Прибуток підприємства (стр. 4 из 10)

Рис. 2. Схема платежів з доходів і прибутку підприємства,
розподілу та використання чистого прибутку

У процесі аналізу для ПОСП «РОСТОК» важливим є:

1) вивчити обсяги, склад і динаміку фінансових результатів діяльності підприємства;

2) виявити конкретні фактори, які їх визначають, установити їх динаміку та характер впливу на прибуток підприємства;

3) розрахувати вплив факторів на прибуток від реалізації;

4) дати оцінку виконанню підприємством обов’язків перед бюджетом по платежах із прибутку;

5) дати оцінку використанню чистого прибутку за напрямами;

6) виявити резерви збільшення прибутку.

Джерелами інформації для здійснення аналізу виступають:

· фінансовий план (розрахунковий баланс доходів і витрат);

· бізнес-план підприємства;

· форма № 1 «Баланс»;

· форма № 2 «Звіт про фінансові результати»;

· декларація про прибуток підприємства;

· особисті спостереження, матеріали маркетингових досліджень;

· аналітичні дані до бухгалтерських розрахунків доходів і
витрат.

Прибуток виступає однією із найважливіших фінансових категорій, яка відображує позитивний фінансовий результат діяльності суб’єктів господарювання. Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку та звітності інформації про доходи підприємства, його витрати та порядок подання її у фінансовій звітності визначають П(С)БО15 «Дохід», П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», а також інші джерела з питань фінансових результатів.

Під доходами розуміють збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Під витратами розуміють зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). У бухгалтерському обліку визнання доходу пов’язане із принципами нарахування та відповідності доходів і витрат [14, с. 114].

Принцип нарахування та відповідності доходів і витрат полягає у тому, що для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображуються в обліку і звітності у момент їх виявлення, незалежно від часу надходження і сплати грошей. Тобто, принцип нарахування полягає у тому, що результати господарських операцій визначаються, коли вони відображуються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображуються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності тих періодів, до якого вони відносяться. Принцип нарахування застосовується водночас із принципом відповідності, за яким витрати визначаються на підставі прямого зв’язку між ними та отриманими доходами.

Прибуток відіграє основну роль у подальшому успішному розвитку підприємства будь-якої форми власності. Від величини отриманого прибутку залежить життєдіяльність підприємства, матеріальне становище його працівників та їхній моральний стан, рівень забезпечення внутрішньогосподарських потреб і формування бюджетних ресурсів держави.

Прибуток як кінцевий фінансовий результат являє собою різницю між сумою загальних доходів підприємства та величиною всіх його витрат. Порядок визнання доходів і витрат у фінансових звітах ПОСП «РОСТОК» унаочнюють рис. 4 та 5.

Рис. 4. Визнання доходів у фінансових звітах

Рис. 5. Визнання витрат у фінансових звітах

У процесі аналізу розподілу та використання прибутку виконується:

1) контроль за дотриманням зобов’язань перед бюджетом по платежах з прибутку, оцінювання повноти та своєчасності їх надходження до бюджету. Для цього виявляють відповідність фактичних платежів у бюджет із прибутку сумам, які мають бути внесені за розрахунком підприємства відповідно до чинних нормативних актів. З’ясовуються наявність кредиторської або дебіторської заборгованості по платежах до бюджету з прибутку, наявність і сума пені, сплаченої за несвоєчасне перерахування платежів із прибутку в бюджет [13, с. 79];

2) оцінювання дотримання планових напрямів використання чистого прибутку на:

· збільшення статутного капіталу;

· збільшення резервного капіталу;

· виплату дивідендів;

· інші використання;

3) вивчається динаміка використання прибутку за напрямами, при цьому за великі проміжки часу досліджуються абсолютні відхилення та структура;

4) виявляються шляхи поліпшення використання прибутку.

Кінцевими результатами діяльності суб’єктів господарювання є фінансові результати у вигляді прибутку або збитку. Позитивним фінансовим результатом виступає прибуток. За нормальних умов діяльності підприємство завжди має отримувати прибуток, що обов’язково зростає у динаміці.

Ефективність фінансово-господарської діяльності оцінюється загальним обсягом одержаного прибутку та його величиною на одиницю вкладеного капіталу, ресурсів, понесених витрат.

Прибуток і прибутковість (рентабельність) є основними показниками ефективності діяльності суб’єктів господарювання різних форм власності, які характеризують інтенсивність їх роботи та успішну життєдіяльність в умовах ринку та панування конкуренції. Співвідношення одержаних доходів і понесених витрат є головним завданням аналітичних служб, керівного персоналу і в цілому кожного працівника для прийняття правильної політики підприємства.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ ПІДПРИЄМСТВА

У процесі купівлі-продажу товарів, надання послуг, а також виконання різного роду зобов'язань у грошовій формі відбуваються різноманітні розрахунки та платежі. Платежі здійснюються за розподілу й перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх платежів створює грошовий оборот. Грошовий оборот — це виявлення сутності грошей у русі. Він охоплює процеси розподілу й обміну. На обсяг і структуру грошового обороту на підприємстві справляють вплив стадії виробництва та споживання.

Грошові розрахунки можуть набирати як в готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення [12, с. 85]. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також заінтересована держава — не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту.

Готівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування населення — виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів. Безготівкові розрахунки слід розглядати як цілісну систему, яка включає класифікацію розрахунків, організацію розрахунків, форми відповідних документів, взаємовідносини платників з банками.

У класифікації безготівкових розрахунків слід розрізняти:

· розрахунки за товарними операціями;

· розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за товарними операціями пов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державі й обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність підприємств. Від організації розрахунків за товарними операціями залежать розрахунки за нетоварними операціями. Розрахунки за нетоварними операціями пов'язані з фінансовими операціями: з кредитною системою, з бюджетами різних рівнів, зі сплатою фінансових санкцій. Ці розрахунки здійснюються після реалізації продукції, тобто за результатами завершення кругообороту коштів підприємства.

Безготівкові розрахунки здійснюються в різних формах. Різні форми розрахунків пов'язані з використанням різних видів розрахункових документів. Розрахунковий документ — це відповідно оформлений документ на переказ грошових коштів. Використовуються платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселі, інкасові доручення.

Попри різноманіття платіжних розрахункових документів СФГ «Зірка» використовує лише чеки та платіжні доручення, що пов'язано зі специфікою діяльності підприємства та вибором керівництва. Також підприємство має банківський рахунок, на який надходять грошові кошти від реалізації товарів, робіт, послуг і з якого здійснюється оплата кредиторської заборгованості СФГ «Зірка», платежі до бюджету тощо.

Касові операції ПОСП «РОСТОК» пов'язані як з прийняттям, так і з видачею готівки. Джерелами надходження готівки до каси підприємства є зняття грошових коштів ПОСП «РОСТОК» з поточного рахунку банку, погашення дебіторами заборгованості перед ПОСП «РОСТОК» за сільськогосподарську продукцію, повернення підзвітними особами невикористаних підзвітних коштів до каси. Основними напрямками вибуття готівки з каси є її видача для здійснення видачі заробітної плати, придбання канцелярських товарів, видачі коштів в підзвіт працівникам підприємства. Операції оприбуткування готівки до каси оформлюються прибутковим касовим ордером, який заповнює бухгалтер та касир.

Порядок ведення касових операцій регламентується НБУ і поширюється на всі підприємства незалежно від форм власності і виду діяльності, а також на фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності. Усі підприємства, які мають поточні рахунки в банку, зобов'язані саме там зберігати свої кошти [10, с. 96]. Отримання готівки з поточного рахунка здійснюється з використанням грошового чека. Виписуючи грошовий чек, підприємство тим самим дає розпорядження банку видати вповноваженій особі зазначену в чекові суму готівки. При оформленні чека не допускається виправлень, які можуть поставити під сумнів його достовірність. Розрахунки готівкою підприємствами всіх видів діяльності та форм власності проводяться з оформленням таких документів: податкових накладних, прибуткових і видаткових касових ордерів, касового або товарного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів про закупівлю товарів, виконання робіт (надання послуг) або інших документів, що засвідчують факти якоїсь діяльності, що підлягає оплаті. Усім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою, встановлюються ліміти залишку готівки в касі. Цей ліміт для кожного підприємства визначається комерційними банками за місцем відкриття рахунка з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, відстані його від установи банку, розміру касових оборотів, установлених строків і порядку передавання готівки в банк. Підприємства мають право тримати в своїх касах готівку в межах лімітів. Ліміти касових залишків за необхідності протягом року можуть бути переглянуті.