Смекни!
smekni.com

Правовое регулирование арендных отношений в Украине (ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРЕНДНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ) (стр. 9 из 16)

"Державні органи приватизації в Україні представляє Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва, органи привати­зації Автономної республіки Крим, котрі складають єдину систему державних органів приватизації." В межах своєї компетенції вони здійснюють насту­пні функції:

• аудиторські висновки (у випадку проведення аудиту);

• відомості про оцінку вартості незавершеного будівництва;

• залишкову вартість основних засобів;

• балансову вартість повністю зношених основних засобів;

• вартість незавершених капітальних вкладень." [24]. До висновків експерту про оціночну вартість майна додається також звіт про експертну оцінку, котра може містити в собі такі розділи:

• задачі експертної оцінки;

• вихідні дані;

- 47 -

• методологія оцінки експерту і обґрунтовування його вибору; оцінка технічного, технологічного, фінансового, екологічного стану;

• визначення вартості активів;

• оцінка прибутковості сфери діяльності;

• оцінка інвестиційної привабливості;

• висновки експерту про вартість об'єкту.

Документація про експортну оцінку надається після висновків експертизи і затвердження їх органами державної приватизації зацікавленим особам.

При проведенні експертної оцінки об'єкту можуть залучатися іноземні експерти у випадках:

• приватизації державного майна України, яке знаходиться за кордоном;

• продажу державного майна у власність господарчим товариствам, створених за участю іноземного капіталу;

• при продажу об'єкту приватизації на не конкурсній основі за участю іноземних інвесторів.

• створюють комісії по приватизації;

• затверджують плани розміщення акцій акціонерних товариств в проце­сі приватизації;

• розробляють проекти державних програм приватизації і подають їх на

затвердження до Верховної Ради України;

• укладають угоди про проведення підготовки об'єкту приватизації і йо­го продажу;

• укладають угоди про проведення експертної оцінки вартості об'єктів приватизації;

• здійснюють ліцензування комерційної діяльності із приватизаційними паперами;

• виступають з боку держави засновниками підприємства із змішаною формою власності;

- 48 -

• контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна;

• змінюють організаційну форму підприємств, які знаходяться в держав­ній власності;

• виступають орендодавцями майна, що знаходиться в державній влас­ності;

• продають майно, що знаходиться в державній власності, в процесі його приватизації.

В своїй діяльності Фонд державного майна України керується діючим за­конодавством України. Голова даного Фонду призначається і зміщається з поса­ди Президентом України за клопотанням Верховної Ради України. В своїй дія­льності Фонд державного майна підзвітний і підконтрольний Верховній Раді України.

"Регіональні відділення Фонду в своїй діяльності підзвітні відповідним Фондам державного майна України. З питань приватизації майна, що знаходиться у власності Автономної республіки Крим, комунальній власності областей, міст Києва і Севастополя, регіональні відділення Фонду державного майна України підпорядковані Верховній Раді Автономної республіки Крим, обласним Київському та Севастопольському місцевим радам."[8].

Представництва Фонду державного майна України в районах і містах створюються регіональними відділеннями Фонду державного майна і підпо­рядковані їм.

Покупцями об'єктів державного майна України, у відповідності до діючо­го законодавства, можуть бути:

• громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства;

• юридичні особи, зареєстровані на території України;

• юридичні особи інших країн.

Чинне законодавство України передбачає деякі обмеження по відношен­ню до покупців об'єктів приватизації. "Не можуть бути покупцями:

- 49 -

• юридичні особи, в майні яких частина державної власності перевищує 25%. Для об'єктів малої приватизації покупцями не можуть бути юри­дичні особи, серед яких є хоч би одна юридична особа з будь-якою частиною державної власності;

• органи державної влади;

• робітники державних органів приватизації (окрім випадків викорис­тання приватизаційних паперів);

• юридичні особи, майно яких знаходиться в комунальній власності, ор­гани місцевого самоврядування;

• для об'єктів малої приватизації - особи, котрим заборонено займатися підприємницькою діяльністю у відповідності до Закону України "Про підприємництво", окрім випадків використання ними приватизаційних паперів."

4.5. Порядок підготовки і проведення приватизації.

