Рис.3.2. – Динаміка курсу та обсягів торгів акціями ВАТ “Центренерго” на ПФТС у 2004 – 2005 роках [105]
Рис.3.3. – Динаміка курсу та обсягів торгів акціями ВАТ “Центренерго” на ПФТС у 2006 році [105]
Рис.3.5. – Динаміка котирування акцій ВАТ “Центренерго” у 2006 – 2007 роках [104]
*На 7 березня 2007 року. За даними Центренерго, ПФТС, ІК «Конкорд Капітал», ІА «Інтерфакс-Україна», ІК «Тройка Диалог Украина», Контрактів
- до рівня 3,0 грн.шт. та обсягів денного продажу до 1,5 млн.грн. у кінці 2004 року;
- до рівня 4,0 –6,0 грн./шт. та обсягів денного продажу до 1 млн.грн. у 2005 році.
У 2006 році поступово рівень котирування акцій підвищився з 3,0-4,0 грн./шт. до 7,0 –8,0 грн./шт. У 2007 році - ВАТ “Центренерго” - найдинамічніша вітчизняна компанія за підсумками лютого 2007 року: Акції компанії за місяць подорожчали на 72,8% [105].
Обсяги денних торгів досягли рівня 5 млн.грн., що при статутному капіталі ВАТ “Центренерго” – 480,2 млн.грн. свідчить про активну роботу міноритарних акціонерів отримати спекулятивний виграш від вкладення коштів в статутний фонд підприємства.
«Красна ціна акціям Центренерго — 82 центи за штуку», — у лютому 2006 року казали аналітики ІК «Конкорд Капітал». Папери генкомпанії тоді коштували $0,62. 12 березня 2007 року акції Центренерго у ПФТС котирувалися вже по $2,87 за штуку, а інвестаналітики вже вкотре перераховують прогнозну ціну компанії.
У 2006 році акції Центренерго зросли на 116%, з початку 2007 року — майже вдвічі. Щоправда, дорожчають усі українські енергоактиви, включаючи акції генеруючих Західенерго, Дніпроенерго, Донбасенерго та Київенерго, які також є блакитними фішками. З початку року акції компаній енергетичного сектору подорожчали майже на 100%.
Таке різке зростання аналітики інвестбанків пояснюють високим попитом на акції російської генерації: нібито на цій хвилі інвестори скуповують і папери українських генкомпаній. Інші причини — підвищення виробничих і фінансових показників енергоактивів, зниження заборгованості компаній, надлишок генеруючих потужностей плюс очікувана приватизація енергетики.
Центренерго — одна з чотирьох державних генеруючих компаній. 78,29% акцій Центренерго належить НАК «Енергетична компанія України», топ-менеджмент компанії — ставленики НАК ЕКУ. Держуправління, однак, не заважає компанії розвиватися. Темпи зростання виробництва Центренерго у 2006 році були найвищими в галузі: +15,5%. Прибуток компанії сягнув рекордного показника — 87,4 млн грн (+44% за рік). Показники інших енергокомпаній нижчі: приміром, прибуток Київенерго торік становив 43,4 млн грн, Західенерго (найбільший виробник електроенергії в Україні) — 22,5 млн грн, а Донбасенерго взагалі у збитках. Зростання прибутку Центренерго, на думку аналітиків, спричинене невисокими витратами компанії на виробництво електроенергії.
«Центренерго, на відміну від інших компаній, істотно збільшила продаж у 2006 році. При цьому рентабельність залишилася на досить високому порівняно з іншими компаніями рівні — 3%. Аналогічний показник Дніпроенерго становить 2%, Західенерго — 1%», — пояснює аналітик ІК Millennium Capital Максим Нікуляк [102].
При цьому компанія працює не на повну силу. До складу Центренерго входять три ТЕС сумарною потужністю 7550 МВт. Близько 3 тис. МВт з проектних потужностей компанії припадає на газо-мазутні блоки. Центренерго їх не використовує через високу вартість газу. Решта потужностей — 4,55 тис. МВт — завантажено тільки на 35% [104].
Причина зростання акцій українських генеруючих компаній — високий попит на російську енергетику [105]. У Росії показник EV/Capacity (вартість одиниці потужності) становить $450/кВт. За даними Millennium Capital, показник українського ринку нижчий — $185/кВт. Українські енергоактиви, на думку західних інвесторів, недооцінені порівняно з російськими аналогами, тобто є вдалими об’єктами для вкладення коштів. Іноземні інвестори вважають, що український ринок швидко досягне російських показників EV/Capacity. Однак в Україні тарифи, обсяги продажу тощо регулює держава, лібералізації ринку найближчими роками не передбачається. А тому очікувати різкого стрибка доходів української генерації не слід [105].
