- майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного та комунального майна.
Зазначений закон, незважаючи на його назву, має універсальний характер, оскільки його положеннями (якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди) може регулюватися оренда майна інших форм власності (комунальної, приватної). Важливе значення для регулювання орендних відносин. Мають інші акти законодавства України, зокрема Цивільним Кодекс (глава 25 "Майновий найом"), декрети Кабінету Міністрів України "Про укладення договорів оренди приміщень підприємствами й організаціями торгівлі, громадського харчування та сфери послуг від 29 грудня 1992 р. № 17-92 та "Про впорядкування використання адміністративних будинків і нежитлових приміщень, що перебувають у державній власності" від 11 січня 1993 р. № 5-93, постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів" від 10 серпня 1995 р. № 629, Типовий дого-
- 35 –
вір оренди державного майна, затверджений наказом Фонду державного майна України від 19 квітня 1996 р. № 457, а також ряд інших нормативних актів.
- 36 -
РОЗДІЛ 4. ПРИВАТИЗАЦІЯ ОБ`ЄКТА ОРЕНДИ
4.1. Правовідносини у сфері приватизації.
Правовідносини у сфері приватизації є однією із складових частин системи громадсько-економічних правовідносин. Класифікація їх здійснюється в залежності від предмету і методу правового регулювання, який лежить в основі виділення різноманітних галузей права.
Предметом правового регулювання у сфері приватизації є відносини між суб'єктами процесу приватизації відносно механізму заміни державної форми власності на колективну або приватну. Разом з тим, світова, а також вітчизняна практика приватизаційних процесів показує, що коло відносин, які охоплені правовим регулюванням в контексті терміну "приватизація" значно ширше. Ці правовідносини складаються із комплексу економіко-правових відносин, а також організаційно-правових методів регулювання цих відносин з метою проведення ринкових реформ. В цьому розумінні термін "приватизація" взаємодіє з рядом інших категорій і понять, такими як "денаціоналізація", "децентралізація", "роздержавлення".
Роздержавлення - це процес, завдяки якому принципово змінюється місце і призначення підприємства чи організації в системі існуючого державного управління у зв'язку з бажанням економічної самостійності господарюючих суб'єктів і реалізацію їх комерційних інтересів (7). Роздержавлення торкається не тільки зміни форм власності, воно охоплює також розподільчі і трудові відносини, способи і форми здійснення господарських зв'язків, поновлення ринкового обігу суспільного продукту. Цей процес пов'язаний з демонополізацією, приватизацією, денаціоналізацією економіки, а також із складовими частинами цих процесів - децентралізацією управління, орендою, акціонуванням, персоніфікацією власності.
Демонополізація - це комплекс заходів, що здійснюються державою з метою зниження рівня монополізації ринків. Задачею демонополізації є
- 37 -
створення і посилення здорової конкуренції. Складовою частиною цього процесу є децентралізація управління, т.п., розмежування функцій між різними органами державної виконавчої влади по відношенню до господарюючих суб'єктів, позбавлення цих органів виконавчої влади права втручатися в господарську діяльність підприємства, зменшення галузевих органів державної виконавчої влади.
З процесом децентралізації управління пов'язана також корпоратизація державних підприємств, котра виступає в акціонерній формі. Під корпоратизацією розуміють процес перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш 75% статутного фонду яких знаходиться в державній власності, а також виробничих та науково-виробничих об'єднань, правовий статут яких раніше не був приведений у відповідність до діючого законодавства, в відкриті акціонерні товариства.
Всі віще перелічені процеси мають відношення до приватизації. Поняття приватизація вживається в економічному і юридичному смислах. В економічному аспекті приватизація розглядається як трансформація державної власності в недержавну власність. З юридичної точки зору приватизація - це майнова угода між суб'єктами приватизації, змістом якої є платне, частково оплачуване чи безплатне відчуження державного майна. В Законі України "Про приватизацію майна державних підприємств" приватизація визначається як відчуження майна, яке знаходиться в спільно держав ній власності на користь фізичних і юридичних осіб, котрі у відповідності з цим законом можуть бути покупцями.
