До 2000 р. регіональне відділення здійснювало продаж пакетів акцій ВАТ за приватизаційні майнові сертифікати, компенсаційні сертифікати та грошові кошти. Для продажу за приватизаційні майнові сертифікати на сертифікати! аукціони виставляли 485 пакетів акцій ВАТ, з яких було продано 452. що становило 93,2% від кількості запропонованих.
Великим попитом користувались акції акціонерних товариств «Кузнецовськенергожитлобуд», «Рівненський завод будівельних матеріалів», «Рівнегазбуд», «Рівневтормет», «Дубенський ливарно-механічний завод», Рівненська друкарня», «Науково-дослідний інститут машинобудування», «Рембуд-4».
Після закінчення сертифікатної приватизації зусилля працівників регіонального відділення були зосереджені на продажу майна за грошові кошти. Від приватизації державного та комунального майна отримано більш як 28 млн. грн.
У результаті приватизації в області сформувалася нова формація підприємців-власників, особисті інтереси яких тісно пов'язані з розвитком підприємств. За десятирічний період приватизації колективної форми власності набули 1 288 об'єктів (76,8% від загальної кількості реформованих), об'єктами приватної власності стали 389 об'єктів (23,2%).
Прихід ефективних власників на підприємства підвищив результативність їх роботи. Так, за 6 міс. 2002 р. роздержавленими промисловими підприємствами регіону вироблено продукції на 378 млн. грн., що становить 39,3 % від загального обсягу промислового виробництва (за І півріччя 2001 р. - 35,9%). Роздержавленими підприємствами обробної промисловості вироблено 84% загального обсягу продукції. У хімічній і нафтохімічній промисловості на роздержавлені підприємства припадає весь обсяг виробленої продукції, легкій - 79,6%, машинобудуванні, целюлозно-паперовій, поліграфічній промисловості та видавничій справі, харчовій промисловості та переробці сільськогосподарської продукції - 50 - 60%. За 9 міс. 2002 р. кращі результати роботи мають ТОВ «Комбінат деревних плит», в якому обсяги виробництва порівняно з аналогічним періодом минулого року зросли на 274,5%, ЗАТ «Костопільський завод скловиробів»
-136%, ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» - 67,1%, ВАТ «Рівненська кондитерська фабрика» - 22,9%, ВАТ «Рокитнівський склозавод» - 17,4%, ТОВ «ОДЕК-Україна» -11%, ВАТ «Волиньцемент» - 6,5%, ВАТ «Поліссяхліб» - 5,9%, ВАТ «Рівненський завод високовольтної апаратури» - 5%.
У діяльності регіонального відділення великої ваги набули функції управління державними корпоративними правами, контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна, управління державним майном, зокрема передачі в оренду державного майна, тощо. Зараз регіональне відділення уклало 45 договорів оренди державного майна, більш як 350 договорів оренди державного майна погоджено. Від оренди державного майна за 9 міс. 2002 р. отримано 413,0 тис. гри., що становить 79,6% річного завдання.
Регіональне відділення працює у тісній взаємодії з обласним та районними органами виконавчої влади. Рівненська обласна державна адміністрація постійно тримає в полі зору хід приватизаційних процесів у регіоні.
Зараз у регіональному відділенні працюють 32 працівники, з них 69% - жінки, їх середній стаж роботи в органах приватизації становить близько 7 років. Працівники відділення - висококваліфіковані фахівці, талановиті і працелюбні люди, їх ділові та людські якості забезпечили вагомі особисті внески в реалізацію державної політики реформування економіки Рівненської області на ринкових засадах, їх робота націлена на неухильне виконання завдань, що зумовлені новою політичною та економічною ситуацією в Україні[5,9-11].
1.5 Хід приватизації державного майна в Україні (І квартал
2005 року)
У зв'язку з прийняттям постанови Верховної Ради України від 13.01.05 № 2349-ІV «Про тимчасові обмеження у сфері приватизації» будь-які дії, спрямовані на відчуження об'єктів права державної власності, були тимчасово припинені. Разом з тим із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 28.02.05 № 158 «Про часткове зняття обмежень, щодо розпорядження об'єктами права державної власності» була відновлена приватизація об'єктів права державної власності, крім об'єктів групи Г. Дія зазначеного мораторію призвела до скорочення обсягів приватизації на початку року[2,5-6].
За оперативними даними Фонду державного майна України (ФДМУ), у січні-березні 2005 р. по Україні роздержавлено 158 об'єктів державної власності. В основному це об'єкти груп А 95-(60,1 °/0 загальної кількості роздержавлених об'єктів) та Д - 46 (29,1 %). Також роздержавлено 5 об’єктів (3,2 %) групи В, один об'єкт (0,6 %) групи Е та 11 об’єктів (7,0 %) групи Ж. Основними способами роздержавлення об'єктів були викуп - 76 об'єктів та продаж на аукціонах -70 об'єктів, що становить відповідно 48,1 та 44,3 % загальної кількості об'єктів, які роздержавлено. Викуплено через оренду 7 об'єктів (4,4 %) та роздержавлено способом продажу акцій ВАТ 5 об'єктів (3,2%).
П'ять об'єктів великої приватизації (група В) роздержавлено способом продажу акцій ВАТ.
