На зменшення вартості товарів відносять уцінку товарів, списання у зв’язку з псуванням або розкраданням товарів.
В б.о. операції з уцінки і до оцінки товарів відображаються таким чином:
- при уцінці ДТ 949 і КТ 281
- при списанні суми витрат на фін.результат ДТ 791 і КТ 949
- при приведенні до оцінки, щодо уцінених раніше товарів у сумі, що не перевищує раніше проведеної уцінки ДТ 281 і КТ 719
- при списанні суми до оцінки на фін.результат ДТ 719 і КТ 719.
У разі виявлення нестачі можливі два варіанти обліку:
1. винну особу не встановлено або судом відмовлено в позові
2. винну особу встановлено
1. Відображено в обліку | Дт | Кт |
1. списано суму торгової націнки зіпсованого або відсутнього товару | 285 | 282 |
2. відображена вартість списаних товарів за балансом | 072 | - |
3. від кореговано податковий кредит методом червоного сторно | 641 | 644 |
4. списано суму нестачі або псування товарів на фін.результат | 791 | 947 |
5. списано вартість товарів з позабалансового рахунку | - | 072 |
2. Відображено в обліку | ||
1. списано суму торгової націнки | 285 | 282 |
2. відображена вартість на позабалансовому рахунку | 072 | - |
3. списано на фін.результат втрати від псування та нестачі товарів | 791 | 947 |
4. віднесено суму нестачі на винну особу, за Порядком 116 у 2-му розмірі | 375 | 716 |
5. відображено суму, що підлягає перерахуванню до бюджету | 716 | 642 |
6. залишок суми відшкодування списано на фін.результат | 716 | 791 |
7. списано вартість з позабалансового рахунку | 072 | - |
8. винною особою внесено гроші в касу | 301 | 375 |
9. утримано із ар.плати суму нестачі | 661 | 375 |
14.3. Характеристика розрахунків. Аналітичний і синтетичний облік товарів
Облік операцій з придбання товарів | Дт | Кт |
1. відображена сума товарів придбана у постачальника | 28 | 631 |
2. оприбутковані товари придбані підзвітною особою | 28 | 362 |
3. оприбутковано безоплатно одержані товари | 28 | 719 |
4. одержано товари як внесок до стат.капіталу | 28 | 40 |
Облік операцій з реалізації тоарів | Дт | Кт |
Варіант І – відвантаження товару | ||
1. відображено дохід від реалізації товарів | 361 | 702 |
2. перераховано ПДВ | 702 | 641 |
3. списано собівартість реалізованих товарів | 902 | 28 |
4. віднесено суму доходу на фін.результат | 702 | 791 |
5. списано собівартість реалізації на фін.результат | 791 | 902 |
Варіант ІІ – надходження передплати від покупця | ||
1. надійшла передоплата від покупця | 311 | 361 |
2. відображено податкове зобов’язання від покупця | 643 | 641 |
3. проведено відвантаження товарів | 361 | 702 |
4. відображено суму ПДВ | 702 | 643 |
5. списана собівартість реалізації товарів | 902 | 28 |
6. віднесено суму доходу на фін.реультат | 702 | 791 |
7. списано собівартість реалізації на фін.резуьтат | 791 | 902 |
15. Облік вексельних операцій
15.1. Поняття, види та учасники обліку векселів.
15.2. Документи оформлення операцій з векселями.
15.3. Синтетичний облік вексельних операцій.
15.1. Поняття, види та учасники обліку векселів.
Вексель – письмово оформлене борг. зобов’язання встановленого зразка, яке засвідчує безумовне грош. зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Учасники обліку векселів:
- векселедавець – особа, яка отримала товар, роботи, послуги і видала вексель;
- перший векселедержатель – особа, яка передала цінності і отримала вексель;
- другий векселедержатель (індосант) – осоьа0власник векселя в силу здійсненого на його користь передавального запису, яка робить на ньому наступний передавальний запис – індосамент;
- особа з вексельними повноваженнями – отримувач векселя за індосаментом, є представником по отриманю платежу;
- особливий платник – особа, уповноважена оплатити вексельні зобов’язання;
- вексельний поручитель (аваліст) – особа, яка здійснює аваль, що забезпечує здійснення платежу за векселем у випадку несплати його платником;
- останній векселедержатель – отримувач векселя за індосаментом і власник всіх прав по векселю;
- посередник – особа, вказана векселедавцем, авалістом, індосаментом для оплати векселя або яка добровільно взялась оплата вексель за будь-кого з них.
