КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Економічна безпека підприємництва»
Сучасні засоби захисту від технічного шпигунства
ЗМІСТ
Вступ
1. СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ТЕХНІЧНОГО ШПИГУНСТВА
1.1 Засоби захисту фізичних об’єктів
1.2 Засоби захисту від радіоелектронної розвідки
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Задача № 1
Задача № 2
Задача № 3
Задача № 4
Задача № 5
Задача № 6
Задача № 7
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Ще задовго до появи понять «конкурентна розвідка», «економічна розвідка», «промислове шпигунство» існувала діяльність, яку сьогодні можемо ототожнювати з ними. Основними проявами її були маскування «розвідників» під мирне населення, тобто використання прикриття, а також певні методи промислового шпигунства, які застосовували певні державні й недержавні структури задовго до того, як з'явилися офіційні й приватні розвідувальні служби. Як прикриття використовувався рід занять (торгівець, священик, монах, іноді жебрак тощо). Це були зародки сучасної економічної розвідки і промислового шпигунства.
Довідники описують промислове шпигунство як вид недобросовісної конкуренції, діяльність із незаконного добування відомостей, що становлять комерційну цінність. Ключове слово в цьому визначенні — «незаконного»
Необхідно одразу розмежувати поняття розвідка і промислове шпигунство. Вважаємо, що вони різняться між собою за змістом, хоча мають спільну мету. Так, метою як конкурентної розвідки, так і промислового шпигунства є одержання інформації, яка б дала змогу здобути конкурентну перевагу на ринку. Головною відмінністю між конкурентною розвідкою та промисловим шпигунством є методи й способи отримання інформації. Все, що використовується розвідником, є законним.
Промисловий шпіонаж, навпаки, передбачає нелегальні методи й технології. Служба конкурентної розвідки користується тільки відкритими джерелами, оскільки робота розвідника — інформаційно-аналітична, тобто збирання й обробка різних даних, що впливають або можуть вплинути на розвиток бізнесу. Шпигунство полягає головно в оперативній роботі, зокрема в незаконному проникненні на територію конкурента, знятті інформації з каналів зв'язку, стеженні, підкупі, шантажі, викраденні інформації тощо.
Методи промислового технічного шпигунства (одержання інформації приватного й комерційного характеру) можна класифікувати по можливих каналах витоку:
- Акустичний контроль приміщення, автомобіля, безпосередньо людини.
- Контроль і прослуховування телефонних каналів зв'язку, перехоплення факсового і модемного зв'язку, стільникового й радіозв'язку.
- Перехоплення комп'ютерної інформації, у тому числі радіовипромінювань комп'ютера, несанкціоноване впровадження в бази даних.
- Прихована фото- і відеозйомка, спеціальна оптика.
- Візуальне спостереження за об'єктом.
- Несанкціоноване одержання інформації про особистість шляхом підкупу або шантажу посадових осіб відповідних служб.
- Підкуп або шантаж співробітників, знайомих, обслуговуючого персоналу або родичів, що знають про рід діяльності.
1. СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ТЕХНІЧНОГО ШПИГУНСТВА
1.1 Засоби захисту фізичних об’єктів
Концепція безпеки й принципи створення систем фізичного захисту (СФЗ) важливих промислових об'єктів [11]:
1.Сучасні СФЗ у корені змінили тактику охорони об'єктів. У таких системах немає необхідності в організації постової служби на периметрі об'єкта; замість цього створюються чергові тривожні групи, які починають негайні дії по нейтралізації порушників після одержання сигналу тривоги на центральному пульті керування СФЗ. У них зведено до мінімуму вплив людського фактору й досягається висока ефективність захисту об'єкта при мінімальній кількості особового складу охорони.
2. В сучасних СФЗ застосовуються наступні ключові терміни й визначення.
- Безпека об'єкта фізична - стан захищеності життєво-важливих інтересів (об'єкта) від погроз, джерелами яких є злочинні протиправні (несанкціоновані) дії фізичних осіб (порушників).
- Концепція безопасности - загальний задум забезпечення безпеки об'єкта від прогнозованих погроз.
- Уразливість (об'єкта) - ступінь невідповідності вжитих заходів захисту (об'єкта) прогнозованим погрозам або заданим вимогам безпеки.
- Надзвичайна ситуація (на об'єкті) - стан, при якому (на об'єкті) порушуються нормальні умови життя й діяльності людей, виникає погроза їхнього життя й здоров'ю, наноситься збиток майну й навколишньому природному середовищу.
- Ефективність системи фізичної безпеки - імовірність виконання системою своєї основної цільової функції по забезпеченню захисту об'єкта від погроз, джерелами яких є злочинні протиправні (несанкціоновані) дії фізичних осіб (порушників).
