1000x1000-20
720x720-25
Тривалість осадження напівкопчених ковбас 4 години, варено-копчених - 24.. .48 год.
Розрахована площа: 90 м2
Площу, зайняту автокоптилками, універсальними камерами, термоагрегатами, розраховують по їх габаритам.
На обслуговування проїзду для пересування рам і проходи приймають площу рівну 100...2000% від основної площі.
Розрахована площа: 360 м2
Площу камери охолодження варених ковбас визначають, виходячи з норм
розміщення рам у будівельному квадраті, з норми навантаження на 1 м2/кг і тривалості охолодження продукції:
Fохол = n*t\P,м2 (3.16)
де n - кількість рам з ковбасними виробами, що надходять на охолодження за зміну;
t - тривалість охолодження, змін (год.);
Р - норма розміщення рам в одному будівельному квадраті, шт..
Fохол = A*t\G (3.17)
де А - маса продукту, що надходить на охолодження за зміну, кг;
G - норма навантаження, кг/м (табл. 3.14).
Таблиця 3.14 - Норми навантаження та тривалість охолодження ковбас
Вироби | Норма навантаження, кг/м2 | Тривалість охолодження, змін (год.) |
Варені ковбаси | 100 | 1,5(10. ..12) |
Сосиски і сардельки | 50 | 1(4. ..6) |
Розрахована площа: 140 м2
Площу камери зберігання варених ковбас розраховують за .формулами як для розрахунку площ камер для охолодження варених ковбас.
Тривалість зберігання варених ковбас, сосисок, сардельок, для розрахунків приймають 24 год.
Розрахована площа: 108 м2
Площу приміщення для сушіння ковбас визначають за формулою[19]:
F суш = 1,2 (А1t1 + A2t2)*k\G +B,м2 (3.18)
де 1,2 - коефіцієнт, що враховує площу для проходів і проїздів;
А1, А2, - маса відповідно напівкопчених, варено-копчених ковбас
t1, t2 - тривалість сушіння відповідно напівкопчених, варено-копчених, ковбас;
к - кількість змін;
G - норма навантаження кг/м2 (для напівкопчених ковбас О=200 кг/м2,);
В - площа зайнята кондиціонером, м2.
Тривалість сушіння для напівкопчених ковбас 2...4 доби, варено-копчених - 7... 15 діб.
Розрахована площа: 216 м2
Розрахунок площ окремих приміщень ковбасного виробництва наводиться по приблизним нормам площі у залежності від потужності, м2 на 1 приведену тону. [25] Дані зведені до таблиці 3.15.
Таблиця 3.15 – Площі окремих приміщень
Приміщення | м 2 на приведені тони | розрахована площа |
Робоча площа | ||
Відділення підготовки кишкової оболонки | 3,7 | 58,83 |
Підготовки спецій | 1,3 | 20,67 |
Приміщення накопичення й чистки рам | 1,3 | 20,67 |
Приміщення для упакування, підготовки й комплектації партій ковбас для реалізації | 6,7 | 106,53 |
Приміщення мийки й зберігання тари | 4,8 | 76,32 |
Мийка інвентарю | 2,5 | 39,75 |
Експедиція | 4,5 | 71,55 |
Приміщення для заточки ножей та іншого інвентарю | 0,9 | 14,31 |
Допоміжна площа | ||
Дробини, коридори, тамбури, ліфти, машинне відділення ліфтів, санвузли, контори цехові | 16 | 254,4 |
Механічна майстерня | 1,8 | 28,62 |
Вентиляційні установки | 9 | 120,1 |
Тепловий пункт | 3,5 | 55,65 |
Електрощитові | 1 | 15,9 |
Приміщення для зберігання напівкопчених та копчених ковбас, для формування запасу | 2,7 | 42,93 |
Приміщення для зберігання пакувальних матеріалів | 2,5 | 39,75 |
Загальна розрахункова площа дорівнює 2540,9м2.
Сітка колон для одноповерхової будівлі 6*12м. Площа одного будівельного квадрату 72 м2. Для розрахунку кількості будівельних квадратів розділимо розрахункову площу на площу одного будівельного квадрату.
Кількість будівельних квадратів дорівнює: 36 шт.
3.7 Об’ємно - планувальні та конструктивні рішення
Підприємство являє собою споруду промислово-комунального типу. Будівля підприємства складаються з трьох основних груп приміщень :
- виробничі (в тому числі підсобні), мають збільшену висоту поверхів, великі поверхні світлових прорізів;
- складські
-адміністративно-побутові
Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення виробничої споруди прийняли з використанням уніфікованих габаритних схем і прогресивних будівельних конструкцій, одноповерхових будівель, базуючись на принципі максимального блокування.
