Зобов’язання, виникаючи із заподіяння шкоди
Одним из оснований возникновения обязатепьств, в соответствии со ст. 440 ГК Украины, принесение щерба другому лицу. Этот вид обязательств возникает с неправомерных актов, т.е. противоправное, виновное принесение ущерба делектно-способным лицом. Обязательства причинения ущерба называют делектными. Причинение ущерба другому лицу не всегда порождает депектноспособное обязательство. Оно возникает, где приминитель ущерба и потерпевший не были между собой а обязательных отношениях или ущерб возник независимо от существующих между сторонами обязательных отношений. Делектное обязательство обязательство, в котором лицо, которое виновно причинило ущерб личности гражданина или его собственности или неправдивыхорганизации. Субъектами делектных обязательств могут быть какие-либо участники гражданских отношении Их называют кредитором идолжником Кредитор - лицо, которое причинило -ущерб (потерпевший). ДОЛЖНИК- лицо которое отвечает за причиненный ущерб. Содержание делектного обязательства доставляют право кредитора и обязанность должника. Во многих случаях основанием возникновения обязательства служат неправомерные действия физических и юридических лиц, с которыми закон связывает наступление обязательственно-правовых последствий. Примером таких действий могут быть уничтожение, повреждение или присвоение чужого имущества, причинение ущерба здоровью гражданина, повлекшее за собой негативные имущественные последствия для пострадавшего, завладение находкой, безосновательное приобретение или сохранение имущества.В силу этих неправомерных действий лицо, их совершившее, обязано возместить причиненные убытки, возвратить присвоенное чужое имущество.Здесь факт причинения ущерба является основанием возникновения внедоговорного (независимо и кроме договора) обязательства. Оно называется обязательством, возникающим вследствие причинения ущерба в соответствии с Гражданским Кодексом Украины.
Припинення зобов’язань
Згідно з Цивільним кодексом України зобов'язання припиняються: виконанням; зарахуванням; якщо боржник і кредитор — одна особа; за угодою сторін; унаслідок зміни плану; за неможливістю виконання; зі смертю громадянина або з ліквідацією юридичної особи. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним як належить. Якщо боржник видав кредиторові в посвідчення зобов'язання борговий документ, то кредитор, приймаючи виконання, мусить повернути цей документ, а в разі неможливості повернення — зазначити про це в розписці, що ним видається. Розписка може бути замінена написом на борговому документі, що повертається. Знаходження боргового документа у боржника посвідчує припинення зобов'язання, поки не доведено іншого. За відмови кредитора видати розписку, повернути борговий документ або зазначити в розписці неможливість його повернення боржник має право затримати виконання. У цьому випадку кредитор вважається таким, що прострочив. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування досить заяви однієї сторони. Не допускається зарахування вимог: • стосовно яких минув строк позовної давності; про покриття шкоди, викликаної ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті; про довічне утримання; в інших випадках, передбачених законом. Зобов'язання припиняється, якщо боржник і кредитор — одна особа. Якщо згодом цей збіг припиняється, зобов'язання виникає знову. Зобов'язання припиняється за угодою сторін, зокрема за угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими самими особами. Зобов'язання між організаціями підлягає припиненню або зміні сторонами в установленому порядку, якщо підстави, на яких зобов'язання основане, змінені розпорядженням, обов'язковим для обох сторін. Зобов'язання припиняється за неможливістю виконання, якщо вона спричинена обставинами, за якими боржник не відповідає. Зобов'язання припиняється зі смертю боржника, якщо виконання не може бути проведено без особистої участі боржника. Зобов'язання припиняється зі смертю кредитора, якщо виконання провадиться особисто для кредитора. Зобов'язання припиняється з ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора). Законодавством України виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи може бути покладено на іншу юридичну особу.
