Вологоутримуюча здатність картопляної клітковини збільшується з підвищенням температури, унаслідок чого «суміш» води і клітковини рекомендується підігріти і заварити.
Картопляна клітковина - дуже стійкий інгредієнт, який витримує низькі показники рН, стерилізацію, а також вплив низьких температур. Цей комплекс властивостей робить клітковину незамінним компонентом при виробництві багатьох продуктів, наприклад, м'ясних напівфабрикатів.
Іншою важливою властивістю картопляної клітковини є здатність добре емульгувати жир. Це широко використовується при приготуванні водно-жирових емульсій для використання їх у виробництві різних ковбас (1:8:8 – клітковина : вода : жир). [27]
Використання картопляної клітковини в ковбасах вареного і шинки типа дозволяє поліпшити якість виробів. Крім того, збільшується вихід готового продукту підвищується ефект синерезису в продуктах, упакованих вакуумом, а також зменшуються втрати при термічній обробці ковбас.
3 Проектно-технологічна частина
Під проектно-технологічними розрахунками об’єкту, що проектується, звичайно розуміють сукупність розрахунків, зв’язаних безпосередньо з параметрами, видом та особливостями технологічних процесів, що здійснюються даним підприємством.
Проектна технологічна частина включає: вибір та обґрунтування асортименту продукції, аналіз та вибір технологічних схем виробничого процесу, визначення потреб у сировині і допоміжних матеріалах, розрахунок та добір технологічного обладнання, розрахунок робочої сили, розрахунок площ виробничих приміщень.
3.1 Вибір та обґрунтування асортименту продукції
Розрахунок цехів м’ясопереробних виробництв починається з вибору асортименту продукції, що виробляється, який обґрунтовується завданням на проектування і повинен відповідати діючий нормативній документації (ДСТУ, ГОСТам, технологічним інструкціям, тощо). [29]
При виборі асортименту врахували місцеві умови і тип підприємства. Співвідношення між окремими видами готової продукції приймаємо згідно Відомчих норм технологічного проектування та з урахуванням того , що варена груп ковбас має найбільший попит у населення..
При виконанні розрахунків ковбасного виробництва обрали груповий асортимент, а потім рецептуру за кожним найменуванням продукції.
Кількість основної сировини розрахували за кожним видом ковбаси у відповідності з рецептурою.
До основної сировини відносять м'яса усіх видів худоби і птиці, шпик, обрізь м'ясну, субпродукти, плазму крові, білкові компоненти, крохмаль, борошно і харчові добавки.
При цьому враховували, що рецептура наводиться в кг на 100 кг несолоної сировини і кожен асортимент має свій нормативний вихід.
Розрахунки зведено у таблиці у додатку А.
Після визначення відсоткового співвідношення задається груповий асортимент ковбас.
Приймаємо співвідношення ковбас за асортиментом:
Варені ковбаси | 50% |
Сосиски, сардельки | 20% |
Напівкопчені ковбаси | 15% |
Варено-копчені ковбаси | 15% |
Кількість ковбас і-Ї групи визначається за формулою[19]:
Аі = А*bi/100, т/зм (3.1)
де А - продукція по ковбасному цеху т/зм;
bi - доля і групи ковбас в загальній продуктивності.
Далі визначаємо кількість ковбас і-групи за асортиментом:
Aij = Ai*Bi/100, т/зм (3.2)
Де Bij - доля певного виду ковбас в і-групі.
Обираючи асортимент ковбас, не забули врахувати оптимальне співвідношення показників сортності знежилованого м'яса для виключення дисбалансу між знежилованим м’ясом, і його витратами на виробництво ковбас.
