Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни (стр. 5 из 15)

На першому етапі проводять аналіз ділової активності на основі коефіцієнтного методу. Ділову активність визначає як рівень залучених пасивів, так і рівень їх використання в активах, тому в першу чергу доцільно розглядати групу показників, які характеризують рівень ділової активності залучених пасивів і розміщення їх в певні групи активів. Ця група показників служить вимірником рівня ефективності діяльності банку на фінансовому ринку.

В найбільшій мірі, прямо, а не побічно, розкривають рівень використання пасивів і активів при аналізі ділової активності банку наступні коефіцієнти.

В частині пасивів це:

коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів - показує питому вагу залучених коштів у загальних пасивах:

, (1.7)

де П_ЗАГ - загальні пасиви.

коефіцієнт активності залучених міжбанківських кредитів - показує питому вагу одержаних міжбанківських кредитів у загальних пасивах:

, (1.8)

де МБК - одержані міжбанківські кредити.

коефіцієнт активності залучених строкових депозитів - показує питому вагу строкових депозитів у загальних пасивах:

, (1.9)

де Д_СТР - строкові депозити.

коефіцієнт активності використання залучених коштів в доходні активи - показує співвідношення доходних активів і залучених коштів:

, (1.10)

коефіцієнт активності використання залучених коштів в кредитний портфель - показує питому вагу кредитного портфелю по відношенню до залучених коштів:

, (1.11)

де КР - кредитний портфель.

коефіцієнт активності використання строкових депозитів у кредитний портфель - показує співвідношення кредитного портфелю і строкових депозитів:

, (1.12)

В частині активів - це:

коефіцієнт доходних активів - показує питому вагу доходних активів у загальних активах:

, (1.13)

коефіцієнт кредитної активності інвестицій у кредитний портфель - показує питому вагу кредитного портфелю в загальних активах:

, (1.14)

коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери і пайову участь - показує питому вагу портфелю цінних паперів і паїв у загальних активах:

, (1.15)

де ЦПП - портфель цінних папері і паїв.

коефіцієнт проблемних кредитів - показує питому вагу проблемних (прострочених і безнадійних) кредитів у кредитному портфелі в цілому:

, (1.16)

де КР_ПБ - проблемні кредити.

Як доповнення до аналізу ділової активності банку, здійсненого коефіцієнтним методом, доцільно розкрити її також методом співставлення і взаємо ув’язки між джерелами інвестування (ресурсів банку) та напрямків їх вкладень в активи. [11, с. 206]

Позитивні сторони цієї методики полягають в тому, що вона на противагу коефіцієнтному методу, який дає інформацію тільки про досягнутий рівень, розкриває механізм через зміни (які виступають як фактори) статей активу і пасиву балансу, прискорення та уповільнення ділової активності банку. Розкриємо зміст її дії.

Джерела інвестування - це збільшення ресурсів за статтями пасивів за статтями балансу плюс зменшення коштів за статтями активів. Збільшення статей джерел інвестування свідчить про залучення банком додаткових джерел із зовнішнього ринку, зменшення статей активу - про перелив наявних ресурсів з одних статей активів на інші та на покриття вилучених коштів.

Напрямки вкладень - це збільшення по статтях активів балансу плюс їх зменшення за статтями пасивів. Збільшення активі свідчить про фінансування ділових активів, а зменшення пасивів - про вилучення коштів клієнтами з їх рахунків у банку.

Зміни (коливання) в складі джерел інвестицій (ресурсів банку) та напрямків їх вкладень в активи за місяць, квартал, півріччя, рік свідчать про прискорення і розгортання ділової активності банку або про уповільнення і її згортання.

Розглянута методика аналізу дає можливість виявити конкретні фактори, виміряти їх кількісний вплив на коливання ділової активності і оцінити позитивний чи негативний їх вплив на ефективність фінансово-господарської діяльності банку. Крім того, вона розкриває тактику поведінки банку, виявляє упущення та прорахунки керівництва банку в його рішеннях з диверсифікації джерел і напрямків вкладень та залучення або повернення коштів грошового ринку.

1.3.3 Показники оцінки ліквідності

Однією з найважливіших задач управління банком є забезпечення належного рівня ліквідності.