Постанови Кабінету Міністрів України відображають шляхи вирішення актуальних проблем приватизації. Серед них, в часністі, такі Постанови Кабінету Міністрів України, як: "Про випуск в обіг приватизаційних майнових сертифікатів", "Про порядок складання і уточнення списків1 громадян, котрі мають право на отримання приватизаційних сертифікатів", "Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів приватизації” та інші.
- 38 -
Державна програма приватизації затверджується Верховною Радою України по представленню Фонду державного майна України щорічно, не пізніше місяця, який передує затвердженню державного бюджету, але до наступного нового бюджетного року. Програма складається із задач на перший бюджетний рік і прогнозами на два наступних роки. В Державній програмі приватизації визначаються:
• задачі відносно приватизації майна, котре знаходиться в державній
власності і державного майна, котре знаходиться у власності Автономної республіки Крим;
• способи приватизації для різноманітних груп об'єктів приватизації;
• квоти обов'язкового використання приватизаційних паперів для приватизації різних груп об'єктів приватизації;
• задачі відповідних органів виконавчої влади по відношенню до забезпечення проведення приватизації;
• заходи, спрямовані на залучення до процесу приватизації потенційних інвесторів;
• особливості участі в процесі приватизації громадян України, іноземних громадян, а також інших покупців;
• розрахунок витрат на виконання програми приватизації, порядок їх використання і джерела фінансування;
• прогноз надходження коштів від приватизації і напрямок їх використання." [16].
Республіканська (Автономна республіка Крим) і місцеві програми приватизації повинні відповідати таким вимогам:
• не суперечать Державній програмі приватизації, не створюють додаткових обмежень і не розширяють перелік об'єктів, котрі не підлягають приватизації; забезпечити виконання задач відносно приватизації майна державних підприємств, а також квот обов'язкового використання приватизаційних паперів.
- 39 -
Верховна Рада України щорічно заслуховує і затверджує звіт Фонду державного майна України про виконання Державної програми приватизації. Контроль за виконанням Державної програми приватизації забезпечує Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації, котра створюється з числа депутатів.
4.2. Юридична відповідальність за порушення законодавства про приватизацію.
Зміст поняття юридичної відповідальності складається з того, що особа зобов'язана нести відповідальність за здійснення протиправних дій невиконання громадянсько-правових зобов'язань. А також за спричинені цімі протиправними діями збитки.
Основний принцип юридичної відповідальності міститься в тому, що вона наступає за конкретні протиправні дії або бездіяльність (діяння) правопорушника. Карна, адміністративна, громадянсько-правова та інші види відповідальності закріплені у відповідних актах конкретних галузей матеріального права.
Юридична відповідальність - це законодавче закріплений спосіб забезпечення правомірної поведінки суб'єктів права, належного виконання ними своїх обов'язків.
"Юридична відповідальність настає на основі правовідносин між державою і суб'єктом правопорушень або між суб'єктами громадянсько-правових відносин. Ці відносини характеризуються наявністю протиправності в діяннях винного суб'єкту, а також в наявності законодавчого чи нормативного акту, де ці діяння закріплені як протиправні."
Відповідальність у сфері приватизації - це забезпечення державою юридичними способами гарантій роздержавлення і приватизації державного майна, захисту прав власності, яке охороняється законом.
- 40 -
Юридична відповідальність здійснюється на принципах законності, обгрунтованності, невідворотності, індивідуалізації і справедливості.
Види відповідальності мають свої особливості, різну мету і детально
вивчаються відповідними областями права - карним, адміністративним, громадянським.
"Посадові особи державних органів приватизації, різноманітних органів виконавчої влади при наявності в їх діяннях ознак злочинів, пов'язаних з порушенням законодавства про приватизацію, несуть карну відповідальність в порядку, який передбачено Карним кодексом України."
Посадові особи державних органів приватизації, різноманітних органів виконавчої влади несуть адміністративну відповідальність у виді штрафів за:
• безпідставну відмову в прийнятті заяв про приватизацію, порушення строків розглядання заяв про приватизацію, порушення умов і порядку проведення конкурсів, аукціонів, продажі акцій, порушення умов і порядку передачі акцій акціонерним товариствам - до восьми, встановлених на день здійснення правопорушення, розмірів мінімумів доходу громадян, що не оподатковуються;