Об'єкти малої приватизації (група А) були викуплені - 55 об'єктів (57,9 %), продані на аукціонах - 33 об'єкти (34,7 %) та 7 (7,4 %) об'єктів викуплено через оренду.
Із 46 об'єктів групи Д продано на аукціонах 33 об'єкти (71,7 %) та ще 13 об'єктів (28,3 %) викуплено.
Один об'єкт групи Е продано на аукціоні. Із 11 об'єктів групи Ж 8 об'єктів роздержавлено способом викупу та 4 об'єкти продано на аукціоні.
Вартість державної частки майна, яка підлягала роздержавленню в січні - березні 2005 р., за актами оцінки становить 37,0 мли грн. Розподіл за групами об'єктів такий, %: А -83,5; В, Г-11,1; Д-2,7; Ж-2,7.
Упродовж звітного періоду органи приватизації за угодами з органами місцевого самоврядування змінили форму
власності 818 об'єктів комунальної власності. В основному це були об'єкти групи А (791 об'єкт - 96,7 %). Об'єкти інших груп становлять 3,3 % загальної кількості, а саме: 14 об'єктів групи Д (1,7 %), 5 об'єктів групи Е (0,6 %) та 8 об'єктів групи Ж (1,0%).
До більшості об'єктів комунальної власності був застосований спосіб викупу - 68,0 % об'єктів. Через оренду викуплено 21,1 % об'єктів, на аукціонах продано 8,4 % загальної кількості об'єктів, за комерційним конкурсом -1,5 % об'єктів та за некомерційним конкурсом - 1,0 % об'єктів.
За звітний період від приватизації державного майна надійшло коштів у сумі 89,6 млн. грн. З них по центральному апарату ФДМУ отримано коштів у сумі близько 41,4 млн. грн., від регіональних відділень ФДМУ- 48,2 млн. грн.
Найбільше коштів надійшло від продажу об'єктів державної власності регіональними відділеннями ФДМУ по м. Києву - 19,0 млн. грн., м. Севастополю - 2,2 млн. грн., Фондом майна Автономної Республіки Крим - близько 2,0 млн. грн. та регіональними відділеннями ФДМУ по областях, млн. грн.: Донецькій - 10,0, Одеській - 3,8, Харківській - 1,9, Херсонській - 2,1, Луганській - 1,0, Київській та Миколаївській - по 0,7, Тернопільській - 0,5, Сумській - близько 0,5.
Завдання з надходження коштів за січень - березень 2005 р. регіональними відділеннями виконано на 117,02 %. Найгірше виконується завдання регіональними відділеннями по Івано-Франківській (12,15 %) та Запорізькій (52,39 %) областях.
За січень - березень 2005 р. на фінансування загального фонду державного бюджету від приватизації державного майна (крім об'єктів, для яких передбачено окремий розподіл) та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств (з урахуванням залишку коштів на початок звітного періоду), перераховано коштів у сумі 138,9 млн. грн.[2,21].
ВИСНОВКИ
Опрацювавши літературу, праці різних вчених та дослідників та інші засоби інформації з питання «Приватизація: вітчизняний досвід» я дійшла до таких висновків:
1. Переважним способом приватизації на початку приватизації був викуп державного майна, зданого в оренду з викупом, під час якої колективом підприємства створювалася організація орендарів. Більша частина державного майна викупалася за приватизаційні майнові сертифікати. Безперечно, що такий спосіб приватизації був найбільш сприятливим на той час.
2. Приватизація в Україні пов'язана з вирішенням багатьох практичних проблем, які ще більше обмежують ефект від зміни форм власності.
3. На цей час проводиться оцінка вартості основних фондів, головним чином за остаточною вартістю, яка, у свою чергу, є функцією балансової вартості. Але цей показник малопридатний для визначення продажної ціни основних фондів, бо залишкова вартість часто не відбиває ні поточної, ні перспективної їх ринкової вартості.
4. У ході сертифікатної приватизації і корпоратизації підприємств не було відзначено випадки істотного навмисного викривлення вартості основних фондів. Ці викривлення почали проявлятися під час грошової приватизації.Кошти для приватизації найчастіше надходять від та іноземних інвесторів.
5. Багато економістів закликають до розширення іноземних інвестицій для цілей приватизації. У принципі, залучення коштів іноземних інвесторів для приватизації можна допустити. Але при тіньовій приватизації або при заниженні ціни, що характерне для сучасної України, викуплене майно буде важко реприватизувати, тому продаж наших заводів іноземним власникам доцільний лише в окремих випадках. Атакож головним джерелом коштів для приватизації є капітали нових вітчизняних власників та олігархів, котрі їх представляють.
6. Саме недержавний сектор є лідером за всіма показниками – починаючи із заробітної плати працівників і закінчуючи якістю виготовленої продукції, що підтверджує правильність економічного курсу нашої країни.
7. На даний час найбільшим попитом користуються підприємства легкої промисловості та будівельні, а також проектно-будівельні організації, підприємства автомобільної та хімічної галузей, ремонтні заводи. Так, у кольоровій металургії, деревообробній та целюлозно-паперовій промисловості всі підприємства роздержавлені.