1. Одяг, головні убор и, взуття та постільні речі встановленого для засуджених зразка за встановленими нормами.
2. Натільна білизна (тепла та проста) – не більше двох комплектів.
3. Панчохи, шкарпетки, рукавиці, рукавички – не більше двох пар; шарф, носові хусточки, поясні ремені, нитки та вироби з них.
4. Тапочки кімнатні або спортивні – одна пара.
5. Дзеркало, бритва електрична або механічна чи безпечна з касетними голівками, годинник ручний або кишеньковий із некоштовних металів.
6. Туалетне приладдя (туалетне, господарське мило, зубна щітка, зубний порошок, гребінець, креми до та після гоління, вазелін, шампунь).
7. Кухоль та ложка.
8. Милиці, дерев’яні палиці, протези (за дозволом лікарів).
9. Підручники і учбове приладдя (для учнів).
10. Література і періодичні видання, у тому числі релігійного змісту. У тюрмах до 5 книг на кожного засудженого.
11. Письмовий папір, зошити, прості олівці, кулькові ручки, чорнила та стержні з мастикою чорного, синього або фіолетового кольорів, конверти, марки, картки.
12. Шашки, шахи, нарди, доміно (по одному комплекту).
13. Листи, фотокартки, фотоальбоми, копії вироків, судових ухвал, квитанції про зберігання речей, грошей, коштовностей.
14. Щітки для одягу та взуття, крем для взуття.
15. Сірники – не більше 10 пачок, тютюнові вироби – не більше 30 пачок цигарок або махорки фабричної розфасовки, чай – не більше 1 кг.
16. Спортивний костюм (один).
17. Натільні хрестики та інші предмети культу, виготовлені із некоштовних металів.
18. Електрокип’ятильники побутові промислового виготовлення, запальнички та приналежності до них, а у тюрмах – газові разового використання.
Примітки:
Загальна вага предметів і речей, які належать засудженим, у всіх випадках не повинна переважувати 50 кг (з урахуванням тих, що зберігаються на складі).
Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.
додаток № 7 до § 17, 29; сторінки 48–49
ПЕРЕЛІК ПРЕДМЕТІВ, ВИРОБІВ І РЕЧОВИН, ЗБЕРІГАННЯ ЯКИХ ЗАСУДЖЕНИМИ ЗАБОРОНЕНО
Предмети, вироби та речовини, вилучені із цивільного обігу.
Будь-яка холодна та вогнепальна зброя.
Пересувні засоби.
Гроші, цінні речі та цінні папери.
Оптичні прилади.
Наручні та кишенькові годинники з дорогоцінних металів.
Будь-які алкогольні напої, духи, одеколон та інші вироби, що містять спирт.
Наркотичні та лікарські речовини, предмети медицинского призначення.
Буль-яка радіоапаратура, за винятком програвачів і радіодинаміків по одному на загін, друкарські машинки, розмножувальні прилади.
Ножі, бритви (крім електричних, механічних та безпечних з касетною голівкою) та інші гостроріжучі та колючі предмети.
Сокира, молотки та інші інструменти.
Гральні карти.
Фотоапарати, фотоматеріали, хімікати.
Будь-які документи (крім копій вироків і ухвал судів, квитанцій на зберігання грошей, речей та цінностей).
Топографічні карти, компаси.
Військова та інша форменна одежа, приналежності до неї, а також верхній одяг, головні убори та взуття (за виключенням тапочок) невстановлених зразків.
Кольорові олівці, фарби, копіювальний папір.
Музичні інструменти.
Примітка:
Музичні інструменти, які є у власності засудженого, здаються до складу на зберігання. Користування ними дозволяється у спеціально встановлених приміщеннях у час, який встановлено розпорядком дня.
Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.
додаток № 36 до § 17, сторінки 71–72
ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ
ПОСИЛОК І ПЕРЕДАЧ
Стаття 41. Отримання засудженими до позбавлення волі посилок і передач.
Засудженим, яких тримають у виправно-трудових колоніях, дозволяється одержувати протягом року у колоніях загального режиму сім посилок.
§ 26. Порядок одержання засудженими посилок і передач.
1. Засудженим, які відбувають покарання в колоніях, а також залишеним у тюрмах чи слідчих ізоляторах для виконання робіт з господарчого обслуговування, дозволяється отримання посилок (передач) у кількості і асортименті, передбачених ст. 41 ВТК України та Правилами внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ МВС України.
