Смекни!
smekni.com

Німецькомовні лексичні запозичення в сучасній українській мові у суспільно-політичній та економічній сферах (стр. 8 из 10)

Наведений список запозичень говорить про значну кількість німецькомовних запозичень у наведених сферах. Серед них зустрічаємо дуже давні. Так, наприклад, з другої половини ХІV століття отримує розповсюдження слово бургомістр, у зв’язку з представленням багатьом містам України магдебургського права. У ХVІІ – XVIII ст. в українську мову потрапляють назви, пов’язані з титулами: граф, гофмаршал, гофмейстер; з територіально-адміністративними одиницями: штат; з органами управління: камер-колегія, президія; що пояснювалось реорганізацією Петром І центрального й місцевого управління, суспільно-політичного життя країни. У ХІХ ст. активізуються лексеми філістер, капіталізм, пролетаріат під впливом вчення Маркса і у зв’язку з розвитком капіталізму. Значна кількість німецькомовних запозичень у сфері суспільно-політичного життя з’являється у мові в радянський період: путч, агресор, дезорієнтація, фальсифікація та ін., у 30-ті роки ХХ ст.:диктат, початок 50-х років: аншлюс. Крім того, запозичення агресор є повторним, так як вперше воно з’явилось у ХVІІІ ст., але не закріпилось у мові, вдруге – 30-ті роки ХХ ст. внаслідок агресивної політики фашистської Німеччини. З подіями Великої Вітчизняної війни пов’язані запозичення фюрер, наці, гестапо, які зараз залишилися в українській мові на рівні історизмів

Цілий ряд запозичень у сфері політики та економіки є суто німецькими: аншлюс(нім. Anschluß); блок (нім. Block); вербувати (нім. werben); герольд (нім. Herold); герцог (нім. Herzog); граф (нім. Graf); камер-юнкер (нім. Kammerjunker); камергер (нім. Kammerherr); штаб (нім. Stab); штат (від нім. Staat); бухгалтерія (від нім. Buch – книга і halten – тримати); біржа (нім. Börse); вексель (нім. Wechsel); гросбух (нім. Großbuch); декорт (нім. Dekort); паушальний (нім. Pauschal); рентабельний (нім. rentabel); ширма(нім. Schirm), штат(нім. Staat); штраф (нім. Strafe).

Друга частина слів, які відносяться до сфери політики та економіки, має в якості джерела інші мови. Та саме в німецькій мові ці слова отримали ту звукову оболонку, відмінну від мови-джерела, з якою потрапили в українську мову, отже, традиційно такі запозичення вважаємо німецькими: диктат (нім. Diktat, від лат. dicto – диктую, наказую); кооператив (нім. Kooperative, від лат. cooperativus); кооптація (нім. Kooptation, від лат. cooptatio – довибори); майоризувати (нім. majorisieren, від лат. major – більший); нейтралітет (нім. Neutralität, від лат. neutralis – нічийний); офіціоз (нім. offizios – офіціозний, від лат. officciosus – послужливий, ревний); паритет (нім. Parität, від лат. paritos – рівність); президія (нім. Präsidium, від лат. praesideo); пріоритет (нім. Priorität, від лат. prior – перший); пролетаріат(нім. Proletariat, від лат. proletarius); протест (нім. Protest, від лат. protesto – публічно доводжу); суверенітет (нім. Souveranität, франц. souverainete); банк (нім. Bank, франц. banque, з італ. Banco); банкір (нім. Bankier, від франц. banquier); інвестиція (нім. Investition, від лат. investo – одягаю); індосант (нім. Indossant, італ. indossante); капітал (нім. Kapital, фр. сapital, від дат. capitalis – головний); маклер (нім. Makler, з голл. makelaar); опціон (нім. Option, з лат. optio (optionis) – вільний вибір); рабат (нім. Rabatt, від франц. rabattre – знижувати); такса (нім. Тахе, від лат. taxo – оцінюю). Разом з фонетичною оболонкою, що притаманна німецькій мові, ці слова прийшли також зі значенням, що сформувалося в ній. Наприклад, слово паритет – рівність сторін, держав, систем; кооператив – добровільне об’єднання людей. Тому ці запозичення можна вважати німецькими.

