е) Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку Украї-ни.
ж) Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх ва-лютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України [3].
з) Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з мо-менту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь пос-тачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивіду-альної ліцензії Національного банку України.
и) Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані здійсню-вати перерахування таких сум протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів.
к) Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 від-сотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валют-ним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.
Валютному контролю підлягають також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна.
Згідно функціонально-структурних повноважень (див. табл.2.1, 2.2) на районному рівні контроль та документальні перевірки платників податків у сфері зовнішньоекономічної діяльності виконується наступним підрозділом:
а) документальні перевірки оподаткування юридичних осіб в сфері ЗЕД - сектором по контролю у сфері ЗЕД ;
12 ОРГАНІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ПЕРЕВІРОК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
Для виявлення порушень податкового законодавства податкові органи здійснюють камеральні, документальні і тематичні перевірки [36].
Камеральна перевірка (без виходу на підприємство) проводиться податковим інспектором у момент одержання декларацій та розрахунків з використанням бухгалтерської звітності. Перевірці підлягають такі питання:
- повнота і своєчасність подання звіту, податкових декларацій та розрахунків;
- дотримання вимог щодо порядку заповнення поданих документів;
- узгодженість звітних даних;
- послідовність даних у формах звітності;
- відповідність даних, що використовуються для складання розрахунків,
даним, відображеним у звітності;
- правильність заповнення всіх пунктів декларацій та розрахунків;
- правильність арифметичних підрахунків та визначення сум і термінів сплати або повернення з бюджету належних сум.
Документальна перевірка – це другий етап контрольної роботи податко-вих органів за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків та зборів. Документальні перевірки бувають планові та зустрічні. Пла-нові документальні перевірки здійснюються за річними планами контрольно-економічної роботи та квартальними графіками перевірок по кожній ділянці роботи. До планів потрапляють насамперед такі підприємства, що отримують найбільші суми прибутків або мають значні обороти, чи допускають грубі пору-шення податкового законодавства.
Документальні планові перевірки можуть проводитися не рідше одного разу на два роки і не частіше одного разу на рік.
Програма складається виходячи з основної мети перевірки – виявлення достовірності визначення прибутку, інших об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків і своєчасності виконання зобов'язань перед бюджетом; оцінки стану звітної дисципліни і ведення податкового та бухгалтерського обліку. У програму може бути включено від 10 до 30 питань. Основними з них є:
1) правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки;
2) дотримання положень інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів;
3) повнота відображення в обліку валових доходів підприємства;
4) достовірність відображення в обліку валових витрат підприємства:
5) правильність відображення в обліку сум кредиторської та дебіторської заборгованості;
6) достовірність відображення в обліку податкових наслідків у зв'язку з операціями з основними фондами, правильність нарахування амортизації;
7) повнота і правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджету ПДВ;
8) правильність обчислення та своєчасність розрахунків з бюджетом з акцизного збору.
Тематичні документальні перевірки проводяться за завданнями вищих за підпорядкуванням податкових органів.
Органи державної податкової служби повинні забезпечити:
- своєчасність реагування на податкову поведінку платника податків;
- однаковий підхід до платників податків з однаковою податковою поведінкою.
Для забезпечення зазначеного органам державної податкової служби необхідно розподілити СГ за категоріями уваги.
Таким чином, мета розподілу полягає в раціональному використанні трудових ресурсів та забезпеченні своєчасної та повної сплати податків і інших платежів.
При розподілі платників податків за категоріями уваги використовуються наступні терміни [36]:
1.1. Система адміністрування податків– ризико-орієнтована система, що складається із взаємопов’язаних елементів (цілей, функцій, сценаріїв, процедур, методів та дій) та орієнтована на забезпечення повноти та своєчасності сплати податків СГ.
1.2. Податкова поведінка - загальна характеристика СГ, що формується на основі встановлених перевірками фактів про дотримання чи порушення ним податкового та валютного законодавства та факторів, що вказують на податкові ризики за звітний період, який необхідно опрацювати.
1.3. Категорія уваги (коридор)– характеристика СГ відповідного рівня ризику та фіскальної важливості, сформована на основі критеріїв розподілу, визначених даним Порядком. За податковою поведінкою розрізняють такі категорії уваги:
Категорія 1 (“зелений коридор”) – сумлінні платники податків. Оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкове законодавство, повністю та своєчасно сплачують податки.
Категорія 2 (“жовтий коридор”) – платники податків помірного ризику. У цілому оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкового законодавства, повністю та своєчасно сплачують податки, але мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (наприклад, здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності або діяльності, яка належить до “ризикових” галузей тощо).
Категорія 3 (“помаранчевий коридор”) – платники податків високого ризику. Оцінюються негативно в частині податкової поведінки, оскільки мають ознаки серйозних порушень податкового законодавства.
Категорія 4 (“червоний коридор”) – платники податків високого ризику з ознаками шахрайства. Оцінюються негативно, оскільки регулярно порушують податкове законодавство та мають ознаки шахрайства.
Згідно функціонально-структурних повноважень (див. табл.2.1, 2.2) на районному рівні документальні перевірки платників податків виконуються наступними підрозділами:
а) документальні перевірки оподаткування юридичних осіб - відділом документальних перевірок суб’єктів господарської діяльності – юридичних осіб управління контрольно-перевірочної роботи;
б) документальні перевірки оподаткування юридичних осіб в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій при роботі з готівкою та контролю за малоприбутковістю - відділом оперативного контролю управління контрольно-перевірочної роботи;
в) документальні перевірки оподаткування фізичних осіб - відділом документальних первірок фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб;
13 ОЗНАЙОМЛЕННЯ З АІС, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ В РДПІ У СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ М.КИЄВА
Облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи “Облік податків та платежів” (далі – АІС “ОПП”(ТАХ)). Засобами АІС [25] забезпечується автоматизоване виконання всіх операцій на робочому місці працівників підрозділу обліку і звітності, у тому числі ведення особових рахунків платників, формування довідкової інформації та складання звітності.
До складу функцій, які автоматизуються, входять:
- облік документів бухгалтерської звітності та документів, пов¢язаних з обчисленням податків і платежів;
- введення даних про нараховані суми податків і платежів;
- облік результатів камеральних та документальних перевірок;
- облік відстрочок і розстрочок;