Смекни!
smekni.com

Формування фінансового механізму підприємства на матеріалах ВАТ Центренерго (стр. 2 из 27)

Відповідна ліквідаційна вартість акції підприємства розраховується як 1,45 грн./шт. при номіналі 1,3 грн.шт.

Таким чином, курс акцій ВАТ “Центренерго” на ПФТС 16,8 грн./шт є необгрунтовано завищенним, що свідчить про те, що фондова торгівля в Україні на сучасному етапі переслідує цілі переділу основної інфраструктури державної власності в ході приватизації і не носить характеру прибуткового інвестування вільних коштів.

3. Розрахунок інтегрального показника Альтмана ВАТ “Центренерго” за 2006 рік дає значення 1,49, що відповідає високому рівню імовірності банкрутства підприємства ВАТ “Центренерго”, тобто підтверджує необґрунтованість ринкового курсу акцій та дає підстави для введення антикризового управління на підприємстві для запобігання банкрутству соціально важливої інфраструктури суспільства України.

4. За результатами проведеної економічної діагностики в дипломному проекті запропоновано систему конкретних заходів щодо забезпечення сталого розвитку підприємства ВАТ «Центренерго», яка обмежена рамками державного регулювання цін енергогенеруючих компаній і основана на:

- регулюванню цін реалізації НКРЕ на рівні не нижче собівартості, розрахованої за затвердженою методологією;

- наданні фінансової бюджетної допомоги для оновлення основних фондів ВАТ «Центренерго»;

- отриманні додаткових коштів державного фінансування за рахунок реалізації 24% частки пакету акцій підприємства (приватизація);

- наданні допомоги комісією НКРЕ підприємству у вигляді підвищення норми розподілу загальних коштів, оптиманих оптовим енергоринком;

50% додаткових отриманих коштів від приватизації державного пакету акцій ВАТ «Центренерго» за ринковим курсом, який в 12 раз перевищує номінальну вартість акцій, буде достатньо на погашення довгострокових кредитів ВАТ “Центренерго”, виданих під державну гарантію.

При збереженні 78% державного пакету акцій, основою планування фінансового забезпечення розвитку ВАТ “Центренерго” в умовах його фактичного державного статусу та регульованості його діяльності в об’єднаній енергосистемі України є 4 основних питання «ручного регулювання» діяльності підприємства Міністерством топлива та енергетики України та НКРЕ:

- ціноутворення при реалізації виробленої електро- та теплоенергії;

- пошук зовнішнього інвестування для відновлення основних фондів на новій технологічній основі для зниження собівартості вироблення електро- та теплоенергії;

- пошук шляхів переходу на вітчизняну базу низькосортного вугільного палива та відказ від мазутно-газових технологій, що суттєво знизить витрати підприємства та підвищить прибуток в умовах жорсткого обмеження на ціну реалізації електро- та теплоенергії;

- пошук шляхів розширення експорту за рахунок використання законсервованих потужностей ВАТ “Центренерго”.


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1 Поняття та сутність фінансового механізму

Під час переходу до ринкової системи господарювання зароджується конкуренція як важливий механізм регулювання економічних процесів. Однак у перехідний період вона ще незначна. Це дає змогу продавцям установлювати й підтримувати більш високі ціни, ніж вони могли б дозволити собі за розвинутої конкуренції, що призводить до застою у виробництві, до безробіття, а в кінцевому рахунку - до соціально-економічної та політичної нестабільності.

Конкурентоспроможність підприємства можна забезпечити правильною організацією управління фінансами: рухом фінансових ресурсів та фінансовими відносинами. Зміст фінансового менеджменту полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства.

За визначенням відомого науковця А.М. Поддєрьогіна, фінансовий механізм підприємства - це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів з метою оптимізації їхнього впливу на кінцеві результати його діяльності [86, c. 236]. Оптимальна взаємодія фінансових відносин досягається використанням усіх фінансових категорій (виручка, прибуток, амортизація, оборотні кошти, кредит, бюджет, податки), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових важелів.