До третьої групи належать складні іменники, в яких один компонент є суто німецьким, а інший в якості генетичного джерела має інші мови, наприклад, прейскурант (нім. Preis – ціна і фр. сourant – поточний, теперішній).

Отже, всі ці приклади свідчать про те, що більшість слів саме в німецькій мові отримали ту звукову оболонку, з якою (чи близькою до неї) прийшли в українську мову [18,19].

Значна кількість суспільно-політичних лексем(81%) входять до складу активно функціонуючих в сучасній українській літературній мові. Це слова гуманізм, нейтралітет, паритет, пріоритет, канцлер, агресор, диктат, протест та ін.. Вони відомі широкому колу носіїв української мови. Частина слів вказаної групи існує в мові на рівні історизмів: курфюрст, ландграф, маркграф, камер-колегія, гетьман, штатгальтер, гофмаршал, гофмейстер. Вони складають до 19% від загального числа лексем, що аналізуються.

2.2 Пристосування запозичень до системи української літературної

мови на фонетичному, морфологічному та семантичному рівнях

Освоєння запозичених слів мовою, що їх приймає, супроводжується неодмінно і зміною їх матеріальної оболонки: звукового складу, морфологічної і словотворчої форми.

Німецькі голосні звуки в процесі пристосування до фонетичної системи української мови зазнавали майже повної субституції їх голосними української мови, що виявлялося у втраті таких особливостей звуків, як довгота і короткість, носовий характер, відкритість і закритість.

Коливання спостерігається у передачі німецького голосного [і] (короткий звук); [і:] (довгий звук), що передається на письмі літерою і. Звук [і] в німецьких запозиченнях виступає у двох вимовних варіантах — [і] та [и]. Це пояснюється впливом орфографічних форм української мови. Після букв, які позначають звуки [т], [д], [с], [ц], [ р], [ч], [ш] пишеться и (авторитет (нім. Autorität), майоризувати (нім. Majorisieren), паритет (нім. Parität), інвестиція (нім. Investition), диктат (нім. Diktat), колектив (нім. Kollektiv), нацизм (нім. Nazismus), принц (нім. Prinz), титул (нім.Titular), ширма (нім. Schirm), а після букв на позначення приголосних [п], [б], [в], [м], [ф], [г], [к], [х] (банкір (нім. Bankier), бургомістр (нім. Burgermeister), капітал (нім. Kapital), фальсифікація (нім. Falsifikation)), та у сполученні з о (пріоритет (нім. Priorität), oфіціоз (нім. Offizios), опціон (нім. Option)) пишеться і.

Також нам відомо, що особливістю німецької фонетичної системи є наявність дифтонгів. В українській мові фонем-дифтонгів немає. Тому важливо проаналізувати, як передаються вказані дифтонги у словах, що прийшли з німецької мови в українську. Аналіз лексем, що мають у мові-джерелі дифтонг [ае], показав, що в українській мові вони передаються двома варіантами звукосполучень: це звукосполучення [аі] (на письмі ай) – кайзер (нім. Kaiser) та звукосполучення [еі] (на письмі ей) – гофмейстер (нім. Hofmeister), поліцмейстер (нім. Polizeimeister), прейскурант (нім. Preis), рейхсрат (нім. Reichsrat). Дифтонги аи, еи в більшості запозичень відтворюються як сполучення голосних [а] і [е] з приголосним [в], в деяких випадках —[j] (графічно й) – нейтралітет (нім. Neutralität).

Щодо більшості німецьких приголосних, то вони зазнали в українській мові повної субституції. Так, німецький [ l ] має на сьогоднішній день в українській мові два варіанти. По-перше, це твердий плавний [л] у позиції перед [е] і твердий звук перед голосними заднього ряду: блок (нім. Block), ідеологія (нім. Ideologie), камер-колегія (нім. Kammerkollegium), колектив (нім. Kollektiv), ландтаг (нім. Landtag), лозунг (від нім. Losung), плакат (нім. Plakat). По-друге, часто на кінці слова: маршал (франц. marechal, від старонім. Marschalc), капітал (нім. Kapital), титул (нім.Titular). М’який [л`], характерний у всіх позиціях для мови - джерела. М’якість його позначається в українській мові на письмі літерами я, ю, і, ь: аншлюс (нім. Anschluβ), герольд (нім. Herold), космополіт (нім. Kosmopolit), культуртрегер (нім. Kulturtrager), нейтралітет (нім. Neutralität), вексель (нім. Wechsel), паушальний (нім. pauschal), рентабельний (нім. rentabel), фальсифікація (нім. Falsifikation), фальш (нім. falsch).

