3.Рішення мають формально визначений характер;
4.Стосуються єдиної сфери діяльності – суспільства;
5.Сприяють впорядкуванню суспільних відносин шляхом врівноваження політичних інтересів.
Відмінні риси:
| № п/п | Політична влада | Державна влада |
| 1. | Здійснюється колективними суб’єктами, тобто структурами суспільства, що складають поняття “політична система”. | Здійснюється єдиним суб’єктом – державою. |
| 2. | Не має ознак суверенітету, бо зазнає постійного впливу з боку соціальних структур. | Є суверенною. |
| 3. | Регламентується підзаконними нормативними актами (статут і т. п.). | Регламентується лише конституційно. |
| 4. | Рішення поширюються на все населення чи його частину. | Рішення поширюються на все населення. |
| 5. | Протидією є опозиція. | Протидією є безвладдя. |
| 6. | Регламентує одну сферу суспільних відносин. | Поширюється на всі сфери суспільних відносин. |
| 7. | Засновується на принципі субординації. | Засновується на принципі координації. |
19. Поняття та елементи політичної системи суспільства
В юридичній літературі поняття «політична система» визначається у двох аспектах:
1.Теоретичний, що характеризує її як сукупність органів та організацій, що наділяються правом розробки та прийняття владних рішень політичного характеру.
2.Функціональний, що характеризує політичну систему як взаємодію соціальних структур, що надає можливість найбільш раціонального розподілу їх повноважень щодо розробки та реалізації політичних рішень.
Політична система характеризується наявністю структури, яку складають:
1) Органи та організації;
2) Політичні інститути;
3) Політичні ідеї, що становлять ідеологію;
4) Механізми взаємодії суб’єктів;
5) Механізми розробки та прийняття політичних рішень;
6) Повноваження суб’єктів у сфері політики;
7) Механізми реалізації владних повноважень.
Основними суб’єктами політичної системи є:
а) Держава, що діє шляхом реалізації повноважень органів;
б) Суспільні формування – добровільні об’єднання громадян, що функціонують з метою задоволення їх спільних інтересів (партії, рухи, громадські організації).
20. Держава в політичній системі
Місце держави в політичній системі характеризується трьома елементами:
1.Держава є центральним елементом політичної системи, бо:
- вона суверенна;
- діє від імені суспільства;
- виконує загальносоціальні функції;
- є гарантом прав особи;
- має спеціальні органи;
- надає своїм рішенням правової форми.
2.Держава безпосередньо впливає на функціонування інших елементів політичної системи. Вона визначає їх повноваження, легалізує шляхом реєстрації документів, розробляє типові положення щодо їх функціонування, визначає рівень законності їх діяльності та забороняє ті структури, дії яких протирічять закону.
3.Держава приймає політичні рішення під безпосереднім впливом інших елементів політичної системи. Вони приймають участь у прийнятті рішень у формі представницьких органів держави, безпосередньо сприяють реалізації функцій держави, входять до складу колегіальних органів держави з правом вирішального голосу, за вчинення незначних протиправних діянь держава надає можливості застосовувати засоби громадського впливу.
Отже, держава є єдиним суб’єктом державної влади та основним засобом здійснення політичної влади, а наявність інших суб’єктів політичної влади надає можливості певного впливу на процес прийняття важливих рішень з боку суспільства.
21. Поняття, ознаки та класифікація функцій держави
Регулятивне призначення держави в суспільстві визначає необхідність виконання державою певних завдань що стосуються певної сфери суспільних відносин та реалізуються завдяки функціям держави.
Функції держави – основні напрямки діяльності держави, що розкривають її призначення в суспільстві.
Для функцій держави характерні наступні ознаки:
1.Це стійкі характеристикидіяльності держави, які дають можливість визначити зміст призначення держави в суспільстві.
2.Це предметна діяльність держави, що торкається найважливіших сфер суспільного життя, яке склалося протягом тривалого періоду розвитку держави.
3.Функції мають безпосередній зв’язок з формальними ознаками держави (вони визначають зміст та рівень суверенітету, здійснюються в рамках певної території, в діяльності спеціальностворених органів та мають правову форму закріплення).
4.Функції є засобом реалізації завдань, що є характерними для певного етапу розвитку державності.
5.Функції здійснюються в чітко визначених формах та нормативно закріпленими методами, що включають і примусові.
Отже, функції держави – це основні напрямки її діяльності по здійсненю завдань держави, що відображають соціальну природу держави та її призначення як основного засобу здійснення політичної влади.