Простий вексель (соло) – письмовий документ, який містить просте і нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця сплатити векселедержателю зазначену грош. суму у визначений строк і в обумовленому місці.
Переказний вексель (тратта) – письмовий документ, який містить простий і нічим не обумолений наказ векселедавця платнику сплатити певну суму грошей третій особі – ремітенту – у визначений строк і у визначеному місці.
Казначейські векселі – векселі, які видаються за рахунок фінансування витрат держ. бюджету за згодою відповідного утримувача коштів з держ. бюджету.
Платником по казн. векселях виступає Гол. управління держ. казначейства.
15.2. Документи оформлення операцій з векселями.
При надходженні векселя на під-во він є підставою для відображення операцій по одерженню векселя в бух. обліку. Вексель відноситься до категорії документів суворої звітності.
В простому векселі вказують місце і дату його видачі, суму боргового зобов’язання, строк і місце плаиежу. найменування кредитора, підпис векселедавця. Окремо від суми може зазначатись зобов’язання по сплаті %.
В переказному обов’язково вказують: найменування трасата (платника по векселю), термін і місце платежу, найменування ремітента, дата і місце складання, підпис трасанта (особи, що видала вексель).
Переказний вексель повинен бути акцептований (підтверджений надписом: «зобов’язаний оплатити» або «вексель акцептований»).
Виправлення у векселі не допускаються.
15.3. Синтетичний облік вексельних операцій.
Бух. облік вексельних операцій залежить від видів векселів, порядку їх заповнення, видачі та акцепту, передачі та авалю векселів. Оцінка векселя здійснюється в розмірі суми, зазначеної на ньому. Вексельна сума може включати % як додаткову плату за час обертання векселю.
Для обліку вексельних операцій призначено рахунки:
Рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані»: призначений для обліку заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантожену продукцію, товари, виконані роботи, надані послуги, яка забезпечена векселями.
Дт – отримання векселя за продані товари, роботи. послуги.
Кт – отримання коштів за погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторрської заборгованості, продаж векселя третій стороні.
Рахунок 162 « Довгострокові векселі одержані»: для обліку векселів, одержаних у забезпечення довгострок. кредит. заборгованості.
Аналітичний оьлік за рах. 34 та 162 ведеться за кожним одержаним векселем.
Осн. бух. проводки обліку одержаних векселів:
Операції | Дт | Кт |
1. Реалізовано товари, роботи, послуги на суму, забезпечену векселем | 34 | 70 |
2. Відображено реалізацію продукції, робіт та послуг за пред’явленими розрахунковими документоми замовника | 34 | 36 |
3. Забезпечення дебіт. заборгованості за здані в оренду приміщення | 34 | 37 |
4. Погашення векселя грош. коштами | 30/31 | 34 |
5. Погашення векселя третіми особами | 63/68 | 34 |
6. Сума отриманих грош. коштів від продажу векселя до закінчення терміну його сплати | 31 | 34 |
7. Сума дисконту векселя | 94 | 34 |
8. Одержано довгострок. вексель від покупця | 162 | 36 |
9. Погашено довгострок. вексель покупцем | 31 | 162 |
10. Передано довгострок. вексель в погашення кредит. заборгованості | 685 | 162 |
Продаж отриманих векселів фін. установам та банкам наз. дисконтуванням векселя.
Продаж векселя дає векселеодержувачу можливість раніше отримати гроші за реалізовані товари та утворює умовне зобов’язання перед третьою особою. Умовні забезпечення обліковують на забалансовому рах. 05 «Гарантії та забезпечення надані», розкривається у примітках до фін. звітів.
16. Облік власного капіталу.
16.1.Характеристика складових власного капіталу
16.2.Характеристика рахунків та синтетичний облік власного капіталу(ВК) та розрахунків з учасниками.
16.3.Бух. облік при ліквідації підприємства
16.1.Характеристика складових власного капіталу
В момент створення підприємства його капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками, учасникам і представляє собою вартість майна підприємства. Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. ВК визначається як різниця між вартістю майна і борговими зобов’язаннями. К=А-З
До ВК відносять:
1. Статутний капітал – зареєстрована вартість простих та привілейованих акцій для акціонерних товариств і сума оголошеного статутного капіталу для інших підприємств. СК характеризує розміри і фінансовий стан підприємства. Формування СК за рахунок власників-засновників закріплюється в установчих документах підприємства. Сума СК, рішення про його збільшення або зменшення обов’язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць.