У додаток до обов'язкових свідчень, зазначених вище, залежно від обсягу, масштабів і специфіки аудиторської перевірки, а також розмірів і особливостей аудиторської фірми (чи проводиться перевірка аудитором, який працює самостійно), розмірів і особливостей економічного суб'єкта, який підлягає перевірці, слід вносити такі свідчення аудитора:
особливості виконання аудиторської перевірки, передбачені договором (контрактом, листом-зобов'язанням) між аудиторською організацією і економічним суб'єктом, а також особливості виконання роботи, які стали відомі в ході перевірки;
дані про кількісний склад працівників, які виконують бухгалтерський облік, про структуру бухгалтерії і про особливості системи бухгалтерського обліку, яка застосовується;
перелік основних галузей або напрямків бухгалтерського обліку, які підлягали перевірці;
свідчення про методику аудиторської перевірки, підтвердження того, що аудиторська організація відповідала в роботі правилам (стандартам) аудиторської діяльності, вказівки на те, які розділи бухгалтерської документації перевірені суцільним способом, а які вибірковим порядком, і на основі яких принципів здійснювалася аудиторська вибірка;
перелік зауважень, вказівок на недоліки і рекомендації як такі;
оцінку (за наявності такої можливості) кількісних розходжень звітних і (або) податкових показників за даними економічного суб'єкта і тих, які прогнозуються за результатами перевірки аудиторської організації;
у разі перевірки великих економічних суб'єктів зі складною організаційною структурою — свідчення про здійснення перевірок філій, підрозділів і дочірніх фірм такого економічного суб'єкта, викладення загальних результатів таких перевірок і аналіз впливу цих приватних результатів на підсумки аудиторської перевірки всього економічного суб'єкта в цілому;
при наступних аудиторських перевірках — оцінку й аналіз виконання або виправлення економічним суб'єктом зауважень які підлягають аудиту, які є в попередніх документах, які містять письмову інформацію аудитора;
у разі відхилення від вимог правил (стандартів) аудиторської діяльності (при проведенні аудиту, який не передбачає підготовки за його результатами офіційного аудиторського висновку, а також при наданні супутніх аудиту послуг) — сам факт і причини такого відхилення.
Свідчення, які містяться в письмовій інформації аудитора, повинні бути чіткими, змістовними. В необхідних випадках у письмовій інформації аудитора повинні бути обґрунтування кількісних розрахунків і оцінок, посилань на документи чинного законодавства.
У письмовій інформації аудитора в обов'язковому порядку повинно бути вказано, які із зроблених зауважень є суттєвими, а які ні, чи впливають або не впливають (чи можуть впливати) перераховані зауваження та недоліки на висновки, зроблені аудитором. У разі підготовки аудиторською організацією умовно-позитивного висновку, негативного висновку або відмови від висловлення думки в письмовій інформації (звіті) аудитора повинна міститись розгорнута аргументація причин, які призвели до такої думки аудитора.
Письмова інформація аудитора може бути передана таким особам:
а) особі, яка підписала договір (контракт, лист-зобов'язання) на надання аудиторських послуг;
б) особі, яка прямо вказана як отримувач письмової інформації аудитора в договорі (контракті, листі-зобов'язанні) на надання аудиторських послуг;
в) будь-якій іншій особі — у випадку письмової вказівки на адресу аудиторської організації, підписаної особою, яка засвідчила договір (контракт, лист-зобов'язання) на надання аудиторських послуг.
Виконання аудиторських послуг підтверджується актом приймання-здавання аудиторського висновку або іншого офіційного документа.
3.2 Аудиторський висновок щодо фінансового стану підприємства
Проведений аналіз ЗАТ «Донецьктурист» показав, що підприємство знаходиться в стійкому фінансовому положенні, але має недостатню ліквідність активів. Не дивлячись на зниження прибутку в 2006 році, у підприємства спостерігаються позитивні тенденції розвитку:
1) Зросла здатність підприємства сплачувати свої короткострокові зобов'язання
2) Покращали показники фінансової стійкості
3) Зросли чиста та валова рентабельність продаж, рентабельність власного капіталу
Спостерігаються також і негативні тенденції:
1) На аналізованому підприємстві не вистачає грошових коштів для погашення найбільш термінових зобов'язань
2) Оборотність активів підприємства, оборотність запасів та оборотність дебіторської заборгованості знизилися
3) Підвищення тривалості обороту операційного циклу, обороту дебіторської заборгованості та обороту запасів
4) Протягом року кредитів підприємство не отримувало, тому коефіцієнт обороту кредиторської заборгованості рівний нулю
5) Зниження показників рентабельності (операційна рентабельність та рентабельність сукупного капіталу)
Оскільки підприємство, що вивчається, в 2006 році отримало дуже мало прибутків, то перед керівництвом ЗАТ «Донецьктурист» постають наступні завдання:
1) Стабілізувати потік грошової готівки, і, як наслідок, поліпшити показники абсолютної ліквідності балансу.
