Акумуляторна розміщується з ПТОР або в окремій будівлі і включає оснащені відповідним обладнанням приміщення: для обслуговування і ремонту акумуляторних батарей. Їх зарядження і зберігання, для зберігання електроліту і акумуляторної кислоти.
Акумуляторна повинна забезпечувати своєчасне зарядження, зручність зберігання акумуляторних батарей, швидку їх видачу при підйомі по тривозі і доставляння до машин за короткий час.
Акумуляторна ізолюється від інших приміщень глухими незгораємими стінами і обладнується примусовою вентиляцією. Температура в акумуляторній взимку підтримується в межах плюс 5-15оС.
Акумуляторні батареї зберігаються по підрозділам. На кожну акумуляторну батарею наноситься номерний знак машини, на яку вона встановлюється. Для зберігання, зарядження і ремонту лужних акумуляторних батарей обладнується окреме приміщення.
Стоянки машин призначені для розміщення і зберігання справних машин, які пройшли технічне обслуговування. Вони обладнуються для кожного підрозділу із врахуванням забезпечення збереження, зручності підготовки машин до виходу із парку, технічного обслуговування машин, які утримуються на зберіганні, і швидкого виводу машин при оголошенні тривоги або збору.
На стоянках машини розміщуються в сховищах або під навісами (на обладнаних майданчиках).
Машини бойової і стройової груп розміщуються окремо від машин транспортної і учбової груп, а гусеничні - від колісних.
Для підвищення бойової готовності допускається спільне утримання на стоянках колісних і гусеничних машин у складі підрозділу.
Стоянки для автопаливних цистерн і автопаливозаправників обладнуються окремо від стоянок інших машин.
При розміщенні машин в сховищах або під навісами відстань між машинами, а також між машинами і стіною повинна бути не менше 0,8 м для колісних і 1 м для гусеничних машин, між задніми бортами і стіною або огородженням - не менше 1 м.
На відкритих майданчиках машини встановлюються на лежні, на стоянках з бетонною основою - безпосередньо на підлогу. Колісні машини (крім машин повсякденної експлуатації) встановлюються на підставки, які розвантажують колеса. При тривалому зберіганні автомобілів, крім того, розвантажуються ресори (крім не навантажених вантажних автомобілів).
Біля кожної машини вивішується табличка розміром 300x200 мм із зазначенням марки, номера машини і прізвища водія, за яким вона закріплена, а при зберіганні машини без охолоджуючої рідини, масла і акумуляторних батарей - також таблички: "Вода спущена", "Масло злите", "Акумуляторні батареї зняті".
На стоянках машин дозволяється проведення наступних робіт:
- очистка машин від пилу, снігу або води;
- заправка охолоджуючою рідиною і маслом, зливання їх у зимовий період;
- підготовка машин до зберігання;
- підзарядження акумуляторних батарей малим струмом і підкачування шин;
- контрольні огляди і підготовка машин до виходу із парку, усунення дрібних дефектів;
- консервація, щомісячне, піврічне і річне технічне обслуговування машин, які утримуються на тривалому зберіганні.
Чергові тягачі і спеціальні автомобілі - санітарні автобуси, окремі машини керування утримуються в опалюваних сховищах (приміщеннях).
Склад автомобільного майна розміщується в окремих опалюваних і неопалюваних сховищах, обладнаних електричним освітленням. В учбових центрах (таборах) склад може розміщуватись в приміщенні, під навісом або в наметі.
Будова, обладнання складу і порядок зберігання майна в ньому визначаються відповідними керівництвами.
Клас відпрацювання нормативів і технічного обслуговування автомобільної техніки створюються в кожній військовій частині, яка нараховує 15 і більше водіїв. В класах встановлюються машини-експонати, агрегати машин і обладнання для практичних робіт.
Схема парку затверджується командиром військової частини. На ній вказуються розміщення паркових елементів, ділянки, які закріплюються за підрозділами, дороги і напрямки руху машин, основні і запасні виїзди із парку, місця розміщення постів охорони і засобів пожежегасіння.
Польові парки
Організація і обладнання польових парків повинна забезпечувати в першу чергу можливість швидкого виводу машин по бойовій тривозі, використання захисних властивостей місцевості, можливість надійної організації цілодобової охорони і оборони парку, а також маскування і укриття машин і особового складу.
