Оцінка інвестиційної привабливості підприємства (стр. 13 из 26)

- порівняльний (ринковий);

- майновий (витратний, підхід з погляду акумуляції активів).

Доходний підхід заснований на очікуваннях власника щодо майбутніх вигод від володіння бізнесом і відіграє домінуючу роль в оцінці його вартості, тому що бізнес за своєю суттю є одним з варіантів інвестування коштів, метою якого є одержання певного прибутку на вкладений капітал.

Сутність методів доходного підходу полягає в прогнозуванні майбутніх доходів підприємства на один або кілька років з наступним перетворенням цих доходів у поточну вартість підприємства. Основні проблеми, пов'язані з застосуванням цього підходу, полягають у реалістичності прогнозів і адекватності ставки дисконту ризику, пов'язаному з оцінюваним бізнесом.

Порівняльний (ринковий) підхід заснований на тому, що аналогічні підприємства повинні продаватися за подібними цінами. Також, як і під час оцінки елементів майна, основною проблемою застосування цього методу в процесі оцінки вартості бізнесу є якісний вибір повної та достовірної інформації про об'єкти порівняння, що в сучасних вітчизняних умовах господарювання далеко не завжди можливо.

Майновий підхід заснований на уявленні про підприємство як цілісний майновий комплекс, вартість якого визначається вартістю всіх його активів, оцінених окремо, за винятком зобов'язань.

Даний підхід також не може застосовуватися як єдино можливий, тому що його застосування вимагає значних коректувань вартості всіх балансових статей активів підприємства, не враховує ефективності використання цих активів і залишає поза увагою синергічний ефект від їх взаємодії.

Під час обґрунтування вибору необхідних методів для проведення процесу оцінки ТОВ "Фрінет" необхідно враховувати переваги та недоліки, які містить у собі кожний підхід і метод (табл. 2.11).

Застосування того чи іншого підходу залежить від специфіки бізнесу та цілей його оцінки.

Майновий підхід до оцінки вартості ТОВ "Фрінет" є найбільш прийнятним і заснований на визначенні суми витрат ресурсів на її відтворення або заміщення з урахуванням факторів фізичного та морального зносу. Цей підхід найбільш ефективний, коли покупець збирається порівняти витрати на придбання бізнесу з витратами на створення аналогічного підприємства.

Таблиця 2.11Переваги та недоліки підходів до оцінки вартості ТОВ "Фрінет"

Підхід	Переваги	Недоліки
1. Доходний	враховує майбутні очікування; враховує ринковий аспект (через ставку дисконту); враховує економічне застаріння	трудомісткість прогнозування; результати мають імовірнісний характер
2. Порівняльний (ринковий)	цілком ринковий метод; відображає реальне співвідношення попиту і пропозиції, практику угод	заснований на минулому без урахування майбутніх очікувань; вимагає великого числа виправлень; труднощі зі збиранням необхідної інформації
3. Майновий	ґрунтується на реально існуючих активах; єдино можливий для певних видів підприємств	не враховує вартість деяких нематеріальних активів; не враховує майбутні очікування; не враховує ефективність використання активів

В основі методів цієї групи лежить передісторія розвитку об'єкта та поточні дані про діяльність підприємства. При цьому вважається, що інвестор не повинен сплачувати за об'єкт більше коштів, ніж сума, що потрібна для його відтворення. Суть методів майнового підходу полягає у визначенні вартості власних або "чистих" активів підприємства, які залишаються в його розпорядженні після виконання всіх зовнішніх зобов'язань.

Даний підхід представлений двома основними методами:

- методом вартості чистих активів;

- методом ліквідаційної вартості.

Використання того чи іншого методу строго обмежується цілями оцінки. Так, сферами застосування методу чистих активів є:

- оцінка підприємств, основна діяльність яких спрямована на досягнення соціального ефекту;

- купівля-продаж підприємств зі значною часткою матеріальних і фінансових активів у структурі майна;

- страхування, оподатковування майна підприємства;

- підвищення ефективності поточного управління підприємством;

- визначення кредитоспроможності;

- оцінка вартості нового підприємства, яке не має історії господарської діяльності.

Для ТОВ "Фрінет" цілями оцінки буде підвищення ефективності поточного управління підприємствами.

Сутність методу складається у визначенні різниці між сумами вартості всіх активів підприємства та всіх зобов'язань. Базова формула для розрахунку чистих активів має вид:

(2.1)

де, ЧА – вартість чистих активів підприємства;

А – сума всіх активів;

З – сума всіх зобов'язань.

