Мир Знаний

Валютні операції банку (на прикладі діяльності АКБ "Приватбанк") (стр. 22 из 23)

б) кредитування клієнтів

– структурна частка кредитів, наданих в EUR, знизилась з рівня 1,95% у 2005 році до рівня 1,6% у 2006 році;

– структурна частка кредитів, наданих в USD, підвищилась з рівня 32,8% у 2005 році до рівня 38,78% у 2006 році;

– структурна частка кредитів, наданих в RUB, знизилась з рівня 1,3% у 2005 році до рівня 0,76% у 2006 році;

– підвищення частки валютних кредитів виникло за рахунок зниження структурної частка кредитів, наданих в національній валюті UAH, з рівня 64,83% у 2005 році до рівня 57,98% у 2006 році;

Таким чином, структури кредитного валютного портфелю банкам та клієнтам, які у 2005 році мали суттєву різницю, на кінець 2006 року практично вирівнялися, тобто основними показниками є:

– кредити в національній валюті зайняли частку 56 –58%;

– кредити в доларах США зайняли частку 38,2 – 38,8%;

– кредити в євро зайняли частку 1,6 – 3,8%;

Таким чином, для керування валютним ризиком і максимізації прибутку на збільшенні обсягів валютообмінних операцій, на ринку похідних цінних паперів АКБ «Приватбанк» у рамках законодавчих обмежень проводить позабалансові операції хеджування (термінових контрактів по обмеженню ризику відкритої довгої і короткої валютної позиції).

Так, дослідження в дипломній роботі роботі показали:

- у 2001 році позабалансове форвардне хеджування (форвардні контракти на продаж валютних активів) дозволило привести балансову «довгу» відкриту валютну позицію 43,2% у нормативну зону 29,92% (норма «довгої» валютної позиції – не більш 30%);

- у 2002 році позабалансове форвардне й опціонне хеджування на міжнародних фондових ринках (покупка форвардно-опціонних контрактів на постачання валютних активів) дозволило привести балансову «коротку» відкриту валютну позицію 58,7% у нормативну зону 4,73% (норма по «короткій» валютній позиції – не більш 5%);

Таким чином, в діяльності АКБ «Приватбанк» було практично доведено, що хеджування валютних ризиків ф'ючерсними й опціонними контрактами – могутній та перспективний засіб, однак воно вимагає законодавчого рішення по відміні заборони ф’ючерсних та опціонних валютних операцій в Україні та відкриттю ф'ючерсних і опціонних валютних бірж, які по законодавству України тимчасово заборонені.

В дипломному дослідженні валютних операцій АКБ «Приватбанк» в якості удосконалення процесів регулювання валютного ризику був запропонований інструмент повалютного ГЕПменеджменту.

Повалютний аналіз короткострокового та довгострокового ГЕПу в АКБ «Приватбанк» у 2005–2006 роках дозволив ідентифікувати наступні валютні ризики, які не виявляються традиційною методологіїю НБУ врахування загальної валютної позиції банку:

2005 рік (31.12.2005)

1. За короткостроковими активами та пасивами тривалістю до 31 дня:

- по ВКВ – довга валютна позиція 22,43%(активи більше пасивів);

- по НКВ – коротка валютна позиція 4,54%(пасиви більше активів);

2. За короткостроковими активами та пасивами тривалістю від 31 дня до 92 днів:

- по ВКВ – коротка валютна позиція 3,42%(пасиви більше активів);

- по НКВ – коротка валютна позиція 5,03%(пасиви більше активів);

3. За короткостроковими активами та пасивами тривалістю від 92 до 365 днів:

- по ВКВ – довга валютна позиція 2,53%(активи більше пасивів);

- по НКВ – коротка валютна позиція 0,24%(пасиви більше активів);

4. За довгостроковими активами та пасивами тривалістю більше 365 днів:

- по ВКВ – коротка валютна позиція 64,72%(пасиви більше активів);

- по НКВ – коротка валютна позиція 0,0%(пасиви більше активів);

Тобто, без врахування позабалансових операцій з спотовими, форвардними контрактами на покупку валюти в АКБ «Приватбанк» (поява позабалансової довгої валютної позиції), якими він «знивелював» сумарну валютну позицію до нормативних рівнів, станом на 31.12.2005 року:

а). Валютні активи вкладені в короткострокових термінах, при чому їх величина значно менше довгострокових валютних пасивів, тобто при поверненні довгострокових валютних пасивів (вкладів) стратегічно прогнозувалось зниження курсу ВКВ, яка була залучена на довгий термін та проконвертована в національну валюту.