Засудженим, незалежно від призначеного їм виду режиму, дозволяється в рахунок належних їм посилок (передач), у встановленій кількості і асортименті, купувати в магазині установи продукти харчування і предмети першої потреби за кошти, зароблені в місцях позбавлення волі або одержані за переказами.*
3. Особа, яка доставила передачу, складає та підписує заяву у двох примірниках за встановленим зразком (додаток 13). Передача та обидва примірники заяви здаються контролеру. Контролер зобов’язаний перевірити наявність у засудженого права на отримання передачі, а потім в присутності особи, яка доставила передачу, перевіряє її за вагою і асортиментом, після чого приймає цю передачу, перший примірник заяви повертає особі, яка її доставила, з особистою відміткою (підписом) про прийом, інший примірник прилучається до окремої справи після особистої відмітки (підпису) засудженого про одержання передачі. Про кількість передач та осіб, яким вони вручені, контролер щоденно письмово рапортом доповідає черговому помічнику начальника виправно-трудової установи.
4. Предмети, продукти харчування, що передбачені переліком (додаток 5), повертаються особі, яка їх доставила, з зазначенням причин повернення. За фактами вилучення у передачах предметів, виробів і речовин, які могли б бути використані засудженим у злочинних цілях, у встановленому порядку проводяться службові розслідування.
5. Посилки вагою брутто до 8 кг від підприємств зв’язку приймаються тільки на адресу тих засуджених, які мають право на їх отримання. Посилки, адресовані засудженим, переведеним в інші місця позбавлення волі, пересилаються за рахунок виправно-трудових установ за місцем їх нового утримання. Посилки, що адресовані засудженим, які не мають права на їх отримання, а також тим, які переведені згідно встановленого порядку в тюрми за злісне порушення вимог режиму, звільнилися або померли, повертаються відправникам накладною платнею з приміткою «підлягає поверненню».
6. Посилки та передачі на адресу осіб, які тримаються у приміщеннях камерного типу виправно-трудових установ загального режиму, не приймаються. Передачі для засуджених, яких тримають у штрафних та дисциплінарних ізоляторах, не приймаються, а посилки видаються їм після відбуття міри дисциплінарного стягнення.
7. Посилки розкриваються та перевіряються і оглядаються контролерами у присутності засуджених, яким вони адресовані. Огляд і перевірка речей та продуктів, що надійшли у посилках, робиться за таким же порядком, що і при прийомі передач. Виявлені у посилках гроші зараховуються на особистий рахунок засуджених із стягненням за пересилку за тарифом поштових переказів згідно з Поштовими правилами. Гроші, що заховані замаскованим способом у поштових відправленнях, при їх виявленні вилучаються і за мотивованою постановою начальника установи, санкціонованою прокурором, обертаються, як правило, в прибуток держави у порядку, передбаченому § 30 цих правил. Вмістимість посилок реєструється у спеціальній книзі (додаток 14).
8. Не раніше, як за місяць до звільнення засудженого, який не має на складі особистого одягу та взуття цивільного зразку за сезоном, адміністрація виправно-трудових установ може отримати для збереження такий одяг та взуття, що надійшли поштою або доставлені безпосередньо в установу, які видаються засудженому в день його звільнення. Такі відправлення не вважаються посилкою або передачею.
9. Родичам засуджених або іншим особам, які прибули до виправно-трудових установ з метою передачі засудженим продуктів харчування та предметів першої потреби, адміністрація зобов’язана роз’яснити, що відповідні продукти харчування та предмети першої потреби вони можуть придбати через магазин виправно-трудової установи.**
У цьому випадку вказані особи подають заяву в двох примірниках, у якій перераховують кількість та вагу продуктів харчування і предметів першої потреби, які вони бажають передати засудженим. Ці ж особи сплачують їх вартість. Після одержання засудженими таких передач перший примірник заяви вручається особам, які оплатили ці передачі, а інший прилучається до окремої справи. Вага передач не повинна перевищувати 8 кг.
Виправно-трудовий кодекс України, стаття 41
Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.
§ 26, сторінки 15–16
*) Наказ МВС України № 865 від 22.12.97 р.
**) Наказ МВС України № 865 від 22.12.97 р.
ПОРЯДОК ПРИДБАННЯ ЗАСУДЖЕНИМИ ПРЕДМЕТІВ ХАРЧУВАННЯ І ПРЕДМЕТІВ ПЕРШОЇ ПОТРЕБИ
Стаття 37. Придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої потреби.
Засудженим дозволяється купувати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби на кошти, зароблені в місцях позбавлення волі, а засудженим чоловікам віком понад шістдесят років, інвалідам першої та другої груп – також на кошти, одержані за переказами.
Стаття 38. Визначення сум грошей для придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої необхідності.
Засудженим дозволяється витрачати на місяць для купівлі продуктів харчування і предметів першої потреби гроші у сумі у виправно-трудових колоніях загального режиму до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати (45 гривень).
У разі відсутності злісного порушення режиму відбування покарання і сумлінного ставлення до праці після відбуття не менш як половини строку покарання засудженим може бути дозволено додатково витрачати на місяць у виправно-трудових колоніях загального режиму гроші в сумі п’ятдесят п’ять відсотків мінімального розміру заробітної плати (25 гривень).