Німецьким фонемам [g] і [h] у більшості випадків відповідає українська фонема [г]: аграрний (нім. agrar), агресор(нім. Aggressor), бюргер (від нім. Burger), герольд (нім. Herold), герцог (нім. Herzog), гетьман (пол. hetman, від нім. Hauptmann), гофмаршал (нім. Hofmarschall), гуманізм (нім.Humanismus), камергер (нім. Kammerherr), гросбух (нім. Großbuch), лозунг (від нім. Losung).

Німецький звук ß в українській мовній системі передається тільки звуком [с], згідно з вимовою в німецькій мові: аншлюс (нім. Anschluβ), гросбух (нім. Großbuch).

Як короткі передаються в українській мові німецькі подвійні приголосні: агресор(нім. Aggressor), камергер (нім. Kammerherr), колектив (нім. Kollektiv), офіціоз (нім. Offizios), індосант (нім. Indossant), штатгальтер (нім. Statthalter).

Німецькі звукосполучення sp, st зберігають у більшості випадків в українській мові особливості артикуляції, які властиві мові-джерелу, (тобто в німецькій мові sp та st вимовляються на початку складу і слова як [шп] і [шт]: штаб (нім. Stab), штат (від нім. Staat), штраф (нім. Strafe), штатгальтер (нім. Statthalter).

Основна маса запозичень у досліджуваний період уживалась у сучасній граматичній формі. Ряд іменників, що мають нульове закінчення у називному відмінку однини у мові - джерелі, зберігають це закінчення: блок (нім. Block), паритет (нім. Parität), диктат (нім. Diktat), капітал (нім. Kapital), пріоритет (нім. Priorität), опціон (нім. Option), нейтралітет (нім. Neutralität), герольд (нім. Herold), герцог (нім. Herzog), гросбух (нім. Großbuch), камергер (нім. Kammerherr), банк (нім. Bank), штаб (нім. Stab), штат (від нім. Staat), штраф (нім. Strafe) та ін..

Німецькі імена на е зазнавали адаптації в двох формах: відпадіння е і підведення іменників під тип іменників чоловічого роду з основою на приголосний (штраф (нім. Strafe), кооператив (нім. Kooperative); надавання цим іменникам закінчення а на місці е і перетворення їх в іменники жіночого роду (біржа (нім. Börse), такса (нім. Тахе)).

На семантичному рівні німецькі лексеми у соціально-політичній та економічній сферах зазнали також впливу мови – рецептора. Типовим засобом введення їх у лексичну систему приймаючої мови є пояснення, тлумачення: «Біржою зветься такий великий будинок, у котрому збираються купці та хвабриканти, щоб справляти між собою свої річі». Запозичення з конкретним значенням у процесі свого розвитку змінюють свою семантику такими ж шляхами, як і слова питомі – за допомогою метафоричних і метонімічних перенесень значення. Якщо дослідити німецький лексичний матеріал, який маємо у складі сучасної української літературної мови у соціально-політичній та економічній сферах на групи із погляду семантичних перетворювань, то чітко вимальовуються дві значні групи слів. До першої з них входять ті лексичні запозичення, які у мові-рецепторі функціонують у тому семантичному обсязі , що й у мові-джерелі, наприклад: герольд, герцог, граф, камергер, кооптація, майоризувати, нейтралітет, маклер та ін.. Причина того, що українська мова прийняла безліч слів із їх вузькоспеціальними значеннями, є, як ми бачимо, потреба у поповненні термінологією певних сфер життя та діяльності людей, у виробленні чітких термінологічних значень для слів, що позначають різні спеціальні поняття.