Організація депозитних операцій комерційними банками з фізичними особами (стр. 10 из 16)

Існує позитивна тенденція (тренд) збільшення кількості приросту вкладів від року в рік. За 7 років темпи приросту вкладів склали приблизно 4%.

Таким чином, аналіз кількісних показників динаміки вкладів вкладників – фізичних осіб засвідчив позитивні зрушення в уяві населення району про надійність збереження коштів в відділенні «Укрсоцбанку».

Якісним показником роботи відділення банку по залученню депозитів від фізичних осіб, може розглядатись середній розмір вкладу, який дозволяє собі утримувати в банку населення району.

Відділення «Укрсоцбанку» має такі дані:

Таблиця 2.8. Види вкладів населення

Вид вкладів	1999 рік			2005 рік
	Кількість рахунків	Сума вкладів, тис. грн.	Середній розмір вкладу, грн.	Кількість рахунків	Сума вкладів, тис. грн.	Середній розмір вкладу, грн.
До запитання	350	395,9	1131	700	1819,4	2599
Строкові	755	1593,1	2110	1175	3906,9	3325
Усього	1105	1989,0	1800	1875	5726,3	3054

За базу порівняння обираємо 1999 рік, який пов`язаний з початком стабілізації валютно-фінансового ринку держави після світової кризи 1998 року.

Аналіз будемо здійснювати за допомогою індексного методу.

Визначимо індекси середнього розміру вкладу:

а) змінного складу:

б) фіксованого складу:

в) структурних зрушень:

Перевіримо правильність обчислень:

Для обчислення абсолютного приросту суми вкладів побудуємо таку розрахункову таблицю:

Таблиця 2.9

Вид вкладів	Структура вкладів за кількістю, %		Сума 1 000 вкладів, тис. грн.
1999 рік	2005 рік	1999 рік	2005 рік
До запитання Строкові	3268	3763	36,2143,5	41,8132,9
Разом	100,00	100,00	179,7	174,7

Загальний абсолютний приріст суми вкладів

В тому числі за рахунок:

а) зміни середнього розміру вкладів кожного виду:

б) зрушень у структурі вкладів за видами:

в) приросту кількості вкладів:

Перевіримо правильність обчислень:

Отже, загальний абсолютний приріст суми вкладів у 2005 році порівняно з 1999 збільшився на 3737 тис. грн., у тому числі за рахунок:

росту середнього розміру вкладів він зріс на 2352 тис. грн., зрушень у структурі вкладів за видами – на 94 тис. грн., приросту кількості вкладів – на 1291 тис. грн.

Таким чином, за період з 1999 року по 2005 рік структура вкладів населення змінилася незначно: збільшення частки вкладів «до запитання» на 5% та відповідне зменшення частки строкових вкладів пояснюється, перш за все, активним використанням в останні роки спеціальних карткових рахунків, а також широким використанням різними установами і підприємствами зарплатних проектів. Загальний абсолютний приріст обсягів вкладів відбувався, в першу чергу, за рахунок збільшення середнього розміру як вкладів «до запитання», так і строкових вкладів, а також за рахунок приросту кількості вкладів, структурні зрушення по видам вкладів фізичних осіб дали незначний приріст обсягів вкладів. Середній розмір вкладу по відділенню банку в розмірі 3054 грн. менший за середній розмір вкладу в розмірі 3694 грн. в цілому за «Укрсоцбанк», що пов`язано з відповідним регіональним рівнем економічного розвитку Полтавщини.

Проведений аналіз залучення депозитів фізичних осіб відділенням банку дає підстави вважати, що керівництво банку приділяє певну увагу стимулюванню зацікавленості середніх вкладників у зберіганні грошей у банку.

Такий підхід зумовлює зростання довіри населення і приватного сектора економіки до банку. Відтак банк зможе нарощувати обсяги надійних депозитів та використовувати ці кошти для інвестування регіональних програм розвитку економіки району.

Для підвищення ефективності роботи з населенням по залученню депозитів необхідно проводити зміни в напрямі спрощення і доступності операцій для фізичних осіб.

3. Шляхи удосконалення організації депозитних операцій з фізичними особами

3.1 Запозичення досвіду зарубіжних країн для побудови системи страхування депозитів населення в Україні

Минуле десятиліття розвитку України позначене низкою проблем, що гальмують її економічне зростання. Однією з них є втрата довіри населення до банківської системи. На макроекономічному рівні – недостатньо гарантій для вкладників, інфляційні процеси; на мікроекономічному – невиважена депозитна та кредитна політика банків, недостатньо високий рівень технічного обслуговування населення, низька надійність банків тощо.

Сьогодні для підвищення довіри населення до банків слід створити надійну систему захисту заощаджень. Законодавством України про банківську діяльність передбачено захист шляхом страхування депозитів і створення відповідного фонду для забезпечення стабільності банківської системи, однак активність НБУ у цьому напрямку досить низька. Свідченням тому є те, що Указ Президента «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб-вкладників комерційних банків України» був підписаний лише у другій половині вересня 1998 року, тобто коли відбулася банківська криза, а Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» був прийнятий у 2001 році.

Отже, побудова механізму страхування вкладів з метою захисту депозитів населення та мінімізації втрат суспільства через банкрутства лишається актуальною.

Законодавство України вбачає кілька можливих способів захисту інтересів вкладників, що передбачені українським законодавством.

По-перше, НБУ вимагає від банків отримання ліцензії на право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів.

По-друге, спеціалізованим банкам забороняється залучати вклади від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5% регулятивного капіталу банку.

По-третє, повернення внесків фізичних осіб гарантується в порядку, передбаченому законодавством України. Вклади фізичних осіб Державного ощадного банку України гарантуються державою.

По-четверте, банк відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.

По-п'яте, НБУ визначає норми обов'язкових резервів, що залежать від термінів та виду залученої валюти.

По-шосте, максимальний розмір залучення вкладів фізичних осіб недокапіталізованих банків не повинен перевищувати понад 100% регулятивного капіталу.

По-сьоме, в Україні створено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління.

Для створення ефективнішої системи страхування банківських депозитів в Україні найкориснішим, з огляду на економічний, соціальний і політичний розвиток, є досвід систем страхування країн Східної Європи (Болгарії, Польщі, Румунії, Угорщини та інших). Проблеми захисту вкладників у цих країнах мають багато спільного з українськими. Тому в умовах перехідного періоду у багатьох країнах Східної Європи триває формування змішаної системи захисту внесків. Так, в Угорщині прийнято закон про державний фонд страхування внесків. У ньому переважають державне управління і недержавні джерела фінансування. Діяльність фонду звільнена від оподаткування. Його функції полягають не лише у стягненні страхових внесків і виплаті страхових премій. Фонд має право вживати заходів, що попереджають банкрутство фінансового інституту. Крім того, політика фонду зорієнтована здебільшого на захист інтересів малих і середніх вкладників. Об'єктами страхування є депозити як фізичних, так і юридичних осіб. На наш погляд, ці положення доцільно було б закласти в основу побудови й української системи страхування депозитів.

Формуючи механізм стягування страхових платежів і розробляючи моніторинг фінансового положення банків, слід скористатися досвідом захисту депозитів розвинених країн – США, Великобританії та Японії.

Захист банківських депозитів у Сполучених Штатах Америки базується на змішаній системі захисту інтересів вкладників, функціонування якої забезпечують дві спеціальні організації: Федеральна корпорація зі страхування депозитів (ФКСД) і Федеральна корпорація зі страхування депозитів позичково-ощадних асоціацій. Об'єктами страхування ФКСД є всі внески в банку, включаючи гарантійні зобов'язання банку перед клієнтом. Страхуються внески фізичних і юридичних осіб як державних, так і недержавних організацій. В обов'язковому порядку страхуються внески у так званих національних банках, тобто тих, які працюють на підставі генеральної ліцензії на всій території країни і для яких членство у Федеральній резервній системі (ФРС) є обов'язковим. Такий самий порядок поширюється на «банки штатів», що діють за ліцензіями, виданими владою окремих штатів, і є добровільними членами ФРС. Керівництво ФКСД здійснюється Радою директорів, що складається з п'яти чоловік. Троє з них призначаються відповідно Контролером грошового обігу, Радою керівників ФРС і ФКСД, а двоє – Президентом США за згоди сенату. Директорами не можуть бути особи, які раніше працювали в банках. Крім того, вони повинні належати до різних політичних партій. Первісний капітал ФКСД був сформований із коштів скарбниці і 12-ти федеральних резервних банків. ФКСД надано можливість в екстрених випадках отримати кредит у казначействі США максимальним розміром до 3 млрд. доларів. Банк, що застрахував у ФКСД свої депозити, може в будь-який час розірвати з нею відносини. У свою чергу, ФКСД може виключити із системи страхового захисту внесків банки, що здійснювали незаконні або дуже ризиковані операції. Однак незалежно від мотивів, що спричиняють до позбавлення банку страхового захисту своїх внесків з боку ФКСД, за сімома внесками забезпечується страхове відшкодування ще упродовж 2-х років із моменту розірвання договору. Упродовж цього часу банк зобов'язується робити щорічні внески за чинною ставкою з незмінною сумою внесків. Крім безпосереднього захисту банківських вкладів, ФКСД надане право за рахунок власних коштів здобувати частку в капіталі банку (або весь капітал на термін до 5-ти років) або надавати йому позичку, а також на час змінювати керівництво банку; переказувати дебіторську і кредиторську заборгованість банку, що збанкрутував, іншому банкові, застрахованому ФКСД. ФКСД уповноважена регулярно ревізувати банки, що не є членами ФРС. Для виконання таких завдань корпорація має у своєму розпорядженні великий штат кваліфікованих працівників, її директорам забезпечений доступ до конфіденційної аудиторської звітності про діяльність національних банків, що зберігається у Контролера грошового обігу, і банків штатів, дані про які є в інших адміністративних органах ФРС. Відповідно до чинної практики страхове відшкодування виплачується в розмірі до 100 тисяч доларів на один рахунок держателя. При цьому серйозні обмеження щодо кількості рахунків одного вкладника не встановлюються.