Різноманітність напрямків державно-владної діяльності дає можливість класифікувати функції держави за різними критеріями:
I. За територією здійснення:
- зовнішні;
- внутрішні.
II. За періодом здійснення:
- постійні;
- тимчасові.
III. За соціальним призначенням:
- загальносоціальні, що пов’язані з виконанням завдань, які відповідають природі суспільства;
- специфічні функції, що забезпечують ліквідацію протилежностей між чиновництвом та населенням.
IV. За характером:
- відкриті, що визнаються публічно і виконуються офіційно;
- латентні, що здійснюються з метою приховування реальної сутності держави.
V. За сферами:
- політичні;
- економічні;
- гуманітарні.
VI. За основним змістом:
- загальносуспільні, основним призначенням яких є забезпечення існування та благополуччя суспільства (надання соціальної допомоги, соціальні прграми та ін.);
- класові функції, що відображають інтереси тієї соціальної групи, яка здійснює владні повноваження (забезпечення інтересів еліти позаекономічними чи примусовими методами, конституційне изакріплення привілеїв та можливість забезпечити виконання інтересів за допомогою примусу);
- національні, що характеризуються як діяльність держави, що націлена на збереження і розвиток національної культури, традицій та мови певного етносу (захист інтересів нації, яка створила державу, тих, що знаходяться за межами держави і т .п.).
VII. відповідно до принципу розподілу влади:
- законодавчі;
- виконавчі;
- судові;
- інформаційні (мають на меті цілеспрямовану інформованість населення щодо форм суспільної свідомості, що є необхідною умовою для функціонування інших гілок влади).
22. Співвідношення функцій та завдань держави
Функції держави реалізуються як засоби реалізації її завдань. Це визначає необхідність визначення їх співвідношення.
Завдання і функції держави мають як спільні, так і відмінні риси.
Спільні риси:
1.Розкривають соціальне призначення держави;
2.Певним чином закріплені;
3.Здійснюються у чітко визначених формах;
4.Залежать від рівня розвитку суспільства та держави;
5.Змінюються від характеру дії політичних, економічних, соціальних, науково-технічних та інтелектуальних факторів;
6.Відображають процес еволюційного розвитку держави.
Відмінні риси:
| № п/п | Завдання держави | Функції держави |
| 1. | Визначають зміст діяльності держави; | Є засобом реалізації завдань; |
| 2. | Мають програмний характер; | Мають прикладний характер; |
| 3. | Стосуються лише найважливіших сфер життєдіяльності суспільства; | Стосуються всіх сфер суспільного життя; |
| 4. | Закріплюються конституційно; | Закріплюються за допомогою законів та підзаконних актів; |
| 5. | Можуть лише декларуватися; | Є конкретними і повинні реалізовуватися; |
| 6. | Форми та методи здійснення не чітко визначені; | Форми та методи здійснення мають конкретний зміст і закріплюються нормативно; |
| 7. | Мають стабільний характер і змінюються в залежності від суттєвих факторів (зміна сутності держави чи її форми). | Діє механізм оновлення функцій, що залежить від суб’єктивних факторів. |
23. Форми та методи здійснення функцій держави
Функції держави здійснюються в чітко визначених формах та специфічними методами.
Форми здійснення функцій – це реальні можливості забезпечення умов для діяльності держави, що надають можливість визначити характер взаємодії держави та правових інститутів.
Розрізняють три форми здійснення функцій держави:
1.Правотворча, тобто діяльність держави по розробці та прийняттю правових приписів, що визначають зміст функцій держави;
2.Правореалізаційна – діяльність спеціальних державних органів по конкретизації та виконанню приписів, що прийняті державою, шляхом видання індивідуальних нормативних актів;
3.Правоохоронна. Змістом є державна діяльність, що виявляється в контролі за виконанням чи дотриманням норм і застосуванні примусових заходів до правопорушників.
Функції держави здійснюються певними способами, які визначаються як методи:
1.метод переконання – здійснення функцій шляхом правового виховання громадян та проведення превентивних заходів;
2.Метод заохочення, що здійснюється шляхом впровадження державою певного досвіду, що дав позитивні результати, а також передбачає певні пільги суб’єктам які не вчиняють правопорушень;
3.Примусові методи – застосування до осіб, які вчинили правопорушення, певного покарання, метою якого є попередження правопорушень, виховання правопорушників та відшкодування нанесених державним інтересам збитків.
24. Поняття та елементи механізму держави
Механізм держави – це система всіх державних організацій, які здійснюють її завдання і реалізують функції.