Смекни!
smekni.com

Аналіз банківської діяльності 2 (стр. 15 из 18)

Причина неефективного використання власного капіталу може бути пояснена, якщо розложити прибутковість капіталу на фактори (формула Дюпона):

ROE=((Прибуток/Доходи) х (Доходи/Активи) х (Активи/Капітал)) /100 (2.22)

Підставивши відповідні значення, для всіх 39 банків отримаємо:

3,57% = (2,82% х 20,88% х 6,07) / 100.

У розрізі крупних банків та наступних банків, відповідно отримаємо:

1,36% = (0,91% х 20,94% х 7,09) / 100.

6,54% = (6,71% х 20,75% х 4,70) / 100.

Основна причина низької рентабельності власного капіталу банківської системи в цілому напряму повязана з ефективністю управління витратами (найкращий діапазон значень для доходної маржі 8-16). Достатньо високий рівень дохідності активів (звичайний діапазон значень 14-22%) можна пояснити не ефективністю управління активами та пасивами, а дешевою ресурсною базою.

В структурі доходів процентні доходи складали 60,66, комісійні доходи – 22,94%, інші операційні доходи – 13,70%. В структурі найбільш питома вага приходяться на процентні видатки –42,91%, комісійні витрати – 7,49%, інші операційні витрати – 5,90%, загальні адміністративні витрати – 16,17%, витрати на персонал –10,89%, витрати на формування резервів під безнадійну заборгованість –13,56%, сплату податку на прибуток – 1,45%. З 40-ка банків чисті процентні збитки понесли – 4 банка, чисті комісійні збитки – 4 банка, а чисті операційні збитки – 5 банків. При цьому 8 банків показали відємний фінансовий результат.

2.3. Аналіз прибутковості комерційного банку «Мрія"

Аналіз динаміки одного із головних показників, які характеризують ефективність банківської діяльності, – прибутковості активів (відношення чистого прибутку до середніх активів) – свідчить, що протягом двох останніх років його значення по банківській системі України постійно і досить стрімко знижується – дивіться малюнок.

Зауважимо, що для банків розвинених країн аналогічний показник коливається на рівні 0,75 – 1,5 %. Беручи до уваги ці орієнтовні значення, тенденцію зниження прибутковості активів протягом 1999 року можна вважати певним чином закономірним явищем, хоч і з деякими застереженнями. Йдеться насамперед про взаємозвязок таких категорій, як прибуток і ризик, що, як відомо, перебувають у прямій залежності. Так, зниження прибутковості розглядається як виправдане за умови відповідного зменшення ризику. Хоч рівень сукупного ризику, який супроводжує діяльність вітчизняної банківської системи, не піддається точному виміру, але й на інтуїтивному рівні зрозуміло, що вести мову про адекватне зменшення ризикованості в даному разі навряд чи доречно. Щодо ситуації, яка склалася в першій половині 2000 року, коли рівень прибутковості активів знизився до 0,58%, то її слід розцінити як критичну. Нагадаємо, що в процесі аналізу динаміки, крім абсолютних значень показника, суттєву роль відіграє характер виявленої тенденції (стабільність, зростання, спад). Оскільки прибутковість активів комерційних банків за півтора року (з 01.01.99 до 01.07.00) знизилася у 15,5 разу, це теж дає вагомі підстави визнати ситуацію критичною.

З огляду на це доречно проаналізувати динаміку основних фінансових коефіцієнтів, що характеризують діяльність банків України, а також порівняти їх з аналогічними показниками банків США, як країни, банківська система якої досягла значного прогресу (див. табл. 2.10.). Зауважимо, що наведені дані хоч і не повністю зіставні через відмінності соціально-історичного та економічного характеру, а також через окремі розбіжності в системах обліку, правовому й законодавчому полі, зокрема щодо правил і норм оподаткування фінансових результатів діяльності, все ж відображають загальні тенденції.

Порівняльний аналіз фінансових коефіцієнтів банківських систем України і США засвідчив, що в цілому вони можуть порівнюватися (а це вже позитивний момент), а найбільші відмінності стосуються ліквідності й кредитного ризику. Так, миттєва ліквідність українських банків на 29,8%, або майже в 2,5 разу, перевищує аналогічний показник банків США, причому в наступний період ця тенденція посилюється.

Питома вага ліквідних активів у структурі балансу вітчизняних банків (75,8%) у 4,3 рази перевищила відповідний коефіцієнт американських банків (19,92%). Слід визнати, що високий рівень ліквідності банків позитивно оцінюється з погляду клієнтів, контрагентів, кредиторів, але негативно впливає на прибутковість, адже дохідність активів перебуває в оберненій залежності від їх ліквідності. Оскільки в даному разі нас цікавить саме прибутковість банків, високий рівень ліквідності слід розглядати як одну із причин зниження прибутків у вітчизняній банківській системі.