Ліквідність - здатність банку в будь-який момент часу виконувати свої зобов’язання перед вкладниками (фізичними та юридичними особами) в грошовій формі, на першу вимогу та в повній сумі.

Банк вважається ліквідним, якщо він має можливість залучити грошові кошти за прийнятою ціною в той час, коли вони потрібні. Це означає, що банк повинен в будь-який час задовольнити вимоги своїх клієнтів про зняття грошових коштів з їх рахунків.

Дотримання банком належного рівня ліквідності залежить від кількох основних факторів:

наявності у банку необхідної суми ліквідних коштів;

можливості залучення ліквідних коштів шляхом їх запозичення чи продажу активів.

Ліквідні кошти - кошти, які можна трансформувати в готівку за короткий строк та без значних втрат шляхом реалізації.

Недостатній рівень ліквідності майже завжди є першою ознакою наявності у банку фінансових труднощів. В цій ситуації він, як правило, втрачає депозити, що зменшує його готівкові кошти та змушує реалізовувати найбільш ліквідні активи.

Більшість банків вважають, що ліквідні кошти практично без обмежень можна отримати через позики на грошовому ринку будь-коли, якщо в цьому є необхідність.

Тому вони, як правило, не зберігають ліквідні кошти у вигляді швидкореалізовуваних активів із стабільними цінами.

Для більшості банків потреба в ліквідних коштах виникає з таких причин:

Зняття клієнтами банку грошових коштів із своїх рахунків;

Надходження заявок на отримання кредиту від клієнтів, які банк вирішує прийняти (це заявки на отримання нових кредитів або надання коштів по вже діючих кредитних лініях);

Погашення заборгованості по позиках банку, які він отримав від інших фінансових установ або від Національного банку України;

Сплата подоходного податку і виплата грошових дивідендів акціонерам банку.

Банківська практика управління ліквідністю виробила декілька загальних підходів у вирішенні проблем ліквідності банків:

Забезпечення ліквідності за рахунок активів (управління ліквідністю через управління активами);

Використання позикових ліквідних коштів для задоволення попиту на грошові кошти (управління пасивами);

Збалансоване управління ліквідністю (управління активами і пасивами).

Ліквідність балансу банку як ступінь покриття зобов’язань активами і ліквідність самих активів забезпечується дотриманням, в першу чергу, обов’язкових економічних нормативів Національного банку України.

Наступні показники дають можливість найбільш суттєво та достатнім чином розкрити ліквідність банку:

коефіцієнт миттєвої ліквідності - показує можливість банку погашати живими грошима з кореспондентських рахунків і каси зобов’язання по всіх депозитах:

, (1.17)

де К_КР - кошти на коррахунках;

К_КА - кошти в касі;

Д - депозити.

коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань банку - характеризує максимальну можливість банку в погашенні зобов’язань банку всіма активами:

, (1.18)

коефіцієнт співвідношення високоліквідних до робочих активів - характеризує питому вагу високоліквідних активів у робочих активах:

, (1.19)

де А_ВЛ - високоліквідні активи;

А_Р - робочі активи.

коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань - характеризує забезпечення доходними активами банку його зобов’язань і говорить про часткове погашення зобов’язань банку поверненнями доходних активів:

, (1.20)

коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів - розкриває наскільки видані кредити забезпечені всіма залученими депозитами (чи є незбалансована ліквідність):

, (1.21)

коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань - розкриває здатність банку погашати зобов’язання високоліквідними активами та шляхом продажу майна:

, (1.22)

де А_М - продаж майна.

Таблиця 1.2. Оптимальні значення коефіцієнтів, що характеризують ліквідність банку

№ п/п	Назва показника	Оптимальне значення
1	Коефіцієнт миттєвої ліквідності	Не менше 20%
2	Коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань банку	Не менше 100%
3	Коефіцієнт співвідношення високоліквідних до робочих активів	Не менше 20%
4	Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань	Приблизно70 - 80%
5	Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів	Не менше 1
6	Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань	Приблизно 0,2

При оцінці та аналізі ліквідності банку розраховані коефіцієнти порівнюють з їх оптимальними значеннями, які наведені в таблиці 1.2, та аналізують їх динамку.