б). Це і було реалізовано в 1 кварталі 2006 року, коли курс долара США знизився з 5,29 грн./1 долар США до 5,05 грн./ 1 долар США. Виграш АКБ «Приватбанк» становить приблизно 150 млн. грн. за рахунок короткої довгострокової валютної позиції по ВКВ величиною в 1,47 млрд. грн. еквівалентом.

2006 рік (31.12.2006)

1. За короткостроковими активами та пасивами тривалістю до 31 дня:

- по ВКВ – коротка валютна позиція 17,5%(пасиви більше активів);

- по НКВ – коротка валютна позиція 3,43%(пасиви більше активів);

2. За короткостроковими активами та пасивами тривалістю від 31 дня до 92 днів:

- по ВКВ – коротка валютна позиція 36,03%(пасиви більше активів);

- по НКВ – довга валютна позиція 0,47%(пасиви більше активів);

3. За короткостроковими активами та пасивами тривалістю від 92 до 365 днів:

- по ВКВ – довга валютна позиція 11,10%(активи більше пасивів);

- по НКВ – коротка валютна позиція 0,0%(пасиви більше активів);

4. За довгостроковими активами та пасивами тривалістю більше 365 днів:

- по ВКВ – довга валютна позиція 136,64%(пасиви більше активів);

- по НКВ – довга валютна позиція 7,49%(пасиви більше активів);

Тобто, без врахування позабалансових операцій з спотовими, форвардними контрактами на покупку валюти в АКБ «Приватбанк» (поява позабалансової довгої валютної позиції), якими він «знивелював» сумарну валютну позицію до нормативних рівнів, станом на 31.12.2006 року:

1. Валютні активи вкладені в довгострокових термінах, при чому їх величина значно більше короткострокових та довгострокових валютних пасивів, тобто при поверненні довгострокових валютних активів (кредитів) стратегічно прогнозується підвищення курсу ВКВ, яка була видана за рахунок конвертації національної валюти в ВКВ та видана у вигляді автомобільно-іпотечних кредитів в ВКВ.

2. Позабалансові валютні операції на продаж валюти дозволяють привести показник довгої валютної позиції в нормативний діапазон, при цьому АКБ «Приватбанк» повинен зайняти «жорстку» позицію недопущення зниження курсу долара (подальшої ревальвації, на якій він «виграв» у 2006 році).

Практична цінність отриманих в результаті дипломного дослідження результатів полягає в пропозиції та обґрунтуванні доцільності застосування інструменту часового повалютого ГЕП-менеджменту для більш глибокого аналізу валютної позиції на різних короткострокових та довгострокових відрізках часу функціонування комерційного банку, що дає змогу більш об’єктивної ідентифікації величин та джерел валютних ризиків в діяльності банку.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року №679XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 1 грудня 2005 року №3163IV

2. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року №2121III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року №997V

3. Закон України «Про порядок виконання розрахунків в іноземній валюті» // №185/94ВР від 23.09.1994 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 5 лютого 2004 року №1454IV)

4. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року №15–93 // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України та Господарським кодексом України від 23 лютого 2006 року №3509IV

5. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах // Постанова Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від від 26 червня 2006 року №236)

6. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року №368 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 19 лютого 2007 року №52)

7. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України // Постанова Правління НБУ від 17.06.2004 №280 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2006 року №457)

8. Інструкція про касові операції в банках України // Постанова Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року №337 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 2 квітня 2007 року №111)

9. Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України // Постанова Правління Національного банку України від 12 липня 2000 року №283 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом на 15 січня 2007 року №3)

10. Інструкції про порядок організації та здійснення валютнообмінних операцій на території України // Постанова Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року №502 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом на 23 серпня 2006 року №337)

11. Правила проведення Торговельної сесії та здійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлеюпродажем іноземних валют та банківських металів // Постанова Правління Національного банку України
від 10 серпня 2005 р. №281 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом на 7 червня 2007 року №207)

12. Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій // Постанова Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року №275 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 25 вересня 2006 року №374)

13. Про затвердження Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів // Постанова Правління Національного банку України від 5 березня 2003 року №82 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом на 29 грудня 2006 року №500)

14. Про затвердження Класифікатора іноземних валют // Постанова Правління Національного банку України від 4 лютого 1998 року №34 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року №280)