3. Структура СФЗ - "Система фізичного захисту" (СФЗ) являє собою сукупність правових норм, організаційних заходів і інженерно-технічних рішень, спрямованих на захист життєво-важливих інтересів і ресурсів підприємства (об'єкта) від погроз, джерелами яких є злочинні (несанкціоновані) фізичні впливи фізичних осіб - порушників (терористів, злочинців, екстремістів, економічних шпигунів і ін.).
У цьому єдиному комплексі задіяні й люди (служба безпеки, служба охорони), і техніка - комплекс інженерно-технічних засобів охорони (ІТЗО) або комплекс інженерно-технічних коштів фізичного захисту (ІТСФЗ). Від їхньої чіткої взаємодії залежить ефективність СФЗ.
Сучасні СФЗ будуються на базі широкого застосування інженерно-технічних і програмних засобів і містять наступні основні складові частини (підсистеми):
- система контролю й керування доступом персоналу (СКУД),
- система охоронної сигнализація (СОС),
- система телевізійного спостереження (СТС),
- система оперативного зв'язку й оповіщення,
- системи, що забезпечують освітлення, електроживлення, охоронного освітлення й ін.
При створенні сучасних СФЗ, як правило, ставиться також і завдання захисту життєво важливих центрів і систем об'єкта від ненавмисних, помилкових або некомпетентних дій персоналу, які по характеру можливого збитку наближаються до НСД зовнішніх порушників [10].
4. Принципи й порядок створення СФЗ
Із огляду на складність розв'язуваних завдань, створення СФЗ важливих об'єктів не може базуватися на досить часто застосовуваному на практиці принципі "розумної достатності", а вимагає комплексного наукового підходу. Такий підхід має на увазі проектування СФЗ важливих об'єктів у дві стадії [11]:
а) концептуальне (системне) проектування;
б) робоче проектування.
Основними етапами стадії концептуального проекту є:
1) Аналіз уразливості об'єкта й існуючої СФЗ.
2) Розробка принципів фізичного захисту об'єкта.
3) Розробка техніко-економічного обґрунтування створення СФЗ і комплексу ІТЗО.
5. Концепція фізичної безпеки об'єкта
Основним завданням перших двох етапів стадії концептуального проекту є розробка керівництва до дії по створенню СФЗ - "Концепції фізичної безпеки об'єкта".
Концепція безпеки визначає шляхи й методи рішення основних завдань по забезпеченню безпеки об'єкта й повинна відповідати на питання: "що захищати?", "від кого захищати?", "як захищати?".
5.1. Аналіз уразливості об’єкта
5.1.1. Цілі й завдання аналізу
Одним з головних завдань початкової стадії концептуального проектування є проведення аналізу уразливості об'єкта й існуючої системи фізичної безпеки (захисту).
Цілями й завданнями проведення аналізу уразливості є:
а) визначення важливих для життєдіяльності об'єкта предметів захисту (найбільш імовірних цілей злочинних акцій порушників);
б) визначення можливих погроз і моделей імовірних виконавців погроз (порушників);
в) оцінка можливого збитку від реалізації прогнозованих погроз безпеки;
г) оцінка уразливості об'єкта й існуючої системи безпеки;
д) розробка загальних рекомендацій із забезпечення безпеки об'єкта.
Роботи проводяться методом експертних оцінок комісією, до складу якої входять фахівці спеціалізованих фірм СФЗ і фахівці відповідних служб замовника: безпеки, головного технолога, головного інженера, пожежної охорони. Роботи фахівцями спеціалізованих фірм СФЗ виконуються з застосуванням методу математичного (комп'ютерного) моделювання. Результати аналізу можуть оформлятися окремим звітом. Гриф конфіденційності визначається замовником. До матеріалів звіту допускається строго обмежене коло осіб (тільки безпосередні виконавці) по існуючі на підприємстві дозвільній системі. При необхідності, звіт виконується в одному екземплярі (тільки для Замовника).
5.1.2. Предмети захисту
Реалізацію життєво-важливих інтересів будь-якого підприємства забезпечують його корпоративні ресурси. Ці ресурси повинні бути надійно захищені від прогнозованих погроз безпеки.
Для промислового підприємства такими важливими для життєдіяльності ресурсами, а, отже, предметами захисту є:
- люди (персонал підприємства);
- майно:
- важливе або дефіцитне технологічне устаткування;
- секретна й конфіденційна документація;
- матеріальні й фінансові цінності;
- готова продукція;
- інтелектуальна власність (ноу-хау);
- засоби обчислювальної техніки (ЗОТ);
- контрольно-вимірювальні прилади (СТОСІВ) і ін.;
- інформація конфіденційна:
- на матеріальних носіях, а також циркулююча у внутрішніх комунікаційних каналах зв'язку й інформації, у кабінетах керівництва підприємства, на нарадах і засіданнях;
- фінансово-економічні ресурси, що забезпечують ефективний і стійкий розвиток підприємства (капітал, комерційні інтереси, бізнес-плани, договірні документи й зобов'язання й т.п.).