2) Зменшувати тривалість обороту активів, дебіторської заборгованості і, як наслідок, підвищити ділову активність підприємства
3) Застосовувати кредити банків
Шляхи збільшення прибутку підприємства:
- Зростання доходів від реалізації (виручки) послуг
- Оптимізація витрат
- Підвищення ліквідності балансу
- Підвищення рівня рентабельності продукції
Зростання доходів від реалізації залежить від цін на послуги, її асортименту і якості, від маркетингових дій із збільшення попиту, кредитної політики підприємства і тому подібне Специфіка галузі, в якій здійснює свою діяльність ЗАТ «Донецьктурист», полягає в тому, що ціни на продукцію підвищуються з рівнем інфляції цін та інших показників.
Крім того, на зростання доходів впливає не тільки підвищення цін, але і активність реклами; надання комерційних кредитів (в розумних межах на недовгі терміни), знижки - впровадження подібних заходів дасть можливість підприємству збільшити надходження виручки від реалізації послуг.
Другим завданням, що стоїть перед підприємством, є зниження витрат підприємства. Оптимізація витрат проводиться за допомогою скорочення зайвих витрат, запасів цінностей, вдосконалення їх структури. Основними джерелами резерву зниження собівартості продукції є:
1. підвищення рівня продуктивності праці офис- менеджерів
2. скорочення комерційних витрат.
3. пошук пансіонатів з нижчими цінами на послуги
Резерви скорочення витрат встановлюються по кожній статті витрат за рахунок конкретних заходів (поліпшення організації праці, систематичне проведення інвентаризацій, проведення переговорів з приводу зниження розцінок на послуги, укладення договорів з пансіонатами, туристичними комплексами, бюро подорожей з вигіднішими для підприємства умовами і тому подібне).
Проведення подібних заходів дозволить скоротити витрати підприємства, і, як наслідок, збільшити показники прибутковості та рентабельності.
Ще одне завдання, що стоїть перед керівництвом підприємства ЗАТ «Донецьктурист», - поліпшення показників ліквідності балансу. Основний шлях для цього стабілізація грошових потоків для збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства і в касі. Оптимізація грошових потоків підприємства і збільшення грошових коштів на балансі підприємства дозволить збільшити показники абсолютної ліквідності балансу. Основний шлях для оптимізації грошових потоків – скорочення розриву часу між здійсненням послуг і отриманням оплати за них, проведення систематичної інвентаризації дебіторської заборгованості. Крім того, підприємству необхідно застосувати кредити банків, і вчасно погашати свої борги перед постачальниками і покупцями, працівниками по заробітній платі, заборгованість перед бюджетом по податках і зборах.
Висновки
Необоротні зміни всіх сфер навколишнього середовища роблять вплив на конкретні підприємства і для того, що б розвиватися, менеджерові необхідно приймати і реалізовувати господарські рішення.
Ухваленню управлінських рішень передує аналіз і оцінка виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства, що дозволяють виявити головні взаємозв'язки і взаємозалежності на підприємстві.
Результативність аналізу багато в чому залежить від його інформативної бази. Основним джерелом інформації для здійснення фінансового аналізу є бухгалтерський баланс і додатки до нього. Балансом підприємства є сукупність відомостей про результати роботи підприємства, що відображає підсумкові дані на певну дату часу.
Фінансове стани підприємства характеризується системою показників, що відображають стан капіталу в процесі його кругообігу і здатність суб'єкта господарювання фінансувати свою діяльність на фіксований момент часу. Основними показниками аналізу балансу є: показники фінансової стійкості, рентабельності, оборотності, ліквідності підприємства.
На основі проведеного аналізу балансу і фінансового звіту за 2006 рік ЗАТ «Донецьктурист» і виявлених тенденціях розвитку підприємства зроблені наступні висновки:
1) Підприємство на кінець досліджуваного періоду має прибуток у розмірі 29 тис. гривень.
2) Основною статтею активу балансу є основні засоби, пасиву – статутний капітал. Оборотність активів підприємства за досліджуваний період знизилася в 0,01 раз.
3) Аналіз фінансової стійкості показав, що ЗАТ «Донецьктурист» знаходиться в стійкому фінансовому стані.
4) Аналіз ліквідності показав, що за аналізований період підприємство поліпшило своє фінансове положення. Для абсолютної ліквідності балансу підприємству необхідно збільшити наявні грошові кошти.