Інші автори [87, 91, 92] вважають фінансовий механізм підприємства –сукупністю форм і методів формування та використання фінансових ресурсів з метою забезпечення фінансування діяльності підприємства. Фінансовий механізм підприємства, з цього боку, включає систему фінансових методів (фінансове прогнозування, планування, фінансові показники і коефіцієнти, нормативи, ліміти, резерви, система розрахунків, кредитування, інвестування, оподаткування, страхування, стимулювання тощо) та фінансових важелів (дохід, прибуток, ціна, норма амортизації, ставка податку, ставка дисконту, відсотки, нормативи фінансових санкцій тощо). Фінансовий механізм вітчизняних підприємств формується на основі правового (Закони України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, накази, розпорядження, листи міністерств і відомств, статутні документи підприємства), нормативного (інструкції, норми, нормативи, методичні вказівки тощо) та інформаційного (звітні бухгалтерські і статистичні документи, дані вибіркових спостережень тощо) забезпечення.

Складовими фінансового механізму є фінансові показники, нормативи, ліміти і резерви, фінансове планування, прогнозування, управління фінансами. За допомогою фінансового механізму здійснюють розподіл і перерозподіл створюваного в державі валового внутрішнього продукту.

Загальна модель фінансового механізму наведена Поддєрьогіним А.М. у [85-86] та має, на його думку, наступний вигляд (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Загальна модель фінансового механізму

Для цілей ефективного використання фінансових ресурсів підприємства та з метою реалізації процесу управління фінансами підприємств застосовується фінансовий механізм.

В економічній літературі поняття “фінансовий (фінансово-кредитний) механізм” використовується досить широко. Але єдиної думки щодо його визначення та його складових не існує. Серед розмаїття визначень і підходів вчених та практиків до поняття “фінансовий механізм” найбільшої уваги заслуговують два аспекти, два підходи до розуміння його суті.

Перший підхід полягає в тому, що під фінансовим механізмом розуміють функціонування самих фінансів підприємств. Матеріальним відображенням фінансових відносин є грошові потоки. Організація цих потоків, порядок їх здійснення відбувається за певними правилами, певними напрямами, що і характеризує фінансову “техніку”. На підставі даного підходу і виходить розуміння фінансового механізму як організаційного відображення фінансових відносин. Такий підхід до визначення фінансового механізму відображає внутрішню організацію функціонування фінансів підприємств. Однак, це цілком точно відображається в понятті “організація фінансів”, і ототожнювати дане поняття з фінансовим механізмом не доцільно.

Другій підхід до розгляду поняття “фінансовий механізм” полягає в тому, що його розуміють як сукупність методів і форм, інструментів, прийомів і важелів впливу на стан та розвиток підприємства. Даний підхід відображає зовнішню дію функціонування фінансів підприємств, характеризує фінанси як вирішальний фактор впливу апарату управління на економічний стан підприємства. Завдяки такому аспекту суті фінансового механізму необхідно чітко визначити його складові, його структуру.

Незважаючи на існування двох основних підходів до суті фінансового механізму, в науковій літературі до цього часу чіткого визначення поняття “фінансовий механізм” не існує.

У дослідженнях провідних західних вчених фінансовий механізм не виділяють як відокремлений об'єкт вивчення, але всебічно і ґрунтовно досліджують фінансові методи впливу на підприємство, державу і суспільство.

Фінансовий механізм складається з п’яти взаємопов’язаних елементів: фінансових методів, фінансових важелів, правового, нормативного та інформаційного забезпечення.

Фінанси підприємств слід відрізняти від грошей, грошових коштів, фінансових ресурсів. Гроші, грошові кошти, фінансові ресурси - це специфічні, самостійні економічні категорії, які можна змінювати кількісно (збільшувати, зменшувати). Фінанси ж підприємств - це грошові відносини, які функціонують на основі грошей, їх не можна змінювати кількісно.

Призначення фінансів підприємств - забезпечувати фінансовими ресурсами безперервність процесу виробництва суб’єктів господарювання, розширювати їх виробничі фонди (основні й оборотні), активно впливати на підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення накопичень і підвищення ефективності виробництва.

До основних принципіворганізації фінансів належать такі [28]:

- демократичний централізм;

- плановість;

- господарський (комерційний) розрахунок;

- самофінансування.

Демократичний централізму галузі фінансів виявляється в централізації державою частини доходів підприємств у централізовані фонди (державний бюджет) шляхом стягнення різних податків і платежів, які встановлюються державою, а розраховуються і сплачуються безпосередньо платниками під контролем держави; у проведенні єдиної політики оподаткування, фінансування, кредитування і розрахунків, з одного боку, і в господарській самостійності здійснення підприємствами виробничо-фінансової діяльності, розподілу і використання отримуваних доходів і накопичень - з іншого.