Остання шоста група показників розраховується в залежності від термінів функціонування економічних суб'єктів: день, тиждень, місяць, півріччя, рік. Ці параметри необхідні при фінансовому аналізі стану і перспектив розвитку як окремих сторін, так і підприємницької діяльності в цілому.
Комплексне використання розглянутих вище параметрів рентабельності повинне стати невід’ємною складовою частиною фінансового менеджменту всіх економічних суб'єктів. Особливо велика його роль на базовому рівні економіки - комерційному банку. При цьому невід'ємною умовою повноцінного аналізу рентабельності в сучасних умовах є комп’ютерна обробка всіх соціально-економічних і виробничих параметрів інформаційного нормативної системи функціонування організацій.
Зміст банківського аналізу полягає у підготовці матеріалів для прийняття своєчасних управлінських рішень з поточної чи прогнозної діяльності комерційного банку. Такий звіт можна скласти за результатами оцінки діяльності об'єкту управління шляхом виміру впливу факторів на його відхилення від заданих параметрів, встановлення причин відхилень і виявлення резервів.
Аналізуючи баланс банку, застосовують:
1. Прийом порівняння, який дає змогу визначити причини й рівень динамічних змін та відхилень за статтями на ліквідність банку і прибутковість його операцій, а також визначити резерви підвищення дохідності останніх.
2. Прийом групування, застосувавши який, шляхом систематизації даних балансу можна розібратись у суті аналізованих явищ і процесів.
3. Метод коефіцієнтів, за допомогою якого виявляють кількісний взаємозв'язок між різними статтями, розділами чи групами статей балансу.
4. Графічний прийом, який дає змогу комплексно (візуально) оцінити динаміку окремих показників і структурні зміни.
За періодичністю проведення аналіз поділяють на:
· щоденний;
· щотижневий;
· місячний;
· квартальний;
· річний.
Залежно від спектра питань, які вивчаються, аналіз поділяють на:
· повний, тобто вивчаються всі аспекти діяльності банку, його зовнішні та внутрішні зв'язки;
· тематичний, коли з метою поліпшення окремих напрямів діяльності банку розглядається лише вузьке коло питань.
За метою і характером розрізняють:
· попередній аналіз, який застосовують, щоб, оцінивши стан рахунків, з'ясувати, чи спроможний комерційний банк здійснювати ті чи інші операції;
· оперативний аналіз, який проводиться у ході поточної діяльності банку з метою перевірки дотримання нормативів та інших показників. У разі необхідності вживаються термінові заходи, щоб підтримувати на належному рівні нормативи та інші показники, а також одержувати достатній прибуток;
· остаточний (подальший) аналіз, необхідний для визначення ефективності роботи комерційного банку у звітний період, виявлення резервів підвищення дохідності:
· перспективний аналіз, що застосовується для прогнозування очікуваних результатів у майбутньому періоді, вибору нових видів операцій та визначення внутрібанківської політики.
Залежно від об'єкта аналіз поділяється на шість видів:
- функціональний аналіз дає змогу з'ясувати спеціалізацію, місце установи в системі розподілу банківських послуг, форми і перспективи взаємодії з іншими контрагентами системи, а також допомагає оцінити ефективність і доцільність функцій, які виконує банк. Такий аналіз здійснюється на підставі загальної суми балансу, співвідношень розмірів депозитів і кредитів, частки міжбанківських операцій у загальному обсязі ресурсів і вкладень.
Мета функціонального аналізу — виявити можливості щодо підвищення прибутку ' від банківських операцій та їх ліквідність, її досягають, відмовляючись від неефективних та обираючи прогресивні шляхи виконання потрібних операцій;
- структурний аналіз здійснюється за видами банківських і операцій. Базується на відсоткових значеннях кожного рядка таблиці щодо загального підсумку. Зміни відносних показників окремих статей відображають зміни питомої ваги активів чи пасивів та прибутків або збитків віл окремих операцій банку;
- операційно-вартісний аналіз розгортає масштабну картину становища банку при визначенні його дохідності, допомагає точніше оцінити вартість конкретних операцій, їх прибутковість чи збитковість. Аналіз дає змогу з'ясувати значення кожного виду операцій у формуванні прибутку банку, розробити основні напрями депозитно-позикової політики щодо конкретних контрагентів із метою максимізації доходу:
- рейтинговий аналіз має виняткове значення для комплексної оцінки фінансового стану комерційних банків і порівняння їх між собою. Рейтинг визначають на підставі висновків, зроблених спеціалістами різних категорій.
