ЛФК відіграє ведучу роль у комплексній реабілітації дітей із ДЦП. Індивідуальний комплекс вправ складають з урахуванням клінічної форми поразки, його ваги, віку пацієнта, характеру фізичного розвитку і загального стану організму [20, 26, 37].
Усі засоби ЛФК при лікуванні хворих ДЦП мають на меті сенсорні корекції. Особлива роль надається рухові як лікувальному факторові, що використовується в організованій формі – у виді фізичних вправ, що відповідають станові хворого, особливостям поразки його нервової системи і розладам функції. Фізичні вправи є тим неспецифічним подразником, що впливає на фізіологічні механізми, що брали участь у розвитку і прояві захворювання. Так, спеціальні прийоми лікувальної гімнастики по Мішелю ля Матье дозволяють досягти посилення афферентного потоку від пере розтягнутих м'язів- розгиначив і супінаторів плеча і наступного збільшення обсягу різгибательних і супінаціоних рухів верхньої кінцівки. За допомогою методу динамічної проприоцептивної корекції імітується посилення гравітації, при цьому посилений потік, що надходить, нормалізованої сенсорної (переважно проприоцептивної) імпульсації в координаційні структури мозку сприяє більш інтенсивному формуванню пам'яті нормалізованих рухів. Має на меті вплинути на характер сенсорних корекцій і застосування різних адаптованих для лікування ДЦП видів масажу, лікування положенням, локальною гіпотермією й іншими засобами ЛФК. Окремі прийоми класичного, рефлекторно-сегментарного масажу й інших його видів, як і лікування положенням, деякою мірою використовуються з метою нормалізації тонусу м'язів перед виконанням спеціальних прийомів гімнастики або чергуються з ними, сприяючи підвищенню ефективності процедури без значного наростання м'язового стомлення. З метою корекції сенсорних розладів під час процедури використовуються дзеркала, вправи супроводжуються поясненням порядку їхнього виконання, застосовують також інші джерела сенсорних стимулів – спеціальні килимки, щіточки і т.д., дана методика застосовується для поліпшення просторового сприйняття положення тіла і корекції координації рухів[3, 31, 37, 40].
Разом з методикою ЛФК застосовують лікувальний масаж, його призначають переважно дітям, що можуть самі розслабити м'яза, в інших випадках масаж може приводити до збільшення тонусу не тільки ослаблених, але і спазмованих м'язів. Раціональне застосування масажу сприяє зниженню рефлекторної збудливості м'язів, поліпшує кровопостачання, зміцнює ослаблені м'язи. Масаж необхідно призначати вибірково для окремих груп м'язів; для спазмованих м'язів використовують переважно прийоми поглажування, розтирання, у той же час протипоказані прийоми поплескування, рублення, розмінання, вібрації. При середній вазі атонічно-астатичної формі хвороби в періоді активних лікувальних заходів можливе застосування прийому щіціобразного размінання.
Поряд з масажем уражених кінцівок застосовують масаж коміркової зони по Г. Ф. Щербаку, а також крапковий масаж за допомогою пальцевого роздратування основних рухових крапок. Масаж рухових крапок впливає на функціональний стан центральної нервової системи, стимулює трофіку і тонус ослаблених м'язів (переважно м'язів що відводять і розгибателей), сприяє зниженню тонусу спазмованих м'язів. Курс лікування складається з 30 – 40 процедур. Масаж, звичайно застосовують не раніше чим через 30 – 40 хв., після бальнеотерапії і через 1 г., послу грязелікування.
У пацієнтів з атонічно-астатичною формою дитячого церебрального паралічу доцільне застосування підвідного масажу, що здійснюють у ванні або басейні, за допомогою стиснутого повітря, що надходить по шлангу, або води під тиском 1,5 – 2 атмосфери. Можливе індивідуальне дозування процедури підвідного масажу за допомогою зміни розмірів наконечника, надягнутого на край шланга [11,30, 34, 39].
Хворим з атонічно-астатичною формою дитячого церебрального паралічу при слабості м'язів спини, живота і сідничних м'язів показане призначення душів – циркулярного, висхідного, дрібно- і крупноігольчатого. Усі бальнеотерапевтичні процедури повинні завершуватися відпочинком дитини не менш 30 хв.
Так само застосовується грязелікування хворих дитячим церебральним паралічем з аплікаціями на коміркову зону. Грязьовий корж товщиною 2 – 3 см накладається на область шиї, плечовий пояс, верхню частину грудей і спини, поверх коржа дитини вкутують у простирадло і байкову ковдру. Температура бруду складає 38 – 42 °С в залежності від віку і загального стану пацієнта.
Для впливу на центральну нервову систему призначають гальванізацію по лобово-потиличній і глазнічно-потиличній методиці. Процедури в кількості 20 – 25 проводять через день при експозиції 20 – 30 хв. По такій же методиці здійснюють електрофорез кальцію або йоду. Доцільне застосування гальванічних комірів з різними лікарськими речовинами (бром, кальцій). Число процедур складає 8 – 12 у залежності від віку пацієнтів [6, 15, 34, 39, 40].
