Мир Знаний

Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи їх удосконалення (стр. 21 из 23)

7. Підтвердивши перегляд результатів і натиснувши кнопку “OK”, користувач переходить до аналізу доходності системи “клієнт-банк”. Для цього програма робить запит користувачу на введення доходів отриманих від системи “клієнт-банк”, підсумком з початку року на кінець місяця.

8. На основі отриманих даних система розраховує показники: “Рівня доходності на одного клієнта” та “Рівня доходності на одного клієнта системи “клієнт-банк”.

9. Наступним кроком програми є пропозиція користувачу розглянути графік приросту кількості клієнтів вцілому та кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”. У разі підтвердження пропозиції натисненням кнопки “OK”, система виводить на екран графік.

10. Після закінчення роботи макросу на екрані залишаються табличні дані; коефіцієнти, що розраховувались системою; графік – з якими можна продовжити дослідження, розраховуючи похідні дані.


ВИСНОВКИ

Проаналізувавши матеріали розглянуті у дипломній роботі та всебічно вивчивши досліджувану тему, ми можемо зробити певні висновки. Система “клієнт-банк” безперечно увійшла до банківських технологій на рівні програми операційного дня банку, електронної пошти НБУ та інших комп’ютерних програм без яких неможливо уявити сучасний комерційний банк. Слідуючи розвитку банківських технологій високорозвинутих країн Західної Європи, США та Азіатського регіону, Україна долає перепони недостатності капіталу для розвитку високих технологій і долає прірву між українським банківським ринком та банківським ринком вищеперечислених країн за рівнем послуг, що надаються клієнтам, зокрема й рівнем системи “клієнт-банк”.

Система “клієнт-банк” АКІБ “УкрСиббанк” дозволяє користувачам отримувати повний перелік послуг, що надається користувачам аналогічних систем інших банків: проведення платежів, отимання виписок за рахунками, отримання поточної інформації банківської сфери, інформації НБУ, створення шаблонів документів, перегляд документів за великим переліком фільтрів та інше. Розробка програми власними силами дозволяє і по сей день постійно вдосконалювати структуру задля пристосування програмного забезпечення системи “клієнт-банк” до сучасних умов діяльності як клієнта, так і банку. Наприклад, часті зміни діючого законодавства, що вносять або знімають заборони на певні види операцій, вдосконалення систем автоматизованого бухгалтерського обліку клієнтів банку, вимагають постійного стеження за ними та внесення коректив до системи “клієнт-банк”.

Проаналізувавши динаміку приросту клієнтів системи “клієнт-банк”, можна помітити значний приріст прихильників використання даної системи серед клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк”. Такі структурні зрушення викликані декількома факторами: по-перше приростом доходів клієнтів, що дозволяє витрачати певні кошти на потребу в системі “клієнт-банк”; збільшенням кількості клієнтів, що потребують швидкого, оперативного вирішення проблем, проведення розрахунків, що також надаютьперевагу системі “клієнт-банк” роботі з операціоністом банку; вдосконаленням діючих систем, що максимально пристосовують систему до потреб клієнта; зменшенням вартості послуги системи “клієнт-банк”, внаслідок зниження собівартості системи для банку та збільшення кількості клієнтів, що використовують систему.

Темпи приросту кількості клієнтів по системі “клієнт-банк” перевищують темпи приросту загальної кількості клієнтів, що також підтверджує наше твердження про популяризацію системи. Питання швидкого приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” призводить до виникнення потреби вивчення потенційних можливостей приросту доходів від цієї діяльності. Простеживши залежність приросту доходів від використання системи “клієнт-банк” від приросту кількості клієнтів, що використовують дану систему нами було виведено рівняння залежності, що дозволить прогнозувати доходну частину бюджету банку. Іншим рівнянням регресії було визначено функціональну залежність між приростом кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” та приростом загальної кількості клієнтів. Об’єднавши ці два рівняння та визначивши щільність зв’язку між факторами ми розрахували функціональну залежність між приростом кількості доходів від використання системи “клієнт-банк” та приростом загальної кількості клієнтів банку. Це дозволить спрогнозувати у бізнес-плані доходну частину від використання системи на основі запропонованого показника приросту кількості клієнтів. Як відомо, цей показник визначається на основі досліджень позицій банку на ринку та політики розвитку, що обирається на керівництвом на наступний період.

Цікавими також є матеріали дослідження структури операцій по системі “клієнт-банк” та долі операцій по системі “клієнт-банк” у загальній структурі операцій. Так, якщо в структурі клієнтів доля компаній, що використовують систему “клієнт-банк” є величина малозмінна і складає на рівні 30%. Однак бізнес-планом на 2002 рік встановлено показник на рівні 32%. Для виконання даного показника відділу менеджерів потрібно активізувати роботу в цьому напрямку. Можливими шляхами вирішення питання є проведення рекламної акції з безкоштовним встановленням системи “клієнт-банк”. Практика показує, що окупність таких акцій досягається на протязі 6 місяців, адже нові клієнти системи привносять додатковий дохід за щомісячне використання системи – на даний момент це 70 гривень. Також така акція дозволить здійснити перерозподіл навантаження з операціоністів банку на автоматизовану систему банківських розрахунків та допоможе уникнути фактору особистості – неприйняття клієнтом операціоністу банку.