Інша причина високого попиту на акції Центренерго (а також папери інших генкомпаній) — низьке завантаження потужностей. Середнє завантаження потужностей у секторі — близько 25%. Інвестори очікують, що в економіці, яка розвивається, попит на електроенергію зростатиме високими темпами і генерація значно збільшить продаж. Зокрема, за рахунок експорту електроенергії в Росію та Західну Європу (ІФК «Арт-Капітал» [105]).
Впливає на зростання акцій і очікувана приватизація енергетики, яку держава відкладає вже кілька років поспіль. У 2006 році Фонд держмайна збирався приватизувати низку обленерго і пакети акцій генкомпаній, однак продаж знову перенесли на невизначений термін.
Основна проблема Центренерго, втім, як і всієї галузі, — борги перед постачальниками сировини — НАК «Нафтогаз України», ДК «Вугілля України» і приватними компаніями. На початок 2006 року заборгованість Центренерго налічувала 765,8 млн грн. Проте компанія активно реструктуризує борги: за 2006 рік Центренерго зменшила борг за товари, роботи та послуги на 200 млн грн. При цьому дебіторська заборгованість компанії (основний боржник — ДП «Енергоринок») значно вища за кредиторську — 1,5 млрд грн. Поки що погашення дебіторської заборгованості відбувається повільно: за 2006 рік обсяг непогашених перед Центренерго боргів знизився лише на 160 млн грн.
Борги компанії некритичні для її подальшої діяльності, запевняють галузеві аналітики [102]. Відношення боргів Центренерго до власного капіталу становить 28%. У Донбасенерго цей показник становить 30%, у Дніпроенерго, що перебуває в стадії санації, зашкалює за 60%. Державний мораторій на банкрутство генкомпаній продовжено до кінця 2007 року. Навіть якщо Центренерго не встигне погасити всі борги у строк, а мораторій не продовжать знову, компанію навряд чи оголосять банкрутом [105]. Приміром, Дніпроенерго перебуває у стадії санації, однак це не впливає на акції компанії: Дніпроенерго є одним з найбільш швидкозростаючих активів на ринку.
Проте якщо найближчими роками компанію не буде приватизовано ( продаж державної частки акцій 78,9% статутного фонду), у Центренерго справді виникнуть проблеми. Якщо Центренерго виявиться останнім у списку приватизованих активів, компанія буде змушена закуповувати сировину за завищеними цінами в державних шахт, тоді як решта компаній перейдуть на ринкові відносини з постачальниками [104].
Топ-менеджери Центренерго безпосередньо не зацікавлені у підвищенні ринкової капіталізації компанії — від динаміки акцій не залежать ні зарплати працівників підприємства, ні майбутнє керівників.
Ефективність роботи компанії має зрости після завершення реконструкції енергоблоків. Торік компанія закінчила модернізацію енергоблоку потужністю 300 МВт. Крім того, на збільшення доходів компанії позитивно впливає близькість станцій Центренерго до Києва, а також до Білорусі та Росії: вартість електроенергії для столиці та сусідніх країн вища, ніж загалом по Україні
Компанія коштує $480 млн (за методом дисконтованих грошових потоків — DCF). Її поточна капіталізація (за даними на 9 березня) — $987 млн. Справедлива вартість однієї акції Центренерго становить 6,6 грн (за методом дисконтованих грошових потоків — DCF), тоді як зараз папери коштують близько 16 грн за акцію, тобто значно переоцінені ринком [105].
Тобто, при приватизації – продажу державної частки акцій (78,9%) статутного капіталу за ринковою ціною квітня 2007 року можна отримати суму коштів:
При номінальній вартості державного пакету акцій ВАТ “Центренерго”:
50% додаткових отриманих коштів буде достатньо на погашення довгострокових кредитів ВАТ “Центренерго”, виданих під державну гарантію, які направлені на модернізацію основних фондів ВАТ “Центренерго” згідно “Стратегії розвитку електроенергетики України до 2030 року” [102]. Це – основний шлях ресурсного забезпечення інвестиційних потреб розвитку ВАТ “Центренерго”.
На сьогодні відповідно до розпорядження Уряду від 08.09.2004 № 648-р „Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій у період до 2010 року” енергогенеруючими компаніями вже розроблено техніко-економічні обгрунтування за проектами реконструкції Бурштинської ТЕС (блоки №№7,9 по 206 МВт кожний), Старобешівської ТЕС (блок №7, 200 МВт), Слов’янської ТЕС (будівництво дубль-блока, 125 МВт), Курахівської ТЕС (блок №5, 200 МВт), Зуївської ТЕС (блок №2, 300 МВт), Миронівської ТЕС (блок №1, 140 МВт), Трипільської ТЕС (блок №2, 325 МВт), Зміївської ТЕС (блок №9, 325 МВт), ПГЕС потужністю 47 МВт в м.Болград), реалізація яких передбачається за рахунок залучення кредитних ресурсів.