З метою зниження спастичності м'язів нижніх кінцівок, підвищення їхніх функціональних можливостей застосовують електрофорез 2 – 3% розчину бромистого натрію, 3 – 5% розчину новокаїну, 2 – 3% розчину йодистого калію за загальною методикою Вермеля. Техніка методу складається в приміщенні електрода площею 300 см2 у міжлопаточній області і з'єднанні його з одним полюсом, два електроди по 130 см – кожний поміщають на область ікроножних м'язів ніг і з'єднують з іншим полюсом апарата для гальванізації. Щільність струму складає до 0,08 мА/см2, тривалість процедури 15 – 20 хв. На курс лікування призначають 15 – 20 процедур. Для кращої переносимости процедур курс лікування може бути підрозділений на цикли, що складаються з 3 – 4 процедур з перервами між ними в 2 – 3 дні.
Індуктотермію призначають на область грудних хребців. Використовують електрод – диск або електрод – кабель у виді петлі з одного або півтора витків. Сила анодного струму на апараті ДКВ–1 складає 180 – 200 мА. тривалість процедури 10 – 20 хв. На курс лікування призначають 10 – 12 процедур через день [11,30, 34, 39].
Електростимуляція є методом, що сприяє зміцненню ослаблених м'язів, підвищенню їхньої скорочувальної активності, трофіки. Процедура полегшує роботу методиста по ЛФК, допомагає в навчанні дитини виборчому скороченню м'язів.Для електростимуляції застосовують синусоїдальні модульовані струми від апаратів «Амплі–пульс», а також імпульсні струми низької частоти від апаратів АСМ – 2 або АСМ – 3. Силу струму варто підбирати індивідуально, уникаючи неприємних хворобливих відчуттів. Тривалість вправ складає 10 – 20 хв. причому після 1 – 2 вправ па відпочинок відводять 2 – 3 хв. На курс лікування 20 – 30 сеансів щодня.
Під час електростимуляції м'язи-антагоністи не повинні скорочуватися, у випадках скорочень необхідно перемістити електрод, зменшити силу струму, а іноді і площу електрода.
У системі комплексного лікування атонічно-астатичної форми ДЦП застосовують і медикаментозне лікування.
Призначення медикаментозних засобів пацієнтам із ДЦП здійснюється індивідуально з урахуванням клінічної картини захворювання. Застосовуються препарати, що знижують м'язовий тонус, що активують обмінні процеси, антихолінестеразні препарати і седативні засоби.
У числі антихолінестеразних препаратів застосовують галантамін, прозерін і дібазол. Галантамін (нівалін) являє собою інгібітор холінестерази, препарат сприяє проведенню рухових імпульсів у сінапсах центральної нервової системи й у нервово-м'язових сінапсах, чим досягається підвищення рухової активності ослаблених миші. Ін'єкції галантаміна призначають за 20 – 30 хв до початку лікувальної гімнастики, дозування залежить від віку дітей. Разова доза препарату у віці 12 років складає 0,1 – 0,2 мл 0,25% розчину, у віці 3 – 5 років – 0,2 – 0,4 мл, 6 – 8 років – 0,3 – 0,4 мл, 9 – 14 років – 0,5 – 0,7 мл, 15 – 16 років – 0,2 – 0,7 мл 0,5 – 1 % розчину[11,15,17].
Препарати – антидепресанти (іпразид, нуредал) призначають пацієнтам із синдромом адінамії, астенічними проявами з метою стимулюючого й антидепресивного впливу на центральну нервову систему. Ці препарати полегшують проведення відбудовних заходів, лікувальної гімнастики, логопедичних і педагогічних занять, підвищують контактність і активність хворих. Препарати протипоказані при порушеннях функції печінки, нирок, мозкового кровообігу, декомпенсації серцевої діяльності.
Розділ 2. Методи досліджень, та методика ЛФК застосована реабілітації дітей з атонічно-астатичною формою ДЦП.
2.1. Методи досліджень застосовані при складанні комплексів реабілітації дітей з атонічно-астатичною формою ДЦП.
У даній курсовій роботі для рішення поставлених задач нами були використані наступні методи:
I. Аналіз медичної і педагогічної літератури.
Аналіз літератури проводився нами з метою вивчення особливостей виникнення і протікання захворювання атонічно-астатична форма ДЦП, а також методів відновлення координаційних здібностей при даному захворюванні.
Метод аналізу літератури дозволив нам побачити всю масштабність і значимість даної проблеми. Було встановлено значимість ЛФК, що є невід'ємною і навіть у деяких випадках однієї з головних засобів лікування, відновлення. Це підкреслюють більшість авторів, що присвячують свої праці проблемі ДЦП. Завдяки правильному підборові вправ спостерігалися поліпшення рухової активності дітей за всіма показниками.