В структурі кількості банківських платежів використання системи “клієнт-банк” є дуже популярним – на рівні 60-70%. По сумам платежів є також структурний перекіс в сторону використання системи “клієнт-банк” – через систему проходить більше 70% усіх сум платежів по банку. Таке зміщення пояснюється рівнем бізнесу компаній, що використовують систему “клієнт-банк”, адже, насамперед, це великі компанії, так звані “блакитні фішки”, та компанії середнього бізнесу, значно менше малого бізнесу та суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб. Виходячи з оборотів таких компаній – зрозуміло що їхні платежі складають левову частку усіх банківських платежів клієнтів банку. Такий же висновок можна зробити й по сумам платежів, адже великі компанії, в основному представляють виробництво та оптову торгівлю, об’єми розрахунків в цих галузях значно вищі, аніж в роздрібній торгівлі чи сфері послуг. Таким чином при долі клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” у 28-30%, доля кількості платежів та сум платежів значно вища на рівні 60-80%. З одного боку такий показник є високим і відповідає потребам банку у збільшенні завантаження автоматизованих систем. Однак цей рівень у 60-80% можна ще значно підвищити за рахунок компаній малого бізнесу, особливо враховуючи той факт, що останнім часом такі компанії все частіше надають перевагу використанню системи “клієнт-банк”. Значною перепоною на шляху до вирішення цього питання є висока вартість інкасаторських послуг як банків, так і охоронних структур. Це призводить до того, що підприємства роздрібної торгівлі і сфери послуг повинні власними силами здавати виручку до банку, а отже й немає потреби у використанні системи віддаленого доступу “клієнт-банк”. З часом, на нашу думку, така ситуація буде змінюватись у бік здешевлення послуг інкасаторів, як-то відбулося з послугою “клієнт-банк” або картковими послугами банків.

Важливою проблемою, що постійно постає перед користувачами електронних систем є недосконалість законодавства цієї області, що не має чітких визначень як-то електронного документу, так і процедур використання електронного документообігу. Використання системи “клієнт-банк” фактично базується на рівні договірних відносин між банком та компаніями-користувачами послуги. Підтримки чи захисту з боку держави у вигляді нормативних документів практично не існує. Потрібно створити правову структуру, що повністю визначала сферу електронного документообігу, як аналогічну сфері паперового документообігу. Так електронний цифровий підпис повинен визнаватись у судовому порядку як підпис зроблений власноруч уповноваженими особами компаній, а електронний документ не визнавав би жодних сумнівів, щодо його справжності. Повинні існувати процедури експертизи електронних документів, на кшталт хімічній чи фізичній експертизі паперового носія. Однак при визначенні справжності електронного підпису виникає проблема визнання цього підпису з боку сторін угоди. Вирішенням цієї проблеми є запропонована нами в дипломній роботі система єдиного державного реєстру електронних підписів. Принцип побудови системи є аналогічним єдиному державному реєстру застав рухомого майна. Внесення запису до такого реєстру означає першочергове право на заставу особи, що його внесла. На такому ж принципі повинен бути побудований і єдиний реєстр електронних підписів. При реєстрації підприємства керівництву надається дискети з електронними підписами, одночасно формується база даних з повноваженнями керівників. При підписанні будь-якого електронного документу, керівник компанії підтверджує документ своїм електронним підписом. Сторона контрагент зможе без зайвих зусиль перевірити справжність підпису вийшовши на корпоративний сайт Єдиного державного реєстру електронних підписів. Одночасно з підтвердженням підпису органи реєстру надають інформацію про повноваження особи, що підписала документ. Інформацію надана єдиним державним реєстром підкріплюється підписом уповноваженої установи державного органу, що визнається в судовому порядку як безумовний і не підлягає запереченню. Це дозволить перевести розрахунки через електронну систему в зовсім інше русло – абсолютної безпеки операції, з рівнем захисту не меншим, аніж у паперових документів. Також таким шляхом буде вирішено питання укладання угод між контрагентами з різних міст України, адже задля підписання договору необхідно буде лише визначити умови договору, наприклад по телефону. Також значно скоротиться злочинність у картковому бізнесі, яка досягає 1 млрд. дол. США на рік. Створення Україною такої системи дозволить їй контролювати подальший світовий розвиток з можливим продажем розробок за кордон. А укладення міжурядових угод дозволить підписувати контракти з іноземними партнерами так само легко, як і з вітчизняними.