Смекни!
smekni.com

Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою (стр. 2 из 6)

у проведенні державного інспектування та акредитації закладів освіти;

здійснюють контрольні функції з додержання вимог щодо якості освіти;

забезпечують зв’язок із закладами освіти та державними органами інших країн з питань що належать до їх компетенції;

організують впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду.

Акти міністерств , яким підпорядковані заклади освіти , прийняті у межах їх компетенції , є обов’язковими для місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування підпорядкованих їм органів управління освітою закладів освіти відповідного профілю незалежно від форм власності.

Вища атестаційна комісія України (ВАК):

організовує і проводить атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів

керує роботою з присудження наукових ступенів

присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника .

ВАК є центральним органом державної виконавчої влади підвідомчим Кабінету Міністрів України.

1. Положення про Міністерство освіти і науки України Затверджено Указом Президента України від 7 червня 2000 р. № 773/2000.

У межах своїх повноважень ВАК організовує виконання актів законодавства України узагальнює практику його застосування з питань що входять до його компетенції розробляє пропозиції щодо

його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України а також здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Основними завданнями ВАК є:

участь у формуванні і реалізації разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади та науковими організаціями державної політики щодо перспектив науки і техніки кадрового потенціалу України з урахуванням рівня світового науково-технічного прогресу

керівництво роботою з атестації наукових кадрів вищої кваліфікації

державний контроль за діяльністю спеціалізованих учених рад та якістю атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації .

ВАК відповідно до покладених на нього завдань:

1. формує мережу спеціалізованих учених рад для захисту дисертацій

у вищих навчальних закладах , академічних інститутах , галузевих науково-дослідних інститутах , науково-виробничих об’єднаннях затверджує їх персональний склад і перелік спеціальностей , за якими радам надається право проведення захисту дисертацій ;

2. проводить періодичну атестацію спеціалізованих учених рад;

3. затверджує за погодженням з Міносвіти та іншими заінтересованими органами державної виконавчої влади перелік спеціальностей наукових працівників;

4. розробляє і затверджує вимоги до дисертацій та осіб , які претендують на здобуття наукових ступенів і вченого звання старшого наукового співробітника;

5. аналізує разом з міністерствами іншими заінтересованими центральними органами державної виконавчої влади тематику і значущість дисертаційних досліджень з урахуванням потреб наукового і суспільного прогресу , розробляє і доводить до наукових установ , вищих навчальних закладів , спеціалізованих учених рад відповідні рекомендації;

6. затверджує рішення спеціалізованих учених рад про присудження наукового ступеня доктора наук;

7. приймає рішення про видачу диплома кандидата наук на підставі рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня ;

8. приймає рішення про видачу атестата старшого наукового співробітника на підставі рішення вченої ради про присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;

9. оформляє і видає у встановленому порядку дипломи доктора і кандидата наук , а також атестати старшого наукового співробітника ;

розробляє і подає на затвердження до Кабінету Міністрів України проект положення про присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника ;

розробляє і затверджує в межах своїх повноважень нормативні документи про присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання згідно з законодавством;

вирішує у встановленому порядку питання нострифікації (визнання) документів про присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань , виданих відповідними органами інших держав;

розглядає апеляції на рішення спеціалізованих учених рад щодо присудження наукових ступенів , а також учених рад щодо присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника ;

здійснює у межах своїх повноважень охорону державних таємниць;

бере участь у роботі міжнародних організацій та конференцій нарад з питань підготовки й атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

здійснює інші повноваження що випливають з покладених на нього завдань.

ВАК очолює голова який у межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства видає накази організовує та контролює їх виконання.

Для оперативного та узгодженого вирішення поточних питань що належать до компетенції ВАК утворюється президія ВАК у кількості до 20 чоловік у складі голови ВАК його заступників ученого секретаря ВАК за посадами а також інших провідних учених та висококваліфікованих фахівців – представників інших центральних органів державної виконавчої влади та наукових організацій .Президія ВАК у разі потреби може приймати звернення до центральних та місцевих органів державної виконавчої влади наукових та громадських організацій готує пропозиції для розгляду на засіданні головної ради ВАК.

Для розгляду конкретних питань стосовно присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань при ВАК утворюється експертні ради з відповідних спеціальностей .