Одноповерхові промислові будівлі за виробничою площею в загальному об'ємі промислового будівництва займають більше 80 %. Вони, як правило, економічніше за багатоповерхових, тому що при їх зведенні витрата сталі скорочується на 25 %, а бетону на 4 %, тому їм віддається перевага. [26]
Всі конструктивні елементи промислової будівлі підрозділяють на ті, що несуть і захищають. Несучі елементи сприймають навантаження. До них відносяться фундаменти, колони, балки, ферми, плити і ін. Що захищають елементи призначені для захисту від атмосферних опадів і забезпечення необхідного температурно-вологостного режиму усередині приміщень. До конструкції, що огороджують відносяться зовнішні і внутрішні стіни, верхня частина покриттів, вікна, дверей, підлоги і ін.
Основа у будівлі природна. Природною підставою називається шар ґрунту, лежачий під підошвою фундаменту і сприймаючий на себе масу будівлі або споруди зі всіма діючими на нього зовнішніми навантаженнями.
Фундамент. Нижня частина будівлі, яка служить для передачі навантаження на підставу, називається фундаментом. Верхня межа фундаменту і межі між його окремими уступами називаються обрізами фундаменту. Поверхня, за допомогою якої фундамент спирається на грунт, називають підошвою фундаменту. Відстань від поверхні ґрунту до підошви фундаменту називають завглибшки заставляння.
Вибір конструктивного рішення фундаменту - одне з відповідальних завдань проектування. Фундамент відповідає наступним вимогам:
міцності, яка забезпечується правильним вибором матеріалу фундаменту і його розмірами;
стійкості, що забезпечується відповідним заглибленням і розмірами по відношенню до навантаження на фундамент;
довговічності, залежної від вибору матеріалу фундаменту, який не повинен піддаватися руйнуванню від дії ґрунтових вод (особливо агресивних) і повинен бути достатньо морозостійким;
економічності, яка визначається раціональним вибором конструкції фундаменту, пов'язаної з трудоємністю, використанням більш дешевих матеріалів;
індустріальності, що досягається використанням збірних конструкцій з максимальним укрупненням елементів.
Основою креслення будівлі є сітка колон, яка створює повздовжні й поперечні осі.
Колони - вертикальні несучі елементи каркаса промислових будівель.
Обрали залізобетонні колони квадратного перетину.
За точку, через яку проходить ось у середніх колонах, прийнято центр колони. При проектуванні звели до мінімуму різноманітність типових збірних будівельних елементів, сітку колон обрали одного розміру для всієї будівлі.
Сітку колон прийняли 6x12 м, висота поверхів 4,8 м.
Осі, які йдуть вздовж споруди позначено буквами (А, Б, В, Г....), а поперек споруди - цифрами (1,2, 3....). Починають відлік з лівого нижнього кута споруди.
Перекриття. Елементи каркаса, що сполучають між собою поперечні рами, називаються перекриттями. По характеру розташування вони бувають горизонтальними і вертикальними.
Роль горизонтальних зв'язків виконують плити покриття.
Балки покриттів застосовують в прольотах завдовжки 6, 9, 12 і 18м.
Залежно від конфігурації верхнього поясу балки обрали гратчасті прямокутного перетину з отворами для пропуску трубопроводів.
У одноповерхових промислових будівлях температурні і осадкові шви проходять в парних колонах, що спираються на загальні фундаменти.
Колони середніх рядів, за винятком тих, що примикають до подовжнього температурного шва і встановлюваних в місцях перепаду висот прольотів одного напряму, розташовують так, щоб осі перетину над кранової частини колон співпадали з подовжніми і поперечними осями, що розбивають.
Поперечні температурні шви роблять також на парних колонах. Вісь температурного шва суміщають з поперечною віссю, що розбиває. Над колонами встановлюють парні ферми або балки, на які укладають кінці панелей покриття.
Плити покриття і перекриття. У каркас промислової будівлі обов'язково входять плити (панелі) покриття і перекриття. Плити покриття виготовляють із заздалегідь напруженого залізобетону. Для додання їм додаткової жорсткості плити виконують ребристими. Розміри плит покриття 3 х 12 м, товщина - залежно від навантаження устаткування 0,3-0,45 м. У середині ребер плит розташовують отвори для (пропуску комунікацій і обладнання. Останнім часом широкого поширення набули так звані «комплексні панелі» (настили) які виготовляють в заводських умовах і в яких виконані всі умови по пристрою покриття. На будівельному майданчику тільки закладають шви.
Стіни і стінні панелі. Стіни є важливим конструктивним елементом каркаса і складають 10 % об'єму конструкцій в одноповерхових будівлях. Вони повинні відповідати наступним вимогам: забезпечувати належний тепло-вологістний режим підприємства, бути міцними і стійкими до дії динамічних і статичних навантажень, вогнестійкими, технологічними при експлуатації і монтажі. Товщина стін визначається з розрахунку температури зовнішнього повітря. [7]
Прагнення до універсальності і гнучкості будівельних рішень при зведенні промислових будівель, до вільного розміщення устаткування з перспективою зміни технологічних процесів і безперешкодної заміни застарілого устаткування новим, до розміщення різних виробництв в однакових будівлях.