- депозитні операції є головним джерелом проведення активних і, насамперед, пасивних операцій. Від характеру депозитів залежать види кредитних операцій і, відповідно, розмір доходу банку;
- правильна організація депозитних операцій забезпечує ліквідність комерційних банків;
- депозитні операції сприяють прискоренню безготівкових розрахунків;
- ресурси, сформовані за рахунок депозитних операцій, зазвичай дешевші міжбанківських кредитів.
Водночас депозитні операції мають певні недоліки:
- операції щодо залучення коштів у вклади пов’язані зі значними маркетинговими зусиллями, грошовими і матеріальними витратами комерційних банків. Це не дає змоги комерційному банку в разі необхідності оперативно отримувати грошові кошти для проведення активних операцій, здійснення непередбачених платежів;
- мобілізація коштів у вклади (депозити) в більшості випадків залежить від вкладників, а не від комерційного банку, якому часто важко, а то й неможливо досягти додаткового залучення коштів;
- загальний обсяг тимчасово вільних грошових коштів у рамках окремого банку або району об’єктивно обмежений.
Метою менеджменту в сфері управління зобов’язаннями банку є залучення достатнього обсягу коштів з найменшими витратами для фінансування тих активних операцій, які має намір здійснити банк і підтримка достанього рівня ліквідності.
Основними завданнями щодо управління залученими коштами банку є:
дотримання нормативів ліквідності;
дотримання нормативів обов’язкового резервування;
реалізація депозитної політики банку;
підтримка структури пасивів (коефіцієнт фінансового важеля) на рівні, який відповідає стратегічним цілям банку;
використання підходів до управління зобов’язаннями, які відповідають стратегії управління ризиком ліквідності;
застосування інструментів управління зобов’язаннями банку, адекватних стану фінансового ринку;
встановлення відповідності обсягів і структури зобов’язань обсягам і структурі активних операцій, спираючись на стратегію інтегрованого управління пасивами і активами банку;
формування собівартості ресурсів на ринку, що забезпечують стабільну доходність активних операцій.
Формування зобов’язань банку знаходиться під впливом двох груп факторів: зовнішніх і внутрішніх:
До факторів зовнішнього впливу відносяться:
а) міжнародні фактори:
- кон’юнктура міжнародних фінансових ринків;
- доступ банків України до кредитних ресурсів на міжнародних фінансових ринках.
б) Фактори внутрішньодержавні:
- кон’юнктура ринку кредитних ресурсів;
- кон’юнктура фондового ринку;
- кон’юнктура ринку нерухомості;
- податкове законодавство;
- інструментарій НБУ з регулювання депозитних операцій і операцій банків із запозиченням коштів в НБУ та інших банках.
2. До факторів внутрішнього впливу відносяться:
- доступ банку до міжнародних фінансових ринків, до коштів міжнародних фінансових організацій;
- доступ до національних фінансових ринків;
- доступ до коштів НБУ:
- участь банку у міжнародних платіжних системах;
- участь банку у внутрішньодержавних платіжних системах;
- географічне розташування філій банку;
- кількісна мережа філій банку;
- клієнтська база;
- види пасивних операцій, які здійснює банк;
- організація розрахункових та касових операцій з клієнтами;
- ведення кореспондентських рахунків банку.
Власний капітал комерційного банку займає невелику питому вагу у сукупному капіталі, при цьому, якщо для суб ' єктів підприємницької діяльності норма власного капіталу повинна становити біля 50%, то для комерційних банків загальноприйнята норма може бути не більше 8%. Це обумовлено специфікою банківської діяльності, при якій банк користується, в основному, чужими грошима, а власні кошти служать передусім для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капітал комерційного банку виконує захисну функцію, а функція забезпечення оперативної діяльності для власного банківського капіталу є другорядною.
Залучені кошти комерційного банку – це кошти, які банк залучає на вклади і депозити. Депозит (вклад) – кошти в безготівковій чи готівковій формі, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із чинним законодавством України, або нерезиденту на чітко визначений строк та під процент і оформлюються відповідною угодою.
Практично усі клієнтські рахунки називаються депозитними. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок, на якому зберігаються його грошові кошти. За формою використання рахунків вони поділяються на :
депозити (вклади) до запитання, термінові або строкові депозити, умовні депозити.