Порядок підготовки об'єктів до приватизації характеризується різномані­тністю і залежить від обсягу і порядку виконання операцій. Розмаїтість підго­товчої роботи обумовлена діями таких законодавчих актів, як Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств", Указів Президента України "Про корпоратизацію підприємств", "Про заходи щодо забезпечення прав гро­мадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів". Порядок ви­конання підготовчої роботи, з врахуванням вище перелічених актів, має певні особливості.

Перший варіант приватизації. У відповідності до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" розглядання питань, пов'язаних з приватизацією, починається з аналізу її правомірності у плані вибору сфери її проведення, а також прийняття рішення про законність приватизації конкретно­го об'єкту приватизації. Обмеження відносно сфери її проведення встановле-

- 50 -

ні вищевказаним Законом України, а також Постановою Верховної Ради України "Про перелік об'єктів, котрі не підлягають приватизації у зв'язку з їх загально­державним значенням" від 3 березня 1995 року № 88 і Декрету Кабінету Мініст­рів України "Про перелік майнових комплексів, державних підприємств, органі­зацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація чи пере­дача в оренду яких не допускається" від 31 грудня 1992 року ".

"Ініціаторами приватизації можуть виступати як державні органи прива­тизації, так і покупці. У випадку, коли ініціатором приватизації є Фонд держав­ного майна України ( а також його регіональні відділення і представництва), першим етапом приватизації конкретного об'єкту є прийняття цим органом рі­шення про приватизацію".

У випадках, коли ініціаторами приватизації є потенційні покупці, підго­товча робота починається з подання до відповідних органів приватизації відпо­відної заяви про придбання об'єкту його потенційним покупцем. Покупці цілі­сних майнових комплексів і інвестори,, котрі бажають придбати контрольний пакет акцій, зобов'язані разом з заявою подати бізнес-план або техніко-економічне обгрунтування постприватизаційного розвитку об'єкту, які повинні містити відомості про майбутню зайнятість робітників даного підприємства (майнового комплексу), пропозиції інвестора про розміри і строки інвестицій, порядок їх внесення, а також декларацію про доходи для покупців - фізичних осіб.

Порядок подання і розглядання заяви про приватизацію затверджено Ука­зом Фонду державного майна України 26 серпня 1992 року № 345.

Термін реєстрації заяви про приватизацію не може перевищувати 3-х днів. На протязі одного місяця з моменту реєстрації заяви про приватизацію повинно бути прийнято рішення щодо приватизації об'єкту. За результатами розглядан­ня заяви можуть бути прийняті наступні рішення:

• відмова в приватизації об'єкту;

• видача дозволу на приватизацію об'єкту;

- 51 -

При видачі дозволу на приватизацію об'єкту орган приватизації в 5-ти денний термін письмово повідомляє про це заявника і трудовий колектив даного підприємства. При відмові у видачі дозволу на приватизацію об'єкту повинні бути викладенні мотивовані мотиви відмови. Відмова в приватизації можлива в таких випадках:

• заявник (юридична або фізична особа) не може бути визнана покупцем у зв'язку з законодавчо-виконавчими обмеженнями;

• діючим законодавством України встановлені обмеження щодо прива­тизації даного об'єкту;

• майно у встановленому порядку включено до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.

"На протязі місяця із дня прийняття рішення про приватизацію орган приватизації повинен затвердити склад комісії по приватизації об'єкту. В цей пері­од орган приватизації офіційно звертається до заявника, в органі державного управління, в місцеві ради, фінансові органи із пропозицією подання кандида­тур до складу приватизаційної комісії і затверджує її склад.

Головою комісії призначається представник органу приватизації або упо­вноважена ним особа."

Основні задачі і функції комісії по приватизації, її права і організація дія­льності регламентовані "Положенням про комісію по приватизації", затвердже­ним Указом Фонду державного майна України 15 липня 1997 року № 743.

Після прийняття рішення про приватизацію об'єкта на основі подання за­яви і створення комісії по приватизації, інформація про це друкується в засобах масової інформації, при цьому одночасно проводиться аудиторська перевірка фінансової звітності підприємства, котре приватизується (за виключенням об`єктів малої приватизації).

Головною задачею приватизаційної комісії є розробка проекту плану при­ватизації об'єкта, який на протязі 2-х місяців із дня затвердження складу

- 52 -

комісії по­винен бути поданий на затвердження в орган приватизації. В проекті плану приватизації враховуються пропозиції: