочними колонками або агрегатами і резервуарами (тарою) для мастильних матеріалів; заправочним інвентарем; засобами пожежегасіння; майданчиками для заправляємих машин.
В приміщенні пункту заправки повинні бути: інструкція по заходам безпеки під час роботи з обладнанням, поводженні з паливом, мастильними матеріалами і спеціальними рідинами і заходам пожежної безпеки,
затверджена командиром воїнської частини; таблиці застосування і норм витрат палива, мастильних матеріалів і спеціальних рідин по маркам машин і часу року; стіл, стільці, облікові документи, технічна література.
В приміщенні також утримуються прилади для контролю якості палива, мастильних матеріалів і спеціальних рідин і заправочний інвентар.
Необхідна кількість заправочних колонок і вмістимість резервуарів (тари) визначається в залежності від кількості і типу машин і продуктивності колонок. При спільному розташуванню декількох невеликих військових частин заправка машин організується на об"єднаному заправочному пункті, розміщеному поза парку.
В парках навчальних центрів (таборів) допускається використання автозаправників, автопаливоцистерн і маслозаправників.
Пункт чистки і миття складається із постів: очистки машин від грязі, миття і сушки, обтирання. Перед в"їздом в парк можуть обладнуватись пости (майданчики) попередньої очистки машин від грязі.
Пункт чистки і миття повинен мати джерело води, пристрій для очистки води; багаторазового її використання і обладнаний естакадами, водороздавальними колонками і водозахисними перегородками.
Пост чистки і миття оснащується шафами і ящиками для утримання інвентарю спецодягу, чистого і використаного ганчір"я. Використане ганчір"я в кінці робочого дня прибирається.
На пункті чистки і миття повинна бути інструкція по заходам безпеки і догляду за обладнанням приміщення для миття. Пункти (майданчики) щоденного технічного обслуговування (ТО) машин повинні мати:
- приміщення або навіси з пристроями для огляду і обслуговування ходової частини і трансмісії (естакади, напівестакади, оглядові канави);
- пости, оснащені обладнанням і інструментом для змащення машин мастильними матеріалами усіх сортів, передбачених картами змащення машин, а також змащувальні матеріали;
- слюсарні верстати з інструментом і пристосуваннями;
-шафи (ящики) для зберігання деталей кріплення і матеріалів, які витрачаються під час технічного обслуговування машин і усуненні несправностей на машинах;
- технологічні інструкції (операційні карти) по щоденному технічному обслуговуванню машин усіх марок, які є в частині, із вказівками по заходам безпеки під час роботи.
Обладнання пунктів (майданчиків) ЩТО повинно забезпечувати виконання робіт на них в будь-який час року і доби.
Пункт технічного обслуговування і ремонту (ПТОР) призначений для проведення технічного обслуговування (ТО-1,ТО-2,СО) і поточного ремонту машин. На ПТОР створюються пости технічного обслуговування і ремонту машин і робочі ділянки.
В залежності від умов і прийнятої схеми технологічного процесу технічне обслуговування машин може здійснюватись тупиковим або поточним методом.
При тупиковому методі всі роботи виконуються бригадою спеціалістів на одному місці на нерухомій машині.
В цьому випадку створюються і обладнуються пости:
- механіка-регулювальника;
- автоелектрика;
- автослюсаря;
- мастильника.
При поточному методі роботи виконуються на машині, яка переміщується вздовж спеціалізованих постів:
- обслуговування шин, гальм, маточин і підвіски;
- перевірювально-кріплячих і регулювальних робіт;
- обслуговування систем електрообладнання і запалювання;
- обслуговування систем живлення і охолодження;
- мастильно-заправочних робіт.
В залежності від наявності спеціалістів і кількості машин число постів і робочих ділянок може змінюватись.
Для виконання поточного ремонту машин на ПТОР створюються робочі ділянки поточного ремонту агрегатів, слюсарно-механічна, електрогазозварювальна, ковальсько-жерстяна і рихтовки кабін і оперення машин, ремонту приладів гідросистем (підсилювачів рульового керування, гальм, амортизаторів), ремонту кузовів, сидінь, тентів, фарбувальних робіт, шиномонтажних і вулканізаційних робіт.
Пости і робочі ділянки оснащуються необхідним обладнанням: робочим і вимірювальним інструментом, засобами технічного діагностування, технологічними інструкціями по заходам безпеки і догляду за обладнанням.
Будова і обладнання пункту технічного обслуговування і ремонту повинні забезпечувати зручне, швидке і якісне виконання усіх робіт, а також дотримання правил безпеки і протипожежної охорони.
В частинах з великою кількістю машин пункт технічного обслуговування і ремонтна майстерня можуть створюватись роздільно.
Водомаслогрійка обладнується в будівлі ПТОР або в окремій будівлі і призначена для нагрівання, зберігання і видачі необхідної кількості гарячої води і масла в зимовий період на машини, які утримуються в неопалюваних сховищах, під навісами і на відкритих майданчиках. Водомаслогрійка повинна забезпечувати:
- нагрівання води і масла до 90-95оС;
- зберігання двох-трьох заправок гарячої води, а також масла, необхідного для одночасного виводу із парку усіх машин частини;
- зручну і швидку роздачу гарячої води і масла при одночасному виїзді усіх машин частини.
Індивідуальні бачки з маслом зберігаються в водомаслогрійці по підрозділам. На кожний бачок наноситься номерний знак машини.