Таблиця 1.2
ПАСИВИ БАНКА (факторні агрегати)
Безплатний власний капіталу (статутний капітал +фонди + прибуток) | Низькооплатні залучені кошти до запитання фізичних осіб | Платні залучені строкові депозити фізичних осіб | Низькооплатні залучені кошти до запитання юридичних осіб | Платні залучені та запозичені строкові депозити юридичних осіб | Платні технологічні пасиви (кредиторська заборгованість, власні ЦП, відсотки за депозити) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Статутний капітал банку | Кошти на вимогу фізичних осіб | Строкові кошти фізичних осіб | Кошти на вимогу інших банків | Короткострокові креди-ти, що отримані від Наці-онального банку України | Кредиторська заборгованість за операціями з банками |
Емісійні різниці | Кошти виборчих фондів | Короткострокові ощадні (депо-зитні) сертифі-кати, емітовані банком | Бюджетні кошти клієнтів, які утри-муються за рах-нок місцевих бюджетів | Довгострокові кредити, що отримані від Національного банку України | Кредиторська заборгованість і транзитні рахунки за операціями з клієнтами банку |
Загальні резерви та фонди банку | Ощадні (депозитні) сертифікати на вимогу, емітовані банком | Довгострокові ощадні (депо-зитні) сертифі-кати, емітовані банком | Кошти спеціального фонду бюд-жетів АРК, об-ластей, міст Києва і Севастополя | Кредити, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій | Цінні папери власного боргу, крім субординованого боргу |
Результати минулих років | Кошти позабюд-жетних фондів | Строкові вклади (депозити) інших банків | Інші пасиви банку | ||
Результати звітного року, що очікують затвердження | Кошти на вимогу суб'єктів господарювання | Короткострокові кредити, що отримані від інших банків | Банківські резерви на покриття ризиків і витрат | ||
Результати переоцінки | Кошти небанківських фінансових установ | Довгострокові кредити, що отримані від інших банків | Субординований борг банку | ||
Результат поточного року | Строкові кошти суб'єктів господарювання |
До запозичених коштів комерційного банку належать кошти, отримані від емісії і продажу облігацій, та кредити, отримані у інших банків, в тому числі в Національному банку України.
Залучені та запозичені кошти комерційного банку є платними ресурсами, ціна на які залежить від їх виду, суми, валюти та строку залучен-ня(запозичення). Cтруктура балансових статей власних, залучених та запозичених коштів в пасивних ресурсах комерційного банку наведена в табл. 1.2.
Виключна актуальність дослідження оптимальної структури запозичених та залучених коштів комерційного банку є в тому, що загальна суми плати за залучені та запозичені ресурси визначає банківську собівартість активних операцій, тобто операційний прибуток від розміщення ресурсів в активні операції по отриманню валового доходу банка.
Згідно з правилами здійснення депозитних операцій для банківських депозитів:
- Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, так і кредитори - власники коштів.
- Об'єктом депозитних операцій є кошти, що передані комерційному бан-ку на умовах, визначених двосторонньою угодою.
Сьогодні класифікація вкладів (депозитів) здійснюється за різними ознаками, основними серед яких є (рис.1.5):
вид та статус вкладника;
валюта вкладу(депозиту);
термін залучення вкладу(депозиту);
особливості поточної суми вкладу(депозиту);
вид депозитної ставки проценту;
особливості нарахування та сплати процентів по вкладу(депозиту);
Рис. 1.5. - Класифікація депозитів
За особливостями поточної суми депозиту вклади(депозити) розподіляються на :
вклади(депозити) з постійною (початковою) сумою вкладу;
вклади(депозити) з вільним довкладанням коштів;
вклади(депозити) з автоматичним довкладанням неотриманої суми нарахованих процентів;
За видом депозитної ставки проценту вклади (депозити) розподіляються на :
постійна ставка депозиту без права корегування;
плаваюча ставка депозиту з правом корегування з боку комерційного банку при погодженні з клієнтом;
плаваюча ставка депозиту , автоматично враховуюча індекс інфляції за погодженим з клієнтом алгоритмом у договорі ( інвестиційні вклади
АКБ “Аркада” – в одиницях інвестування);
За особливостями нарахування та сплати процентів по вкладу(депозиту) існують наступні схеми :
нарахування та сплата процентів по закінченню строку залучення;
щомісячне на нарахування процентів та довкладання їх до основної суми вкладу з виплатою нарахованих процентів по закінченню строку залучення (“складні проценти”);
щомісячне нарахування процентів та їх щомісячна сплата вкладнику;
авансове нарахування процентів та їх авансова виплата вкладнику при залученні вклада(депозита);