Відповідно до діючої методики оцінки вартості майна вихідна формула трансформується таким чином:

ЧА = (Н + О + М)-(В+Д + П)(2.2)

де, Н – вартість необоротних активів;

О – вартість оборотних активів;

М – вартість витрат майбутнього періоду;

В – вартість забезпечення наступних витрат і платежів;

Д – вартість довгострокових зобов'язань;

П – вартість поточних зобов'язань.

Слід зазначити, що такий підхід доцільний тільки у випадку визначення нижньої межі можливої ціни підприємства, тому що припускає бухгалтерську оцінку величини майна підприємства, що рідко збігається з ринковими оцінками.

Проведемо розрахунок вартості чистих активів підприємства ТОВ "Фрінет" у 2008 році:

ЧА = (Н + О + М) - (В + Д + П) = (2532,0 + 1164,2 + 6,8) – (0 + 0 + 799,4) = 2903,6 (тис. грн.)

Через те, що балансова вартість майна підприємства в умовах інфляційної економіки не дає реальної оцінки його величини, у світовій і вітчизняній практиці оцінки бізнесу застосовують метод чистих скоригованих активів. У цьому випадку базова формула методики чистих активів здобуває наступний вигляд:

ЧА*=А*-3*,(2.3)

де, ЧА* – скориговані чисті активи;

А* – скориговані активи;

З* – скориговані зобов’язання.

Поняття скорегованих (або реальних) чистих активів засноване на ремісії, що виникає в результаті бухгалтерських принципів оцінки, застосовуваних до активів підприємства. Вартість, отриману в результаті застосування принципів історичної вартості (оцінка за собівартістю), або індексовану історичну вартість (з урахуванням переоцінки активів) замінюють залежно від мети й умов оцінки на вартість заміщення або споживчу вартість. У результаті виникає зменшення або збільшення вартості бухгалтерських активів і, як наслідок, необхідність їх коригування.

Коригування статей балансу з метою оцінки вартості підприємства ведеться у двох напрямках:

- інфляційне коригування;

- нормалізація бухгалтерської звітності.

Алгоритм перерахування статей балансу в поточні ціни включає наступну послідовність операцій:

- визначення залишкової відновлювальної вартості основних засобів і нематеріальних активів;

- аналіз та оцінка довгострокових і короткострокових фінансових вкладень з погляду їхнього котирування на фондовому ринку;

- аналіз та оцінка запасів за ринковою вартістю;

- аналіз та оцінка дебіторської заборгованості з погляду реальності її до погашення;

- аналіз та визначення поточної вартості зобов’язань, наявних у підприємства.

Нормалізація фінансової документації полягає у внесенні виправлень в окремі статті балансу й у звіт про фінансові результати. Це пов’язано з такими основними моментами:

- по-перше, не всі активи підприємства беруть участь у формуванні результату його господарської діяльності. В економічній літературі ці активи прийнято називати "невиробничими", а вартість чистих доходів і витрат, пов’язана з їх експлуатацією, повинна бути виключена з розрахунків;

- по-друге, з погляду потенційного інвестора, з розрахунків вартості підприємства повинні бути виключені разові, нетипові доходи і витрати власників підприємства, як правило, не пов’язані з його основною діяльністю.

Ця методика розрахунку вартості підприємств відповідає Міжнародним принципам бухгалтерського обліку і є найбільш поширеною у вітчизняній практиці визначення вартості чистих активів підприємств.

Діяльність ТОВ "Фрінет" характеризує наступна інформація:

- баланс підприємства за звітний рік;

- основні засоби підприємства відображені в балансі за витратами на їх придбання з урахуванням переоцінок за нормативними коефіцієнтами. Останні мали здебільшого суб'єктивний характер, їх механічне використання призвело до значних відхилень залишкової балансової вартості від реальної ринкової. У зв'язку з цим на підприємстві було проведено часткову інвентаризацію активів, за результатами якої експерти з обладнання визначили перебільшення балансової вартості над ринковою у 5 % з урахуванням факторів фізичного та функціонального зносу;

- нематеріальні активи підприємства, які відображено в балансі, за визначенням експертів, практично повністю нові та для розрахунку використовується їх ринкова вартість, що дорівнює балансовій вартості. Комп'ютерні програмні засоби, які використовують підприємства, носять стандартний характер;

- ринкова вартість товарних запасів, які частково втратили свою первісну якість (3 % від загального обсягу товарних запасів), дорівнює ціні їхньої можливої реалізації за купівельною вартістю з 20 % знижкою;

- на основі фінансових документів підприємства спеціалістами фінансового відділу визначено, що у складі дебіторської заборгованості відсутні сумнівні борги, а короткострокові зобов'язання підприємства є обов'язковими і не можуть коригуватися.