.
Курсова робота з дисципліни : Адміністративне право
Виконала: студентка II курсу групи ПД-2.3 Кіяніцина Олена Сергіївна.
Міжгалузевий інститут управління
Київ-2005
Вступ.
Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного , соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Вона є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей забезпечення національних інтересів зміцнення авторитету.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей , формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.
Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.[1]
Право громадян України на освіту є конституційним і зафіксовано у ст.53 Конституції України. Відповідно до неї повна загальна середня освіта є обов’язковою. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання та інших обставин.
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
1. ЗУ ,, Про освіту “ від 23 березня 1996 р.
I. Правові засади управління освітою.
Державна політика в галузі освіти і науки полягає в тому що Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного духовного і культурного розвитку суспільства. Від імені держави політика в галузі освіти
в Україні визначається Верховною Радою України (відповідно до Конституції України) і здійснюється органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Основними нормативно-правовими актами , що регулюють суспільні відносини в галузі управління освітою , є Закон України < Про освіту > від 23 березня 1996 р., Закони України < Про професійно-технічну освіту > від 10 лютого 1998 р. Закон України < Про загальну середню освіту > від 13 травня 1999 р.
Гарантовані права громадян ,щодо здобуття освіти забезпечуються створенням відповідних умов, передбачених Законом України < Про освіту> . Згідно з ним ці права забезпечуються :
- розгалуженою мережею закладів освіти , основаних на державній та інших формах власності , наукових установ , закладів післядипломної освіти;
- відкритим характером закладів освіти , створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей , інтересів громадянина;
- різними формами навчання – очною, вечірньою, заочною , екстернатом, а також педагогічним патронажем.
Також цим законом регулюються :
питання надання державних стипендій і пільг учням і студентам;
соціального захисту вихованців , учнів , студентів , курсантів, слухачів , стажистів , аспірантів , докторантів і інших осіб незалежно від форм їхнього навчання і типів закладів , у яких вони навчаються;
способи сприяння одержанню освіти в домашніх умовах.
Навчально-виховний процес у закладах освіти є вільним від втручання політичних партій громадських релігійних організацій .Залучення учнів студентів до участі в політичних акціях і релігійних заходах під час навчально-виховного процесу не допускається .Проте належність особи до будь-якої політичної партії громадської релігійної організації що діють відповідно до Конституції України не є перешкодою для її участі у навчально-виховному процесі. Учням студентам працівникам освіти законодавство дозволяє створювати в навчальних закладах первинні осередки об єднань громадян членами яких вони є .
Провідна роль у розвитку освіти в Україні належить підготовленим кадрам педагогічних працівників .До педагогічної діяльності допускаються особи , що мають відповідну освіту і професійну підготовку
Професійні права і обов’язки педагогічних працівників визначаються законодавством України , положеннями і статутами відповідних освітніх закладів .
Державні стандарти освіти розробляються окремо з кожного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на десять років.
II.Система і повноваження органів управління освітою.
Управління освітою в Україні здійснюється системою державних органів і органів місцевого самоврядування .До органів управління освітою належать:
Міністерство освіти і науки України;
міністерства і відомства України , яким підпорядковані заклади освіти;
Вища атестаційна комісія України;
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим;
місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування та підпорядковані їм органи управління освітою.[1]
Міністерство освіти і науки України ( МОН України ) є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України .МОН України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти , наукової , науково-технічної інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.
МОН України узагальнює практику застосування законодавства з питань,що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з удосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президенту України та Кабінету Міністрів України .
Основними завданнями МОН України є :
участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері освіти наукової науково-технічної інноваційної діяльності та інтелектуальної власності;
- створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти;
1.Битяк Ю.П. Адміністративне право України.- Харків : Право , 2002.-520с.
- створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти ;
- забезпечення розвитку освітнього, наукового та науково- технічного потенціалу України;
- визначення перспектив і пріорітетних напрямів розвитку у сфері освіти , наукової , науково-технічної , інноваційної діяльності та інтелектуальної власності
сприяння функціонуванню національної системи науково-технічної інформації;
забезпечення інтеграції вітчизняної освіти і науки у світову систему із збереженням і захистом національних інтересів.
Міністерство освіти і науки України відповідно до покладених на нього завдань:
розробляє державні стандарти освіти здійснює контроль за їх додержанням ;
визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного фінансового забезпечення навчальних закладів;
подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо впорядкування мережі державних вищих навчальних закладів , визначає мережу професійно-технічних навчальних закладів і бере участь у впорядкуванні мережі навчальних закладів для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування вносить відповідні пропозиції щодо вдосконалення мережі дошкільних загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів;
приймає рішення щодо запровадження експериментальних робочих навчальних планів , нових освітніх програм , педагогічних новацій і технологій;
здійснює заходи спрямовані на творчий розвиток особистості виявлення та підтримку обдарованих дітей талановитої молоді;
вживає разом з центральними та місцевими органами виконавчої влади заходів щодо працевлаштування випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів;
проводить роботу щодо встановлення еквівалентності документів про освіту і вчені звання ;
проводить у встановленому порядку ліцензування атестацію та акредитацію вищих і професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування веде Державний реєстр навчальних закладів;
вивчає разом з іншими центральними органами виконавчої влади потребу в кадровому забезпеченні сфери освіти , організовує підготовку таких кадрів , у встановленому порядку відкриває при вищих навчальних закладах і прирівняних до них закладах післядипломної освіти , в наукових установах аспірантуру, докторантуру;
присвоює у встановленому порядку вчені звання доцента і професора науковим та науково-педагогічним працівникам;
встановлює порядок атестації педагогічних працівників;
вживає заходів до поліпшення матеріальних та житлових умов студентів учнів працівників освіти і науки організації їх медичного та побутового обслуговування .
МОН України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази організовує і контролює їх виконання. В разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування спільні акти . Рішення МОН України прийняті в межах його повноважень є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування підприємствами установами та організаціями усіх форм власності і громадянами. [1]
Міністерства і відомства України ,яким підпорядковані заклади освіти разом з Міністерством освіти України :
беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти науки професійної підготовки кадрів ;