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим здійснює повноваження керівництва освітою крім повноважень віднесених до компетенції Міністерства освіти України міністерств і відомств , яким підпорядковані заклади освіти.

Державну політику в галузі освіти на місцях здійснюють місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування .Вони в межах своєї компетенції :

встановлюють не нижче визначених Міністерством освіти і науки

України мінімальних нормативів обсягів бюджетного фінансування закладів освіти , установ ,організацій системи освіти ,що є у комунальній власності, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання ;.

забезпечують розвиток мережі закладів освіти та установ , організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази , господарське обслуговування;

здійснюють соціальний захист працівників освіти , дітей , учнівської і студентської молоді , створюють умови для їх виховання , навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

організують облік дітей дошкільного і шкільного віку , контролюють виконання вимог щодо навчання дітей у закладах освіти;

вирішують у встановленому порядку питання ,пов’язані з опікою і піклуванням про неповнолітніх , які залишились без піклування батьків, дітей-сиріт ,захист їх прав надання матеріальної та іншої допомоги;

створюють належні умови за місцем проживання для виховання дітей, молоді розвитку здібностей , задоволення їх інтересів;

забезпечують у сільській місцевості регулярне безплатне підвезення до місця навчання і додому дітей дошкільного віку , учнів та педагогічних працівників;

організують професійне консультування молоді та продуктивну працю учнів ;

визначають потреби, обсяг і розробляють пропозиції щодо державного замовлення на підготовку робітничих кадрів для регіону.[1]

Для вирішення цих завдань місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні

органи управління освітою - відділи освіти та управління освіти (на

обласному рівні), які діють на підставі законів України < Про освіту>

<Про місцеве самоврядування в Україні > положень про відділи та

управління освіти місцевих органів самоврядування та органів

виконавчої влади ,які приймаються на підставі типових положень.

Відповідно до Закону України < Про місцеве самоврядування в Україні> органи місцевого самоврядування :

1. Колпаков В.К. Кузьменко О.В. Адміністративне право України.: Підручник .- К.:Юрінком Інтер,2003.- 544с.

10

* забезпечують здобуття неповнолітніми загальної середньої освіти сприяють діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів дитячих молодіжних та науково-просвітницьких організацій;

* забезпечують в межах наданих їм повноважень доступність і безоплатність освіти на відповідній території можливість навчання в школах державною та рідною мовою;

* організовують облік дітей шкільного і дошкільного віку ;

* надають допомогу випускникам шкіл у працевлаштуванні.

Відповідно до Положення про порядок створення , реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів органи місцевого самоврядування створюють навчальні заклади або видають дозволи засновнику на створення навчально-виховних закладів недержавної та не комунальної власності.

Також управління освітою здійснюють органи громадського самоврядування .Органами громадського самоврядування в Україні є:

- загальні збори (конференція) колективу закладу освіти;

- районна міська обласна конференції педагогічних працівників з’їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим ;

- Всеукраїнський з їзд працівників освіти.

Органи громадського самоврядування в освіті вносять пропозиції щодо формування державної політики в галузі освіти , вирішують у межах своїх повноважень питання навчально-виховної , науково-дослідної, методичної, економічної, фінансово-господарської діяльності закладів освіти.

III. Управління освітніми закладами.

Безпосереднє управління дитячим дошкільним закладом (яслами, дитячими садками, школами ,позашкільними закладами освіти) здійснює директор(завідувач) ,який призначається вищим органом управління освіти чи органом місцевого самоврядування .Директор несе персональну перед державою за організацію та якість навчально-виховної роботи з вихованцями , зміцнення їх здоров’я та фізичний розвиток, а також фінансово-господарський стан закладу .В своїй діяльності він спитається як на трудовий колектив , так і на громадські організації метою яких є надання різноманітної допомоги освітньо-виховним закладам. Повноваження директора регламентуються положеннями та статутами про освітньо-виховні заклади. Дошкільна освіта і виховання здійснюється у дошкільних закладах у взаємодії з сім’єю і мають на меті забезпечення фізичного психічного здоров’я дітей, їх всебічного розвитку, набуття життєвого досвіду , вироблення умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання . При дошкільних дитячих закладах можуть