Асортимент ковбас зведено до таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Асортимент продукції, що виробляється
Асортимент | Ґатунок виробу | % в асортименті | Кількість продукту |
Варені | |||
Лікарська | Вищий | 7 | 825 |
Любительська | Вищий | 7 | 800 |
„Кріпиш” | Вищий | 4 | 480 |
любительська свинна | Вищий | 1 | 70 |
Ковбаски „Дитячі” | Вищий | 2 | 250 |
Чайна | ІІ | 7 | 875 |
для сніданку | І | 14 | 1700 |
нова | І | 7 | 900 |
Яловича | Вищий | 1 | 100 |
Сосиски | |||
особі | Вищий | 2 | 250 |
Любительські | Вищий | 6 | 750 |
молочні | Вищий | 4 | 500 |
яловичі | І | 3 | 300 |
Сардельки | І | 5 | 600 |
Напівкопчені | |||
Армавірська | Вищий | 5 | 550 |
українська | І | 2 | 200 |
московська | І | 1 | 50 |
закусочна | ІІ | 7 | 1000 |
Варено-копчені | |||
сервелат | Вищий | 4 | 500 |
особа | Вищий | 5 | 600 |
любительська | І | 5 | 600 |
московська | Вищий | 1 | 100 |
Всього | 100 | 1200 |
3.2 Аналіз та вибір технологічних схем виробничого процесу
Згідно з обраним асортиментом виробляємої продукції, вибираємо технологічні схеми виробничого процесу. Згідно асортименту, дане підприємство випускатиме чотири групи ковбасних виробів: Групу варених ковбас, сосиски та сардельки, групи напівкопчених та варено-копчених ковбас. Усі групи ковбасних виробів будуть вироблятися на одному підприємстві, та технологічні процеси будуть йти паралельно. Потрібно підібрати технологічні схеми виробництва ковбас так, щоб було, як найбільше дуже схожих операцій чи однакових.
При організації виробництва ковбасних виробів необхідно пам’ятати о шляхах сировини та готової продукції, шляхах чистого та використованого інвентарю, устаткування, ці шляхи не повинні перетинатися, попереджаючи, тим самим, забруднення готової продукції мікрофлорою, яка може міститися у сировині. [30]
Для усіх цих груп ковбасних виробів однаковими операціями є: підготовка основної сировини - розморожування, розбирання, обвалювання, жилування, подрібнення; підготовка шпику – розморожування, подрібнення на шпигорізці; Великий етап соління сировини; приготування фаршу та наповнення оболонок; Термічна обробка ковбасних батонів; Упакування та маркірування. Різниця лежить у різноманітності технологічних параметрів, а також у різних видах та послідовностях термічної обробки.
Технологічні схеми виробництва ковбас за прийнятим асортиментом надано нижче на рисунках 3.1 – 3.3.
Шпик |
Вода, лід 15…25 % |
Рис 3.2 - Технологічна схема виробництва напівкопчених ковбас
Рис. 3.3 - Технологічна схема виробництва варено-копчених ковбас
3.3 Розрахунок сировини, готової продукції, допоміжних матеріалів та тари
Розрахунок основної сировини:
Кількість основної сировини визначається за формулою[1]:
Ао = Ау *100/nj, т/зм (3.3)
Де nj – норма виходу готової продукції, % до маси сировини
Кількість певної сировини (яловичина вищого ґатунку, свинина нежирна, шпик, тощо) визначається за формулою:
Аoj=(Ao*Kj)/100, т/зм, (3.4)
Де Kj – норма витрат певної сировини (яловичина вищого ґатунку, свинина нежирна, шпик, тощо) за рецептурою кг на 100 кг загальної кількості сировини.
Розрахунок основної сировини окремо по кожному виду ковбас надано у додатку А.
Дані розрахунків зведені до таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Результати розрахунків сировини
Сорт м'яса | Відсоток знежилованого м'яса | Необхідна кількість сировини., кг | Отримана кількість сировини, кг | Різниця, кг (+-) |
Яловичина | ||||
В/с | 20 | 1064,13 | 1062,206 | -1,924 |
І | 45 | 2390,506 | 2389,62 | -0,886 |
ІІ | 35 | 1855,64 | 1858,45 | +2,81 |
Свинина | ||||
ІІ ІІІ | ||||
Не жирна | 40 25 | 1688,022 | 1692,626 | +4,604 |
Напів жирна | 40 35 | 1789,46 | 1784,00 | -5,45 |
жирна | 20 40 | 1098,022 | 1097,878 | -0,144 |
Використаємо отримані дані кількості знежилованого м'яса, для розрахунку кількості напівтуш, які буде щоденно переробляти підприємство. Для цього потрібно врахувати, що у виробництві використовується яловичина І категорії у кількості 25%, ІІ категорії – 75%; свинини ІІ категорії у кількості – 80%, ІІІ категорії – 20%.
Розрахунок даних зведено до таблиці 3.3.