Особливостями польових парків можуть бути:
- можлива наявність додаткових елементів (пункт повної або часткової дезактивації машин, пост дозиметричного контролю, КПП, суміщений з КТП та ін.);
- організація і обладнання парку в масштабі підрозділу;
- використання рухомих засобів технічного обслуговування і поточного ремонту, в тому числі безпосередньо на місцях стоянки машин;
- використання рухомих засобів для дозаправки машин паливом і іншими видами палива і мастильних матеріалів, в тому числі і шляхом подачі їх до місць стоянки (укриття) машин;
- можлива відсутність окремих елементів парку і інше. При визначенні ділянки місцевості і обладнання окремих елементів польового парку повинні враховуватись по можливості додаткові наступні основні військово-технічні вимоги:
- територія, яка відводиться під парк, повинна мати ділянки з сухим твердим грунтом і низьким рівнем грунтових вод, що дозволяє обладнувати укриття для машин в повний профіль, а також мати достатню кількість під"їздниx шляхів;
- для розміщення автомобільної і інших видів техніки не використовувати населених пунктів і солончакових грунтів, які мають стійку наведену радіацію;
- польові парки необхідно розміщувати по можливості поблизу джерел води, які можуть використовуватись для технічних потреб і гасіння пожежі;
- в польових парках повинна забезпечуватись можливість зручного розміщення і ефективного використання рухомих майстерень.
Послідовність і обсяг робіт по обладнанню польових парків визначаються командиром частини в залежності від обставин, термінів розміщення частини і наявності спеціальних технічних засобів, які можуть бути використані для виконання інженерних робіт по укриттю машин і особового складу.
Рекомендується наступна послідовність виконання окремих видів основних робіт по обладнанню польових парків:
- розчищення місцевості для попередження загоряємості і розповсюдження вогню у випадку виникнення джерел пожежі;
- обладнання під"їздних шляхів і запасних виїздів для швидкого виводу машин на дороги (маршрути) із врахуванням майбутніх дій частини;
- обладнання щілин, укрить і землянок для особового складу;
- обладнання укрить (траншей) для палива і мастильних матеріалів або спеціальних укрить (землянок) для автомобільного майна і матеріалів,якщо їх зберігання передбачається на грунті;
- обладнання капонірів, а потім укрить повного профілю для бойових машин;
- обладнання капонірів, а потім укрить повного профілю для стройових і транспортних машин;
- подальше обладнання всіх елементів польового парку. При обладнанні польового парку з дотриманням існуючих нормативів розосередження для захисту машин від звичайних засобів ураження необхідна ділянка місцевості визначається із встановлених площин на одиницю техніки.
Особливості будови і обладнання польових парків
Польові парки організовуються при тимчасовому розташуванні військ в польових умовах. Вони розбиваються звичайно побатальйонно.
Польовий парк на відміну від постійного парку обладнується спорудами і будовами тимчасового польового типу. Ступінь обладнання залежить від плануємої тривалості розташування частини у відведеному районі і бойових обставин. Для польового парку вибирається ділянка місцевості з сухим твердим ґрунтом по можливості поблизу джерела води з наявністю під"їздних шляхів і природним маскуванням. В першу чергу обладнуються майданчики для стоянки машин і КТП.
КТП організується у випадках компактного розташування частини і розчіщується біля основного виїзду із парку. При роззосередженому розташуванні військової частини контроль технічного стану машин організується командирами підрозділів.
КТП обладнується в наметі або землянці. Біля КТП відриваються щілини для укриття особового складу. Для контролю технічного стану машин використовується той же інструмент, що і на стаціонарному КТП.
Пункт заправки в польовому парку організується, як правило, з використанням рухомих засобів зберігання і видачі палива і масла. Заправляються машини із автопаливозаправників, автоцистерн, або бідонів (каністр), які перевозяться на бортових автомобілях.
В залежності від обставин -машини можна заправляти або на місцях їх стоянок з подачею до них засобів, або на спеціально обладнаному місці.
Взимку для заправки машин підігрітою водою і маслом використовуються водомаслозаправники і водомаслогрійки.
Пункт чистки і миття в польовому парку обладнується біля джерела води, розміщеного поблизу парку. В районі пункту чистки і миття організується майданчик для часткової дезактивації машин.
Якщо військова частина розміщується роззосереджено на значній території і машини підрозділу не мають спільних шляхів руху, то пункт миття необхідно обладнувати поблизу місць розгортання рухомих майстерень технічного обслуговування підрозділів. Для миття машин використовуються насосні установки ПЗ/2, МП-800, які входять в комплект майстерень.
Пункт технічного обслуговування в польових умовах обладнується на базі рухомих майстерень. Технічне обслуговування машин проводиться або на місцях стоянки машин, або на спеціально підготовлених майданчиках.
При роззосередженому розташуванні частини обслуговування машин організується в підрозділах силами водіїв за допомогою рухомих майстерень технічного обслуговування і ремонту МТО-АТ і МТО-АТГ.