Неустойка та її види
Неустойкой (штрафом, пеней) признается определенная законом или договором (денежная сумма, которую должник обязан уплатить кредитору в случае неисполнения или ненадлежащего исполнения обязательства. Неустойка - наиболее распространенный способ обеспечения исполнения обязательств, возникающих между юридическими лицами Гражданское право различает 3 формы неустойки:1.Собственнонеустойка взыскиваемая с должника денежная сумма, которая определяется в процентном отношении к сумме неисполненного или I ненадлежащие исполненного обязательства.2.Штраф - определенная законом или договором денежная сумма, которую должник обязан уплатить кредитору в заранее установленном размере3.Пеня установленная закономили договором на случай просрочки I исполнения должником обязательстваденежная сумма, которую должник обязан уплатить кредитору а процентном отношении. Виды неустойки классифицируются зависимости от оснований их подразделения.По способам установления неустойки, т.е от того, каким образом зозникает обязательство по уплате неустойки, различают неустойку законную и договорную.По степени определенности неустойки взаконе может быть разделена на абсолютно определенную и относительно определенную.По соотношению с убытками неустойка делится на 4 вида:- зачетная неустойка, которая является основным видом и применяется во всех случаяхисключительная неустойка, когда допускается взыскание только неустойки, но не убытка. штрафная неустойка, тогда убытки могут быть взысканы в полкой мере сверх неустойки.альтернативная неустойка , когда по выбору кредитора могут быть взысканы либо неустойка, либо убытки.Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) може забезпечуватися лише дійсна вимога. Кредитор не може вимагати сплати неустойки (штрафу, пені), якщо боржник не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено неустойку (штраф, пеню), то збитки відшкодовуються в частині, не покритій неустойкою (штрафом, пенею). При цьому цивільним законодавством або договором можуть бути передбачені випадки: коли допускається стягнення тільки неустойки (штрафу, пені), але не збитків; коли збитки можуть бути стягнуті в повній сумі понад неустойку (штраф, пеню); коли за вибором кредитора можуть бути стягнуті або неустойка (штраф, пеня), або збитки. Коли ж належна до сплати неустойка (штраф, пеня) надміру велика порівняно зі збитками кредитора, суд може зменшити неустойку (штраф, пеню). Сплата неустойки (штрафу, пені), встановленої на випадок прострочення чи іншого неналежного виконання зобов'язання, і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням, не звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, коли планове завдання, на якому основане зобов'язання між організаціями, втратило силу.
Поняття та види застави
Залог - один из наиболее эффективных способов обеспечения исполнения обязательств. Залогом называется правоотношение, а силу которого кредитор (залогодержатель) имеет право, в случае невыполнения должником обеспеченного залогом обязательства, получить удовлетворение от стоимости заложенного имущества преимущественно перед другими кредиторами.Сущность залога состоит в обособлении должником конкретного имущества в целях обеспечения первоочередного удовлетворения его возможных требований
Различают 6 разновидностей залога:1)ипотеку2)залог товаров в обороте или в переработке3)залог имущественных прав4)заклад5)залог ценных бумаг.Предметом ипотеки может быть имущество, связанное с землей строение. сооружение, квартира.Предметом залога товаров а обороте или переработке могут быть сырье, полуфабрикаты.Сторонами договора залога (залогодателем и залогодержателем) могут быть физические, юридические лица и государство (ст. 11 Закона " О залоге")На випадок застави кредитор (заставоутримувач) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає завдяки договорові чи законові. Заставою може бути забезпечена дійсна вимога. Застава може мати місце також щодо вимог, які можуть виникнути в майбутньому, за умови, що є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.
Гарантія та порука – як засіб забезпечення зобов’язань
По договору поручительства поручитель обязывается перед кредитором другого лица отвечать за исполнение последним своего обязательства в полном объеме или в части. Перед кредитором вравной степени отвечают как главный должник, так и поручитель, т.е кредитор фактически получает еще одного должника. Для обязательства, обеспеченного поручительством характерно наличие как минимум 3-х участников: кредитора, должника и поручителя. Возможны обязательства, в которых в качестве поручителя выступает не одно лицо. Лица, совместно давшие поручительство отвечают перед кредитором солидарно, если иное не установлено договором поручительства. По договору гарантия одна организация (гарант) принимает на себя обязанность нести имущественную ответственность I перед кредитором другой в обеспечение погашения задолженности. Гарантия имеет черты сходства с поручительством. Как и в поручительстве, здесь участвуют 3 лица: кредитор, должник и гарант, который обязуется погасить за счет своих средств денежный долг вместо должника перед кредитором в случае отсутствия у должника собственных средств. Но в отличии от поручительства при гарантии наступает субсидиарная, я не солидарная ответственность гаранта. Как особый способ обеспечения исполнения обязательств гарантия может иметь место лишь во взаимоотношениях между организациями.За договором поруки поручник зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. Порука може забезпечувати лише дійсну вимогу. Договір поруки має бути укладений у письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність договору поруки. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також коли кредитор протягом трьох місяців од дня настання строку зобов'язання не пред'явить позову до поручника. Якщо строк виконання зобов'язання не зазначено або визначено моментом вимоги, то за відсутності іншої угоди відповідальність поручника припиняється після закінчення одного року від дня укладення договору поруки. Коли зобов'язання виникають щодо погашення заборгованості між організаціями, способом забезпечення виконання зобов'язання може виступати гарантія, що видається іншими організаціями стосовно забезпечення його виконання. При цьому на гарантію поширюються правила щодо встановлення та припинення поруки, якщо інше не встановлено законодавством.