Експертна оцінка ґрунтується на досвіді і кваліфікації і фахівців, які. використовуючи доступну їм інформацію, аналізують якісні й кількісні параметри.
Бухгалтерська оцінка здійснюється на основі офіційної фінансової звітності банку шляхом аналізу лише кількісних показників.
Факторний аналіз покликаний з'ясувати вплив окремих чинників на показники фінансового стану банку, виявити його сильні і слабкі сторони, зорієнтувати, як найповніше використовувати внутрішні резерви, приймати правильні управлінські рішення та розробляти ефективну стратегію розвитку. В практиці факторного аналізу застосовують методи ланцюгових підстановок і пайової участі:
Макроекономічний аналіз дає змогу визначити масштаби активно-пасивних операцій та обсяг банківського прибутку, а також рівень участі комерційного банку чи групи банків у форсуванні грошової маси, розподілі банківських послуг, регіональному розподілі кредитних ресурсів. Як правило, його проводить центральний банк.
Порівняльний аналіз діяльності банку. Порівнюючи велику кількість показників банку за певний проміжок часу або кількох банків, можна об'єктивно оцінити фінансовий стан установи. Дані порівняльного аналізу допомагають простежити діяльність банку в динаміці, а також спрогнозувати його фінансовий стан на майбутнє.
При порівняльному аналізі застосовуються три види вихідних даних із числа тих, які вивчають, аналізуючи фінансовий стан банків, а саме:
· індивідуальні показники діяльності банку;
· середні показники по групі банків, до якої входить установа, що аналізується (або відхилення від середніх по групі);
· місце установи серед банків зазначеної групи за кожним показником.
Такий вид аналізу дає можливість банку:
· порівняти власні показники із середніми показниками своєї групи банків;
· визначити своє місце серед банків групи;
· оцінити власну діяльність у тій чи іншій галузі на ринку банківських послуг;
· прогнозувати фінансовий стан банку залежно від тих чи інших економічних обставин.
Для порівняльного аналізу діяльності банку пропонується зведений звіт банку. Відповідно до поставлених завдань порівняльний аналіз слід проводити за такими часовими вимірами:
· за 5 робочих днів — тижневий;
· за 4 (5) тижнів — місячний;
· за 3 місяці — квартальний;
· за 6 місяців — піврічний;
· за 12 місяців — річний;
· за кілька років — аналіз розвитку банку.
Така система аналізу дає змогу робити прогнозні розрахунки щодо діяльності банку у майбутньому.
Етапи проведення аналізу
Хоча напрями та критерії, за якими аналізується робота банку, досить різноманітні, технологія проведення аналізу єдина і передбачає такі етапи:
- попередній;
- аналітичний;
- заключний (інтерпретаційний).
На попередньому етапі звітність готують до подальшої аналітичної роботи: оцінюють правильність її складання і ступінь достовірності отриманих даних, групують окремі статті активу і пасиву балансу, звіту про прибутки і збитки, складають аналітичні таблиці та відбирають певні показники. Потім на основі опрацьованої первинної інформації відбирають абсолютні й відносні показники, які характеризують ту чи іншу сторону діяльності банку, і визначають порядок їх розрахунку. Зрештою, всі показники групують в аналітичні таблиці відповідно до запланованих напрямів досліджень.
На аналітичному етапі визначають вид та необхідну кількість аналітичних таблиць, обирають методи аналізу, форми відображення динаміки та структури досліджуваних показників, роблять необхідні розрахунки.
На заключному етапі аналізу описують отримані результати розрахунків, роблять висновки, готують аналітичні записки, коментарі, доповіді. Слід зазначити, що результати виконаних аналітичних процедур не є єдиними і безумовними критеріями для остаточного висновку щодо фінансового стану банку. Процес аналізу можна порівняти з народженням мистецького твору. "Матеріальної основи" аналізу для отримання коректних і достовірних даних часто недостатньо. "Домальовують" цілісний образ інтелект, логіка, досвід, належний рівень кваліфікації того, хто зайнятий цією справою, а також додаткова інформація про об'єкт дослідження.
Інформаційними джерелами для аналізу діяльності банку є:
· балансовий звіт комерційного банку (форма 11 (місячна);