Таблиця 2.10.

Аналіз основних показників діяльності банків, (%)

№ п/п Показник США Україна Відхилення
1999 I півріччя 2000 (3) - (2) (4) - (3)
1 2 3 4 5 6
1 Чистий прибуток/власний капітал 14,97 21,40 5,50 6,43 -15,90
2 Чистий прибуток/активи 1,14 2,09 0,58 0,95 -1,51
3 Власний капітал/активи 7,98 9,80 10,57 1,82 0,77
4 Достатність капіталу 11,30 21,80 19,60 10,50 -2,20
5 Загальний капітал/активи 9,16 22,60 21,44 13,44 -1,16
6 Додатковий капітал/усього капітал 16,89 21,54 18,37 4,65 -3,17
7 Власний капітал/усього кредитів 12,61 22,90 25,70 10,29 2,8
8 Кредити/усього активи 65,01 42,80 41,12 -22,21 -1,68
9 Резерв/усього активи 2,11 11,40 16,73 9,29 5,33
10 Миттєва ліквідність 19,92 49,70 59,50 29,78 9,80
11 Ліквідні активи/усього активи 17,49 75,80 78,2 58,31 2,40
12 Чиста процентна маржа 3,95 6,70 5,00 2,75 -1,70

Звісно, з погляду забезпечення стабільності всієї банківської системи України такий надзвичайно високий рівень ліквідності американських банків дає підстави робити висновок про їхню нестабільність. У звязку з цим зазначимо, що достатній рівень ліквідності забезпечується не тільки і не стільки накопиченням ліквідних активів, а й доступністю і стабільністю джерел їх поповнення. Банки США мають змогу користуватися перевагами, які надає високорозвинений фінансовий ринок, і залучати ліквідні засоби в будь-який час у необхідній кількості, що дає змогу підтримувати запас ліквідних активів на мінімальному рівні. Українські банки змушені накопичувати ліквідність, адже нерозвиненість внутрішнього фондового та валютного ринків, відсутність виходу на міжнародні ринки грошей унеможливлює застосування досконаліших методів управління ліквідністю.

Негативно вплинули на прибутковість і структурні зрушення в портфелі активів, які мали місце протягом аналізованого періоду, зокрема такі, як зниження питомої ваги кредитного портфеля в активах, оскільки кредити завжди були найдохіднішими банківськими активами. Наголосимо, що в міжнародній банківській практиці оптимальним вважається рівень 60-65%, який і спостерігається в американських банках, тоді як у вітчизняній банківській системі цей показник в 1,5 раз нижчий.

Але висока дохідність кредитних операцій супроводжується ще й високим ризиком, рівень якого відображає відношення обсягу резерву на покриття кредитних ризиків до обсягу кредитів. В Україні такий резерв ще не сформований у повному обсязі, тому розрізняють розрахункову та фактичну величину резерву. В процесі обчислень відповідного показника використана розрахункова сума резерву як така, що точніше відображає рівень кредитного ризику банків. У США подібної проблеми не виникає, оскільки резерви вже давно і в повному обсязі сформовані. Як свідчать дані таблиці 2.10, кредитний ризик вітчизняних банків суттєво перевищує (у 5,4 раз) аналогічний показник американських банків, крім того, протягом першого півріччя 2000 року ця негативна тенденція поглиблювалася і значення відповідного показника збільшилося на 5,33%. Зрозуміло, що проблемні кредити дають збитки банку, а тому є ще однією причиною зниження прибутковості.

Аналіз динаміки таких показників, як прибутковість капіталу, прибутковість активів, чиста процентна маржа, свідчить, що їх значення протягом першої половини 2000 року погіршилися. Це сталося насамперед унаслідок збільшення сукупного капіталу та активів по банківській системі в цілому. Так, досить яскраво виявляється тенденція до зростання рівня капіталізації банків, що само собою є, безперечно, позитивним фактом, причому темпи зростання статутних фондів банків вищі, ніж темпи зростання сукупного капіталу. Одночасно поліпшився якісний склад капіталу за рахунок зменшення питомої ваги додаткового капіталу в його структурі.

При зростанні капіталу для підтримки його прибутковості на попередньому рівні необхідно забезпечити адекватні темпи зростання прибутку, але такого завдання вітчизняним банкам вирішити не вдалося. Аналіз абсолютної величини прибутку у системі комерційних банків свідчить, що банки не тільки досягли відповідного зростання у 2000 році, а й не змогли одержати прибутку на рвні попереднього року. Так, величина прибутку по .банківській системі на 01.07.2000 року становила 133,1 млн. грн., тоді як за відповідний період минулого року – 309,1 млн. грн., що в 2,3 рази більше. Прибутковість власного капіталу становила лише 5,5%, що в 3,9 раз менше, ніж у попередньому періоді.